Формулювання проблеми. В умовах посилення візуальної комунікації у сучасному суспільстві формується нова культура сприйняття інформації – переважно у візуальній формі. Збільшення візуальної складової призводить до впровадження терміну «візуальний» у освітню галузь. Відбувається оновлення її поняттєво-термінологічного апарату і спостерігається дисонанс, пов'язаний із змістом категорій «візуальної» освіти.
Матеріали і методи. Аналіз науково-педагогічних джерел для визначення змістового наповнення понять «графічна культура», «інтелектуально-графічна культура», «візуальна культура».
Результати. Графічна та візуальна культура – це певний рівень досконалості в оволодінні діяльністю, яка пов’язана певною мірою з різними типами інформації: графічною (за формою представлення) – це інформація у вигляді зображень, таблиць, схем, графіків, або візуальною (за способом сприйняття) – це інформація, що сприймається органами зору. Графічна культура – це інтегративна якість особистості, яка характеризується високим рівнем сформованості графічних знань, умінь та навичок, готовністю використовувати їх у професійній діяльності, здатності відтворювати, зберігати та передавати графічними засобами різноманітну інформацію, передбачає здатність до аналізу, прогнозування, рефлексії професійної діяльності та забезпечує професійний творчий саморозвиток, самовдосконалення й підвищення фахового рівня. Інтелектуально-графічна культура – це сукупність знань, умінь, цінностей та уявлень, що дозволяють не тільки засвоювати одиниці навчального матеріалу через наочно-образні (візуальні) моделі знань, а і самостійно їх проектувати, використовуючи в рівній мірі як логічні, так і художні можливості. Візуальна культура – це інтегративна якість особистості, яка характеризується високим рівнем візуальних знань, умінь та навичок (здатність сприймати, розпізнавати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати, співставляти, представляти та створювати власні візуальні образи), готовністю використовувати їх у професійній діяльності.
Висновки. Результати даного дослідження дають можливість із наповненням і співвідношенням понять «графічна культура» та «візуальна культура», оскільки у науковій літературі трактування цих понять різнорідні і не завжди аргументовані.

Formulation of the problem. In the context of increased visual communication, a new culture of information perception is formed in modern society, mainly in the visual form. Increasing the visual component leads to the introduction of the term "visual" in the educational field. There is an update of its conceptual and terminological apparatus and there is a dissonance associated with the content of categories of "visual" education.
Materials and methods. Analysis of scientific and pedagogical sources to determine the content of the concepts of "graphic culture", "intellectual-graphic culture", "visual culture".
Results. Graphic and visual culture is a certain level of excellence in mastering an activity that is in one way or another related to different types of information: graphic (in the form of presentation) is information in the form of images, tables, diagrams, graphs, or visual (in the way perception) is information that is perceived by the eye. Graphic culture is an integrative quality of a person, characterized by a high level of graphic knowledge, skills, ability to use them in professional activity, ability to reproduce, store and transmit various information by graphic means, implies the ability to analyze, predict, reflect and provide professional creative self-development, self-improvement and professional development. Intellectual-graphic culture is a collection of knowledge, skills, values and ideas that allow us not only to absorb units of educational material through visual models of knowledge, but also to design them independently, using equally logical and artistic opportunities. Visual culture is an integrative quality of a person characterized by a high level of visual knowledge, skills (ability to perceive, recognize, analyze, interpret, evaluate, contrast, represent and create their own visual images), willingness to use them in their professional activities.
Conclusions. The results of this study provide an opportunity with the content and correlation of the concepts of "graphic culture" and "visual culture", since the interpretation of these concepts in the scientific literature is heterogeneous and not always substantiated.

У статті розглянуто статистичні ідеї курсу фізики технічних університетів, викладання яких викликає певні дидактичні та методичні труднощі.

Формулювання проблеми. Статистичні ідеї – важливий чинник у розвитку і становленні фізики як природничої науки. Вони є основою сучасного розуміння і опису багатьох фізичних явищ. Однак ці ідеї, незважаючи на їх взаємозв’язок, в курсі фізики технічних закладів вищої освіти подаються розрізнено і не систематизовано. Крім цього, з огляду на досвід нашої роботи на кафедрі фізики Криворізького національного університету, статистичні уявлення важко засвоюються студентами, тому потребують особливих підходів при їх викладанні.

Матеріали і методи. Вирішенню поставленої проблеми сприяли аналіз наукової і науково-методичної літератури з курсу загальної фізики, логічно-аналітичний метод виявлення причинно-наслідкових зв’язків між статистичними ідеями у сучасній фізиці, узагальнення та систематизація викладення навчального матеріалу, спостереження за навчальним процесом у вищій школі.

Результати. Виявлено, проаналізовано та систематизовано в логічній послідовності і взаємозв'язку статистичні ідеї, такі як: ймовірність, густина ймовірності, статистичні середні величини, флуктуації, функції розподілу, які розрізнено розглядаються в багатьох розділах курсу загальної фізики. Запропоновано методичні рішення щодо подолання труднощів сприйняття цих питань та кращого їх засвоєння студентами.

Висновки. Статистичні ідеї являються важливим компонентом формування у студентів цілісної наукової картини світу. Викладачеві університету треба застосовувати такі методики, що дають змогу краще відображати і розвивати статистичні уявлення у студентів. Розгляд статистичних ідей, виявлення хронологічної послідовності і аналогій між ними дозволяють подолати методичні труднощі у викладанні цих складних питань, систематизувати матеріал і доступно донести його до студентів.

Formulation of the problem. This article examines the statistical ideas of the physics course of technical universities, the teaching of which causes certain didactic and methodical difficulties. Statistical ideas are an important factor in the development and formation of physics as a natural science. They are the basis of modern understanding and description of many physical phenomena. However, these ideas, despite their interconnection, are presented in a separate and unsystematic way in the physics course of technical universities. In addition, taking into account the experience of our work at the Department of Physics of the Kryvyi Rih National University, statistical representations are difficult for students to master, so their teaching needs special approaches.
Materials and methods. The solution of this problem was facilitated by the analysis of scientific and scientific-methodological literature on the course of general physics, the logical-analytical method of identifying causal relationships between statistical ideas in modern physics, the generalization and systematization of presentation of educational material, the observation of the educational process in higher education.
Results. Statistical ideas, such as probability, probability density, statistical averages, fluctuations, distribution functions, which are scattered throughout many sections of the course of general physics, are discovered, analyzed and systematized in a logical sequence and interconnection. Methodological solutions to overcome the difficulties of perceiving these issues and their better understanding by students are proposed.
Conclusions. Statistical ideas are an important component that forms a holistic scientific picture of the world. The university teacher should apply such techniques that better reflect and develop students' statistical representations. Consideration of statistical ideas, identification of chronological sequence and analogies between them allow us to overcome methodological difficulties in teaching these complex issues, systematize the material and make it accessible to students.

Формулювання проблеми. В епоху цифрових технологій все більшої актуальності набуває вивчення он-лайн характеристик цільової аудиторії закладів вищої освіти, до складу яких відносять параметри її геолокації, зокрема просторову нерівномірність. Стаття присвячена дослідженню зв’язку коефіцієнта варіації георозподілів частот пошукових запитів цільової аудиторії закладів вищої освіти з показниками вступної кампанії 2019 року.
Матеріали і методи. Інтернет-сервіс Google Trends – для визначення частоти пошукових запитів цільової аудиторії закладів вищої освіти по регіонах України. Методи теорії ймовірності і математичної статистики та програмний додаток MS Excel для визначення статистичних показників георозподілів. Дослідження проводилися для 68 закладів вищої освіти України, які мали найбільшу кількість заяв абітурієнтів за результатами вступної кампанії 2019 року.
Результати. Визначено розподіли частот пошукових запитів цільової аудиторії закладів вищої освіти по регіонах України та коефіцієнти варіації георозподілів частот. Встановлено наявність прямого лінійного статистично значущого кореляційного зв’язку коефіцієнта варіації з такими показниками вступної кампанії 2019 року як «Кількість поданих заяв абітурієнтів», «Кількість бюджетних місць» та «Кількість поданих оригіналів документів».
Висновки. Підтверджена важливість дослідження параметрів георозподілів частоти пошукових запитів цільової аудиторії закладів вищої освіти, зокрема мір мінливості, а саме: коефіцієнта варіації. Визначена кількісна оцінка тісноти кореляційного зв’язку коефіцієнта варіації з показниками вступної кампанії 2019 року. Застосовані підходи рекомендовані до використання під час розробки інтернет-маркетингової та профорієнтаційної стратегій закладів вищої освіти та проведення конкурентних досліджень.

Formulation of the problem. In the digital age, the study of online characteristics of the target audience of higher education institutions, which include the parameters of its geolocation, in particular spatial unevenness, is becoming increasingly relevant. The article is devoted to investigating the correlation of the frequency of search queries of the target audience of higher education institutions with the indicators of the 2019 admission campaign.
Materials and methods. Google Trends Internet service is intended to determine the frequency of search queries of the target audience of higher education institutions in the regions of Ukraine. Methods of probability theory and mathematical statistics and MS Excel software are intended to determine statistics. The research was conducted for 68 higher education institutions in Ukraine, which had the highest number of applicants for the 2019 admission campaign.
Results. The frequency of search queries of the target audience of higher education institutions by regions of Ukraine and the coefficients of variation of geographic distributions were determined. The direct linear statistically significant correlation of the coefficient of variation with such indicators of the 2019 admission campaign as “Number of applications”, “Number of budget places” and “Number of originals of documents” was established.
Conclusions. The importance of exploring the geographic distribution of the frequency of search queries of the target audience of higher education institutions, including the extent of variability, was confirmed. The quantification of the correlation of the coefficient of variation with the indicators of the 2019 admission campaign was determined. The applied approaches are recommended for use in the development of online marketing and career strategies of higher education institutions and competitive research.

Формулювання проблеми. Для сучасної вітчизняної економіки нагальним завданням є забезпечити сталий процес формування національного кадрового ресурсу висококваліфікованих ІТ-фахівців. У вирішенні зазначеного завдання суттєва роль належить учителю інформатики, який має бути здатним увести учнів у динамічний світ інформатики та цифрових технологій, пробудити їх інтерес до поглибленого оволодіння предметом, сформувати стійку мотивацію до вибору професії в ІТ-сфері. Разом з тим, система професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики, зберігаючи певну інерційність, не забезпечує окреслених якостей його готовності і тим самим втрачає адекватність вимогам суспільства. Отже, набуває актуальності модернізація професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики, і зокрема його інформатичної освіти.
Результати. У роботі представлено розроблену інноваційну модель розглядуваної підготовки, де холістичний підхід виступає концептуальною основою у визначенні змісту освіти, виборі способів і методів його подання і освоєння, організації освітньої практики майбутніх учителів інформатики.
Висновки. Аналіз висвітлених в роботі напрямів та шляхів реалізації холістичного підходу на рівнях визначення змісту інформатичної освіти, вибору способів його подання і освоєння, організації освітньої практики майбутніх учителів інформатики дозволяє припустити, що у такий спосіб уможливлюється більш повне розкриття переваг холістичної освітньої парадигми. Дійсно, генералізація змісту інформатичної освіти здатна сформувати у майбутніх учителів цілісну і гнучку систему знань більшої інформаційної ємності за стислий навчальний час. Компактне мультикодове подання інтегрованого контенту надасть можливість його ефективного засвоєння. Проектно-орієнтоване навчання дозволить поєднати освітню практикe майбутніх учителів інформатики із практикою інноваційних застосувань ІКТ для вирішення нагальних проблем реального життя.

Formulation of the problem. For the contemporary national economy, the urgent task is to ensure a sustainable process of forming a national human resource for highly qualified IT professionals. The essential role here belongs to the Informatics teacher, who must be able to introduce their students the dynamic world of computer science and digital technologies, to awaken their interest in advanced mastery of the subject, and to form sustainable motivation to opt for a job in the IT area. At the same time, the system of professional training of a pre-service Informatics teacher, while maintaining a certain inertia, does not provide the outlined qualities of their readiness and thus loses its adequacy to the requirements of society. Therefore, the modernization of the professional training of the said teacher becomes relevant.

Results. The paper presents a developed by the authors innovative model of the said training where a holistic approach is used as a conceptual basis in determining the integrative educational content, the choice of ways and methods of its presentation and mastering, and the organization of educational practice of pre-service Informatics teachers.

Conclusions. The analysis of the covered ways of holistic approach implementation on the levels of the integrative educational content, the choice of ways of its presentation and mastering, and the organization of educational practice allows to suppose that this would allow a fuller realization of the benefits of holistic educational paradigm in the process of professional teachers’ training.

Формулювання проблеми. Упровадження нової парадигми освіти, динамічні перетворення в інформатиці як фундаментальній науці і як шкільному предметі вимагають компетентних учителів інформатики, які готові конструювати і реалізовувати власну методичну систему вивчення шкільного курсу інформатики. З огляду на це необхідно вносити корективи до освітніх програм підготовки вчителів, удосконалювати процеси формування їх фахових компетентностей.
Результати. Вивчення науково-методичних джерел показало, що на етапі здобуття вищої освіти відбувається формування у студента методичної компетентності та її первинне функціонування, а після завершення навчання у ЗВО, у процесі професійної діяльності вчителя – подальший розвиток компетентності. Методична компетентність майбутнього вчителя інформатики є динамічною інтегрованою професійно-особистісною характеристикою особистості, що поєднує знання і уміння, досвід вирішення навчально-методичних завдань з урахуванням особливостей учнів та специфіки предмету, професійно значущі особистісні якості, сприяє успішній методичній діяльності у ЗЗСО.
Висновки. Формування методичної компетентності – процес цілеспрямованого включення майбутнього вчителя інформатики у методичну діяльність під час навчання у ЗВО, що забезпечує мотиваційно-ціннісне ставлення до даної діяльності, готовність до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики; оволодіння сучасними технологіями, аналіз та корекцію результатів власної методичної діяльності, опрацювання досвіду інших учителів.

Problem formulation. Implementation of a new education paradigm, dynamic transformations in informatics as fundamental science and as school subject require competent computer science teachers, who are ready to design and implement their own methodological system of studying the school course of computer science. According to this, it is necessary to make adjustments to the teacher training programs, improve the processes of formation of their professional competences.
Results. The study of scientific and methodological sources has showed, that at the stage of higher education, the student develops methodological competence and its initial functioning, and after graduation from a higher education institution, in the process of teacher's professional activity – further competence development. The methodological competence of the future computer science teacher is a dynamically integrated professional-personal characteristic of the personality, that combines knowledge and skills, experience of solving educational problems taking into account the peculiarities of the students and the specifics of the subject professionally significant personal qualities, promotes successful methodical activity in schools.
Conclusions. Formation of methodological competence – the process of purposefully incorporating a future computer science teacher into teaching methodological activities in the higher education institution, that provides motivational value to this activity, willingness to organize educational and cognitive activities of students in computer science lessons; mastering modern technologies, analyzing and correcting the results of their own methodical activities, working on the experience of other teachers.