Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 788
Показано матеріалів: 16-20
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 ... 157 158 »

Формулювання проблеми. Проблема розвитку природничо-наукової компетентності школярів знаходиться на стартовому етапі свого розвитку. Вона передбачає оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів; розуміння учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук; набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу; формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідеї сталого розвитку.У статті пропонуються сучасні погляди щодо ролі демонстраційного експерименту у формуванні в учнів природничо-наукової компетентності та самої структури природничо-наукової компетентності учнів як цілісної системи ціннісно-смислових орієнтацій, знань, здібностей, умінь та ставлень, зумовлених досвідом діяльності особистості в галузі природознавства, які мобілізуються у специфічних контекстах її життєвої діяльності.
Методи. Аналіз матеріалів конференцій, збірників наукових та науково-методичних праць, періодичних видань, електронних ресурсів, самоаналіз власного досвіду, аналіз досвіду викладання фізики в школі вчителями різних категорій, систематизація та узагальнення.
Результати. Узагальнено сучасний стан використання демонстраційного експерименту в школі, як одного з активних методів навчання, спрямованого: на мотивацію навчальної діяльності учнів, яка визначається їх пізнавальними інтересами, його спрямованістю на підвищення ефективності сприйняття, осмислення, розуміння навчального змісту, вплив на організацію навчальної діяльності школярів, яка характеризується розвитком їх пізнавальних можливостей, його роль і переваги у порівнянні з лабораторним експериментом. Розглядається доцільність і ефективність існуючих і створюваних комп'ютерних демонстрацій. Пропонується єдиний узагальнений план діяльності під час проведення натурного і віртуального демонстраційного експерименту, визначаються основні вимоги до них. План діяльності визначає узагальнене експериментальне вміння, яке, згідно з сучасними вимогами шкільної програми з фізики, має стати одним з результатів вивчення даного навчального предмета.
Висновки. Демонстраційний експеримент – діяльність, спрямована на усвідомлене засвоєння учнями навчального матеріалу, суть якої в роботі над предметом пізнання. Зміст одиниці навчального матеріалу можна представити у вигляді системи тверджень про її істотні ознаки. Введення кожної істотної ознаки пов'язано з розв’язком пізнавальної задачі. Одним із способів розв’язку такого завдання виступає демонстраційний експеримент, який є необхідною складовою формування ключової природничо-наукової компетентності, який має містити основні теоретичні і практичних знання, необхідні для розвитку наукового стилю мислення учнів.

Formulation of the problem. The problem of the development of natural science competence of schoolchildren is at the initial stage of its development. It involves students mastering the terminological apparatus of the natural sciences, mastering subject knowledge, and understanding the essence of the basic laws and patterns that allow understanding the course of natural phenomena and processes; students' understanding of fundamental ideas and principles of natural sciences; gaining experience in practical and experimental activities, the ability to apply knowledge in the process of learning about the world; formation of value orientations on nature conservation, harmonious interaction of man and nature, as well as the idea of sustainable development. The article offers modern views on the role of demonstration experiments in the formation of students' scientific competence and the very structure of scientific competence of students as a holistic system of value-semantic orientations, knowledge, abilities, skills, and attitudes due to personal experience in science. mobilized in specific contexts of her life.
Methods. Analysis of conference materials, collections of scientific and scientific-methodical works, periodicals, electronic resources, self-analysis of own experience, analysis of the experience of teaching physics at school by teachers of different categories, systematization, generalization.
Results. The current state of using a demonstration experiment in school as one of the active teaching methods aimed at motivating students' learning activities, which is determined by their cognitive interests, its focus on improving the perception, understanding of educational content, impact on the organization of students' learning activities, which is characterized by the development of their cognitive abilities, its role, and advantages over the laboratory experiment. The expediency and efficiency of existing and created computer demonstrations are considered. A single generalized plan of activities during the full-scale and virtual demonstration experiment is proposed, the basic requirements for them are determined. The plan of activity defines the generalized experimental skill which, according to modern requirements of the school program in physics, should become one of the results of studying the given subject.
Conclusions. Demonstration experiment - an activity aimed at the conscious assimilation by students of educational material, the essence of which is to work about knowledge. The content of a unit of educational material can be represented as a system of statements about its essential features. The introduction of each essential feature is associated with the solution to the cognitive problem. One way to solve this problem is a demonstration experiment, which is a necessary component of the formation of key scientific competence, which should contain the basic theoretical and practical knowledge necessary for the development of the scientific thinking style of students.

Формулювання проблеми. Для розвитку сучасної освіти сьогодні потрібні не так теоретичні розробки, як практичні дослідження, які спрямовані на активізацію самостійного, активного, креативного, творчого мислення учнів. Застосування 3D-моделювання у навчанні при правильному підході дасть можливість розширити світогляд учнів, підвищить пізнавальну активність та сприятиме формуванню загальнонаукових умінь та навичок. Моделювання архітектурних споруд є цікавою темою для вивчення, наявне програмне забезпечення дозволяє вивчати цю тему навіть школярам, однак наразі для цього недостатньо відповідного  навчально-методичного забезпечення. Метою статті є висвітлення доробку авторів стосовно можливостей навчання побудови 3D-моделей архітектурних споруд за допомогою програми SketchUp.
Матеріали і методи. Для розв’язання проблеми було використано наступний комплекс методів: теоретичний аналіз, діагностичний, методи навчання,  первинна статистична обробка й узагальнення отриманих даних (результати дослідження апробовані і впроваджені у ліцеї №6 імені Івана Ревчука та у ліцеї №5 Івано-Франківської міської ради в 10-11 класах).
Результати. Проаналізовано роль і місце технологій візуалізації  в освітньому процесі та  архітектурної візуалізації зокрема, можливості вивчення 3D-моделювання в школі, досліджено особливості моделювання тривимірних об’єктів за допомогою програми SketchUp. Запропоновано програму, методичні рекомендації та вказівки до викладання курсу «Побудова 3D-моделей архітектурних споруд» на уроках інформатики, технологій та факультативних заняттях. Досліджено та проаналізовано актуальність та ефективність впровадження курсу в освітній процес, представлено розроблені інтерактивні вправи, які сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу; наведено результати апробації, що підтверджують ефективність запропонованої методики.
Висновки. Курс «Побудова 3D-моделей архітектурних споруд» дозволить підвищити ефективність вивчення 3D-моделювання в освітніх закладах, а також розвивати навички учнів щодо архітектурної візуалізації та вміння працювати зі спеціалізованим програмним забезпеченням для створення 3D-об’єктів. Проведення занять за запропонованою методикою допомагає викликати зацікавленість предметом, збільшує рівень інтересу до архітектурної візуалізації, розвиває у школярів логічне та абстрактне мислення.

Formulation of the problem. For modern education, practical researches are needed for developing independent, active, creative, analytical students' thinking. The Importance of including 3d-modeling in the educational process is shown. The article aims to show the authors' achievements connected with studies of 3d-modeling architectural buildings using SketchUp.
Materials and methods. For the solution of the problem was used the next methods: theoretical analysis, diagnostic methods of studies, statistical roughing-out, and generalization of the obtained data (research results are approved in the lyceum № 6 named after Ivan Revchuk, the experimental introduction of methodology was organized in a lyceum №5 in 10-11 classes).
Results. The role and place of technologies of visualization in an educational process are analyzed. In particular, the possibilities of studying 3d-modelling at school are analyzed. The features of the design of 3D-objects are investigated with the program SketchUp. The program and methodical recommendations are given for the teaching course "Construction of 3d-models of architectural building" on the IT lessons. The interactive exercises for the best mastering study are presented. The results of the approbation of the developed course are given that confirm the efficiency of the offered approach.
Conclusions. Course "Construction of 3d-models of architectural building" will promote the efficiency of studying 3d-modelling at school, to develop students’ skills concerning architectural visualization and the ability to work with specialized software. The offered methodology will help to cause personal interest in the subject, will increase the level of interest in architectural visualization, and will develop logical and abstract thinking for school students.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ | Переглядів: 912 | Author: Дудка О.М., Депутат В.Р. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. На сьогодні у суспільстві відбувається, так званий «візуальний поворот», який характеризується переходом від текстоцентрованих форм подання інформаційного контенту до візуальних форм. Такі кардинальні трансформації призводять до змін у стилі мислення молоді, у способах сприймання нею інформації. У зв’язку з цим підготовка майбутніх вчителів, які покликані сформувати у молодого покоління адекватну сьогоденню картину світу, потребує концептуального переосмислення. Тому у контексті підготовки майбутніх учителів, а особливо учителів математики та інформатики, варто говорити про рівень сформованості їх візуально-інформаційної культури.
Матеріали і методи. Для досягнення мети були використані теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація критеріальної бази дослідження рівнів сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики, педагогічне спостереження.
Результати. У дослідженні для визначення рівня сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики було виокремлено мотиваційний, пізнавальний, процесуальний та рефлексивно-оцінювальний критерії. Було визначено їх показники: мотиваційний з показниками „Потреба”, „Мотивація”; пізнавальний з показниками „Обізнаність”, „Знання”, „Візуальне мислення”; процесуальний з показниками „Операційно-інструментальні уміння”, „Професійні уміння” та рефлексивно-оцінювальний з показниками „Здатність до самоаналізу”, „Здатність до самовдосконалення”. Показники сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики було градуйовано за такими рівнями: високий, середній, низький.
Висновки. Виділені критерії та показники сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики утворюють цілісну структуру, у якій всі елементи взаємозалежать один від одного та є взаємопов’язаними.

Formulation of the problem. Today in society there is a so-called "visual turn", which is characterized by the transition from text-centered forms of presentation of information content to visual forms. Such radical transformations lead to changes in the style of thinking of young people, in the ways they perceive information. In this regard, the pre-service teachers’ preparation, who are called to form an adequate picture of the world today in the younger generation, needs a conceptual rethinking. Therefore, in the context of pre-service teachers’ preparation, and especially mathematics and computer science teachers, it is worth talking about the level of formation of their visual and information culture.
Materials and methods. To achieve this goal, theoretical and empirical methods were used: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature; development and approbation of the criterion base of research of levels of formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers, pedagogical observation.
Results. The study identified motivational, cognitive, procedural and reflexive-evaluation criteria to determine the level of formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers. These indicators were determined: motivational with indicators "Need", "Motivation"; cognitive with indicators "Awareness", "Knowledge", "Visual thinking"; procedural with indicators "Operational and instrumental skills", "Professional skills" and reflexive and evaluative with indicators "Ability to self-analysis", "Ability to self-improvement". Indicators of the formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers were graded at the following levels: high, medium, low.
Conclusions. The selected criteria and indicators of the formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers form a holistic structure in which all the elements are interdependent and interconnected.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 760 | Author: Друшляк М.Г. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. У статті розкрито проблеми використання BYOD технологій в освітньому процесі. У зв’язку з надшвидкісним розвитком цифрових технологій освітній процес повністю трансформується – змінюються організація навчального процесу, форми навчання, процес досягнення результату, який відбувається без явної участі викладача, змінюються ролі студента і викладача: студенти вчаться працювати дистанційно, наставники-викладачі допомагають студентам формувати та розвивати культуру самостійної роботи засобами технології BYOD.
Матеріали і методи. Для реалізації використання технології BYOD в освітньому процесі закладів вищої освіти проведено SWOT-аналіз на основі наукових даних та експерименту. В опитуванні брали участь студенти машинобудівної галузі Національного університету «Запорізька політехніка» під час вивчення дисциплін «Інженерна та комп’ютерна графіка» та «Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка».
Результати. Представлено на основі міжнародних досліджень вплив смартфонів на людину та обмеження їх використання в деяких країнах у закладах загальної середньої та вищої освіти.
Розроблено чинники, що впливають на результативність навчання, засобами технології BYOD.
Під час експерименту серед студентів машинобудівної галузі було з’ясовано, що вміння студентів закладів вищої освіти поводитися з власним смартфоном ще не означає певний рівень володіння цифровими технологіями, і це може створити хибне уявлення власних можливостей та негативно позначитися на їхніх діях і результатах навчання.
Висновки. SWOT-аналіз допоміг зрозуміти, які чинники заважають навчанню студентам машинобудівної галузі та становлять загрозу в майбутньому, використовуючи особисті мобільні пристрої. Проведений SWOT-аналіз надав можливість рекомендувати використовувати студентам їхні цифрові пристрої під час освітнього процесу в закладах вищої освіти. Проведено експеримент з визначення рівня цифрової грамотності студентів на базі Національного університету «Запорізька політехніка».

Formulation of the problem. The article deals with the issues of using BYOD technology in the educational process. Due to the rapid development of digital technologies, the educational process is completely transformed – the organization of educational process, forms of learning, the process of achieving results that occur without visible participation of the teacher, changing the roles of student and teacher: students learn to work remotely, teachers help students to form and develop their culture of independent work.
Materials and methods. To implement BYOD technology in the educational process of higher education institutions, a SWOT-analysis was conducted based on scientific data and experiment. Students in the machine-building industry of the National University “Zaporizhzhia Polytechnic” took part in the survey while studying the disciplines “Engineering and Computer Graphics” and “Descriptive Geometry, Engineering, and Computer Graphics”.
Results. The impact of smartphones on humans and restrictions on their use in some countries in schools and higher education institutions are presented based on international research.
Factors influencing the effectiveness of training have been developed using BYOD technology.
During an experiment among students of the machine-building industry, it has been found that students of higher education institutions' ability to use their smartphone do not mean a certain level of digital technology, and this can create a misconception of their capabilities and negatively affect their actions and learning outcomes.
Conclusions. SWOT-analysis made it possible to understand what factors hinder the learning of engineering students and pose a threat in the future, using personal mobile devices. SWOT-analysis provided an opportunity to recommend students to use their digital devices during the educational process in higher education institutions. The experiment to determine the digital literacy level of students based on the National University "Zaporizhzhia Polytechnic" was conducted.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ | Переглядів: 834 | Author: Бажміна Е.А. | Download in PDF |

Formulation of the problem. The article describes the Ukrainian experience of preparing future specialista for pedagogical design.
Materials and method: theoretical: modeling - to substantiate and develop a model of forming the readiness of future specialists -pedagogues to pedagogical design, to identify pedagogical conditions that contribute to the preparation of future specialists for pedagogical design; empirical: diagnostic  to find out the effectiveness of pedagogical conditions of forming the readiness of future specialists to pedagogical design; pedagogical experiment (ascertaining, forming) - to check the effectiveness of the model of formation of future specialists readiness for pedagogical design;  statistical - analysis of the obtained data with the help of mathematical statistics methods for processing and interpretation of experimental results.
Results. In particular, the state of development of the problem in the theory and practice of Ukrainian vocational training is described, the essence of pedagogical design is revealed, the essence and structure of readiness of future specialists to pedagogical design are specified;  described diagnostic tools for determining the level of readiness of future specialists for pedagogical design; developed and theoretically substantiated model of formation of future specialists' readiness for pedagogical design;  the results of the statistical analysis of its effectiveness are described.
Conclusions. The effectiveness of the introduced model of forming the readiness of future specialists for pedagogical design was confirmed. The prospects for further scientific research are connected with the development of a holistic concept of project pedagogical activity in higher education, creation of a structural and functional model of project activity of an educational institution in Ukraine.

Постановка проблеми. У статті описаний український досвід підготовки майбутніх фахівців до педагогічної дизайну.
Матеріали і методи: теоретичні: аналіз і систематизація наукових джерел, педагогічне моделювання для обгрунтування і розроблення моделі формування готовності майбутніх фахівців до педагогічного дизайну; емпіричні: діагностичні для з'ясування ефективності педагогічних умов формування готовності майбутніх фахівців до педагогічного дизайну; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) - для перевірки ефективності моделі формування готовності майбутніх фахівців до педагогічного дизайну; статистичний - аналіз отриманих даних за допомогою методів математичної статистики для обробки та інтерпретації експериментальних результатів.
Результати. Схарактеризовано стан розвитку проблеми в теорії і практиці професійної освіти України, наведено суперечності, яік на сьогодні не вирішені в галузі підготовки фахіців до педагогічного дизайну, уточнено сутність і структуру готовності майбутніх фахівців до педагогічного дизайну; описані засоби діагностики для визначення рівня готовності; розроблено й теоретично обґрунтовано модель формування готовності майбутніх фахівців до педагогічного дизайну; описані результати статистичного аналізу її ефективності.
Висновки. Підтверджено ефективність розробленої моделі формування готовності майбутніх фахівців до педагогічного дизайну. Перспективи подальших наукових досліджень пов'язані з розробкою цілісної концепції проектної педагогічної діяльності у вищій школі.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 727 | Author: Semenikhina O., Yurchenko A. et al. | Download in PDF |
« 1 2 3 4 5 6 ... 157 158 »