Постановка проблеми. Аналіз наукової і навчальної літератури показав, що завдяки аналітичній діяльності особистість створює цілісну картину економічної проблеми, здійснює прогноз на майбутнє стосовно дії певних чинників, осіб чи організацій. Разом з тим, аналіз наукових праць вітчизняних авторів показав, що поза увагою дослідників залишилися питання аналізу актуальних технології навчання, які максимально сприяють формуванню й розвитку аналітичної компетентності майбутніх економістів, зокрема, бакалаврів з економіки. Зважаючи на це, метою даної статті став теоретичний аналіз моделей, технологій, форм і методів навчання, які розвивають аналітичну компетентність майбутніх бакалаврів з економіки.
Матеріали і методи. аналіз наукових праць, узагальнення і систематизація результатів наукових досліджень, структурний аналіз для визначення тезаурусу дослідження, моделювання для опису технологій навчання.
Результати: визначено принципи організації цілісного процесу навчання, які сприяють формуванню й розвитку аналітичної компетентності майбутніх бакалаврів з економіки: навчання на основі власної мети з кожної економічної дисципліни; принцип вибору бакалавром індивідуальної освітньої траєкторії; принцип продуктивності навчання; принцип метапредметних основ змісту навчання; принцип ситуативності і супроводжуючого навчання; принцип первинності освітньої продукції бакалавра; принцип рефлексії аналітичної діяльності. У педагогічному експерименті апробовано: інструктивні лекції з розвитку аналітичної діяльності, лекцію-діалог, теоретичне конструювання, введення культурно-історичних аналогів, методологічну і метапредметну лекції, вступний семінар з розвитку аналітичної діяльності, оглядовий, самоорганізуючий, пошуковий семінар, семінар з індивідуальною і груповою роботою, семінар в групах за вибором, генерації ідей, семінар-“круглий стіл”, рефлексивний семінар. Серед методів використано: спостереження; конструювання економічних понять, правил, теорій, гіпотез; прогнозування; помилок; образ­ної картини; взаємне навчання; рецензування.
Висновки. Технології розвитку аналітичної діяльності підсилюють креативну складову вищої освіти, сприяють розробці навчальних курсів, конструюванню інтерактивних комп’ютерних засобів навчання.

Formulation of the problem. The analysis of scientific and educational literature has shown that through analytical activity the person creates a complete picture of the economic problem, makes a forecast for the future regarding the action of certain factors, persons or organizations. At the same time, the analysis of scientific works of domestic authors showed that the attention of the researchers remained the questions of the analysis of current teaching technologies, which maximally contribute to the formation and development of analytical competence of future economists, in particular, bachelors in economics. In view of this, the purpose of this article was to provide a theoretical analysis of models, technologies, forms and teaching methods that develop the analytical competence of future bachelors in economics.
Materials and methods. Analysis of scientific works, generalization and systematization of results of scientific researches, structural analysis for determination of thesaurus of research, modeling for description of teaching technologies.
Results: the principles of organization of a holistic process of study that contribute to the formation and development of analytical competence of future bachelors in economics are defined, training on the basis of their own goal in each economic discipline; the principle of choosing a bachelor's degree in an individual educational trajectory; the principle of learning productivity; the principle of meta-subject bases of the content of training; the principle of situation and accompanying training; the principle of primacy of educational products of the bachelor; principle of reflection of analytical activity. In the pedagogical experiment tested: instructional lectures on the development of analytical activity, lecture-dialogue, theoretical design, introduction of cultural and historical analogues, methodological and meta-subject lectures, introductory seminar on the development of analytical activity, review, self-organizing, seminar in groups of choice, idea generation, round table seminar, reflective seminar. Among the methods used are observation; construction of economic concepts, rules, theories, hypotheses; prognostication; errors; figurative picture; mutual learning; peer review.
Conclusions. Technologies for the development of analytical activity enhance the creative component of higher education; facilitate the development of training courses, the design of interactive computer learning tools.

Формулювання проблеми. Експоненціальне зростання інформаційного простору зумовили стрімке поширення аналітичної діяльності в різні сфери суспільства, яка пов’язана із зібранням, оцінкою та аналізом інформації з подальшим виробленням практичних рекомендацій у тій чи тій галузі з урахуванням актуальної ситуації та прогностичних тенденцій. На сьогодні активно розвиваються різні напрями аналітики, набувають поширення наукові методи (дискурс-аналіз, контент-аналіз). Професійна діяльність фахівців економічної галузі пов’язана з необхідністю обробки великих потоків інформації, її систематизацією, аналізом та прогнозуванням. Для якісного та продуктивного виконання професійних обов’язків необхідна аналітична компетентність.
Матеріали і методи. Теоретичний аналіз наукових джерел, експертне опитування викладачів та узагальнення отриманої інформації для виявлення і обґрунтування можливостей формування аналітичного мислення у студентів економічних спеціальностей.
Результати. Завдяки формуванню аналітичної компетентності студент набуває здатність застосовувати знання, уміння, навички й особистісні якості у процесі здійснення аналітичної діяльності з метою одержання якісно нового знання для оперативного і продуктивного забезпечення процесу ухвалення рішень у різних галузях діяльності та набуває таких особистісних якостей, як аналітичне мислення, здатність працювати із великими обсягами інформації, уважність, гарна пам’ять, розвинена інтуїція, спостережливість, посидючість, відповідальність, креативність, увага до дрібниць, широкий кругозір, здатність доводити справу до завершення тощо.
Висновки. Аналітична компетентність майбутніх фахівців з економіки є складовою професійної компетентності та становить динамічне інтегративне особистісне утворення, що характеризує здатність застосовувати знання, уміння, навички й особистісні якості у процесі здійснення аналітичної діяльності з метою одержання якісно нового знання для оперативного і продуктивного забезпечення процесу ухвалення рішень у професійній діяльності.

The exponential growth of the information space resulted in the rapid expansion of analytical activity in various spheres of society, which is associated with the collection, evaluation and analysis of information with the further development of practical recommendations in one or another industry, taking into account the actual situation and forecast trends.
Formulating the problem. Today, various directions of analysts are actively developing, scientific methods are spreading (discourse analysis, content analysis). Professional activity of specialists of the economic branch is connected with the necessity of processing large streams of information, its systematization, analysis and forecasting. For qualitative and productive performance of professional duties analytical competence is required.
Materials and methods. Theoretical analysis of scientific sources, expert questioning of teachers and generalization of received information for revealing and substantiation of possibilities of formation of analytical thinking in students of economic specialties.
Results. Due to the formation of analytical competence, the student acquires the ability to apply knowledge, skills, skills and personal qualities in the process of carrying out analytical activities in order to obtain qualitatively new knowledge for prompt and productive provision of the decision-making process in various fields of activity and acquires such personal qualities as analytical thinking, ability work with large volumes of information, attentiveness, good memory, developed intuition, observation, solidarity, responsibility, creativity th, attention to trifles, wide horizons, ability to bring a case to completion, etc.
Conclusions. Analytical competence of future specialists in economics is an integral part of professional competence and is a dynamic, integrative personal entity that characterizes the ability to apply knowledge, skills, skills and personal qualities in the process of carrying out analytical activity in order to obtain qualitatively new knowledge for prompt and productive provision of decision making process in a professional activities.

У статті розглянуто проблему інтелектуального розвитку дитини 5-7 років. Основний акцент зроблено на формуванні елементарних математичних уявлень дітей та використанні міжпредметної інтеграції на відповідних заняттях. Уточнено поняття «інтелектуальний розвиток дитини». Звернено увагу на потужні можливості впливу математики на інтелектуальний розвиток дітей та важливості формування основних математичних уявлень і понять на інтеграційній основі, яка є найбільш природною для сприймання дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.
Формулювання проблеми. Використання міжпредметної інтеграції у процесі формування елементарних математичних уявлень сприяє інтелектуальному розвитку дитини 5 – 7 років.
Матеріали і методи. Теоретичний аналіз (визначення провідної ідеї та розробка гіпотези дослідження); структурно-логічний аналіз змісту і структури навчального процесу; спостереження.
Результати. Розглянуто можливості для інтеграції змісту предметів, що вивчаються у дошкільному закладі та початковій школі, у процесі вивчення однієї з основоположних тем курсу математики – формування поняття числа у межах першого десятка. Виділено основні етапи цього процесу. Наголошено на необхідності підготовчого етапу, суть якого полягає в активному оперуванні скінченними предметними множинами. Звернено увагу на послідовність дій педагога, описано типові вправи, які доцільно опрацювати у процесі вивчення кожного числа і зображення його цифрою. У процесі виконання завдань доцільно широко використовувати міжпредметні зв’язки.
Висновки. Інтеграцію важливо, доцільно та можливо використовувати як в дошкільному закладі, так і в початковій школі, оскільки цим забезпечуються оптимальні умови для формування математичної компетентності дитини та її інтелектуального розвитку.

In the article, the problem of the intellectual development of a 5-7 years old child is considered. The main emphasis is laid on the formation of children’s elementary mathematical representations and the use of interdisciplinary integration in appropriate classes. The concept of 'intellectual development of the child' is specified. Attention is drawn to the powerful possibilities of the influence of mathematics on the intellectual development of children, and to the importance of the formation of basic mathematical concepts and concepts on the basis of integration, which is the most natural for the perception of children of senior preschool and junior school age.
Formulation of the problem. The use of interdisciplinary integration in the formation of elementary mathematical ideas contributes to the intellectual development of a 5-7 years old child.
Materials and methods. Theoretical analysis (definition of the leading idea and development of the hypothesis of the study); structural-logical analysis of the content and structure of the educational process; observation.
Results. Opportunities for integration of the content of subjects studied in preschool and elementary school are considered in the process of studying one of the fundamental topics of the mathematics course, namely the formation of the concept of the number within the first ten. The main stages of this process are highlighted. The necessity of the preparatory stage is emphasized, the essence of which is active work with finite sets of subjects. The attention is paid to the sequence of actions of the teacher. The typical exercises which are advisable to complete in the process of studying each number and its representation with a digit are described. In the process of performing tasks, it is expedient to use interdisciplinary connections widely.
Conclusions. Integration is important, expedient and possible to use both in preschool and elementary school, as it provides optimal conditions for the formation of mathematical competence and intellectual development of the child.

У статті розглянуто тенденції розвитку освітньої робототехніки в закладах позашкільної освіти. Популярність даного напряму в позашкільній освіті пов'язана із зростанням популярності робототехніки як технічного напряму, розширенням сфери використання роботів та відсутністю системного підходу в галузі навчання робототехніки в рамках шкільної освіти.
Формулювання проблеми. Робототехніка є однією з галузей науки і техніки в світі, що інтенсивно розвивається. Основна мета підготовки сучасної молоді до конструювання, програмування та використання робототехнічних систем пов'язана з вимогами сьогодення, а саме з появою нових професій робототехнічної галузі. За умов відсутності систематичного навчання освітньої робототехніки в шкільний освіті спостерігається бурхливий розвиток даного напряму в закладах позашкільної освіти.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались такі методи дослідження, як аналіз даних, зібраних на тематичних заходах, присвячених робототехніці, системний аналіз наукових та методичних джерел з проблеми дослідження, аналіз Інтернет-джерел, присвячених робототехніці.
Результати. На основі аналізу діяльності закладів позашкільної освіти для навчання освітньої робототехніки та власного досвіду визначено умови та орієнтовний зміст навчання робототехніки для учнів шкільного віку; обґрунтовано необхідність введення освітньої робототехніки як обов'язкової складової шкільної освіти та потребу в підготовці кваліфікованих вчителів даної галузі; запропоновано шляхи впровадження освітньої робототехніки в навчальний процес закладів освіти.
Висновки. Для підготовки майбутніх учителів робототехніки на факультеті інформатики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова розроблено освітньо-професійні програми "Середня освіта (інформатика) та робототехніка" для підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальністю 014.09. На основі досліджень тенденцій розвитку освітньої робототехніки в закладах позашкільної освіти планується уточнювати зміст підготовки майбутніх учителів робототехніки. В перспективах подальших досліджень – відслідковування трендів у галузі робототехніки для оновлення змісту навчання освітньої робототехніки в педагогічному університеті.

The paper examines the development trends of the educational robotics in out-of-school institutions. The popularity of this trend in out-of-school institutions is related with the growing popularity of robotics as a technical direction, the expanding of the field of robots application and the lack of a systematic approach in the field of training robotics in the school education.
Formulation of the problem. Robotics is one of the areas of science and technology in the world that is developing intensively. The main goal of modern youth training in the designing, programming and using of robotic devices is related to the present requirements, namely the emergence of new occupations in the robotics industry. Because the systematic study of educational robotics in school education is absent, there is a rapid development of this trend in out-of-school institutions.
Materials and methods. The study are used research methods such as analysis of data collected on thematic events related to robotics, systems analysis of scientific and methodological sources, analysis of Internet sources related to robotics.
Results. Basis on the analysis of the activities of out-of-school educational institutions for the learning of educational robotics and our own experience, the conditions and indicative content of robotics teaching for pupils of school age are determined; the necessity of introducing educational robotics as a compulsory component of school education and the need for training of qualified teachers in this field are substantiated; the ways of educational robotics implementation  into the learning process of educational institutions are offered.
Conclusions. Curriculums "Secondary education (Computer Science) and Robotics" for the preparing of bachelors and masters in the specialty 014.09 were developed for the training of future robotics teachers at the Faculty of Informatics of the National Pedagogical Dragomanov University. In the prospect of our further research are tracking trends in the robotics field to update the teaching content of the educational robotics in a pedagogical university.

Формулювання проблеми. Невід’ємною складовою курсу фізики у закладах вищої освіти є лабораторний практикум. На сьогодні актуальною є проблема його модернізації. Особливо це стосується структури лабораторного практикуму, змісту та матеріального забезпечення. При розробці та впровадженні у навчальний процес нових лабораторних робіт слід реалізовувати особистісно-орієнтований, діяльнісний та компетентнісний підходи. У статті пропонується розробка та методичний супровід лабораторної роботи з квантової фізики «Визначення довжини хвилі де Бройля електронів» з урахуванням цих підходів.
Матеріали та методи. Під час виконання лабораторної роботи студенти впевнюються в корпускулярно-хвильовому дуалізмі мікрочастинок та дослідно визначають довжину хвилі де Бройля електронів. Акцент було зроблено на таку організацію навчання, коли студент активно включений в процес, який передбачає аналіз запропонованих завдань, самостійний пошук розв’язку, узагальнення висновків.
Результати. При виконанні етапів лабораторної роботи у студентів формується ряд загальних та професійних компетентностей: здатність працювати в команді; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; здатність застосовувати набуті знання в практичних ситуаціях; здатність використовувати систематизовані теоретичні та практичні знання з фізики, математики при вирішенні професійних завдань; володіння математичним апаратом фізики.
Висновки. Лабораторну роботу можна включити в лабораторний практикум з квантової фізики. Крім цього її можна запропонувати як  домашнє завдання на практичному занятті з теми «Корпускулярно-хвильовий дуалізм мікрочастинок. Гіпотеза де Бройля» або ж як елемент самостійної роботи студентів. У цьому випадку студенти отримують фотокопії електронограм алюмінію та інформацію щодо характеристик електронографа, на якому вони були отримані та виконують роботу самостійно за інструкцією. Метод контролю за виконанням обирає сам викладач.

An integral part of the physics course in higher education institutions is a laboratory workshop. Today the problem of its modernization is urgent. This is especially true of its structure, content and material support.
Formulation of the problem. When designing and introducing into the educational process new laboratory works, one needs to implement personally oriented, activity and competence approaches. The article proposes the development and methodological support of laboratory work on quantum physics "Determination of the de Broglie wavelength of the electron" taking into account these approaches.
Materials and methods. During laboratory work students have convinced of wave end particle duality of microparticles and  determine the length of de Broglie wave of electrons. The emphasis was placed on such training organization during laboratory work, when the student was actively involved in the process, which includes an analysis of the proposed tasks, an independent search for a solution, and a synthesis of conclusions.
Results. When performing stages of laboratory work students develop a number of general and professional competencies: the ability to work in a team; the ability to search, process and analyze information from different sources; the ability to apply acquired knowledge in practical situations; the ability to use systematic theoretical and practical knowledge in physics, mathematics in solving professional problems; possession of a mathematical apparatus of physics.
Conclusions. Laboratory work can be included in a laboratory workshop on quantum physics. In addition, it can be offered as homework in a practical lesson on the topic "Corpuscular-wave dualism of microparticles. De Broglie hypothesis" or as an element of independent work of students.