In modern education, special attention is paid to the problems of professional training of students and the formation of their professional knowledge and skills, as well as the difficulties of organizing training, which builds a phased formation of the planned results. The quality of management of the system of professional training of future economists is determined by several factors: effective implementation of the quality of the components of academic potential; scientific, methodological, organizational, managerial, logistical, information, and telecommunication support of the potential capabilities of the educational institution in the process of integration of education, science, and innovation, and the orientation of such a process to the training of highly qualified personnel in the economic sphere with developed critical thinking. Given the relevance of the formation and further development of students' critical thinking as members of the information society, it is natural to study the stages of development of this quality in future economists in their professional training. The purpose of the article is to study the stages of the development of critical thinking of future economists in the process of their professional training. Research methods: analysis of scientific research on the problems of formation and development of critical thinking, as well as analysis of training programs for future economists and generalization of their results to identify the stages of development of critical thinking of future economists in their professional training. The article characterizes the patterns of development of critical thinking of future economists. It is shown that in professional training through IT, the development of critical thinking is based on general and specific laws of the pedagogical process and is manifested in the objective dependence of the consequences of developing students' thinking. It has been proved that the process of developing critical thinking of future economists through IT goes through the following stages: evocative and formative (using problem tasks to develop critical thinking in the process of studying professional disciplines), individual developmental (using online learning opportunities, taking training); quasi-professional (during internships, writing a qualification paper). The division into stages is conditional, but it allows us to build a model for developing future economists' critical thinking in their professional training using IT.

Анотація. У сучасній освіті особлива увага приділяється проблемам професійної підготовки здобувачів освіти та формування в них професійних знань і вмінь, а також проблемам організації навчання, завдяки яким вибудовується поетапне формування планованих результатів. Якість управління системою професійної підготовки майбутніх економістів обумовлюється низкою факторів: ефективна реалізація якості складових академічного потенціалу; науково-методичне, організаційно-управлінське, матеріально-технічне, інформаційно-телекомунікаційне забезпечення потенційних можливостей закладу освіти щодо процесу інтеграції освіти, науки та інноватики, і орієнтації такого процесу на підготовку висококваліфікованих кадрів економічної сфери з розвиненим критичним мисленням. З огляду на актуальність формування і подальшого розвитку критичного мислення студентів як членів інформаційного суспільства, природним є дослідження етапів розвитку цієї якості у майбутніх економістів у процесі їх професійної підготовки. Метою статті є дослідження етапів розвитку критичного мислення майбутніх економістів у процесі їх професійної підготовки. Методи дослідження: аналіз наукових досліджень з проблем формування і розвитку критичного мислення, а також аналіз програм підготовки майбутніх економістів та узагальнення їх результатів щодо виокремлення етапів розвитку критичного мислення майбутніх економістів у процесі їх професійної підготовки. У статті охарактеризовано закономірності розвитку критичного мислення майбутніх економістів. Показано, що у процесі професійної підготовки засобами ІТ розвиток критичного мислення ґрунтується на загальних і специфічних закономірностях педагогічного процесу та виявляється в об’єктивній залежності наслідків розвиненості мислення студентів. Доведено, що процес розвитку критичного мислення майбутніх економістів засобами ІТ проходить такі етапи: евокаційно-формувальний (використання проблемних завдань для розвитку критичного мислення у процесі вивчення фахових дисциплін); індивідуально-розвивальний (застосування можливостей онлайн-навчання, проходження тренінгів); квазі-професійний (під час виробничої практики, написання кваліфікаційної роботи). Ділення на етапи умовне, але воно дозволяє побудувати модель розвитку критичного мислення майбутніх економістів у процесі їх професійної підготовки з використанням ІТ.

Формулювання проблеми. Стаття присвячена дослідженню проблеми формування та розвитку лідерської компетентності майбутніх маркетологів у просторі ЗВО.
Матеріали і методи: систематизація результатів наукових розвідок, аналіз закордонного досвіду.
Результати. Встановлено, що професія маркетолога поліфункціональна, на підприємстві маркетолог виконує безліч функцій, для виконання яких йому необхідні лідерські якості. Підкреслено, що викладання дисциплін з фокусом на формуванні лідерської компетентності у майбутніх маркетологів повинно відрізнятися широким міждисциплінарним підходом і концентрацією на завданнях сталого розвитку, тобто контекстом інтеграції економічних, соціальних та екологічних цілей.
Визначено сучасні методи формування лідерської компетентності у просторі ЗВО. Наголошено, що сучасна професійна підготовка лідерів має бути суттєво допрацьована з урахуванням особливостей розвитку українського суспільства та трансформована за рахунок включення в систему підготовки технологій активного навчання. Також автором відводиться велике значення виробничої практичної підготовки та науково-дослідній роботі, які є важливими ланками формування лідерської компетентності у майбутніх маркетологів.
Висновки. Головною задачею закладів вищої освіти при підготовці майбутніх маркетологів є розкриття лідерського потенціалу здобувачів та створення можливостей для прояву та розвитку тих їхніх талантів й здібностей, що будуть запорукою їх успішної професійної діяльності в майбутньому.

Problem formulation.The article is devoted to the research of the problem of formation and development of leadership competence of future marketers in the space of free trade.
Materials and methods: systematization of the results of scientific research, analysis of foreign experience.
Results. It is established that the profession of a marketer is multifunctional, at the enterprise the marketer performs many functions for which he needs leadership qualities. It is emphasized that the teaching of disciplines with a focus on the formation of leadership competence in future marketers should have a broad interdisciplinary approach and focus on sustainable development, in the context of integration of economic, social and environmental goals.
Modern methods of formation of leadership competence in the space of freelance are defined. It was emphasized that the modern professional training of leaders should be significantly improved taking into account the peculiarities of the development of Ukrainian society and transformed through the inclusion of active learning technologies in the training system. The author also attaches great importance to practical training and research work, which are important links in the formation of leadership competence in future marketers.
Conclusions. The main task of higher education institutions in training future marketers is to reveal the leadership potential of applicants and create opportunities for the manifestation and development of their talents and abilities that will guarantee their future success.

Формулювання проблеми. Професійне самовизначення учнів – один з головних напрямів навчально-виховної роботи в ЗЗСО, який орієнтовано на підготовку до свідомого вибору професії та визначення свого місця у суспільстві. Учителі фізики мають максимально використовувати свій предмет для коректного й свідомого управління професійним самовизначенням учнів у сфері «людина-техніка».
Матеріали і методи. Теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури, педагогічне спостереження, анкетування. Досліджено практичний стан розробленості проблеми через опитування учителів фізики: 132 учителя фізики ЗЗСО та закладів позашкільної освіти (обласні відділення МАН) віком від 24 до 65 років та стажем педагогічної діяльності від 1 року до 42 років.
Результати. За результатами опрацювання анкет встановлено, що окрім об’єктивних труднощів (відсутність необхідної матеріально-технічної бази – фізичного обладнання, реактивів для проведення дослідів та ін., відсутність фізичного профілю у ЗЗСО тощо) вчителі усвідомлюють труднощі, які можуть бути подолані завдяки цілеспрямованій спеціально організованій роботі у системі післядипломної освіти: опанування спецкурсів у межах фахових курсів підвищення кваліфікації; тематичні тренінги у міжкурсовий період; тематичні семінари у міжкурсовий період; методичні рекомендації щодо роботи з учнями. Аналіз результатів опитування свідчить про усвідомлення педагогами важливості управління професійним самовизначенням учнів та необхідність спеціальної підготовки до такого управління у системі післядипломної освіти.
Висновки. Цілеспрямований розвиток здатності учнів до життєвого та професійного самовизначення в умовах, що змінюються, має складати ядро та сутність особистісно-орієнтованої навчально-виховної роботи в загальноосвітній школі, що буде спільно виконуватися учнями та вчителями фізики. Проблема підготовки учителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів виявляється у необхідності формування у них прагнень сприяти професійному самовизначенню учнів у процесі навчання фізики, знань та умінь здійснювати управління професійним самовизначенням учнів у процесі навчання фізики у системі післядипломної педагогічної освіти.

Formulation of the problem. Professional self-determination of students is one of the main directions of educational work, which is focused on preparing for a conscious choice of profession and determining their place in society. Physics teachers should make the most of their subject for the correct and conscious management of professional self-determination of students in the field of "man-technician".
Materials and methods. Theoretical and empirical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature, pedagogical observation, questionnaires. The practical state of the problem development through the survey of physics teachers was studied: 132 physics teachers and out-of-school education institutions (regional branches of the Academy of Sciences) aged from 24 to 65 years and experience of pedagogical activity from 1 to 42 years.
Results. According to the results of the questionnaires, it is established that in addition to objective difficulties (lack of necessary material and technical base - physical equipment, reagents for experiments, etc., lack of physical profile, etc.) teachers are aware of difficulties that can be overcome due to purposeful specially organized work in the system of postgraduate education: mastering special courses within professional refresher courses; thematic trainings in the intercourse period; thematic seminars in the intercourse period; methodical recommendations for working with students. The analysis of the survey results shows that teachers are aware of the importance of managing students' professional self-determination and the need for special training for such management in the system of postgraduate education.
Conclusions. Purposeful development of students' ability to vital and professional self-determination in changing conditions should be the core and essence of personality-oriented educational work in secondary school, which will be performed jointly by students and physics teachers. The problem of preparing physics teachers to manage professional self-determination of students is manifested in the need to form in them the desire to promote professional self-determination of students in the process of teaching physics, knowledge and skills to manage professional self-determination of students in teaching physics in postgraduate pedagogical education.

Формулювання проблеми. Сьогодні на рівні академічної спільноти піднімається питання академічної доброчесності, яку варто плекати ще зі школи. Тим більш важливим є використання інструментів, які надають підстави для підтвердження збігів з наявними в мережі публікаціями. До таких відносимо антиплагіатні програми, які базуються на власних алгоритмах і базах для зіставлення текстів, а тому дають різний відсоток автентичності робіт. Мета статті: провести порівняльний аналіз спеціалізованого програмного забезпечення, призначеного для перевірки на текстові збіги, та виявити найбільш прийнятне для викладачів при перевірці автентичності студентських кваліфікаційних робіт.
Матеріали і методи. Проведено контент аналіз спеціалізованого програмного забезпечення, яке доступне онлайн. Використано програмні онлайн-сервіси antiplagiat.ru, Антиплагіат на Text.ru, AntiPlagiarism.NET. Зібрано статистичні дані перевірки студентських робіт на текстові запозичення та проведено їх кількісний аналіз. Базою дослідження стали роботи студентів кафедри інформатики Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка.
Результати. Програмне забезпечення AntiPlagiarism.NET є більш доцільним для організації перевірки текстів на автентичність. Перша перевірка кваліфікаційних робіт на текстові збіги показує відсоток авторства для бакалаврських робіт близько 70%, а магістерських – близько 80%.
Висновки. 1. Результати використання програми AntiPlagiarism.NET демонструють позитивне відношення студентів до її використання. Студенти частіше наводять коректні цитування тих збігів, які виявляє програмний засіб. 2. Перевірка текстів на збіги уможливлює урахування відсотка автентичності роботи у рейтинговій оцінці кваліфікаційної роботи та її захисту, що стимулює студентів писати кваліфікаційні роботи самостійно.

Abstract. Today, at the level of the academic community, the question of academic integrity arises, which should be nurtured from school. All the more important is the use of tools that provide a basis for confirming matches with existing publications on the network. These include anti-plagiarism programs, which are based on their own algorithms and bases for comparing texts, and therefore give a different percentage of authenticity of the work. The purpose of the article: to conduct a comparative analysis of specialized software designed to check for text matches, and to identify the most acceptable for teachers when checking the authenticity of student qualifying papers.
Materials and methods. Content analysis of specialized software that is available online was conducted. Used software online services antiplagiat.ru, Antiplagiarism on Text.ru, AntiPlagiarism.NET. Statistical data on the verification of student works on textual borrowings were collected and their quantitative analysis was performed. The research was based on the works of students of the Department of Computer Science of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko.
Results. AntiPlagiarism.NET software is more appropriate for organizing the verification of texts for authenticity. The first check of qualifying works for text matches shows the percentage of authorship for bachelor's theses about 70%, and master's theses - about 80%.
Conclusions. 1. The results of using the AntiPlagiarism.NET program show a positive attitude of students to its use. Students are more likely to give correct citations of those matches that the software detects. 2. Verification of texts for coincidences makes it possible to take into account the percentage of authenticity of work in the rating of qualifying work and its protection, which encourages students to write qualifying works independently.

Формулювання проблеми. Інновації в освіті - це актуально значущі та системно самоорганізуються нововведення, що виникають на основі різноманітності ініціатив і нововведень, які стають перспективними для еволюції освіти, позитивно впливають на розвиток всіх форм і методів навчання. Поняття «інноваційна діяльність» стосовно розвитку сучасної освіти може бути розглянуто як цілеспрямоване перетворення змісту навчання і організаційно-технологічних основ освітнього процесу, спрямоване на підвищення якості освітніх послуг, конкурентоспроможності освітніх установ і їх випускників, забезпечення всебічного особистісного і професійного розвитку майбутніх фахівців.
Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; педагогічне спостереження.
Результати. Нами схарактеризовано низку специфічних принципів упровадження інновацій у професійну підготовку майбутніх фахівців: принцип системності, принцип міждисциплінарності, принцип професійної специфічності, принцип ранньої професіоналізації, принцип єдності традиції та інновацій, принципи диференціації / індивідуалізації, принцип евристичної інтерактивності, принцип самостійності. Визначені принципи дозволяють схарактеризувати освітню систему як систему досягнення цілей навчання і виховання майбутніх фахівців, при цьому жоден з них не може бути реалізованим повною мірою у відриві від їх сукупності.
Висновки. Освітній процес професійної підготовки фахівців є складним і багатогранним, про що свідчать різні чинники впливу, необхідність їх поєднання, своєрідність механізмів розв’язання актуальних навчальних, виховних і культурологічних завдань. Тому дотримання запропонованих принципів вважаємо необхідним для оптимального функціонування освітньої системи, ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців до використання інновацій у професійній діяльності.

Formulation of the problem. Innovations in education are relevant and systematically self-organized innovations that arise on the basis of a variety of initiatives and innovations that become promising for the evolution of education, have a positive impact on the development of all forms and methods of learning. The concept of "innovation" in relation to the development of modern education can be considered as a purposeful transformation of learning content and organizational and technological foundations of the educational process, aimed at improving the quality of educational services, competitiveness of educational institutions and their graduates, ensuring comprehensive personal and professional development of future professionals.
Materials and methods. System analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; pedagogical observation.
Results. We have characterized a number of specific principles of innovation in the training of future professionals: the principle of system, the principle of interdisciplinarity, the principle of professional specificity, the principle of early professionalization, the principle of unity of tradition and innovation, the principles of differentiation / individualization, heuristic interactivity, independence. These principles allow us to characterize the educational system as a system of achieving the goals of training and education of future professionals, and none of them can be fully implemented in isolation from their totality.
Conclusions. The educational process of professional training is complex and multifaceted, as evidenced by various factors of influence, the need to combine them, the uniqueness of the mechanisms for solving current educational, educational and cultural problems. Therefore, compliance with the proposed principles is considered necessary for the optimal functioning of the educational system, effective training of future professionals to use innovations in professional activities.