Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 788
Показано матеріалів: 421-425
Сторінки: « 1 2 ... 83 84 85 86 87 ... 157 158 »

Анотація. Відповідно до чинних вимог майбутній офіцер військово-морських сил повинен бути підготовлений до професійної, соціальної, організаційно-управлінської, фізкультурно-спортивної і спеціальної діяльності. Інтеграційними компонентами в структурі професійної компетентності майбутнього офіцера військово-морських сил є дослідницька компетентність. Проте, практично відсутні спеціальні дослідження щодо її формування в майбутніх офіцерів військово-морських сил. Відповідно до чинних вимог майбутній офіцер військово-морських сил повинен бути підготовлений до професійної, соціальної, організаційно-управлінської, фізкультурно-спортивної і спеціальної діяльності. Для майбутніх офіцерів актуальними є такі якості особистості, як готовність до постійної самоосвіти, креативність, здатність здійснювати пошукову діяльність, отримувати нові знання, бачити перспективи власної самоосвітньої траєкторії і планувати стратегію її розвитку. Дослідницьку компетентність майбутніх офіцерів військово-морських сил слід розуміти як інтегративну якість особистості, що характеризує їхню готовність до вирішення дослідних (проблемних, освітніх, професійних, оперативно-службових) завдань шляхом застосування методів наукового пізнання, застосування діагностичного підходу в цілепокладанні, плануванні, програмуванні, прийнятті управлінських рішень, аналізі та оцінці діяльності підрозділів. Автори пропонують структуру дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил: мотиваційний (інтерес до досліджень, прагнення займатися дослідною діяльністю, здатність ставити цілі, цілеспрямованість, потреба в роботі з науковими джерелами); гностично-діяльнісний (здатність планувати власну діяльність, обирати найоптимальніші методи виконання завдань; уміння організовувати дослідження, використовувати технічні засоби, проводити системний аналіз явищ, виокремлювати головне, робити доведення, оформлювати результати дослідження); особистісно-рефлексивний (самостійність, відповідальність, вимогливість до себе, творчий підхід до вирішення будь-яких завдань, уміння об’єктивно оцінювати результати власної діяльності). Формування дослідницької компетентності розглядається як важливий фактор удосконалення всієї системи підготовки спеціалістів для різних галузей освіти. Саме дослідницька діяльність дозволяє поглибити професійне спрямування освіти, виховувати спеціалістів з високим творчим потенціалом і впливає на формування соціально-професійної зрілості майбутніх випускників.

Abstract. In accordance with current requirements, a future Navy officer must be prepared for professional, social, organizational, managerial, sports and special activities. The integrative components in the professional competence structure of a future Navy officer are research competence. However, there is virtually no specific research on its formation in future Navy officers. In accordance with current requirements, a future Navy officer must be prepared for professional, social, organizational, managerial, sports and special activities. For future officers are relevant such qualities of personality as the willingness to permanent self-education, creativity, the ability to search, acquire new knowledge, see the prospects of their own self-education trajectory and plan a strategy for its development. The research competence of future Navy officers should be understood as an integrative personality quality that characterizes their willingness to solve research (problematic, educational, professional, operational) tasks through the application of scientific knowledge methods, the use of a diagnostic approach in goal-setting, planning management decision-making, analysis and evaluation of units. The authors propose the structure of research competence of future Navy officers: motivational (interest in research, desire to engage in research activities, ability to set goals, purposefulness, need to work with scientific sources); gnostic-activity (ability to plan one's own activity, choose the best methods of performing tasks; ability to organize research, use technical means, carry out systematic analysis of phenomena, distinguish the main thing, make proofs, draw up the results of research); personality-reflexive (independence, responsibility, demanding self, creative approach to solving any tasks, ability to objectively evaluate the results of their own activities). Formation of research competence is considered as an important factor in improving the whole system of training specialists in different fields of education. It is research activity that can deepen the professional orientation of education, educate professionals with high creative potential and influence the formation of socio-professional maturity of future graduates.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 705 | Author: Завгородній Д.С. | Download in PDF |

Анотація. Формулювання проблеми. Здатність людини до прийняття відповідального рішення визначається його здатністю обробляти інформацію і формувати на цій основі власну ціннісно-смислову позицію щодо подій, фактів, предметів. Освічений кваліфікований робітник ХХІ століття – це не просто «робітник, який знає», а робітник, який здатний певним чином ставитися до того, що він знає, аргументувати свою позицію і використовувати свої знання і ресурс власного розвитку.
У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки, прийняття якої зумовлено необхідністю підвищення якості освіти, вказано, що одним із першочергових завдань «є виховання людини інноваційного типу мислення» орієнтованого на майбутнє. Таким типом мислення ми вважаємо критичне.
Критичне мислення та побудований на його засадах освітній процес за останні десять років стали основою освітніх реформ і у провідних країнах Європи. Всесвітній економічний форум у Давосі регулярно складає перелік актуальних навичок, необхідних для успішної кар’єри. За останні роки критичне мислення піднялося в рейтингу цих навичок з четвертого місця (навички для 2015 року) до другого (навички, які будуть важливими в 2020 році).
Тому розвиток критичного мислення як важливої професійної якості майбутнього кваліфікованого робітника вимагає організації діагностики рівня його розвитку.
Матеріали і методи. Для вивчення даного питання нами було використано комплекс взаємопов’язаних теоретичних та емпіричних методів педагогічного дослідження: теоретичних (аналіз, систематизація й узагальнення педагогічних та психологічних досліджень, законодавчих і нормативних документів, обґрунтування критеріальної основи дослідження  рівня розвитку критичного мислення майбутніх кваліфікованих робітників); емпіричних (спостереження за освітнім процесом).
Результати. Розкрито критеріальну основу для дослідження рівня критичного мислення майбутніх кваліфікованих робітників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Висновки. Таким чином, визначення розвитку критичного мислення майбутніх кваліфікованих робітників грунтується на 3-х критеріях (пізнавальному, діяльнісному та особистісному),  де показниками виступають обсяг знань, уміння аналізувати, уміння оцінювати, уміння синтезувати, уміння рефлексувати та уміння комунікувати відповідно.

Abstract. The wording of the problem. A person’s ability to make a responsible decision is determined by his ability to process information and form on this basis his own value-semantic position regarding events, facts, objects. An educated skilled worker of the 21st century is not just a “worker knows”, but a worker who is able to relate in a certain way to what he knows, to argue his position and use his knowledge and the resource of his own development.
The National Strategy for the Development of Education in Ukraine for 2012-2021, the adoption of which is due to the need to improve the quality of education, states that one of the priority tasks "is to educate a person of an innovative type of thinking" oriented to the future. This type of thinking we consider critical.
Critical thinking and the educational process built on its basis over the past ten years have become the basis of educational reforms in the leading countries of Europe. The World Economic Forum in Davos regularly compiles a list of relevant skills needed for a successful career. In recent years, critical thinking has risen in the ranking of these skills from fourth place (skills for 2015) to second (skills that will be important in 2020).
Therefore, the development of critical thinking as an important professional quality of the future skilled worker requires the organization of diagnostics of the level of its development.
Materials and methods. To study this issue, we used a set of interconnected theoretical and empirical methods of pedagogical research: theoretical (analysis, systematization and generalization of pedagogical and psychological research, legislative and regulatory documents, substantiation of the criterial basis for studying the level of development of critical thinking of future skilled workers) empirical (observation of educational process).
Results. A criterion basis for researching the level of critical thinking of future qualified working institutions of vocational (vocational) education is disclosed.
Conclusions. Thus, the definition of the development of critical thinking of future skilled workers is based on 3 criteria (cognitive, activity and personal), where the indicators are the amount of knowledge, the ability to analyze, the ability to evaluate, the ability to synthesize, the ability to reflect and the ability to communicate accordingly.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 628 | Author: Цьома Н.С. | Download in PDF |

Анотація. В сучасних умовах однією з актуальних проблем системи вищої освіти є забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій кожному студенту. Одним із шляхів вирішення поставлених проблем може стати проектування індивідуальної освітньої траєкторії студентів в освітньому процесі. Показано, що проектування індивідуальних освітніх траєкторій – тривалий процес, що охоплює всі роки навчання у ЗВО, який розгортається в логіці образотворчого процесу в цілому, котрий може бути представлений у вигляді послідовних етапів: пошуковий (теоретичний), моделюючий (методологічний), операційно-діяльнісний (технологічний), контрольний (рефлексивний) і перетворюючий (стратегічний). Зроблений висновок, що тьюторство це інструмент формування індивідуальних освітніх траєкторій у професійній підготовці фахівця.

Abstract. Abstract. In today's context, one of the pressing problems of the higher education system is the provision of individual educational trajectories to each student. One way to solve these problems can be to design an individual educational path for students in the educational process. the material of the article demonstrates that designing individual educational trajectories is a lengthy process that covers all years of study at the HEA. it unfolds in the logic of the visual process as a whole, which can be represented as successive stages: exploratory (theoretical), modeling (methodological), operational activity (technological), control (reflexive) and transformative (strategic). The article concludes that tutoring is a tool for shaping individual educational trajectories in professional training.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 652 | Author: Корж-Усенко Л. В., Хворостіна Ю.В. | Download in PDF |

Анотація. У статті розглянуто питання організації автоматизованого контролю, відмінного від комп’ютерного тестування, за навчальними досягненнями майбутніх учителів математики, фізики, інформатики на базі програм динамічної математики - засобів комп’ютерної візуалізації математичних знань, які передбачають динамічне оперування різними математичними об’єктами й можливість оперативного одержання на екрані відомостей про їхні властивості.
Обґрунтовано доцільність використання таких засобів і комп’ютерних інструментів та режимів у них. Описано шляхи організації контролю, зокрема: можливість покрокової демонстрації розв’язання, можливість через інтерактивний вплив на математичний об’єкт перевірити його цілісність, можливість автоматизованої перевірки самого ходу розв’язування через спеціальні інструменти, можливість переходу середовища у спеціальний режим з обмеженнями.
Окремо описано режим GeoGebra Exam програми динамічної математики GeoGebra. При переході до такого режиму розробниками передбачено можливість використання комп’ютерного інструментарію, але при цьому заборонено доступ до мережі Інтернет, до іншого програмного забезпечення, що встановлено на комп’ютері, до файлів, які зберігаються на комп’ютері, чи до власних матеріалів на платформі GeoGebra Materials. Якщо суб’єкт навчання виходить з повноекранного режиму GeoGebra Exam, то такий вихід фіксується і відображається у журналі екзамену. Використання зазначеного режиму забезпечує об’єктивність оцінювання, оскільки в ході виконання завдання складно скористатися підказками або вже готовими результатами, алгоритмами побудов, які легко одержати чи знайти через соціальні, локальні та мережу Інтернет. Організація роботи в режимі GeoGebra Exam не потребує великих часових затрат.
Базуючись на досвіді використання програми GeoGebra при вивченні спецкурсів, орієнтованих на формування умінь використовувати програмні засоби математичного спрямування у професійній роботі вчителя, виділено позитивні аспекти використання режиму GeoGebra у підготовці вчителя, наведено приклад роботи у цьому режимі із аналізом результатів.

Abstract. The article deals with the issues of the organization of automated control, different from computer testing, according to the educational achievements of future teachers of mathematics, physics, computer science on the basis of dynamic mathematics software (DMS). DMS is means of computer visualization of mathematical knowledge, which involves dynamic operation of various mathematical objects and the possibility of displaying of information about their properties.
The expediency of using such software, their computer tools and their modes is substantiated. The ways of organization the control are described. Among them the possibility of a step-by-step demonstration of the solution, the possibility of interactive impact on the mathematical object to check its integrity, the possibility of automated verification of the very process of solving through special tools, the possibility to switch the special mode with constraints are.
The GeoGebra Exam mode is separately described. When the student switch such a mode, he/she can use computer tools, but software does not allow access to the Internet, to other software installed on the computer, to files stored on the computer, or to student’s own materials on GeoGebra Materials platform. If the student comes out of the full-screen GeoGebra Exam, then this output is captured and displayed in the exam journal. The use of this mode ensures the objectivity of the evaluation, as it is difficult to use hints or ready-made results, construction algorithms that are easy to get or find through social, local and Internet networks. The preparation of the control material in GeoGebra Exam mode does not take much time.
The positive aspects of using the GeoGebra mode in teacher’s preparation are highlighted based on the experience of using GeoGebra when studying special courses, which is focused on forming skills to use mathematical software in the professional work of the teacher. An example of work in this mode with an analysis of the results is given.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ | Переглядів: 1272 | Author: Семеніхіна О.В., Друшляк М.Г. | Download in PDF |

Анотація. Стаття присвячена особливостям вивчення фізики в основній школі з урахуванням Концепції Нової української школи в умовах STEM-освіти. Підготовка висококваліфікованої та компетентної особистості – один із пріоритетних напрямів у реформуванні сучасного освітнього простору України. STEM-освіта – міждисциплінарна галузь, що дозволяє здійснити інтегрувальний процес в освіті, зокрема в реформуванні Нової української школи, та розвивати креативну особистість, яка володіє прикладними знаннями, вміннями та навичками й застосовує їх у повсякденному житті. Реформа Нової української школи спрямована на розвиток та оволодіння учнями ключовими компетентностями, зокрема – інформаційно-цифровою. Процес навчання фізики в умовах STEM-освіти здійснюється в контексті навчально-дослідницької та проектної діяльності, проведенні експериментів та дослідів, спостережень за фізичними явищами та процесами, обґрунтуванні фізичних теорій та закономірностей. Формування інформаційно-цифрової компетентності учнів у процесі навчання фізики є важливою складовою для розвитку сучасної інноваційної особистості. Введення цієї компетентності на уроках фізики в умовах STEM-освіти відбувається під час викладу навчального матеріалу вчителем та самостійної обробки й аналізу інформації учнем з використанням сучасних та традиційних засобів навчання: конструкторів, моделей, лабораторних приладів, електронних пристроїв, віртуальних інтернет-ресурсів тощо.
У статті розкрито зміст поняття, структурні елементи й ефективні засоби формування інформаційно-цифрової компетентності на уроках фізики та позакласних заняттях, зокрема – дослідно-проектна діяльність. Наведені приклади проектів-дослідів («Визначення швидкості руху тіл різної форми», «Визначення густини речовини») із використанням традиційних та інноваційних засобів навчання. Розглянуто важливість застосування традиційного лабораторного обладнання та віртуальних навчальних лабораторій («Рух шайби по похилій площині») на уроках фізики  на прикладі вивчення  розділу «Механічний рух» у 7 класі.

Abstract. The article is devoted to the peculiarities of the study of physics in the primary school, taking into account the Concept of the New Ukrainian School in the conditions of STEM-education. The training of a highly skilled and competent personality is one of the priority directions in reforming the modern educational space of Ukraine. STEM education is an interdisciplinary field that allows for the integration process in education in accordance with the Concept of the New Ukrainian School and develops a creative personality that has applied knowledge, skills and abilities and applies them in everyday life. The reform of the New Ukrainian School is aimed at developing and mastering the key competencies of students, in particular, information and digital. The process of teaching physics is carried out in the context of teaching and research and design activities, conducting experiments and experiments, observing physical phenomena and processes, substantiating physical theories and regularities. Formation of information and digital competence of students in the process of teaching physics is an important component for the growth of modern innovative personality. The development of this competence in the physics classes in STEM-education occurs when teaching a teacher material and independently processing and analyzing information with a student using modern and traditional learning tools: constructors, models, laboratory devices, electronic devices, virtual Internet resources, etc.
In the article the content of the concept, structural elements and effective means of formation of information and digital competence at the lessons of physics and extracurricular activities, in particular - research and project activity are disclosed. Examples of research projects ("Definition of the speed of bodies of various forms", "Determination of the density of matter") are presented with the use of traditional and innovative teaching methods. Consideration of the use of traditional laboratory equipment and virtual training laboratories ("Motion of a washer on a sloping plane") on physics lessons on an example of studying the section "Mechanical motion" in the 7th form is considered.

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЗИКИ ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ | Переглядів: 1628 | Author: Сакунова Г.В., Мороз І.О. | Download in PDF |
« 1 2 ... 83 84 85 86 87 ... 157 158 »