Політика журналу щодо попередження плагіату


РЕДАКЦІЯ ВИЗНАЧАЄ ЯВИЩЕ ПЛАГІАТУ НАСТУПНИМ ЧИНОМ:
Плагіат (англ. plagiarism) - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого тексту під іменем особи, яка не є автором цього тексту.
Самоплагіат (англ. self-plagiarism) - повторна публікація автором значних за обсягом та ідентичних за формою і змістом своїх же наукових текстів без зазначення факту їх попередньої або одночасної публікації.
Текстовий плагіат - повне або часткове запозичення фрагментів тексту (не видозмінених або модифікованих), що присутній у статях, тезах, звітах, монографіях, рукописах кваліфікаційних робіт, тощо.

Дії, що характеризують процес плагіату:

Плагіат класифікують за наступними категоріями:

Для перевірки на плагіат ми використовуємо сервіс пошуку текстових збігів, що доступний як вільнопоширюване програмне забезпечення для встановлення на персональний комп'ютер, так і у форматі он-лайн ресурсу - eTXT Антиплагиат.

Для публікації статті в журналі мінімальна унікальність надісланого тексту повинна становити 70%.

ПРОЦЕДУРА:
1. Всі рукописи, подані в редакцію, перевіряються на унікальність за допомогою даного ПЗ виконавчим редактором на етапі первинного розгляду.
2. У випадках виявлення плагіату рукопис відхиляється.
3. Усю відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, прізвищ та цитат несуть автори представлених матеріалів згідно чинного законодавства України (Закон України "Про авторське право і суміжні права").