Вагіна Н, Коваленко В, Онуфрієнко О [nastvah@ukr.net]
Бердянський державний педагогічний університет, Україна
Download in PDF: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2019-v2-20/2019_2-20-Vahina_Kovalenko_Onufriienko_FMO.pdf

ДЕКАДА ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК У ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
ЯК КОМПЛЕКСНА ФОРМА ОСВІТНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ
ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ

Проаналізовано власний практичний досвід та показники результативності організації комплексу заходів із математики в рамках проведення в педагогічному університеті декади фізико-математичних наук з націленістю на популяризацію наукових математичних знань, розширення освітньої взаємодії із закладами загальної середньої освіти, урізноманітнення форм профорієнтаційної роботи.
Формулювання проблеми. Зростання ролі якісної математичної освіти у побудові високотехнологічного суспільства зумовлює потреби пошуку ефективних засобів розвитку інтересу дітей та молоді до математики як науки, до здобуття професій, пов’язаних з математикою та викладанням математики, що актуалізує привернення уваги до модернізації таких масових організаційних форм як предметні (наукові) декади шляхом упровадження інноваційних складових, залучення висококваліфікованих фахівців з галузей фізико-математичних, технічних наук, з теорії та методики навчання математики. 
Матеріали і методи. Теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація комплексу заходів на базі Бердянського державного педагогічного університету за участю учнів та вчителів закладів загальної середньої освіти міста Бердянська та прилеглих районів, включене педагогічне спостереження, усне та письмове опитування, порівняльний кількісний аналіз отриманих даних.
Результати. Наведено теоретичне обґрунтування доцільності впровадження моделі популяризації математики, яка засновується на трансляції знань цільовій аудиторії безпосередніми носіями наукового досвіду з галузей фундаментальної, прикладної математики чи її історії. Визначено структуру, напрями та зміст багатовекторної взаємодії в освітньому просторі педагогічного університету, які реалізуються через єдину комплексну форму науково-предметної декади зі встановленими часовими та регламентуючими межами.
Висновки. Доцільність організації та проведення крупними регіональними освітньо-науковими центрами масових заходів у комплексній формі предметно-наукових декад підтверджується результатами практики проектування математичних складових декади фізико-математичних наук у педагогічному університеті та стабільними показниками активної участі у ній представників закладів загальної середньої освіти, що свідчить про наявність попиту на подібні освітні послуги та дозволяє визначати перспективи подальшої взаємодії на основі досягнутого.
Ключові слова: педагогічний університет, форми освітньої взаємодії, декада фізико-математичних наук, популяризація математики, профорієнтація.

DECADE OF PHYSICS AND MATHEMATICS IN THE PEDAGOGICAL UNIVERSITY AS A COMPREHENSIVE FORM OF EDUCATIONAL INTERACTION AND POPULARIZATION OF MATHEMATICAL KNOWLEDGE
N.S. Vahina, V.M. Kovalenko, O.G. Onufriienko
Berdyansk State Pedagogical University, Ukraine

Abstract. The author analyzes own practical experience and indicators of the efficiency of organizing a complex of mathematics activities within the framework of holding a decade of physical and mathematical sciences in a pedagogical university with the aim of popularizing scientific mathematical knowledge, expanding educational interaction with institutions of general secondary education, and diversifying forms of vocational guidance work.
Formulating of the problem. The growth of the role of high-quality mathematical education in the construction of a high-tech society necessitates the search for effective means of developing the interest of children and young people in mathematics as a science, in obtaining professions related to mathematics and teaching mathematics. It actualizes attraction of attention to the modernization of such mass organizational forms as scientific decades through the introduction of innovative components, the attraction of highly skilled specialists in the fields of physics and mathematics, technical sciences, on the theory and teaching methods of mathematics.
Materials and methods. Theoretical and empirical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; development and testing of a complex of activities on the basis of the Berdyansk State Pedagogical University with the participation of students and teachers of general secondary education in the city of Berdyansk and adjoining districts, including pedagogical observation, oral and written surveys, a comparative quantitative analysis of the data obtained.
Results. A theoretical justification of the feasibility of introducing a model of popularization of mathematics, which is based on the translation of knowledge of the target audience by direct carriers of scientific experience from the branches of fundamental, applied mathematics or its history, was provided.
The structure, directions and content of multi-vector interaction in the educational space of the pedagogical university are realized through a single complex form of the scientific-subject decade with the established time and regulatory boundaries.
Conclusions. The reasonability of organizing and carrying out subject-scientific decades in a complex form by large regional educational and scientific centers is confirmed by the results of the practice of designing mathematical components of a decade of physical and mathematical sciences at a pedagogical university and stable indicators of active participation in it by representatives of general secondary education institutions to similar educational services and allows you to determine the prospects for further interaction action based on progress.
Key words: pedagogical university, forms of educational interaction, decade of physical and mathematical sciences, popularization of mathematics, professional orientation.

Список використаних джерел

1. Ліпчанська І. М. Взаємодія вищого і загальноосвітнього навчальних закладів як умова удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів технологій. Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Сер. : Педагогічні та історичні науки. Київ. 2014. Вип. 122. С. 93-99.
2. Бурова Е.В. Напрями та форми взаємодії вищих педагогічних навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл. Modern Directions of Theoretical and Applied Researches: International Scientific Conference. Одеса. 2014. URL: https://sworld.education/konfer34/407.pdf (дата звернення: 29.04.2019)
3. Bowler, Peter: The Popularisation of Science, in: European History Online (EGO), published by the Leibniz Institute of European History (IEG), Mainz 2015-10-22. URL: http://www.ieg-ego.eu/bowlerp-2015-en URN: urn:nbn:de:0159-2015101603 [YYYY-MM-DD].
4. Проблеми популяризації науки в Україні (за даними соціологічної групи Рейтинг). 2017. URL: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/problemy_populyarizacii_nauki_v_ukraine_mysli_uchenyh.html (дата звернення:  30.04.2019)
5. Howson, A., & Kahane, J. (Eds.). The Popularization of Mathematics (ICMI Studies). Cambridge: Cambridge University Press. (1990). doi:10.1017/CBO9781139013512
6. Philipp Legner. Popularising Mathematics. August 2013. URL: https://mathigon.org/downloads/popularising-mathematics.pdf (дата звернення: 11.05.2019)
7. Сафонова І. Я. Формування математичної компетентності у старшокласників. Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології. Херсон. 2013. Вип. 2. С. 397-402. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyptp_2013_2_87  (дата звернення: 10.05.2019).
8. Семеніхіна О.В., Друшляк М.Г., Безуглий Д.С. Інтерактивні аплети як засоби комп’ютерної візуалізації математичних знань та особливості їх розробки у Geogebra. Комп’ютер у школі та сім’ї. Київ. 2016. №1. С. 27-30.
9. Житєньова Н.В. Майстер-клас як ефективна форма підготовки майбутнього вчителя до застосування технологій візуалізації у предметно-професійній діяльності. Фізико-математична освіта. 2019. Випуск 1(19). С. 55-61.
10. Кузів М. З. Форми та методи профорієнтаційної роботи в Україні. Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Психолого-педагогічні науки. 2016. № 1. С. 140-146. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2016_1_27. (Дата звернення: 30.04.2019).
11. Коваленко А. В. Особливості профорієнтаційної роботи з майбутніми абітурієнтами для вступу на інженерно-технічні спеціальності. Вестник Харьковского национального автомобильно-дорожного университета. 2016. Вып. 73. С. 24-27.: URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vhad_2016_73_8. (Дата звернення: 30.04.2019).
12. Пономаренко О.Г. Інноваційні підходи у проведені профорієнтаційної роботи у середніх навчальних закладах України. 2014. URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Pedagogica/article/viewFile/3356/3280 . (Дата звернення: 30.04.2019).