Рикова Л.Л.
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради
Download in PDF: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2018-V1-15-2/2018_1-15-2_Rykova_Scientific_journal_FMO.pdf

НАПРЯМИ ТА АСПЕКТИ ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

Анотація. Статтю присвячено фундаменталізації природничо-математичної освіти у процесі підготовки майбутніх учителів природничих і математичних дисциплін як необхідній умові подолання кризи в системі природничо-математичної освіти, яка нині має місце в Україні.
Зроблено висновок про те, що вихідним теоретичним положенням фундаменталізації освіти є ідея єдності світу, яка проявляється у спільності  закономірностей, що вивчаються різними науками. Особливу значимість проблема фундаменталізації набуває в системі природничо-математичної освіти, оскільки природничі та математичні науки найбільш відповідальні за фундаменталізацію освіти в цілому, як такі, що забезпечують основу світорозуміння.
Метою даної роботи є визначення та обґрунтування основних аспектів і напрямів фундаменталізації природничо-математичної освіти.
Ми розглядаємо в якості основи фундаменталізації освіти її цілісність, яка передбачає паралельне вивчення конкретних об’єктів чи явищ; груп однотипних об’єктів або явищ; теорій у межах цілої науки і навіть у межах всього природознавства. Реалізація ідеї цілісності природничо-математичної освіти ґрунтується на єдності двох аспектів навчальної діяльності: онтологічного (пізнання навколишнього світу) і гносеологічного (освоєння методології й надбання навиків пізнання). На підставі проведеного аналізу нами виділено такі пріоритетні аспекти фундаменталізації освіти:
1) Філософський аспект, у межах якого основним є інтеграція освіти і науки.
2) Методологічний аспект, який полягає у поєднанні онтологічного і гносеологічного в навчальній діяльності, тобто інтеграції знань з основними методами їх отримання.
3)  Світоглядний аспект, що полягає у формуванні в студентів розуміння цілісної наукової картини світу.
Практична реалізація названих аспектів передбачає здійснення трьох основних напрямів на шляху до фундаментального знання (вивчення окремих об’єктів, груп однотипних об’єктів, теорій у межах цілих наук і всього природознавства), що, на наш погляд, є достатнім для вирішення проблеми фундаменталізації освіти.
На основі єдності двох аспектів навчальної діяльності – онтологічного та гносеологічного, умови методологізації сучасної підготовки учителів природничих і математичних дисциплін, з урахуванням аналізу літератури за даною тематикою визначено та обґрунтовано три аспекти фундаменталізації природничо-математичної освіти (філософський, методологічний, світоглядний) та три напрями їх реалізації, що органічно пов’язані між собою. Реалізація описаних у аспектів і напрямів фундаменталізації природничо-математичної освіти – основний шлях поліпшення підготовки учителів природничо-математичних спеціальностей з метою подолання кризи сучасної системи цієї освіти.
Ключові слова: підготовка майбутніх учителів, природничо-математична освіта, фундаменталізація освіти.

DIRECTIONS AND ASPECTS OF THE FUNDAMENTALIZATION OF NATURAL AND MATHEMATICS EDUCATION
IN THE PROCESS OF FUTURE TEACHERS' TRAINING
L.L. Rykova
Communal institution "Kharkiv Humanitarian and Pedagogical Academy" of the Kharkiv Regional Council, Ukraine

Abstract. The article is concerned with the fundamentalization of natural and mathematics education in the process of future teachers' training of natural and mathematics disciplines as a necessary condition for overcoming the crisis in the system of natural and mathematics education, which now takes place in Ukraine.
Analysis of the approaches of researchers to the concept of fundamentalization led to the conclusion that the initial theoretical propositions of the fundamentalization of education is the idea of ​​the unity of the world, which is manifested in the generality of the objective laws studied by various sciences.
The problem of fundamentalization acquires a special significance in the system of natural and mathematics education, since the natural and mathematics sciences are most responsible for the fundamentalization of education in general, as providing the basis of world outlook.
The purpose of this work is to identify and substantiate the main aspects and directions of the fundamentalization of natural and mathematics education.
As a basis for the fundamentalization of education, we consider its integrity, which provides for the parallel study of specific objects or phenomena; groups of similar objects or phenomena; theories within the whole of science and even within the limits of all natural science. The implementation of the idea of ​​the integrity of natural and mathematics education is based on the unity of two aspects of educational activity: ontological (cognition of the surrounding world) and epistemological (mastering the methodology and achievement of cognitive skills). Based on the conducted analysis we have identified the following priority aspects of the fundamentalization of education:
1. Philosophical aspect, in which the main is the integration of education and science.
2. Methodological aspect, which consists in the combination of ontological and epistemological in educational activities, that is, the integration of knowledge with the basic methods of obtaining them.
3. Conceptual aspect, which consists in the formation of students' understanding of a holistic picture of the world.
The practical implementation of these aspects provides for the effectuation of three main directions on the way to fundamental knowledge (the study of individual objects, groups of similar objects, theories within the whole sciences and all of natural science), which, in our opinion, is sufficient to solve the problem of fundamentalization of education.
The article analyzes the ways of realization aspects of the fundamentalization of natural and mathematics education in each of these directions.
Based on the unity of two aspects of educational activity - ontological and epistemological, the conditions for the methodologization of modern training of teachers in natural and mathematics disciplines, based on an analysis of the literature on this topic, identified and substantiated three aspects of the fundamentalization of natural and mathematics education (philosophical, methodological, worldview) and the three directions for their implementation which are organically linked. So, discussed three aspects and three directions of the fundamentalization of education as a whole determine the essence and meaning of this concept both in theoretical and in practical terms. There is every reason to believe that the implementation of described aspects and directions of the fundamentalization of natural and mathematics education is the main way to improve the teachers' training of natural and mathematics specialties in order to overcome the crisis of the modern system of this education.
Prospects for further research activities - search for tools to implement these aspects and directions of the fundamentalization of natural and mathematics education. In our opinion, the didactically justified application of models and method of modeling can serve as an effective tool in this case.
Keywords: future teachers' training, natural and mathematics education, fundamentalization of education.

Список використаних джерел

1. Прес-конференція УЦОЯО «Результати ЗНО-2017: тенденції та висновки». URL: http://testportal.gov.ua/2017/08/10/test-zno-instrument-dlya-ranzhuvannya-abituriyentiv-yaki-hochut-vstupyty-do-vnz/.
2. Якість середньої освіти: про що свідчать результати ЗНО. URL:  http://nus.org.ua/view/yakist-serednoyi-osvity-pro-shho-svidchat-rezultaty-zno/.
3. Прес-конференція УЦОЯО «ЗНО-2018: новації, результати, висновки». URL: https://www.youtube.com/watch?v=idzsfdSvJig.
4. Буланова-Топоркова, М. В. (2002). Педагогика и психология высшей школы: учебное пособие. Ростов-на-Дону: Феникс, 14(0), 28.
5. Ростовская, Е. Г. (2005). Дифференцированное обучение как условие подготовки конкурентоспособного специалиста в системе среднего профессионального образования (Doctoral dissertation, автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук: спец. 13.00. 08 «Теория и методика профессионального образования»/Ростовская Елена Геннадьевна).
6. Ольнева, А. Б., & Марфин, С. Г. (2004). Фундаментализация профессионального образования. Саратов, Науч. кн.
7. Суханов, А. Д. (1996) Концепция фундаментализации высшего образования и ее отражение в ГОСах. Высш. образ. в России, 3, 17–24.
8. Казанцев, С. Я. (2016). Дидактические основы и закономерности фундаментализации обучения студентов в современной высшей школе (дис. д-ра пед. наук:13.00.01). Казань.
9. Субетто, А. И. (2010). Теория фундаментализации образования и универсальные компетенции. (Ноосферная парадигма универсализма). С.-Петербург: Астерион.
10. Андреева, Н. Д., Соломин, В. П. (2004). Развитие естественно-научного образования в высшей педагогической школе в условиях модернизации образования. Проблемы методики обучения биологии и экологии в условиях модернизации образования, 2, 7-10.
11. Лісова, С. В. (2011). Професійна педагогічна освіта: компетентнісний підхід: монографія. О. А. Дубасенюк (ред.), (сс. 34-53). Житомир, ЖДУ ім. І. Франка.
12. Величко, С. П. (2008). Сучасне освітнє середовище та його вплив на природничо-математичну і технічну освіту. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету. Серія Педагогічні науки, 77, 3-7.
13. Кинелев, В. Г. (2007). Образование для информационного общества. Вестник Кемеровского государственного университета культуры и искусств, (2).
14. Семеріков, С. О. (2009). Теоретико-методичні основи фундаменталізації навчання інформатичних дисциплін у вищих навчальних закладах (Doctoral dissertation, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова).