Формулювання проблеми. У зв’язку з істотним збільшенням питомої ваги самостійної роботи студентів в період переходу до кредитно-модульної системи навчання за рахунок значного скорочення обсягу аудиторних годин, передбачених для традиційних форм викладання, в тому числі і лабораторних занять, виникла потреба пошуків нових шляхів підвищення ефективності і інтенсифікації проведення лабораторних занять, та збільшення ролі самостійної роботи студентів при цьому. Традиційна методика підготовки та проведення лабораторних занять з фізики з цією задачею справитися в цих умовах не в змозі.
Матеріали і методи. Використано багаторічний досвід авторів з організації і проведення лабораторних занять з фізики та аналіз педагогічної, психологічної і науково-методичної літератури.
Результати. Перш за все пропонується відмовитися від підготовки об’ємного конспекту конкретної лабораторної роботи, натомість студент на кількох стандартних аркушах паперу готує письмовий звіт виконання роботи. Замість традиційної форми виявлення рівня знань студентом теоретичного матеріалу ‒ співбесіди: викладач-студент, пропонується інноваційний метод тестування, для чого викладач розробляє до кожної лабораторної роботи в достатній кількості тести, щоб студент, у зручний для нього час міг пройти тестування по вибраній ним роботі і, при успішному результаті у визначений день виконав її. Після виконання роботи студент робить попередні обрахунки шуканої фізичної величини, лаборант підписує їх, ставить дату їх отримання і в лабораторному журналі робить відмітку про виконання роботи, після чого студент формує остаточний звіт. Оформлений звіт виконання лабораторної роботи студент захищає перед викладачем, який оцінює роботу в цілому. Підсумкова оцінка за всі лабораторні заняття враховується при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. Якщо ж лабораторні заняття є лабораторним практикумом, то за результуючою (сумарною) кількістю балів студенту виставляється залік.
Висновки. Запропоновано інноваційну методику проведення лабораторних занять із загального курсу фізики (розділ Оптика) для студентів фізичних спеціальностей у закладах вищої освіти, яка ґрунтується на посиленні ролі самостійної роботи студентів в період підготовки лабораторної роботи, використанні сучасних інформаційних технологій та елементів дистанційного навчання.

Abstract. Due to the significant increase in the share of independent work of students during the transition to a credit-module system of education due to a significant reduction in classroom hours provided for traditional forms of teaching, including laboratory classes, there was a need to find new ways to improve efficiency and intensification of laboratory classes, and increasing the role of independent work of students in this case. The traditional method of preparing and conducting laboratory classes in physics is unable to cope with this task in these conditions.
Materials and methods. The authors' long-term experience in organizing and conducting laboratory classes in physics and analysis of pedagogical, psychological, and scientific-methodical literature is used.
Results. First of all, it is proposed to refuse to prepare a voluminous synopsis of specific laboratory work, instead, the student prepares a written report on the performance of work on several standard sheets of paper. Instead of the traditional form of revealing the level of knowledge of theoretical material by a student - interviews: teacher-student, an innovative method of testing is offered, for which the teacher develops tests for each laboratory work so that the student can be tested on the selected laboratory work and with a successful result performed it on a certain day. After completing the work, the student makes preliminary calculations, the laboratory assistant signs them, puts the date of their receipt, and makes a note in the laboratory journal on the performance of work, after which the student draws up a final report. The final grade for all laboratory classes is taken into account when setting the semester final grade for this discipline. If the laboratory classes are a laboratory practice, then the resulting (total) number of points the student is credited.
Conclusions. An innovative method of conducting laboratory classes in the general course of physics (Optics section) for students of physical specialties in higher education, which is based on strengthening the role of independent work of students during the preparation of laboratory work and the use of modern information technology and distance learning.

Формулювання проблеми. Становлення інформатичного суспільства є передумовою для еволюційного переходу до наступної стадії розвитку освіти загалом та професійної підготовки фахівців зокрема, технологічним фундаментом якої є індустрія створення, обробки і передачі інформації. При цьому державі повинна належати провідна роль у цифровізації освіти, держава має сприяти інтеграції цифрових технологій для створення інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти в умовах інформаційного суспільства, зокрема ЗВО фізкультурного профілю.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; узагальнення та систематизація теоретичних відомостей щодо професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту та цифровізації їх професійної підготовки.
Результати. Загальні тенденції інформатизації суспільства і освіти в цілому не могли не відбитися і в сфері підготовки фахівців з фізичної культури і спорту в інститутах і на факультетах фізичної культури, в удосконаленні навчального процесу на основі використання сучасних ЦТ. При аналізі соціального замовлення на підготовку і перепідготовку фахівця необхідно враховувати значення цифровізації, пов'язаної з процесом переходу до інформатичного суспільства, яке характеризується переміщенням центру ваги на виробництво, переробку і найбільш повне використання інформації в усіх видах людської діяльності. Усе це ставить принципово нові завдання перед науково-педагогічним стилем мислення, перед загальною комунікативною та інформаційною культурою викладача (тренера), форм і методів підготовки і перепідготовки фахівців з фізичної культурі і спорту.
Висновки. Існуючі мультимедійні ресурси не достатньо використовуються у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту. Упровадження новітніх цифрових технологій і можливостей сучасних комп’ютерних систем відкривають необмежений простір для творчості, дозволяючи модернізувати існуючі й упроваджувати новітні технології і форми навчально-тренувального процесу фахівців ФКіС.

Problem formulation. The formation of the information society is a prerequisite for the evolutionary transition to the next stage of development of education in general and training in particular, the technological foundation of which is the industry of creation, processing and transmission of information. At the same time, the state should play a leading role in the digitalization of education, the state should promote the integration of digital technologies to create an information and educational environment for higher education institutions in the information society, including physical education.
Materials and methods. Theoretical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature; generalization and systematization of theoretical information on professional training of future specialists in physical culture and sports and digitalization of their professional training.
Results. General trends in the informatization of society and education in general could not help but be reflected in the training of specialists in physical culture and sports in institutes and faculties of physical culture, in improving the educational process through the use of modern DT. When analyzing the social order for training and retraining, it is necessary to take into account the importance of digitalization associated with the process of transition to the information society, which is characterized by shifting the focus on production, processing and fullest use of information in all human activities. All this poses fundamentally new challenges to the scientific and pedagogical style of thinking, to the general communicative and information culture of the teacher (coach), forms and methods of training and retraining of specialists in physical culture and sports.
Conclusions. Existing multimedia resources are not sufficiently used in the training of future specialists in physical education and sports. The introduction of the latest digital technologies and the capabilities of modern computer systems open up unlimited space for creativity, allowing to modernize existing and implement the latest technologies and forms of educational and training process of FC&S specialists.

Формулювання проблеми. У умовах пандемії світова освітня спільнота разом із науковцями об’єднала зусилля щодо створення і впровадження ефективних електронних освітніх ресурсів для ефективного навчання школярів та вирішення дидактичних завдань усіх навчальних предметів. Вищеозначене актуалізує фахову підготовку вчителя початкової школи до використання електронних освітніх ресурсів, зокрема у процесі педагогічної практики.
Матеріали і методи: аналіз наукових джерел; вивчення й узагальнення педагогічного досвіду використання електронних засобів навчання навчально-методичного спрямування та застосування їх у професійній підготовці майбутнього вчителя початкової школи; практичні (спостереження, анкетування, опитування тощо).
Результати. У результаті опитування та анкетування студентів Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка визначено певні прогалини майбутніх учителів в обізнаності потенційних можливостей електронних освітніх ресурсів для проведення уроків, позакласної роботи. 
Дистанційне навчання, на яке перейшли заклади загальної середньої та вищої освіти в час пандемії, посилюють увагу до вивчення специфіки використання електронних освітніх ресурсів під час фахово-методичних дисциплін. Здійснено огляд Типових освітніх програм та методичного забезпечення шкільних підручників з української мови та читання, інтегрованого курсу «Я досліджую світ» для учнів 3 класу. Представлено досвід роботи використання електронних освітніх ресурсів учителів початкової школи Сумської області, які працюють за новим Державним стандартом початкової освіти та Типовими освітніми програмами НУШ.
Висновки. Згідно з результатами опитування, проведеного серед студентів спеціальності 013 Початкова освіта засвідчили, що стан готовності майбутніх учителів початкової школи до використання електронних освітніх ресурсів у процесі педагогічної практики спеціальності 013 Початкова освіта ОКР «Бакалавр» недостатньою мірою відповідає сучасним вимогам організації освітнього процесу у початковій школі, зокрема у напрямку формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців. Побудова освітнього процесу у закладі вищої освіти з використанням електронних освітніх ресурсів з використанням дистанційних технологій навчання є оптимальною для ефективної передачі знань, розробки проєктів уроку, що сприяє підвищенню якості підготовки студентів у процесі педагогічної практики, розвитку самостійної творчої діяльності, стимулює одержання додаткових знань та їх закріплення.

Problem formulation. In the context of the pandemic, the world educational community together with scientists have joined forces to create and implement effective electronic educational resources for effective teaching of students and solving didactic problems of all subjects. The above actualizes the professional training of primary school teachers to use electronic educational resources, in particular in the process of pedagogical practice.
Materials and methods: analysis of scientific sources; study and generalization of pedagogical experience in the use of electronic teaching aids and their application in the training of future primary school teachers; practical (observations, questionnaires, surveys, etc.).
Results. As a result of a survey and questionnaire of students of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko, identified certain gaps in future teachers in awareness of the potential of electronic educational resources for lessons, extracurricular activities.
Distance learning, which was transferred to general secondary and higher education during the pandemic, increases attention to the study of the specifics of the use of electronic educational resources in professional and methodological disciplines. A review of the Standard educational programs and methodological support of school textbooks in the Ukrainian language and reading, an integrated course "I explore the world" for 3rd grade students. The experience of using electronic educational resources of primary school teachers of Sumy region, who work according to the new State standard of primary education and Standard educational programs of NUS is presented.
Conclusions. According to a survey conducted among students of specialty 013 Primary Education showed that the state of readiness of future primary school teachers to use electronic educational resources in the process of pedagogical practice of specialty 013 Primary Education EQL "Bachelor" does not sufficiently meet modern requirements for the educational process in primary school, in particular in the direction of formation of information and digital competence of future specialists. The construction of the educational process in a higher education institution using electronic educational resources using distance learning technologies is optimal for the effective transfer of knowledge.
The construction of the educational process in higher education using electronic educational resources using distance learning technologies is optimal for effective knowledge transfer, development of lesson projects, which improves the quality of student training in the process of pedagogical practice, development of independent creative activity, stimulates additional knowledge and their fixing.

У статті на основі аналізу сучасних ідей, моделей, гіпотез, теорій та власного досвіду авторів наводяться методичні підходи щодо практичного впровадження системно-синергетичного підходу у процес фахової підготовки майбутніх учителів природничих наук.
Формулювання проблеми. Проаналізувати можливості системно-синергетичного підходу щодо трактування поняття фахової підготовки майбутнього вчителя природничих наук, яке може слугувати основою нового уявлення про методичну систему навчання фундаментальних наук.
Матеріали і методи. У якості методу дослідження було обрано комплексний аналіз наукових джерел, в яких репрезентується системний аналіз та синергетичний підхід у педагогічних дослідженнях. Одним з методологічних підходів вивчення складних явищ є системний підхід, який набув поширення в різних галузях наукового знання, у тому числі й у педагогічній. Системний підхід, як загальна методологія системних досліджень, випливає безпосередньо із принципу системності, який розглядає об’єкт як сукупність елементів, що перебувають у певній взаємодії між собою і навколишнім світом, а також розуміння синергетичної природи знання, що й особливо характерно для системи освіти. На основі проведеного критичного аналізу публікацій інших авторів з означеної проблеми, використано метод синтезу наявних даних з результатами експериментального впровадження авторами даної статті системно-синергетичного підходу у педагогічну практику.
Результати. Внаслідок проведеного дослідження з’ясовано, що процес фахової підготовки майбутнього вчителя природничих наук, як складник загальної освітньої системи, відноситься до динамічних систем, які активно розвиваються. Активне перетворення означає, що, змінюючись під впливом середовища, система впливає й перетворює саме середовище. У процесі фундаментальної підготовки вчителя природничих наук цей динамізм полягає у потребі постійного моніторингу відповідей на питання, на якому рівні майбутній учитель володіє фактичним матеріалом, та як застосовує сучасні інноваційні технології навчання. З точки зору системності показано, що компонентами такої структури виступають і потребують постійного вдосконалення: мета та зміст методичної підготовки, технологія методичної підготовки, освітнє середовище, викладач, суб’єкти освітнього процесу.
Висновок. Системно-синергетичний підхід ґрунтується на ефекті посилення впливів у навчанні за рахунок використання навчальної інформації, яка надходить з різних джерел і через різні рецептивні канали сприйняття, вимагає урахування специфіки предметних знань, відбору відповідних методичних засобів і прийомів роботи з нею. Враховуючи принципи синергетичного підходу до самоорганізації складних систем, реалізація синергетичної моделі фахової підготовки майбутніх учителів природничо-наукового спрямування може здійснюватися безпосередньо вищими закладами освіти, а темпи здійснення цього процесу залежать від участі і готовності його соціуму.

Abstract. In the article, the analysis of modern ideas, models, hypotheses, theories, and the authors' own experience, provides methodological approaches to the practical implementation of a system-synergetic approach in the process of professional training of future teachers of natural sciences has been based.
Formulation of the problem. There is a need to analyze the possibilities of a system-synergetic approach to the interpretation of the concept of professional training of future teachers of natural sciences, which can serve as a basis for a new idea of the methodological system of teaching basic sciences.
Materials and methods. Systematic analysis of scientific sources, which represents a systematic and synergetic approach in pedagogical research, was chosen. One of the methodological approaches to the study of complex phenomena is a systematic approach, which has become widespread in various fields of scientific knowledge, including pedagogical. The systems approach, as a general methodology of systems research, follows directly from the principle of systematics, which considers the object as a set of elements that are in a certain interaction between themselves and the world, and understanding the systemic nature of knowledge, which is especially of education. The critical analysis of publications of other authors on this problem, the method of synthesis of available data with the results of the experimental implementation of the authors of this article system-synergetic approach in pedagogical practice is based.
Results. As a result of the research, it was found that the process of professional training of future science teachers, as a component of the general educational system, belongs to the dynamic systems that are actively developing. Active transformation means that changing under the influence of the environment; the system affects and transforms the environment itself. In the process of fundamental training of a science teacher, this dynamism lies in the need for constant monitoring of answers to the question of how the future teacher owns the actual material and how he uses modern innovative learning technologies. From the point of view of systematics, the components of such a structure have the purpose and content of methodological training, the technology of methodological training, educational environment, teacher, subjects of training.
Conclusions. The system-synergetic approach on the effect of strengthening the influences in learning using educational information coming from different sources and through different receptive channels of perception requires consideration of the specifics of subject knowledge, selection of appropriate tools and techniques is based. Given the principles of a synergetic approach to the self-organization of complex systems, the implementation of a synergetic model of professional training of future teachers of science can be carried directly by higher education institutions, and the pace of this process depends on the participation and readiness of his society.

В статті визначено поняттєвий апарат гейміфікації, зокрема у процесі навчання учнів ЗЗСО, наведено авторське бачення трактування базових термінів. Визначено сучасний стан розроблення проблеми впровадження гейміфікації в освітній процес. Обґрунтовано необхідність ширшого використання гейміфікації у навчанні. За результатами оцінювання учнів навчальні досягнення з теми «Алгоритми і програми» кращі в тих класах, де на уроках були використані елементи геймифікації. Дана тема, в свою чергу, передує  вивченню програмування у наступних класах. Наведено також і причини проблем пов’язаних з використанням гейміфікації на уроках, зокрема, відсутність технічного обладнання, відсутність локалізації окремих платформ тощо.
Формулювання проблеми. За умови стрімкого розвитку сучасного світу, до освіти висувають нові вимоги щодо навчання і розвитку всебічно розвиненої особистості. Процес гейміфікації освіти дозволяє відкривати нові перспективи навчання учнів на уроках природничо-математичного циклу.
Матеріали і методи. Використані теоретичні методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація наукових та науково-методичних джерел з проблеми дослідження, аналіз існуючих понять, пов’язаних з темою дослідження задля подальшого визначення теоретичних засад, уточнення змісту основних понять, аналіз навчальної літератури.
Результати. Було здійснено вивчення психолого-педагогічної та навчальної літератури з проблеми дослідження та з’ясовано як висвітлена тема в наукових публікаціях. Авторами виконано систематизацію термінологічного апарату та виявлено ступінь розроблення даної проблеми в наукових дослідженнях.
Висновки. Гейміфікація – це технологія освіти, яка швидко розвивається і має великий потенціал щодо позитивного впливу на ефективність освітнього процесу. Досвід науковців з даної проблеми дозволяє зробити висновок про те, що гейміфікація в освітній діяльності має право існувати як інструмент, який сприяє створенню умов для формування сучасної гармонійно розвинутої особистості.

Abstract. The article defines the conceptual apparatus of gamification, in particular in the process of teaching pupils IGSE, the author's vision of the interpretation of basic terms. The current state of development of the problem of the introduction of gamification in the educational process is determined. The necessity of a wider use of gamification in education is substantiated. According to the results of pupils' assessment, educational achievements on the topic of "Algorithms and programs" are best in those classes where elements of gamification were used in lessons. This topic, in turn, precedes the study of programming in the following classes. The reasons for the problems associated with the use of gamification in lessons, in particular, the lack of technical equipment, the lack of localization of individual platforms, etc. are also given.
Formulation of the problem. Given the rapid development of the modern world, new requirements are put forward for education in terms of learning and the development of a fully developed personality. The process of gamification of education allows opening new perspectives for teaching pupils in the lessons of the natural-mathematical cycle.
Materials and methods. Theoretical research methods used: analysis, generalization, systematization of scientific and scientific-methodological sources on the research problem, analysis of existing concepts related to the research topic to further define the theoretical foundations, clarify the content of basic concepts, analysis of educational literature.
Results. The study of psychological, pedagogical, and educational literature on the problem of research was carried out and clarified as a topic covered in scientific publications. The authors systematize the terminological apparatus and identify the degree of development of this problem in research.
Conclusions. Gamification is a technology of education that is developing rapidly and has great potential for a positive impact on the effectiveness of the educational process. Analysis of the literature, in particular, the experience of leading scientists on the problem allows us to conclude that gamification in educational activities has the right to exist as a tool that helps to create conditions for the formation of a modern harmoniously developed personality.