Друшляк М.Г. [marydru@fizmatsspu.sumy.ua]
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Україна
Download in PDF: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2019-v2-20-2/2019_2-20-2_Drushlyak_FMO.pdf

СЛОВНИК «ВІЗУАЛЬНОЇ» ОСВІТИ:
ГРАФІЧНА ГРАМОТНІСТЬ, ВІЗУАЛЬНА ГРАМОТНІСТЬ

Формулювання проблеми. Модернізація освіти призводить до інтенсивного оновлення її понятійно-термінологічного апарату. Науковці майже завжди у своїх дослідженнях пропонують авторські варіанти формулювань як фундаментальних понять, так і новоутворених термінів, що призводить до появи понятійного дисонансу. У зв’язку з тим, що візуалізація стає однією з найпопулярніших форм представлення навчальної інформації, починає формуватися словник «візуальної» освіти. Тому досліднику, який починає свої пошуки у рамках зазначеної тематики, важко розібратися із змістом кожної з цих категорій та їх ієрархією.
Матеріали і методи. Аналіз науково-педагогічних джерел для визначення змістового наповнення понять «графічна грамотність», «візуальна грамотність», їх співвідношень та кореляції з іншими поняттями словника «візуальної» освіти.
Результати. Спільною основою понять «графічна грамотність» та «візуальна грамотність» є поняття «грамотність» як повноцінне володіння людиною знаннями, вміннями в деякій області і використання їх для досягнення професійних результатів у її професійній діяльності. Вид грамотності визначається залежно від відповідного виду діяльності. Графічна грамотність у вузькому розумінні – показник сформованості навичок письма, автоматизований спосіб перекодування звукової форми слова в графічну при безпосередньому відтворенні її на папері. Графічна грамотність у широкому розумінні – це інтегративне особистісне утворення, що включає взаємопов'язані елементарні знання теорії зображень та вміння читати та створювати різні графічні зображення за допомогою певних графічних засобів. Поняття візуальна грамотність трактується як вміння розпізнавати, аналізувати, інтерпретувати, створювати і використовувати візуальну інформацію в процесі комунікації. Поняття візуальної грамотності містить певні аспекти комунікації між об’єктом та суб’єктом сприйняття.
Висновки. Поняття «графічна грамотність» та «візуальна грамотність» несуть під собою різні сенси, а тому мають використовуватися коректно.
Ключові слова: грамотність, графічна грамотність, візуальна грамотність, культура, освіта.

GLOSSARY OF “VISUAL” EDUCATION: GRAPHICAL LITERACY, VISUAL LITERACY
Drushlyak M.G.
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine

Abstract. Formulation of the problem. The modernization of education leads to an intensive renewal of its conceptual terminology apparatus. Scientists always offer author's variants of the wording of both fundamental concepts and newly created terms in their research, which leads to the emergence of conceptual dissonance. Due to the fact that visualization becomes one of the most popular forms of presentation of educational information, the glossary of "visual" education begins to be formed. Therefore, it is difficult to understand the content of each of these categories and their hierarchy for a researcher who begins his quest for a given topic.
Materials and methods. Analysis of scientific and pedagogical researches for determining the content of the concepts "graphic literacy", "visual literacy", their correlations with other concepts of the glossary of "visual" education.
Results. The common basis for the concepts "graphic literacy" and "visual literacy" is the concept "literacy". Literacy is the full possession of person knowledge, skills in a certain area and use them to achieve professional results in his professional activities. The type of literacy is determined depending on the type of activity. By synthesizing different interpretations of the concept "graphic literacy", we formulate the following. Graphic literacy in the narrow sense is an indicator of the formation of writing skills, an automated way of recoding the sound form of the word in a graphic with direct reproduction of it on paper. Graphic literacy in the broad sense is an integrative personal entity that includes interconnected elementary knowledge of the theory of images and the ability to read and create various graphic images using certain graphical means. The concept “visual literacy” is a concept in the field of photography, art, graphic design, media and is interpreted as the ability to recognize, analyse, interpret, create and use visual information in the communication process. In trying to delineate the concept “graphic and visual literacy”, we note that in both cases it is about the ability to perform certain actions with information, graphic or visual. This classification of the concept of information is based on different features: visual information (in the way of perception) is that perceived by the organs of vision, and graphical information (in form of representation) is information in the form of images, tables, charts, graphs, etc. In addition, the concept of visual literacy contains certain aspects of communication between an object and a subject of perception.
Conclusions. The results of this study give an opportunity to understand the conceptual dissonance of the glossary of "visual" education, in particular, to deal with the content and correlation of the concepts "graphic literacy" and "visual literacy", since the interpretation of these concepts is heterogeneous and not always argued in the scientific literature.
Keywords: glossary of “visual” education, literacy, graphical literacy, visual literacy.

Список використаних джерел

1. Ausburn L. J., Ausburn F. G. Visual Literacy – Background, Theory and Practice. Programmed Learning and Educational Technology. 1978. N 15. P. 292-297.
2. Braden R. A., Hortin J. A. Identifying the Theoretical Foundations of Visual Literacy. Journal of Visual. 1982. N 2. P. 37-42.
3. Considine D. M. Visual Literacy and Children’s Books – An Integrated Approach. School Library Journal. 1986. P. 38-42.
4. Debes J. The Loom of Visual Literacy. Audiovisual Instruction. 1969. N 14(8). P. 25-27
5. Howe N., Strauss W. Generations: The History of America’s Future, 1584 to 2069. New York: William Morrow & Company, 1991. 540 p.
6. International Visual Literacy Association (IVLA). URL: https://ivla.org/ (Дата звернення 22.06.2019)
7. Lacy L. An Interdisciplinary Approach for Students K–12 Using Visuals of All Kinds. (Hrsg.): Visible and Viable – The Role of Images in Instruction and Communication. Wolfe City, International Visual Literacy Association, TX. 1987. P. 45–59.
8. Minihan M. Transmedia Storytelling for the Digital Generation: A Guide for Self-Publication with the Adobe Digital Publishing Suite. Johnson City, TN: East Tennessee State University, 2012.
9. Seels B. A. Visual Literacy: The Definition Problem. In D. M. Moore, M. Dwyer (Eds.), Visual literacy: A spectrum of visual learning. Englewood Cliffs, NJ: Educational Technology Publications. 1994. P. 97-112.
10. Small G., Vorgan G. iBrain: Surviving the Technological Alteration of the Modern Mind. New York, NY: Harper Collins, 2009. 256р.
11. Аверкин Ю. А. Развитие визуальной грамотности студентов-дизайнеров на занятиях по фотографике: автореф. дис…канд..пед.наук: 13.00.02 / Моск.гос.гуманитар.ун-т им.М.А.Шолохова. Москва, 2010. 22с.
12. Агаркова Н.Г. Основы формирования графического навыка у младших школьников. Начальная школа. 1999. № 4. С. 15–17.
13. Амирбеков А. Развитие графической грамотности у учащихся VI–VIII классов на уроках геометрии и черчения: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02/ Душанбинский ордена дружбы народов государственный педагогический институт имени Т. Г. Шевченко. Душанбе, 1984. 192 с.
14. Безрукова В.С. Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога). Екатеринбург. 2000.
15. Бим-Бад Б.М. Педагогический энциклопедический словарь. М.: Большая Российская энциклопедия, 2008. 528 с.
16. Большой энциклопедический словарь / под ред. А.Н. Прохорова. М., 2000. 665 с.
17. Варлигіна М. Візуальна грамотність – що це й як її розвивати. URL: https://nachasi.com/2018/11/05/vizualna-gramotnist/. (Дата звернення 20.03.2019).
18. Гаврілова Л. Г., Топольник Я. В. Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання, 2017. Т. 61. №5. С. 1-14.
19. Ганеев С.М. Формирование графической грамотности учащихся при обучении решению планиметрических задач в условиях компьютерной поддержки: дис. … канд. пед. наук: 13.00.02/ Омский государственный педагогический университет. Омск, 2004. 220 с.
20. Гендина Н. И. Информационная грамотность в контексте других видов грамотности: дайжест зарубежного опыта. Школьная библиотека. 2009. №9-10. С. 28-39.
21. Гершунский Б.С. Философия образования для ХХI века: В поисках практико-ориентированных образовательных компетенций. Москва: Совершенство, 1998. 608 с.
22. Джеджула О. М. Шляхи розвитку графічної культури майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2018. №50. С. 261-265.
23. Друшляк М. Г. Словник візуальної освіти: наочність, візуалізація, візуальне мислення. Фізико-математична освіта. 2018. Вип. 1(15), Ч. 2. С. 78-83.
24. Дюшеева Н.К., Кубатбеков М.М. Функциональная грамотность будущего педагога: сущность и содержание. Инновации в науке: сб. ст. по матер. LXIV междунар. науч.-практ. конф. № 12(61). Часть I. Новосибирск: СибАК, 2016. С. 107-115.
25. Ільїна Г. "Візуальна грамотність" у контексті когнітивних та освітніх процесів. Вісник КНТЕУ. 2018. № 1. С. 172-176.
26. Ільїна Г.В. «Візуальне мислення» в історико-філософській ретроспективі: дис. … доктора філософських наук: 09.00.05 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2018. 389 с.
27. Кальницкая Н.И. Развитие визуальной грамотности старшеклассников в процессе обучения: дисс..канд пед. наук: 13.00.01 / Новосибирский государственный технический университет. Омск, 2006. 161с.
28. Лагунова М.В. Теория и практика формирования графической культуры студентов высших технических учебных заведений: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.08 / Волжская государственная инженерно-педагогическая академия. Новгород, 2002. 564 с.
29. Леонтьев А.А. От психологии чтения к психологии обучения чтению. Материалы 5‑й Международной научно-практической конференции (Москва, 26-28 марта 2001 г.), 2002.
30. Львов М.Р. Словарь-справочник по методике русского языка: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1988. 240 с.
31. Монахов Д. Н. Повышение визуальной грамотности населения как фактор инновационного развития России. Социология. 2013. № 3. С. 118-123
32. Монахов Д.Н. Визуализация информации как компонент информационной культуры. Социология. 2012. №3. С.117-121.
33. Набиева Т.В. Формирование гражданской грамотности старшеклассников: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Башкир. гос. пед. ун-т. Уфа, 2005. 26 с.
34. Ожегов С.И. Словарь русского языка: ок. 57 000 слов. М.: Рус. яз., 1991. 778 с.
35. Педагогика: большая современная энциклопедия / сост. Е.С. Рапацевич. Минск: Современное слово, 2005. 720 с.
36. Ребрина В. А. “Цифрова культура педагога”. Навчальна програма. Хмельницький, 2014. URL: http://dn.hoippo.km.ua/ckp/index.html. (Дата звернення 20.03.2019).
37. Совертков П.И. Формирование геометрического образа с помощью компьютера. Элементарная математика, математическое образование, геометрия и информатика. СПб.: Мифрия, 2002. № 7. 96 с.
38. Социология: Энциклопедия. Минск: Интерпрессервис; Книжный Дом. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Евелькин, Г. Н. Соколова, О. В. Терещенко. 2003.
39. Тангян С. А. «Новая грамотность» в развитых странах. Советская педагогика. 1990. № 1. С. 3–17.
40. Федоренко С. Грамотність як комплексний педагогічний феномен у вищій освіті США. Вища освіта України. 2014. №3. С. 97-102.
41. Фролова П. И. К вопросу об историческом развитии понятия «функциональная грамотность» в педагогической теории и практике. Наука о человеке: гуманитарные исследования. 2016. 1(23). С. 179-185.