Семеніхіна О.В.
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Україна
Download in PDF: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2019-v2-20-2/2019_2-20-2_Semenikhina_FMO.pdf

КОНФЛІКТОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА
КРІЗЬ ПРИЗМУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ

Постановка проблеми. Досліджуючи проблеми професійної освіти та її результати, варто говорити не лише про набуття знань, умінь та навичок у професії, а і підготовку молоді до співіснування в соціумі, де людина себе має почувати впевнено і щасливо. Це висуває наперед проблему ефективної організації міжособистісних взаємин, яскравим показником якості яких є здатність до вирішення конфліктів. Мета статті: описати феномен конфліктологічної культури крізь призму професійної підготовки фахівця.
Матеріали і методи: термінологічний і структурний аналіз дефініцій «культура», «конфлікт», «грамотність», «компетентність» для визначення родових понять феномену «конфліктологічна культура» та його визначальних характеристик, узагальнення результатів наукових розвідок для визначення стану розробленості проблеми; моделювання для ідеалізації процесу формування конфліктологічної культури.
Результати. Конфліктологічна культура фахівця – складне інтегративне утворення, яке характеризується здатністю використати власний життєвий досвід і особистісні надбання (набуті знання, уміння та навички) для усвідомлення, сприйняття, аналізу і вирішення конфліктів у професійному середовищі. Феномен конфліктологічної культури фахівця має нетривіальну структуру, до якої входять культура ціннісно-смислової сфери, культура мислення, культура почуттів, комунікативна культура, культура уяви, усвідомлення контексту. Зазначені компоненти починають своє формування, як правило, ще зі школи (конфліктологічна грамотність) та набувають свого подальшого розвитку під час професійної підготовки (конфліктологічна компетентність) і професійної діяльності (конфліктологічна культура). Чітких меж у переходах від конфліктологічних грамотності, компетентності, культури не існує, оскільки це особистісні надбання кожного.
Висновки. З огляду на швидкі зміни у соціумі, що викликані глобалізаційними процесами в економіці, інформатизацією, проблемами безпеки тощо, професійна підготовка фахівців має обов’язково передбачати формування конфліктологічної компетентності, яка сприятиме розвитку конфліктологічної культури. Взаємодія в процесі спільної навчальної та навчально-професійної діяльності має узгоджуватися з предметною специфікою професійної підготовки і реалізовуватися у всіх типах взаємодії учасників освітнього процесу. Важливо, щоб майбутні фахівці набували досвіду творчої конфліктологічної професійної діяльності в усіх типах конфліктної взаємодії.
Ключові слова: конфліктологічна культура, культура, підготовка, професійна підготовка, конфліктологічна культура фахівця.

THE DETERMINATION OF CONFLICTOLOGICAL CULTURE IN PROFESSIONAL TRAINING OF SPECIALIST
Olena Semenikhina
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine

Formulation of the problem. Researching the problems of vocational education and its results, one should not only talk about acquiring knowledge, skills and skills in the profession, but also preparing young people for coexistence in a society where a person should feel confident and happy. This puts forward the problem of effective organization of interpersonal relationships, a clear indicator of the quality of which is the ability to resolve conflicts. Purpose of the article: to describe the phenomenon of conflict culture through the lens of professional training.
Materials and methods: terminological and structural analysis of definitions of "culture", "conflict", "literacy", "competence" to define generic concepts of the phenomenon "conflictological culture" and its defining characteristics, generalization of the results of scientific explorations to determine the state of development of the problem; modeling to idealize the process of forming a conflict culture.
Results. Conflict culture specialist - a complex integrative formation, characterized by the ability to use their own life experience and personal skills (acquired knowledge, skills) for awareness, perception, analysis and resolution of conflicts in the professional environment. The phenomenon of the conflicting culture of the specialist has a non-trivial structure, which includes the culture of the value-semantic sphere, the culture of thinking, the culture of feelings, the communicative culture, the culture of imagination, the awareness of the context. These components begin their formation, as a rule, from school (conflict literacy) and continue to develop during training (conflict competence) and professional activity (conflict culture). There are no clear boundaries in the transitions between conflicting literacy, competence, culture, as this is everyone's personal property.
Conclusions. In view of the rapid changes in the society caused by globalization processes in the economy, informatization, security problems, etc., the professional training of specialists should necessarily provide for the formation of conflicting competence, which will contribute to the development of conflict culture. The interaction in the process of joint educational and training activities should be consistent with the specifics of vocational training and be implemented in all types of interaction of participants in the educational process. It is important for future professionals to gain experience of creative conflict-related professional activity in all types of conflict interaction.
Keywords: conflict culture, culture, training, professional training, conflict culture specialist.

Список використаних джерел

1. DePree M. Leadership Jazz: The Art of Conducting Business through Leadership, Followship, Teamwork, Touch, Voice. N.-Y., 1993.
2. Mosak Н. The resolution of «intrapersonal conflict». Journal of Individual psychology. Texas Press, 2009. P. 19—26.
3. Бережная Г. С. Формирование конфликтологической компетентности педагогов общеобразовательной школы (Докторская диссертация), Калининград, 2009.
4. Воронцова О.В. Данєчкіна Ю. Конфліктність та конфліктна компетентність особистості. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Рівне, 2006. Вип. 3 (35). С. 302–307
5. Гершунский Б.С. Философия образования для ХХI века: В поисках практико-ориентированных образовательных компетенций. Москва : Совершенство, 1998.
6. Джелалі В. О. Психологія вирішення конфліктів: Навчальний посібник. Харків-Київ: Р. И. Ф., 2006.
7. Дойч М. Решение конфликта (Конструктивные и деструктивные процессы) Соц.-полит. Журнал, 1997. №1. С. 211-214.
8. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях. М., 1995.
9. Коулман П., Фергюсон Р. Результативний конфлікт. К. : Наш Формат, 2006.
10. Мудрик А. О коммуникативной культуре. Директор школы, 2003. № 6.
11. Бакланова П. А. Профессиональная компетентность как основа конфликтологической культуры. М., 2009
12. Самсонова Н. Конфликтологичекая культура специалиста. Высшее образование в России, 2003. №1. С. 124-128
13. Сластенин В.А. Формирование профессиональной культуры учителя. М., 1995.
14. Кондратьева М. Ю. Социальная психология: словарь. М.: ПЕР-СЭ, 2006
15. Стрельцов Р. В. Программа учебной дисциплины «Конфликтологическая культура» как содержание воспитания конфликтологической культуры у курсантов военного вуза. Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России, 2012. №3(55)
16. Щербакова О. Формирование и развитие конфликтологической культуры специалиста в контекстном обучении. Психопедагогика в правоохранительных органах, 2009. №3(38). С. 15-19;
17. Щербакова О.И. Развитие конфликтологической культуры личности. Высшее образование сегодня, 2008. №10. С. 56-59.