Цьома Н.С. [tsnase1986@gmail.com]
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Україна
Download in PDF: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2019-v2-20-2/2019_2-20-2_tsoma_fmo.pdf

УМІННЯ КОМУНІКУВАТИ ЯК ПОКАЗНИК РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ: РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ

Формулювання проблеми. Нові цілі та завдання закладів професійної (професійно-технічної) освіти вимагають іншої, ніж у репродуктивному навчанні, організації мисленнєвої діяльності учнів, а саме критичного мислення. Це мислення є інтелектуальним процесом застосування навичок високого рівня (аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення, оцінки інформації, зібраної суб’єктом учіння через спостереження, досвід, рефлексію, міркування та комунікації), який передбачає ясність, точність і узгодженість думок та актуальність і справедливість висновків. Структурний аналіз даного поняття «критичне мислення» дає підстави розглядати цей феномен крізь призму його компонентів: знань (професійних і загальних) – перший компонент, на основі яких можливо формувати і розвивати навички мислення високого рівня – другий компонент, уміння аргументовано комунікувати – третій компонент, та ціннісних установок особистості – четвертий компонент. Отже, уміння комунікувати вважаємо важливим складником критичного мислення майбутнього кваліфікованого робітника, який потребує більш детального вивчення.
Матеріали і методи. У дослідженні використано теоретичні (узагальнення навчально-методичних джерел для обґрунтування актуальності проблеми дослідження; аналіз комунікативних ситуацій), емпіричні (педагогічний експеримент для визначення рівня уміння комунікувати) та статистичні методи (критерій Ст’юдента для порівняння середніх) дослідження.
Результати. Визначено, що ефективність застосування обраних форм і методів проведення уроку підвищує уміння комунікувати як один із показників розвитку критичного мислення майбутніх кваліфікованих робітників.
Висновки. Для підвищення рівня розвитку критичного мислення, а саме показника уміння комунікувати доцільно застосовувати форми (урок повторення, узагальнення і систематизації, урок контролю і корекції знань, бінарний урок) і методи (проєктів, навчання в парах, case-методу та інтерактивних методів («Ажурна пилка», «Лінія цінностей», «Мозковий штурм», «Навчальна дискусія», «Сократівське опитування») при вивченні інформатичних дисциплін.
Ключові слова: критичне мислення, уміння комунікувати, рівень розвитку, майбутні кваліфіковані робітники.

COMMUNICATION SKILLS AS A INDICATOR OF CRITICAL THINKING DEVELOPMENT: EXPERIMENTAL RESULTS
N. Tsоma
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine

Formulation of the problem. The new goals and objectives of vocational (vocational) education institutions require a different organization than the reproductive training of students' mental activity, namely, critical thinking. This thinking is an intellectual process of applying high-level skills (analysis, synthesis, systematization, generalization, evaluation of information collected by the subject of learning through observation, experience, reflection, reasoning and communication), which provides for clarity, accuracy and consistency of opinions and relevance and validity of conclusions. A structural analysis of this concept of “critical thinking” gives reason to consider this phenomenon through the prism of its components: knowledge (professional and general) - the first component, on the basis of which it is possible to form and develop high-level thinking skills - the second component, the ability to communicate reasonably - the third component, and value attitudes of personality - the fourth component. So, we consider the ability to communicate to be an important component of critical thinking of the future skilled worker, which requires a more detailed study.
Materials and methods. The study used theoretical (generalization of educational and methodological sources to justify the relevance of the research problem, analysis of communicative situations), empirical (pedagogical experiment to determine the level of ability to communicate) and statistical methods (student criterion for comparing means) of the study.
Results. It is determined that the effectiveness of the application of the selected forms and methods of the lesson increases the ability to communicate as one of the indicators for the development of critical thinking of future skilled workers.
Conclusions. To increase the level of development of critical thinking, namely, the indicator of the ability to communicate, it is advisable to apply forms (lesson of repetition, generalization and systematization, lesson of control and correction of knowledge, binary lesson) and methods (projects, training in pairs, case-method and interactive methods (“Openwork saw”, “Line of Values”, “Brainstorming”, “Educational Discussion”, “Socratic Survey”) in the study of computer science disciplines.
Key words: critical thinking, ability to communicate, level of development, future skilled workers.

Список використаних джерел

1. Кремень В. Доповідь міністра освіти і науки України на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти. Освіта України. 2001. 12 жовтня.
2. Ложкін Г. В., Пов’якель Н. І. Психологія конфлікту: теорія і сучасна практика: Навчальний посібник. К.: Професіонал, 2007. 416 с.
3. Пометун О. І. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії. Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. К. : Видавництво Педагогічна пресса 2012. № 4. С. 9.
4. Тягло А. В., Воропай Т. С. Критическое мышление. Проблема мирового образования XXI века. Харьков : Ун-т внутр. дел, 1999. 285 с.
5. Чуба О. Формування критичного мислення як психолого-педагогічна проблема. Педагогіка та психологія професійної освіти. 2013. № 3. С. 202-208.