Шишенко І.В.
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Україна
Download in PDF: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2020-v4-26-2/2020_4-26-2_Shyshenko_FMO.pdf

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті представлено теоретичний аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів до застосування цифрових технологій у професійній діяльності. Поширення цифрових технологій у всіх аспектах життя підкреслює важливість того, що усі громадяни мають орієнтуватися в цьому цифровому світі. Щоб бути цифрово компетентним, потрібно також мати критичне усвідомлення функції цифрових технологій у всіх аспектах життя та вміння ефективно їх використовувати. Зрозуміло, що в останні десятиліття увагу було зосереджено на ролі вчителів у допомозі учням досягти цифрової компетентності. Це, у свою чергу, привернуло увагу до готовності вчителів відповідати цим очікуванням. Отже, постає потреба звернути увагу на цифрову компетентність у педагогічній освіті. Важливо підкреслити професійну цифрову компетентність як динамічну концепцію, оскільки вона передбачає як професійну практику, так і професійний розвиток цих практик. Однак, враховуючи складність сучасного цифрового суспільства, будучи цифрово-компетентним учителем, він також повинен включати ставлення та етичні аспекти, щоб навчати та готувати учнів, щоб вони стали справжніми цифровими громадянами. Таким чином, майстерний вчитель із цифровою компетентністю потребує здібностей, які спираються на власний досвід і знання, отримані від ролі відповідального цифрового громадянина в суспільстві, і переносить цей досвід в певний професійний контекст. Тому структура професійної цифрової компетентності вчителів охоплює педагогічний, етичний, особистісний і технічний виміри. Така структура цифрової компетентності вчителів забезпечує повне охоплення під час впровадження освітньо-професійних програм підготовки вчителів, допомагає подолати проблеми застарілості, є достатньо гнучкою для включення нових і нових технологій. Тому на часі інтенсифікація процесу професійної підготовки майбутніх учителів до роботи в цифровому освітньому просторі, опанування ними найсучаснішими технологіями для впровадження інновацій у навчанні онлайн. Для цього необхідним є постійне професійне самовдосконалення з використання широкого спектру цифрових інструментів.
Ключові слова: інформаційно-цифрова компетентність, цифрові технології, майбутні вчителі, професійна підготовка.

TRAINING OF FUTURE TEACHERS FOR THE USE OF DIGITAL TECHNOLOGIES IN PROFESSIONAL ACTIVITIES
Inna Shyshenko
Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko, Ukraine

The article presents a theoretical analysis of the problem of preparing future teachers for the use of digital technologies in their professional activities. The proliferation of digital technologies in all aspects of life underscores the importance of all citizens navigating this digital world. Being digitally competent also requires a critical awareness of the role of digital technologies in all aspects of life and the ability to use them effectively. It is clear that in recent decades, attention has focused on the role of teachers in helping students achieve digital competence. This, in turn, drew attention to the willingness of teachers to meet these expectations. Therefore, there is a need to pay attention to digital competence in pedagogical education. It is important to emphasize professional digital competence as a dynamic concept, as it involves both professional practices and the professional development of these practices. However, given the complexity of today's digital society, being a digitally competent teacher must also include attitudinal and ethical aspects to teach and prepare students to become true digital citizens. Thus, a master teacher with digital competence needs abilities that draw on their own experience and knowledge gained from the role of a responsible digital citizen in society, and transfer this experience to a specific professional context. Therefore, the structure of professional digital competence of teachers covers pedagogical, ethical, personal and technical dimensions. Such a structure of the digital competence of teachers ensures full coverage during the implementation of educational and professional teacher training programs, helps to overcome the problems of obsolescence, and is flexible enough to include new and emerging technologies. Therefore, it is time to intensify the process of professional training of future teachers to work in the digital educational space, to master the most modern technologies for the introduction of innovations in online education. This requires constant professional self-improvement in the use of a wide range of digital tools.

Key words: information and digital competence, digital technologies, future teachers, professional training.

Список використаних джерел

1. Amiel T., Reeves T. C. Design-Based Research and Educational Technology: Rethinking Technology and the Research Agenda. Journal of Educational Technology & Society. 2008. № 11(4). Р. 29–40. http://www.jstor.org/stable/jeductechsoci.11.4.29
2. Aslan A., Zhu C. Investigating variables predicting Turkish pre‐service teachers’ integration of ICT into teaching practices. British Journal of Educational Technology. 2017. № 48(2). Р. 552-570 https://doi.org/10.1111/bjet.12437
3. Beckman K., Apps T., Bennett S., Lockyer L. Conceptualising technology practice in education using Bourdieu’s sociology. Learning, Media and Technology. 2018. № 43(2). Р. 197–210. https://doi.org/http:/www.doi.org/10.1080/17439884.2018.1462205
4. Elstad E., Christophersen K.-A. Perceptions of Digital Competency among Student Teachers: Contributing to the Development of Student Teachers’ Instructional Self-Efficacy in Technology-Rich Classrooms. Education Sciences. 2017. № 7(1). https://doi.org/https:/www.doi.org/10.3390/educsci7010027
5. Emejulu A., Mcgregor C. Towards a radical digital citizenship in digital education. Critical Studies in Education. 2019. № 60(1). Р. 131-147 https://doi.org/10.1080/17508487.2016.1234494
6. Engen B. K. Understanding social and cultural aspects of teachers’ digital competencies. Comunicar. 2019. №27(61). Р. 9-19. https://doi.org/10.3916/C61-2019-01
7. Freeman A., Adams Becker S., Cummins M., Davis A., Hall Giesinger C. NMC/ CoSN Horizon Report: 2017 K–12 Edition.The New Media Consortium. 2017.
8. Gudmundsdottir G. B., Hatlevik O. E. Newly qualified teachers’ professional digital competence: implications for teacher education. European Journal of Teacher Education. 2018. № 41(2). Р. 214–231. https://doi.org/10.1080/02619768.2017.1416085
9. Instefjord E. J.,Munthe E. Educating digitally competent teachers: A study of integration of professional digital competence in teacher education. Teaching and Teacher Education. 2017. № 67. Р. 37–45. https://doi.org/https:/doi.org/10.1016/j.tate.2017.05.016
10. Johannesen M., Øgrim L., Giæver T. H.. Notion in motion: Teachers’ digital competence. Nordic Journal of Digital Literacy. 2014. № 9(04). Р. 300-312. https://doi.org/10.18261/ISSN1891-943X-2014-04-05
11. Jurica J., Webb L. The Use of Technology in K-12 Classrooms. In G. Chamblee,& L. Langub (Eds.),Society for Information Technology & Teacher Education International Conference, 2016. Рp. 2887–2892. Association for the Advancement of Computing in Education (AACE). https://www.learntechlib.org/p/172104
12. Selwyn N. Making sense of young people, education and digital technology: the role ofsociological theory. Oxford Review of Education. 2012. № 38(1). Р. 81–96. https://doi.org/https:/doi.org/10.1080/03054985.2011.577949
13. Spante M., Sofkova Hashemi S., Lundin M., Algers A. Digital competence and digital literacy in higher education research: Systematic review of concept use. Cogent Education. 2018. №5(1). Р. 1-21. https://doi.org/10.1080/2331186X.2018.1519143
14. Tømte C., Kårstein A., Olsen D. S. ICT in teacher Education: Developing Professional Digital Competence. NIFU. 2013.
15. Tondeur J., Van Braak J., Sang G., Voogt J., Fisser P., Ottenbreit-Leftwich A. Preparing pre-service teachers to integrate technology in education: A synthesis of qualitative evidence. Computers & Education. 2012. № 59(1). Р. 134–144. https://doi-org.ezproxy.oslomet.no/10.1016/j.compedu.2011.10.009
16. Voogt J., Roblin N. P. A comparative analysis of international frameworksfor 21st century competences: Implications for national curriculum policies. Journal of Curriculum Studies. 2012. № 44(3). Р. 299-321. http://dx.doi.org/10.1080/00220272.2012.668938
17. Wachira P., Keengwe J. Technology Integration Barriers: Urban School Mathematics Teachers Perspectives. Journal of Science Education and Technology. 2011. № 20(1). Р. 17–25. https://doi.org/https:/doi.org/10.1007/s10956-010-9230-y