The relevance of the introduction of didactic games into the educational process consists of modern, effective methods of stimulating pupils' educational and cognitive activity, equipping them with new knowledge, skills, and preparing students for independent life. The use of didactic games in the study of mathematics in elementary school is one of the methods of activating the cognitive activity of students during learning. In reality, didactic games are rarely used in mathematics lessons.
The purpose of the article is to substantiate the concept of didactic game and its peculiarities in teaching mathematics.
Research Methods: terminological analysis to interpret key research definitions; generalization of scientific sources for determining directions of development and application of didactic games in the educational process.
Results. The article substantiates the use of didactic games in mathematics lessons for acquainting pupils with new material, for its consolidation, for repeating previously acquired ideas and concepts, for a fuller and deeper understanding of their learning, formation of computational skills, and formation of outlook. It has been shown that the systematic use of games increases the effectiveness of learning. Lessons of generalization and systematization of knowledge give the greatest opportunities for introduction of game elements in educational process of mathematics.
The peculiarities of conducting a mathematics lesson in the 7th grade during the study of the theme "Identical transformations of whole expressions" using didactic game are considered.
The conclusions are drawn that in the process of didactic game, pupils learn to solve problems, to compare and summarize, to make their own conclusions and to justify them, to prove their own opinion. Use of didactic games at different stages of the lesson is a good and effective way of activating pupils’ educational and cognitive activity, which has a good effect on improving the level of knowledge in mathematics, the development of mental activity.

Актуальність впровадження дидактичних ігор у освітній процес полягає у сучасних, ефективних методах стимулювання навчально-пізнавальної активності учнів, озброєння їх новими знаннями, вміннями та навичками, підготовки учнів до самостійного життя. Використання дидактичних ігор при вивченні математики основної школи є одним із методів активізації пізнавальної діяльності учнів під час навчання. Реально на практиці мало хто використовує дидактичні ігри на уроках математики.
Метою статті є обґрунтування поняття дидактична гра та її особливості під час навчання математики.
Методи дослідження: термінологічний аналіз для тлумачення ключових дефініцій дослідження; узагальнення наукових джерел для визначення напрямів розвитку та застосування дидактичних ігор у освітньому процесі.
Результати. У статті обґрунтовано використання дидактичних ігор на уроках математики для ознайомлення учнів з новим матеріалом, для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх обмисленого засвоєння, формування обчислювальних, графічних умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Показано, що систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Найбільші можливості для впровадження ігрових елементів у освітній процес математики дають уроки узагальнення й cиcтематизації знань.
Розглянуто особливості проведення уроку математики в 7 класі під час вивчення теми «Тотожні перетворення цілих виразів» з використанням дидактичної гри.
Зроблені висновки, що в процесі дидактичної гри учні вчатьcя розв'язувати задачі, порівнювати, узагальнювати та систематизувати, робити cамоcтійні висновки та обґрунтовувати їх, доводити власну думку. Використання дидактичних ігор на різних етапах уроку є cучаcним та ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної активності учнів, що гарно впливає на підвищення рівня знань з математики, розвитку розумової діяльності.

У статті подано різні наукові підходи, погляди на фундаментальні та прикладні дослідження у галузі педагогіки за останній рік, аналіз стану вітчизняної науки, пропонуються шляхи вирішення кризових явищ у науці.
Формулювання проблеми. Вказано на умови вітчизняного ринку та європейські виклики щодо актуальності досліджень. Акцент робиться на міждисциплінарних дослідженнях в галузі педагогіки, але мову треба вести про трансдисциплінарність у науці, якій присвячуються міжнародні та всеукраїнські наукові форуми.
Матеріали і методи. Автор використовує теоретичний аналіз та систематизацію науково-педагогічної та довідкової літератури (протоколи НАНУ за 2019 рік) з проблем фундаментальних та прикладних досліджень у педагогіці; узагальнення педагогічного досвіду викладачів закладів вищої освіти та науковців. Результатом стало відстоювання автором думки, що викликам часу, практичному вирішенню мають відповідати дослідження щодо фахової підготовки й національно-патріотичного виховання фахівців для нових професій. Аналіз якості, особливостей педагогічних досліджень за останні роки, виявлення кризових, дослідницьких проблем, скерування уваги на актуальні питання в науковій царині, прикладний характер досліджень як практичне вирішення освітянських проблем – ось неповний перелік питань, які потребують вирішення на рівні Міністерства освіти й Національної академії наук.
Результати. У статті теоретично обґрунтовуються найбільш ефективні заходи щодо активізації наукових досліджень. Напрями сучасних конференцій можуть бути поштовхом для розробки нових ідей фундаментальних і прикладних досліджень: вивчення інноваційних методів навчання майбутніх вчителів; STEAM-освіта при підготовці вчителів; STEAM-освіта в початковій школі; Е-середовище сучасного університету; цифрова компетентність вчителя; цифрові технології у педагогічній освіті; цифрові технології у сучасній вищій школі; комп’ютинг та основи програмування в початковій школі; цифровий профіль вчителя Нової української школи; віртуальна та доповнена реальність в освіті тощо.
Висновки. Автор пропонує спонукати українські ЗВО, науково-педагогічних працівників до наукових досліджень, які б відповідали викликам часу, практичному вирішенню питань щодо фахової підготовки й національно-патріотичного виховання фахівців для нових професій. Майбутній фахівець повинен мати такі характеристики, як уміння вчитися упродовж життя, бути гнучким і здатним адаптуватися до викликів ринку праці, відповідальним за свої рішення й життя. Бути особистістю понад усе, яка вміє себе мотивувати на розвиток.

Abstract. The article presents various scientific approaches, views on basic and applied research in the field of pedagogy over the past year, analysis of the state of national science, and suggests ways of solving crisis phenomena in science.
Formulation of the problem. The conditions of the domestic market and European challenges regarding the relevance of the research are indicated. The focus is on interdisciplinary research in the field of pedagogy, but the transdisciplinarity in science, dedicated to international and all-Ukrainian scientific forums, needs to be addressed.
Materials and methods. The author uses theoretical analysis and systematization of scientific pedagogical and reference literature (NASU protocols for 2019) on the problems of basic and applied research in pedagogy; generalization of pedagogical experience of teachers of higher education institutions and scientists.The author uses comparisons, synthesis, analysis, generalization, study and synthesis of the scientific experience of scientists in order to achieve their goal. The result was the author's assertion that the challenges of time, practical solutions should be answered by research on the professional training and national-patriotic education of specialists for new professions. Analysis of quality, features of pedagogical research in recent years, identification of crisis, research problems, attention on topical issues in the scientific field, the applied nature of research as a practical solution to educational problems - here is an incomplete list of issues that need to be addressed at the level of the Ministry of Education and the National Academy of Sciences
Results. The article theoretically substantiates the most effective measures to activate scientific research. The trends of contemporary conferences can be an impetus for the development of new ideas for basic and applied research: learning innovative teaching methods for future teachers;STEAM education in teacher training; STEAM education in primary school; E-environment of the modern university; digital competence of the teacher; digital technologies in pedagogical education; digital technologies in modern higher education; elementary school computer and programming; digital profile of the teacher of the New Ukrainian School; virtual and augmented reality in education and more.
Conclusions. The author proposes to encourage Ukrainian higher education, scientific- pedagogical staff to new scientific research that would meet the challenges of the time, practical solutions to the issues of professional training and national-patriotic education of specialists for new professions. The future specialist should have such characteristics as: the ability to learn throughout life, be flexible and able to adapt to the challenges of the job market, responsible for their decisions and lives. To be a person above all who can motivate himself for development.