Formulation of the problem. Revolutionary changes in society and education due to intensive implementation of new digital technologies suggest the revision of the traditional understanding of didactics as a science of teaching. Particularly, the widespread Web 2.0 applications have the capacity for educational institutions to extend the possibilities of e-learning. Such active approaches to learning as the professional communities’ creation, the use of cloud computing, the development of mobile communications, thanks to which a large number of users have the opportunity to collect and visualize data, are becoming increasingly widespread. Consequently, development of pedagogy, which is aimed at educational goals of a higher level, is a driver of innovations in educational systems. Technologies and new modes of content delivery open up wonderful opportunities to rethink completely the teaching process. However, the traditional understanding of didactics does not meet the requirements of the digital society with the rapid development of digital technologies. This contradiction suggests that it is necessary to develop an orderly theoretical basis for e-learning ― e-Didactics. Currency of the paper is conditioned by the problems of developing the theoretical basis of e-learning – electronic Didactics (e-Didactics), which corresponds to the modern conceptual understanding of the role of digital technologies in the educational process. Particular attention is paid to trends in the development of educational technologies and factors that oppose their introduction into the higher education sector. The objectives of the research are to (1) consider the way technology is changing educational process in the sector of high education, leading to the emergence of a new pedagogy, (2) examine recent tendencies in the development of educational technologies that will have the most significant impact on future educational processes in higher education.
Results. The results of the research in terms of its objectives are: a) the key distinctions of e-Didactics from the traditional didactics were represented; b) instructional strategies, teaching methods and digital tools as a direction for the further development of e-didactics have been generalized; c) the most promising pedagogical approaches and trends which are contributing to the introduction of digital pedagogy into the higher education sector have been discussed.
Conclusions. The realization of the specific opportunities provided by digital technologies for education requires the transition of the didactic system of e-learning to a higher level of complexity, the use of new organizational forms and methods. The results of the research should be of help for educators, methodologists and instructors in the system of professional development of higher education, as well as for all those willing to master the new didactic approaches.

Формулювання проблеми. Актуальність статті зумовлена проблемами розробки теоретичної основи електронного навчання ― електронної дидактики (e-Didactics), яка відповідає сучасним концептуальним уявленням про роль цифрових технологій в освітньому процесі. В статті проаналізовано сучасні тенденції та виклики у розвитку освітніх технологій у світі, фактори які пришвидшують і протидіють їхньому впровадженню, а також їх вплив на практику у галузі вищої освіти. Завданнями дослідження є такі:  (1) розглянути як  застосування технологій змінює освітній процес у секторі вищої освіти, що призводить до появи нової педагогіки; (2) огляд останніх тенденції у розвитку освітніх технологій, які матимуть найбільш відчутний вплив на майбутні освітні процеси у вищій школі.
Матеріали і методи. Процес науково-педагогічних досліджень здійснювався з використанням методів дослідження. Зокрема, були: аналіз наукової та навчальної літератури з проблеми науково-дослідних робіт; порівняльний аналіз наукових даних, узагальнення та систематизація концепцій педагогічних підходів та практичного досвіду впровадження цифрових технологій у навчальний процес, моделювання дидактичної системи електронного навчання.
Результати. Результати дослідження з огляду на поставлені цілі є: а) представлено ключові відмінності електронної дидактики від традиційної дидактики; б) узагальнено навчальні стратегії, методи навчання та цифрові інструменти як напрямок подальшого розвитку е-дидактики; в) обговорено найбільш перспективні педагогічні підходи та тенденції, що сприяють впровадженню цифрової педагогіки у сектор вищої освіти. Результати дослідження повинні допомогти викладачам, методистам та викладачам у системі професійного розвитку вищої освіти, а також усім бажаючим освоїти нові дидактичні підходи. Результати дослідження повинні допомогти викладачам, методистам та викладачам у системі професійного розвитку вищої освіти, а також усім охочим оволодіти новими дидактичними підходами.
Висновки. По-перше, посилене використання технологій змінює спосіб учіння та викладання, що призводить до появи нової педагогіки. Розвиток електронної дидактики пропонує нові можливості для подальшого розуміння навчання та викладання в епоху цифрових технологій та створення ефективного цифрового середовища. По-друге, електронна дидактика, яка ґрунтується на концепціях сучасних педагогічних теорій, що передбачають навчання в процесі спілкування та зв’язку в розподіленій мережі, та володіє інноваційними властивостями новітніх цифрових технологій, є основою актуалізації сучасної теорії навчання. По-третє, узгодження педагогіки з відповідними технологіями є основною причиною розриву між потенційними та реальними можливостями використання цифрових технологій у вищій освіті. Розгляд різних аспектів навчального онлайн середовища та аналіз компонентів дидактичної системи електронного навчання відкриває викладачам нові можливості не лише для підтримки та допомоги, але й для надання нових форм оцінювання студентів.

Formulation of problem.  The article deals with the problem of multidimensional disclosure of the specifics of highlighting and interpreting the information about the controversy events in Ukraine during the information war on the air of the European television channel of international news – Euronews.
Materials and methods. The information sources are the documents of the funds of the National Television Company of Ukraine (NTCU) and the Inter Media Group, which allowed to trace the stages of formation and development of cooperation between Euronews board and Ukrainian partners during 2014-2020, We also referred to HAL, a multi-disciplinary open access archive for the deposit and dissemination of scientific research documents, whether they are published or not. The documents may come from teaching and research institutions in France or abroad, or from public or private research centers (Baisnée & Marchetti, 2014).
Results. The author emphasizes that despite the existence of the only editorial policy, the journalists of Euronews editorial office independently write the text to the selected news, so its absolute identity is almost impossible. In fact, the analysis of the produced content confirmed the constancy and saturation of the linguistic components of the information genre and showed, on the one hand, bias, prejudgment and manipulative nature of the mass communication activities of the Russian Euronews service, and, on the other hand, compliance with the standards of media literacy in Ukrainian, English and German editors. At a time when the information war is accompanied by Russia's military action against Ukraine, the problem of compliance with the rules of media literacy in media publications is especially relevant. It is important to disseminate truthful information about events in Ukraine both within our country and abroad. Thus, this study is relevant, and the choice of the object and the source base of the study is quite logical: the "Euronews" TV channel broadcasts in thirteen languages and covers a wide audience in different countries.
Conclusions. Having analyzed the program content of the European media, we state that the national editors of information programs actively covered events related to the controversy events in Ukraine. At the same time, on its way to the air, the media product passes through a whole selection of fountains, interrogations, journalistic work, influences and saturation of media texts by lexical and stylistic forms inherited in one or another language. But the editorial board does not evaluate and support any of the parties covered the conflicts, giving each of them the opportunity to express their own point of view.

Постановка проблеми. У статті розглядається проблема багатовимірного розкриття особливостей висвітлення та інтерпретації інформації про контроверсійні події в Україні під час інформаційної війни в ефірі європейського телеканалу міжнародних новин - Euronews.
Результати. Автор наголошує, що, незважаючи на існування єдиної редакційної політики, журналісти редакції Euronews самостійно пишуть текст до вибраних новин, тому його абсолютна ідентичність майже неможлива. Фактично, аналіз виробленого контенту підтвердив сталість і насиченість лінгвістичних компонентів інформаційного жанру та показав, з одного боку, упередженість та маніпулятивний характер діяльності засобів масової комунікації російської служби Euronews, а також з іншого боку, дотримання стандартів медіаграмотності в українських, англійських та німецьких редакціях. У той час, коли інформаційна війна супроводжується військовими діями Росії проти України, проблема дотримання правил медіаграмотності в публікаціях ЗМІ є особливо актуальною. Важливо поширювати правдиву інформацію про події в Україні як у нашій країні, так і за її межами. Таким чином, це дослідження є актуальним, і вибір об’єкта та джерельної бази дослідження цілком логічний: телеканал "Euronews" транслює на тринадцяти мовах і охоплює широку аудиторію в різних країнах.
Висновки. Проаналізувавши програмний зміст європейських ЗМІ, ми констатуємо, що національні редакції інформаційних програм активно висвітлювали новини, пов’язані з контроверсійними подіями в Україні. В той же час, виходячи в ефір, медіапродукт проходить через цілу низку важливої інформації, обговорень, журналістської роботи, навіювань та насичення медіатекстів лексико-стилістичними формами, успадкованими тією чи іншою мовою. Але редакційна колегія не оцінює і не підтримує жодну зі сторін, що висвітлюють конфлікти, надаючи можливість кожній із них висловити власну точку зору.

Формулювання проблеми. У статті розглянуто етапи проведення педагогічного експерименту, застосування доцільних математичних методів до опрацювання здобутих даних та вибору відповідного статистичного критерію для перевірки гіпотези дослідження. Наведено методику аналізу результатів педагогічного експерименту, пов’язаного з впровадженням методичної системи формування пропедевтичної евристичної діяльності учнів у навчанні математики.
Матеріали і методи. Для розв’язання проблеми було використано наступний комплекс методів: теоретичні, діагностичні та  цілеспрямований педагогічний експеримент, що містить констатувальний, пошуковий, формувальний етапи (експериментальне впровадження методики було організовано за принципом поступового розширення контингенту учнів, загалом в експерименті брали участь 960 учнів з 8 закладів освіти Донецької області); методи математичної статистики – якісний аналіз та кількісна обробка результатів дослідження за допомогою математичних  методів з метою забезпечення достовірності та об’єктивності результатів педагогічного експерименту.
Результати. Розглянуто ефективний діагностичний інструментарій для обробки експериментальних матеріалів, що забезпечують можливість одержання переконливих результатів, а саме запропоновано непараметричні критерії Пірсона та Вілкоксона-Манна-Уітні, за допомогою яких, було підтверджено підвищення рівня сформованості евристичних умінь, рівня математичної підготовки учнів експериментальних груп порівняно з учнями контрольної групи, що свідчить про ефективність запропонованої методики.
Висновки. Застосування математичних методів аналізу педагогічного експерименту підвищує його якість і практичну цінність, а математичний апарат теорії ймовірностей та математичної статистики, відіграє важливу роль у процесі обробки статистичних даних. Вони допомагають оцінити результати експерименту, підвищують надійність висновків, дають підстави для теоретичних узагальнень.

Abstract. The article considers the stages of a pedagogical experiment, the application of appropriate mathematical methods to the processing of the obtained data, and the choice of an appropriate statistical criterion for testing the research hypothesis. A method for analyzing the results of a pedagogical experiment related to the implementation of a methodological system for the formation of the propaedeutic heuristic activity of students in teaching mathematics is presented.
Materials and methods. To solve the problem, the following set of methods was used: theoretical, diagnostic, and purposeful pedagogical experiment, containing ascertaining, search, forming stages (experimental implementation of the methodology was organized on the principle of gradual expansion of the student group, a total of 960 students from 8 educational institutions of the Donetsk region participated in the experiment); methods of Mathematical Statistics – qualitative analysis and quantitative processing of research results using mathematical methods to ensure the reliability and objectivity of the results of a pedagogical experiment.
Results. Effective diagnostic tools for processing experimental materials are considered. They provide an opportunity to get convincing results. Nonparametric Pearson and Wilcoxon-Mann-Whitney criteria are proposed. With the help of them, an increase in the level of formation of heuristic skills, the level of mathematical training of students of experimental groups in comparison with students of the control group was confirmed, which indicates the effectiveness of the proposed methodology.
Conclusions. The use of mathematical methods for analyzing a pedagogical experiment increases its quality and practical value, and the mathematical apparatus of probability theory and mathematical statistics plays an important role in the process of processing statistical data. They help to evaluate the results of the experiment, increase the reliability of conclusions, and give grounds for theoretical generalizations.

Формулювання проблеми. Вивчення елементів статистики у професійній підготовці майбутніх фахівців з комп’ютерних технологій сприяє реалізації прикладної спрямованості навчання. У статті наведено приклади використання математичних та статистичних методів аналізу для конкретних досліджень та дано методичні рекомендації, зокрема, наведено приклади обчислення й подання числових характеристик вибірки та знаходження залежностей між елементами варіаційних рядів.
Матеріали і методи. Аналіз науково-методичної літератури з математичної статистики, узагальнення та теоретичне моделювання; визначення основних статистичних характеристик вибіркової сукупності (за допомогою офісних програм та середовища GeoGebra); регресійний аналіз результатів дослідження для встановлення взаємозв’язку між даними; комп’ютерні технології для визначення числових характеристик.
Результати. У статті розкрито питання сучасних статистичних досліджень для різних галузей, результати яких було використано при викладанні змістового модуля «Математична статистика» для майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Аналіз даних допомагає виявити корисну інформацію та зробити правильні висновки. Застосування комп’ютерних пакетів дозволить легше та швидше одержати потрібний результат. Широкий огляд методів обчислень завдань зі статистики дозволяє набути досвіду щодо практики обчислень в цій дисципліні. Наведено приклади розв’язання задач з подальшою візуалізацією як початкових, так і кінцевих даних. Використано програмні середовища MS Excel та GeoGebra.
Висновки. Власний досвід навчання студентів дав можливість сформулювати деякі рекомендації для викладання змістового модуля «Математична статистика» та вести елементи аналізу даних, з якими стикаються фахівці з інформаційних технологій у практичній діяльності. Огляд сучасних статистичних пакетів дозволить переглянути методи закріплення інформації та урізноманітніти практичне вивчення основних питань. У подальших публікаціях плануємо сформулювати методичні поради для застосування багатофакторного аналізу на прикладі авторських задач.

Formulation of the problem. The study of elements of statistics in the training of future specialists in computer technology contributes to the implementation of the applied orientation of education. The article provides examples of the use of mathematical and statistical methods of analysis for specific studies and provides guidelines, in particular, examples of calculation and presentation of numerical characteristics of the sample and finding the relationships between the elements of variation series.
Materials and methods. Analysis of scientific and methodological literature on mathematical statistics, generalization, and theoretical modeling; determination of the main statistical characteristics of the sample (using office programs and GeoGebra environment); regression analysis of research results to establish the relationship between the data; computer technology to determine numerical characteristics.
Results. The article reveals the issues of modern statistical research for various fields, the results of which were used in teaching the content module "Mathematical Statistics" for future specialists in information technology. Data analysis helps to identify useful information and draw the right conclusions. Using computer packages will make it easier and faster to get the desired result. A broad overview of methods for calculating problems in statistics allows you to gain experience in the practice of computing in this discipline. Examples of problem-solving with subsequent visualization of both initial and final data are given. MS Excel and GeoGebra software environments are used.
Conclusions. The students' own experience allowed them to formulate some recommendations for teaching the content module "Mathematical Statistics" and to conduct elements of data analysis, which are encountered by specialists in information technology in practice. The review of modern statistical packages will allow us to reconsider methods of fixing of the information and to diversify practical studying of the basic questions. In future publications, we plan to formulate methodological advice for the application of multifactor analysis on the example of the author's problems.

Формулювання проблеми. Одним з актуальних питань сучасного світу є виховання високоморальної особистості.  В умовах військових дій на Донбасі, окупації Криму, річниці загиблих на Майдані особливого значення набувають патріотичні якості особистості, тоді як моральні відступають на задній план. Зі ЗМІ дізнаємося про випадки жорстокості, грубості, брутальності, знущання серед підлітків. Виховання громадянина оновленої демократичної держави ХХІ століття не можливе без звернення до традицій та звичаїв українського народу. Формування особистості підліткового віку з залученням засобів народної педагогіки допоможе вихованцю не тільки переосмислити, але й пропустити через емоційну сферу народні знання, звичаї, традиції та в подальшому керувати власною поведінкою згідно норм, що панують у суспільстві.
Матеріали і методи. Для вирішення поставленої мети було застосовано в комплексі такі теоретичні методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури, систематизація та узагальнення поглядів та досягнень учених – для зіставлення різних підходів щодо морального виховання підлітків засобами народної педагогіки. Джерельною базою слугували праці вітчизняних та зарубіжних вчених.
Результати. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив розкрити особливості морального виховання за радянських часів та після проголошення незалежності України. На основі наявних праць розглянуто особливості підліткового віку та проблеми, які виникають у роботі з підлітками. Проаналізовано виховний потенціал засобів народної педагогіки (родинно-побутова культура та фольклор), який слід осучаснити до умов сьогодення для роботи з підлітками.
Висновки. Отже, за часів проголошення незалежності та радянської епохи, не дивлячись на різні установки педагогічної системи, що й втілювалася по-різному, спільною рисою є формування у підростаючого покоління загальнолюдських цінностей (чесність, гідність, повага до старших, любов до Батьківщини тощо), що є актуальним й донині.  Народна культура має потужний виховний потенціал, який, на жаль, недостатньо реалізуєтся у процесі морального виховання. У роботі з підлітками слід враховувати не тільки особливості цього віку, але й процеси, що відбуваються у країні, світі в цілому. Слід наголосити, що відродження народної педагогіки необхідно не тільки для того, щоб відтворити кращі надбання нащадків, але й для того, щоб доповнити її сучасним змістом та  передати у спадок майбутньому поколінню.

Formulation of the problem. One of the topical nutritional sources of the present is є virality of high moral standards. In the context of hostilities in the Donbas, the occupation of the Crimea, the anniversaries of the victims on the Maidan attach particular importance to the patriotic qualities of the person, while the moral ones retreat into the background. We learn from the media about cases of cruelty, rudeness, brutality, bullying among teenagers, which was not the case in the last century. Appealing to folk pedagogy will help the adolescent person to rethink, to pass through the emotional sphere of people's knowledge, customs, traditions and subsequently to manage their behavior following the rules prevailing in the society.
Materials and methods. To solve this goal, the following theoretical methods of research were applied in the complex: analysis of psychological and pedagogical literature, systematization and generalization of the views and achievements of scientists - to compare different approaches to the moral education of adolescents utilizing folk pedagogy. The source base was the works of native and foreign scientists.
Results. The analysis of the psychological and pedagogical literature made it possible to reveal the peculiarities of moral education in Soviet times and after Ukraine's independence. Based on the available works, the features of adolescence and possible causes that arise in adolescents' work are considered. The educational potential of folk pedagogics, which should be modernized to the present conditions for working with adolescents, is analyzed.
Conclusions. Therefore, at the time of the proclamation of independence and the Soviet period, despite the different institutions of the pedagogical system, which happened in different ways, a common feature is the formation of a universal human value ​​(honesty, dignity, respect for elders, love for the Motherland, etc.) among the younger generation are still relevant. Folk culture has a miserable whirlwind potential, which, unfortunately, is poorly realized in the process of moral whirlwind. When dealing with teenagers, it is important to take into account not only the characteristics of adolescence but also the processes taking place in the country and the world. The revival of folk pedagogy is not only to recreate the best heritage of posterity but to complement it with contemporary content that is relevant to this day to pass it on to a future generation.