Носенко Ю.Г., Сухіх А.C. [nosenko-y@ukr.net]
Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Україна
Download in PDF: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2020-v4-26/2020_4-26-Nosenko-Sukhikh_FMO.pdf

ВІДКРИТА НАУКА В КОНТЕКСТІ ПОБУДОВИ СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ І ЦИФРОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ 

Формулювання проблеми. Важливим чинником розвитку освіти, культури, загального добробуту населення є наука. Інтеграція науки і освіти –  каталізатор інноваційних зрушень, підвищення якості підготовки фахівців, необхідна умова розбудови суспільства знань, коли домінуючими факторами стають дослідження, розробки, технології, освіта. У розрізі побудови суспільства знань європейська спільнота розвиває напрям, пріоритетний для європейської дослідницької, науково-інноваційної політики. А саме – відкриту науку.
Матеріали і методи. У статті наведені результати дослідження в межах проєкту «Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів» (реєстраційний номер 2020.02/0310), що реалізується за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України. В роботі над дослідженням використовувалися теоретичні методи: аналіз, систематизація, узагальнення наукових та науково-методичних джерел з проблеми дослідження, аналіз існуючих понять, праць вітчизняних і закордонних дослідників, експертів у галузі відкритої науки, суспільства знань.
Результати. Розкрито сутність поняття відкритої науки. Представлено складники забезпечення відкритості на різних етапах дослідницького процесу; аспекти, яких стосується відкрита наука (відкриті дані, відкритий доступ, відкрите рецензування, відкриті джерела, відкриті освітні ресурси, громадянська наука). Охарактеризовано градацію видів доступу до публікацій у міжнародному вимірі. Проаналізовано сутність і значення Європейської хмари відкритої науки. Визначено основні тенденції, що наразі превалюють в Європейському просторі відкритої науки: відкритий доступ, архівування статей, обмін даними.
Висновки. Філософія відкритої науки продовжує поширюватися серед дослідницьких кіл у всьому світі. Одна з головних цілей –  підвищення цінності та результативності науки, а також якості освіти. Подальшого вивчення потребують перспективи запровадження хмарних технологій як засобу підтримки відкритої науки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: суспільство знань, інтеграція освіти та науки, відкрита наука, відкритий доступ, відкриті джерела, обмін даними, тенденції, Європейська хмара відкритої науки.

OPEN SCIENCE IN TERMS OF BUILDING A KNOWLEDGE SOCIETY
AND DIGITAL TRANSFORMATIONS
OF THE EUROPEAN SPACE
Yuliia Nosenko, Alisa Sukhikh
Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine, Ukraine

Problem formulation. Science is an important factor in the development of education, culture, and the general well-being of the population. The integration of science and education is a catalyst for innovative changes, improving the quality of training, a necessary condition for building a knowledge society when the dominant factors are research, development, technology, education. In terms of building a knowledge society, the European community is developing a priority for European research and innovation policy. Namely - open science.
Materials and methods. The article presents the results of the research within the project "Cloud-oriented systems of open science in teaching and professional development of teachers" (registration number 2020.02 / 0310), which is implemented with grant support from the National Research Fund of Ukraine. Theoretical methods were used in the research: analysis, systematization, a generalization of scientific and scientific-methodical sources on the research problem, analysis of existing concepts, works of domestic and foreign researchers, experts in the field of open science, knowledge society.
Results. The essence of the concept of open science is revealed. The components of ensuring openness at different stages of the research process and aspects related to open science (open data, open access, open peer review, open sources, open educational resources, civil science) are presented. The gradation of types of access to publications in the international dimension is characterized. The essence and significance of the European Open Science Cloud are analyzed. The main trends that currently prevail in the European space of open science are identified: open access, archiving of articles, data exchange.
Conclusions. The philosophy of open science continues to spread among research circles around the world. One of the main goals is to increase the value and effectiveness of science, as well as the quality of education. Prospects for the introduction of cloud technologies as a means of supporting open science need further study.
Keywords: knowledge society, integration of education and science, open science, open access, open sources, data exchange, trends, European Open Science Cloud.

Список використаних джерел

1. Биков В. Ю., Спірін О. М., Шишкіна М. П.  Корпоративні інформаційні системи підтримування науково-освітньої діяльності на базі хмаро орієнтованих сервісів. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти : зб. наук. пр. / ред. Л. Л. Товажнянський, О. Г. Романовський. Харків : НТУ «ХПІ», 2015. Вип. 43 (47). Ч. 2. С. 93–121.
2. Глазунова О. Г. Принципи формування «академічної хмари» сучасного університету на основі відкритих програмних платформ. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. № 5 (43). С. 174–188. URL: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1096
3. Гутман С. Образование в информационном обществе. Санкт-Петербург : Изд-во «Российская национальная библиотека», 2004. 96 с.
4. Жук Л. В. Наукові дослідження у вищих навчальних закладах: сутність, значення та перспектив. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Сер.: Проблеми економіки та управління. 2017. № 873. С. 146–153.  
5. Згуровский М. З., Петренко А. И. Цифровая наука в программе «Горизонт 2020». Системні дослідження та інформаційні технології. 2015. № 1. С. 7–20.
6. Комарова О. А. Освіта у вимірі інформаційного суспільства. Економiчний часопис-XXI. 2011. № 7–8. С. 50–53.
7. Копанєва В. О. Наукова комунікація: від відкритого доступу до відкритої науки. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2017. № 2. С. 35–45.
8. Литвинова С. Г. Проектування хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу : монографія. Київ : ЦП «Компринт», 2016. 354 c.
9. Мельник Л. Ю. Інтеграція освіти, науки та виробництва в економіці знань аграрної сфери. Економіка АПК. 2017. № 11. С. 67–73.
10. Прошкін В. В. Дослідження особливостей інтеграції науки й освіти в університеті. Вісник післядипломної освіти. 2014. Вип. 11. С. 135–143.
11. Свистунов С. Я., Шевченко А. Ю. Состояние и перспективы развития украинского национального грид. Анализ и логика возможного развития. Системні дослідження та інформаційні технології. 2014. № 2. С. 40–52.
12. Стрюк А. М., Рассовицька М. В. Система хмаро орієнтованих засобів навчання як елемент інформаційного освітньо-наукового середовища ВНЗ. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. № 4 (42). С. 150–158. URL: https://lib.iitta.gov.ua/8289/1/1087-4044-1-PB.pdf
13. Череп А. В. та ін. Інтеграція освіти, науки та бізнесу : монографія / за ред. Череп А. В. Т. 3. Запоріжжя : ЗНУ, 2013. 261 с.
14. Шишкіна М. П. Формування і розвиток хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу: монографія. Київ : УкрІНТЕІ, 2015. 256 с.
15. Albagli S., Maciel M. L., Abdo A. H. Open Science, open issues. Brasília, Rio de Janeiro: IBICT. URL: https://cutt.ly/Qhlsq9e.
16. Baumgartner  P. Open Science. 2019. URL: https://cutt.ly/ihla5iM.
17. Chmyr O. S. Institutional provision of open access in Ukraine. Наук. вісн. Дипломат. акад. України. Сер. «Економічні науки». 2017. № 3 (24). С. 126–133.
18. EOSC. URL: https://eosc-portal.eu/about/eosc.
19. Fecher B., Friesike S. Open Science: One Term, Five Schools of Thought. 2013. DOI: 10.2139/ssrn.2272036.
20. Fernandes P. L. , Vos R. A. Open Science, Open Data, Open Source. 2017. DOI: 10.5281/zenodo.1015287
21. Final report of public consultation on Science 2.0 / open science. 2015. URL: https://cutt.ly/ahlstzX.
22. Hilpert S., Kaldemeyer C., Krien U., G¨unther S., Wingenbach C., Plessmannd G. The Open Energy Modelling Framework. 2017. A new approach to facilitate open science in energysystem modelling. URL:   https://www.preprints.org/manuscript/201706.0093/v1.
23. OECD Science, Technology and Industry Policy Papers № 25 Making Open Science aReality. 2015. URL: https://cutt.ly/khlsyPb
24. Pacheco R. C. S., Nascimento E., Weber R. O. Digital Science: Cyberinfrastructure, e-Science and Citizen Science. 2018. DOI: 10.1007/978-3-319-73546-7_24
25. Spivakovsky A., Vinnyk M., Tarasich Yu., and Poltoratskiy M. Design and Development of Information System of Scientific Activity Indicators. ICTERI-2016, Kyiv, Ukraine, June 21-24, 2016. CEUR, Vol. 1614. P. 103–110. URL: http://ceur-ws.org/Vol-1614/paper_67.pdf
26. Vicente-Saez R., Martinez-Fuentes C. Open Science now: A systematic literature review for an integrated definition. 2017). Journal of Business Research. 2017. № 88. Р. 428–436. URL: 10.1016/j.jbusres.2017.12.043.
27. Vocile В. Open Science Trends You Need to Know About. 2017. URL: https://cutt.ly/Ghlspke.
28. What is Open Science? Introduction. URL: https://cutt.ly/Phla63m.