Формулювання проблеми. Важливим чинником розвитку освіти, культури, загального добробуту населення є наука. Інтеграція науки і освіти –  каталізатор інноваційних зрушень, підвищення якості підготовки фахівців, необхідна умова розбудови суспільства знань, коли домінуючими факторами стають дослідження, розробки, технології, освіта. У розрізі побудови суспільства знань європейська спільнота розвиває напрям, пріоритетний для європейської дослідницької, науково-інноваційної політики. А саме – відкриту науку.
Матеріали і методи. У статті наведені результати дослідження в межах проєкту «Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів» (реєстраційний номер 2020.02/0310), що реалізується за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України. В роботі над дослідженням використовувалися теоретичні методи: аналіз, систематизація, узагальнення наукових та науково-методичних джерел з проблеми дослідження, аналіз існуючих понять, праць вітчизняних і закордонних дослідників, експертів у галузі відкритої науки, суспільства знань.
Результати. Розкрито сутність поняття відкритої науки. Представлено складники забезпечення відкритості на різних етапах дослідницького процесу; аспекти, яких стосується відкрита наука (відкриті дані, відкритий доступ, відкрите рецензування, відкриті джерела, відкриті освітні ресурси, громадянська наука). Охарактеризовано градацію видів доступу до публікацій у міжнародному вимірі. Проаналізовано сутність і значення Європейської хмари відкритої науки. Визначено основні тенденції, що наразі превалюють в Європейському просторі відкритої науки: відкритий доступ, архівування статей, обмін даними.
Висновки. Філософія відкритої науки продовжує поширюватися серед дослідницьких кіл у всьому світі. Одна з головних цілей –  підвищення цінності та результативності науки, а також якості освіти. Подальшого вивчення потребують перспективи запровадження хмарних технологій як засобу підтримки відкритої науки.

Problem formulation. Science is an important factor in the development of education, culture, and the general well-being of the population. The integration of science and education is a catalyst for innovative changes, improving the quality of training, a necessary condition for building a knowledge society when the dominant factors are research, development, technology, education. In terms of building a knowledge society, the European community is developing a priority for European research and innovation policy. Namely - open science.
Materials and methods. The article presents the results of the research within the project "Cloud-oriented systems of open science in teaching and professional development of teachers" (registration number 2020.02 / 0310), which is implemented with grant support from the National Research Fund of Ukraine. Theoretical methods were used in the research: analysis, systematization, a generalization of scientific and scientific-methodical sources on the research problem, analysis of existing concepts, works of domestic and foreign researchers, experts in the field of open science, knowledge society.
Results. The essence of the concept of open science is revealed. The components of ensuring openness at different stages of the research process and aspects related to open science (open data, open access, open peer review, open sources, open educational resources, civil science) are presented. The gradation of types of access to publications in the international dimension is characterized. The essence and significance of the European Open Science Cloud are analyzed. The main trends that currently prevail in the European space of open science are identified: open access, archiving of articles, data exchange.
Conclusions. The philosophy of open science continues to spread among research circles around the world. One of the main goals is to increase the value and effectiveness of science, as well as the quality of education. Prospects for the introduction of cloud technologies as a means of supporting open science need further study.

Формулювання проблеми. Проблеми сучасності, з якими зустрілася світова спільнота у зв’язку з пандемією, особливо відчутно позначилася в освітянській галузі. За короткий проміжок часу викладачі і студенти вимушені були різко змінити форми, засоби, методи і способи навчання. Дистанційне навчання є сучасним і необхідним засобом суспільства і науки. За умови високої якості, воно має допомогти освіті стати доступною для широкого кола людей, відповідати професійним запитам і потребам особистості і звичайно осучаснити підготовку фахівців у вищій педагогічній школі.
Матеріали і методи. Для вирішення поставленої проблеми було застосовано такі методи дослідження: аналіз наукової, психолого-педагогічної і методичної літератури, систематизація, спостереження, анкетування, порівняння та узагальнення.
Результати. У даному дослідженні наведено результати анкетування студентів, теоретично обґрунтовано доцільність використання дистанційного навчання, визначено основні переваги і недоліки використання дистанційного навчання, можливості використання на заняттях та його вплив на формування майбутніх фахівців. Визначені майбутні перспективи дослідження та важливість розглянутої проблеми на сучасному етапі розвитку суспільства.
Висновки. У статті здійснено аналіз актуальних досліджень щодо впровадження і використання технологій дистанційного навчання. Доведено, що освоєння студентами педагогічного університету базових основ дистанційного навчання відіграє важливу роль у формуванні майбутнього фахівця – вчителя. У зв’язку з цим, здійснено обґрунтування вибору середовища навчання у процесі підготовки майбутніх учителів і визначено місце та роль технологій дистанційного навчання у системі вищої освіти. Зазначено, що з розвитком технічних можливостей методики та технології навчання з’явилася можливість використовувати нові організаційні форми навчального процесу, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології. Змінюється уявлення про те, якою повинна бути сучасна людина, якими компетентностями має володіти. Сьогодні освіта орієнтується на творчість, ініціативність, самостійність і мобільність майбутніх спеціалістів.

Formulation of the problem. Problem formulation. The current challenges facing the world community in connection with the pandemic have been particularly marked in the field of education. In a short period of time, teachers and students were forced to dramatically change the forms, means, methods, and ways of teaching. Distance learning is a modern and necessary tool for society and science. Given the high quality, it should help education to become accessible to a wide range of people, meet the professional needs and needs of the individual, and of course, modernize the training of specialists in higher pedagogical schools.
Materials and methods. To solve this problem, the following research methods were used: analysis of scientific, psychological, pedagogical, and methodological literature, systematization, observation, questionnaires, comparisons, and generalizations.
Results. This study presents the results of student surveys, theoretically substantiates the feasibility of using distance learning, identifies the main advantages and disadvantages of using distance learning, the possibility of use in the classroom, and its impact on the formation of future professionals. The future prospects of the research and the importance of the considered problem at the present stage of social development are determined.
Conclusions. The article analyzes current research on the implementation and use of distance learning technologies. It is proved that mastering by students of the pedagogical university of basic bases of distance learning plays an important role in the formation of the future expert - the teacher. In this regard, the choice of a learning environment in the process of training future teachers is substantiated and the place and role of distance learning technologies in the higher education system are determined. It is noted that with the development of technical capabilities of teaching methods and technology, it became possible to use new organizational forms of the educational process, using information and communication technologies. The idea of what a modern person should be, what competencies he should have, is changing. Today, education focuses on creativity, initiative, independence, and mobility of future professionals.

Формулювання проблеми. Для розвитку сучасної освіти сьогодні потрібні не так теоретичні розробки, як практичні дослідження, які спрямовані на активізацію самостійного, активного, креативного, творчого мислення учнів. Застосування 3D-моделювання у навчанні при правильному підході дасть можливість розширити світогляд учнів, підвищить пізнавальну активність та сприятиме формуванню загальнонаукових умінь та навичок. Моделювання архітектурних споруд є цікавою темою для вивчення, наявне програмне забезпечення дозволяє вивчати цю тему навіть школярам, однак наразі для цього недостатньо відповідного  навчально-методичного забезпечення. Метою статті є висвітлення доробку авторів стосовно можливостей навчання побудови 3D-моделей архітектурних споруд за допомогою програми SketchUp.
Матеріали і методи. Для розв’язання проблеми було використано наступний комплекс методів: теоретичний аналіз, діагностичний, методи навчання,  первинна статистична обробка й узагальнення отриманих даних (результати дослідження апробовані і впроваджені у ліцеї №6 імені Івана Ревчука та у ліцеї №5 Івано-Франківської міської ради в 10-11 класах).
Результати. Проаналізовано роль і місце технологій візуалізації  в освітньому процесі та  архітектурної візуалізації зокрема, можливості вивчення 3D-моделювання в школі, досліджено особливості моделювання тривимірних об’єктів за допомогою програми SketchUp. Запропоновано програму, методичні рекомендації та вказівки до викладання курсу «Побудова 3D-моделей архітектурних споруд» на уроках інформатики, технологій та факультативних заняттях. Досліджено та проаналізовано актуальність та ефективність впровадження курсу в освітній процес, представлено розроблені інтерактивні вправи, які сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу; наведено результати апробації, що підтверджують ефективність запропонованої методики.
Висновки. Курс «Побудова 3D-моделей архітектурних споруд» дозволить підвищити ефективність вивчення 3D-моделювання в освітніх закладах, а також розвивати навички учнів щодо архітектурної візуалізації та вміння працювати зі спеціалізованим програмним забезпеченням для створення 3D-об’єктів. Проведення занять за запропонованою методикою допомагає викликати зацікавленість предметом, збільшує рівень інтересу до архітектурної візуалізації, розвиває у школярів логічне та абстрактне мислення.

Formulation of the problem. For modern education, practical researches are needed for developing independent, active, creative, analytical students' thinking. The Importance of including 3d-modeling in the educational process is shown. The article aims to show the authors' achievements connected with studies of 3d-modeling architectural buildings using SketchUp.
Materials and methods. For the solution of the problem was used the next methods: theoretical analysis, diagnostic methods of studies, statistical roughing-out, and generalization of the obtained data (research results are approved in the lyceum № 6 named after Ivan Revchuk, the experimental introduction of methodology was organized in a lyceum №5 in 10-11 classes).
Results. The role and place of technologies of visualization in an educational process are analyzed. In particular, the possibilities of studying 3d-modelling at school are analyzed. The features of the design of 3D-objects are investigated with the program SketchUp. The program and methodical recommendations are given for the teaching course "Construction of 3d-models of architectural building" on the IT lessons. The interactive exercises for the best mastering study are presented. The results of the approbation of the developed course are given that confirm the efficiency of the offered approach.
Conclusions. Course "Construction of 3d-models of architectural building" will promote the efficiency of studying 3d-modelling at school, to develop students’ skills concerning architectural visualization and the ability to work with specialized software. The offered methodology will help to cause personal interest in the subject, will increase the level of interest in architectural visualization, and will develop logical and abstract thinking for school students.

Формулювання проблеми. У статті розкрито проблеми використання BYOD технологій в освітньому процесі. У зв’язку з надшвидкісним розвитком цифрових технологій освітній процес повністю трансформується – змінюються організація навчального процесу, форми навчання, процес досягнення результату, який відбувається без явної участі викладача, змінюються ролі студента і викладача: студенти вчаться працювати дистанційно, наставники-викладачі допомагають студентам формувати та розвивати культуру самостійної роботи засобами технології BYOD.
Матеріали і методи. Для реалізації використання технології BYOD в освітньому процесі закладів вищої освіти проведено SWOT-аналіз на основі наукових даних та експерименту. В опитуванні брали участь студенти машинобудівної галузі Національного університету «Запорізька політехніка» під час вивчення дисциплін «Інженерна та комп’ютерна графіка» та «Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка».
Результати. Представлено на основі міжнародних досліджень вплив смартфонів на людину та обмеження їх використання в деяких країнах у закладах загальної середньої та вищої освіти.
Розроблено чинники, що впливають на результативність навчання, засобами технології BYOD.
Під час експерименту серед студентів машинобудівної галузі було з’ясовано, що вміння студентів закладів вищої освіти поводитися з власним смартфоном ще не означає певний рівень володіння цифровими технологіями, і це може створити хибне уявлення власних можливостей та негативно позначитися на їхніх діях і результатах навчання.
Висновки. SWOT-аналіз допоміг зрозуміти, які чинники заважають навчанню студентам машинобудівної галузі та становлять загрозу в майбутньому, використовуючи особисті мобільні пристрої. Проведений SWOT-аналіз надав можливість рекомендувати використовувати студентам їхні цифрові пристрої під час освітнього процесу в закладах вищої освіти. Проведено експеримент з визначення рівня цифрової грамотності студентів на базі Національного університету «Запорізька політехніка».

Formulation of the problem. The article deals with the issues of using BYOD technology in the educational process. Due to the rapid development of digital technologies, the educational process is completely transformed – the organization of educational process, forms of learning, the process of achieving results that occur without visible participation of the teacher, changing the roles of student and teacher: students learn to work remotely, teachers help students to form and develop their culture of independent work.
Materials and methods. To implement BYOD technology in the educational process of higher education institutions, a SWOT-analysis was conducted based on scientific data and experiment. Students in the machine-building industry of the National University “Zaporizhzhia Polytechnic” took part in the survey while studying the disciplines “Engineering and Computer Graphics” and “Descriptive Geometry, Engineering, and Computer Graphics”.
Results. The impact of smartphones on humans and restrictions on their use in some countries in schools and higher education institutions are presented based on international research.
Factors influencing the effectiveness of training have been developed using BYOD technology.
During an experiment among students of the machine-building industry, it has been found that students of higher education institutions' ability to use their smartphone do not mean a certain level of digital technology, and this can create a misconception of their capabilities and negatively affect their actions and learning outcomes.
Conclusions. SWOT-analysis made it possible to understand what factors hinder the learning of engineering students and pose a threat in the future, using personal mobile devices. SWOT-analysis provided an opportunity to recommend students to use their digital devices during the educational process in higher education institutions. The experiment to determine the digital literacy level of students based on the National University "Zaporizhzhia Polytechnic" was conducted.

Формулювання проблеми. Сьогодні на рівні академічної спільноти піднімається питання академічної доброчесності, яку варто плекати ще зі школи. Тим більш важливим є використання інструментів, які надають підстави для підтвердження збігів з наявними в мережі публікаціями. До таких відносимо антиплагіатні програми, які базуються на власних алгоритмах і базах для зіставлення текстів, а тому дають різний відсоток автентичності робіт. Мета статті: провести порівняльний аналіз спеціалізованого програмного забезпечення, призначеного для перевірки на текстові збіги, та виявити найбільш прийнятне для викладачів при перевірці автентичності студентських кваліфікаційних робіт.
Матеріали і методи. Проведено контент аналіз спеціалізованого програмного забезпечення, яке доступне онлайн. Використано програмні онлайн-сервіси antiplagiat.ru, Антиплагіат на Text.ru, AntiPlagiarism.NET. Зібрано статистичні дані перевірки студентських робіт на текстові запозичення та проведено їх кількісний аналіз. Базою дослідження стали роботи студентів кафедри інформатики Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка.
Результати. Програмне забезпечення AntiPlagiarism.NET є більш доцільним для організації перевірки текстів на автентичність. Перша перевірка кваліфікаційних робіт на текстові збіги показує відсоток авторства для бакалаврських робіт близько 70%, а магістерських – близько 80%.
Висновки. 1. Результати використання програми AntiPlagiarism.NET демонструють позитивне відношення студентів до її використання. Студенти частіше наводять коректні цитування тих збігів, які виявляє програмний засіб. 2. Перевірка текстів на збіги уможливлює урахування відсотка автентичності роботи у рейтинговій оцінці кваліфікаційної роботи та її захисту, що стимулює студентів писати кваліфікаційні роботи самостійно.

Abstract. Today, at the level of the academic community, the question of academic integrity arises, which should be nurtured from school. All the more important is the use of tools that provide a basis for confirming matches with existing publications on the network. These include anti-plagiarism programs, which are based on their own algorithms and bases for comparing texts, and therefore give a different percentage of authenticity of the work. The purpose of the article: to conduct a comparative analysis of specialized software designed to check for text matches, and to identify the most acceptable for teachers when checking the authenticity of student qualifying papers.
Materials and methods. Content analysis of specialized software that is available online was conducted. Used software online services antiplagiat.ru, Antiplagiarism on Text.ru, AntiPlagiarism.NET. Statistical data on the verification of student works on textual borrowings were collected and their quantitative analysis was performed. The research was based on the works of students of the Department of Computer Science of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko.
Results. AntiPlagiarism.NET software is more appropriate for organizing the verification of texts for authenticity. The first check of qualifying works for text matches shows the percentage of authorship for bachelor's theses about 70%, and master's theses - about 80%.
Conclusions. 1. The results of using the AntiPlagiarism.NET program show a positive attitude of students to its use. Students are more likely to give correct citations of those matches that the software detects. 2. Verification of texts for coincidences makes it possible to take into account the percentage of authenticity of work in the rating of qualifying work and its protection, which encourages students to write qualifying works independently.