У Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) наголошено, що розвиток національної економіки ставить перед сферою освіти завдання щодо упровадження інноваційних освітніх практик, які враховують потреби й запити сучасної молоді. Це породжує проблему організації доцільної підтримки  STEM-освіти як основи формування новітніх компетентностей підростаючого покоління, здатних до засвоєння знань і розроблення та використання новітніх технологій. Мета дослідження: здійснити  порівняльний аналіз світового досвіду запровадження STEM технологій в освіту. 
Матеріали і методи: аналіз досвіду запровадження STEM технологій в освіту з метою визначення стану розв’язання проблеми дослідження (підтримка STEM-освіти на державному рівні; взаємодія наукових організацій, університетів, центрів з метою залучення учнів різних вікових категорій до науки, наукових досліджень; участь школярів у змаганнях світового рівня, де вони мають змогу висвітлювати власні розробки, StartUp-и; підготовка майбутніх STEM-вчителів).
Результати. Проведений аналіз світового досвіду запровадження STEM технологій в освіту надав можливості розглянути сучасні перспективи вітчизняної науки й освіти з цього напряму. Підкреслюється доцільність упровадження STEM технологій як пріоритетний напрям модернізації освіти в Україні.
Висновки. Концепція STEM-освіти гармоніює з гаслом Нової української школи — створення сучасного освітнього середовища і привнесення в школі сучасних технологій як основи формування новітніх компетентностей сучасної молоді, здатних до засвоєння знань і розроблення та використання новітніх технологій (когнітивних навичок; навичок оброблення інформації, інтерпретації та аналізу даних; інженерного мислення; науково-дослідницьких навичок; алгоритмічного мислення та цифрової грамотності; креативних якостей та інноваційності; технологічних навичок; навичок комунікації).

Formulation of the problem. The Concept of Development of Natural and Mathematical Education (STEM-education) emphasizes that the development of the national economy puts before the sphere of education the task of introducing innovative educational practices. These innovative educational practices take into account the needs and demands of modern youth. This raises the problem of organizing appropriate support for STEM-education as a basis for the formation of the latest competencies of the younger generation, capable of acquiring knowledge and developing and using the latest technologies.
The purpose of the study: to perform a comparative analysis of the overseas experience of introducing STEM technologies in education.
Materials and methods: analysis of the experience of introducing STEM technologies in education to determine the state of solving the research problem (support of STEM education at the state level; interaction of scientific organizations, universities, centers to attract students of different ages to science, research; participation; in world-class competitions, where students have the opportunity to cover their developments, StartUps; training of future STEM teachers).
Results. Overseas experience in the implementation of STEM education is considered. The expediency of implementation of STEM technologies as a priority direction of modernization of education in Ukraine is emphasized.
Conclusions. The concept of STEM-education harmonizes with the slogan of the New Ukrainian School - creating a modern educational environment and introducing modern technologies in the school as a basis for the formation of modern competencies of a student, capable of acquiring knowledge and developing and using new technologies (cognitive skills; information processing, interpretation and analysis data, engineering thinking, research skills, algorithmic thinking, and digital literacy, creative qualities and innovation, technological skills, communication skills)

Формулювання проблеми. Система динамічної математики (СДМ) GeoGebra використовується не лише в процесі навчання у закладах вищої освіти, але під час навчання шкільного курсу математики. Реформа сучасної школи поставила перед учителями завдання практичної спрямованості навчання предметів математичного циклу. Для вирішення цієї проблеми необхідно: забезпечити повноту, систематичність та усвідомленість основ наукових знань, їх міцність і дієвість; ознайомити учнів з основними методами пізнання природи – спостереженням і експериментом; навчати їх розпізнавати фізичні, хімічні тощо явища та закономірності в природі і техніці; навчити використовувати знання для пояснень і дослідження явищ природи, розвивати дослідницьке мислення з використанням СДМ, інноваційних технологій навчання.
Матеріали та методи. У дослідженні використовувались емпіричні методи: спостереження за навчальним процесом учнів під час їх навчання математики, аналіз результатів навчальних досягнень учнів. Ефективно використовувався набір методів наукового пізнання: порівняльний аналіз для з’ясування різних поглядів на проблему та визначення напрямку дослідження; систематизація та узагальнення для формулювання висновків та рекомендацій; узагальнення авторського педагогічного досвіду та спостережень в рамках експериментального дослідження. Використовувався диференційно-інтеграційний підхід із врахуванням теоретико-експериментальної верифікації результатів дослідження, показників переваги у ставленні учнів до використання окремих інформаційних ресурсів і рівнями інтелектуального розвитку.
Результати. У дослідженні знайдені кореляції між показниками переваги у ставленні учнів до використання окремих інформаційних ресурсів і рівнями інтелектуального розвитку учнів для окремих груп інформаційних ресурсів. Параметризація використовувалася для здійснення коригування методики дослідницького навчання з метою педагогічно доцільного та методично вмотивованого добору навчальних ресурсів в контексті мінімізації протиріч з врахуванням рівнів інтелектуального розвитку учнів, характерними для конкретної групи учнів (класу). Результати експериментального дослідження із використанням комп’ютерно орієнтованої методичної системи дослідницького навчання (КОМСДН) в контексті вивчення особистісних компонентів загальних і спеціальних здібностей учнів виявилися значущими на рівні достовірності (p  0,05). Використання СДМ GeoGebra в дослідженні розглядається в декількох напрямах: уточнення термінологічного апарату та механізмів роботи інструментів із врахуванням системи понять і тверджень шкільного курсу математики; розширення спектру математичних дисциплін і системи дослідницьких задач, розрахунково- графічних робіт з педагогічно виваженим і методично вмотивованим використанням СДМ GeoGebra; розширення можливостей експорту та імпорту навчального матеріалу в рамках дослідницького навчання учнів; підвищення доступності GeoGebra в умовах різного рівня технічного забезпечення учнів. Переваги і недоліки комп’ютерного моделювання розглядаються в контексті навчальної і методичної діяльності, для підтримки якої вони призначені.
Висновки. Розглядаються можливості використання СДМ GeoGebra в процесі дослідницького навчання учнів предметів математичного циклу з педагогічно виваженим використанням компонентів КОМСДН. Оцінювання переваг і недолікі комп’ютерного моделювання носить суб’єктивний характер, оскільки позитивні аспекти і негативні наслідки використання GeoGebra визначаються вміннями вчителя методично вмотивовано та педагогічно виважено використовувати компоненти КОМСДН в навчально-виховному процесі. Матеріали дослідження будуть корисними вчителям математики, викладачам і студентам педагогічних університетів, слухачам системи післядипломної педагогічної освіти та усім, хто цікавиться математичною освітою.

Formulation of the problem. Dynamic mathematics GeoGebra is not used only in the process of learning in institutions of higher education, but while teaching school mathematics. The reform of the modern school has set teachers the task of the practical orientation of teaching subjects of the mathematical cycle. To solve this problem it is necessary: to ensure the completeness, consistency, and awareness of the foundations of scientific knowledge, their strength and effectiveness; to acquaint students with the basic methods of knowledge of nature by observation and experiment; to teach them to recognize the physical, chemical, and similar phenomena and patterns in nature and technology; to teach to use knowledge to explain and study the phenomena of nature, to develop research thinking using SDM, innovative teaching technologies.
Materials and methods. To achieve the goal of the study, empirical methods were used: observation of the educational process of students during their teaching of mathematics, analysis of the results of students' academic achievements. A set of methods of scientific cognition was effectively used: a comparative analysis to clarify different views on the problem and determine the direction of research; systematization and generalization to formulate conclusions and recommendations; generalization of the author's pedagogical experience and observations in the framework of experimental research. A differential-integration approach was used, taking into account the theoretical and experimental verification of research results, indicators of superiority in the attitude of students to the use of certain information resources, and levels of intellectual development.
Results. The study found a correlation between indicators of advantages in students' attitudes to using individual information resources and levels of the intellectual development of students to particular groups of information resources. Parameterization was used to carry out adjustments to the methodology of the research study with the purpose of pedagogically appropriate and methodologically motivated selection of learning resources in the context of minimization of contradictions concerning levels of the intellectual development of pupils, specific groups of students (class). The results of an experimental study using a computer-oriented methodical system of research training in the context of the study of the personal components of General and special abilities of pupils were significant at confidence level. SDM the use of GeoGebra in the study is addressed in several areas: clarification of terminology and mechanisms of the instruments in the context of a system of concepts and statements of a school course of mathematics and mathematical disciplines in institutions of higher education in the context of continuous education; expanding the range of mathematical disciplines and systems research tasks, design graphics tasks in support of the resolution which is used SDM GeoGebra; expansion of possibilities of export and import of educational material in the framework of the research training of students; increasing the availability of GeoGebra at different levels of technical support to students. The advantages and disadvantages regarding the use of the Geogebra are considered in the context of learning and teaching activities, to support which they are intended.
Conclusions. Possibilities of using GeoGebra in the process of research training of students of mathematical cycle subjects with pedagogically balanced use of COMSDL components are considered. Assessing the advantages and disadvantages of using GeoGebra is subjective, as the positive aspects and negative consequences of using GeoGebra are determined by the teacher's ability to methodically motivated and pedagogically balanced to use the components of COMSDN in the educational process. The research materials will be useful for teachers of mathematics, teachers, and students of pedagogical universities, students of postgraduate pedagogical education, and anyone interested in mathematical education.

Формулювання проблеми. STEM-освіта безпосередньо пов'язана з наукою, технікою, технологіями, інженерно-орієнтованою діяльністю людини. В Україні відчувається особливо високий попит на фахівців цих галузей. Впровадження STEM–навчання передбачає розробку інноваційних методів і прийомів, що допоможуть розвинути в учнів науково-технічні навички, творчі здібності, поєднати навчання з життям. Одним із відомих методів контекстного навчання є метод ситуаційних вправ. Його застосування у навчанні фізики дає можливість формувати природничо-наукову компетентність учнів на засадах принципу зв`язку навчання з життям. Це дасть можливість випускнику зробити свідомий вибір майбутньої професії технічного спрямування, що є актуальним.
Метою дослідження є обґрунтування доцільності й доведення ефективності формування природничо-наукової компетентності учнів засобами ситуаційного навчання фізики.
Матеріали й методи. Під час дослідження було використано такі методи: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння; емпіричні – спостереження, бесіда, тестування; математична обробка результатів дослідження проводилася з використанням статистичного критерію Розенбаума (Q-критерію).
Результати. В роботі розглянуті типи ситуаційних задач, наведені їх приклади. Аналіз динаміки рівня успішності й мотивації учнів показав доцільність використання системи ситуаційних задач для формування науково-природничої компетентності школярів.
Висновки. Ситуаційні задачі є корисним навчальним ресурсом. Розв`язування задач, пов`язаних з реальними життєвими ситуаціями, допомагає учню уявити фізичну ситуацію, переконатися, що вона є життєво важливою, актуальною і потребує вирішення; для її вирішення потрібні теоретичні знання з фізики. Систематичне застосування ситуаційних задач з фізики сприяє формуванню науково-природничої компетентності учнів; забезпечує внутрішню мотивацію учнів до вивчення фізики; робить фізичне знання особистісно значущим; орієнтує учнів на свідоме обрання майбутньої професії інженерно-технічного напрямку.

Abstract. STEM education is directly related to science, technology, technology, and engineering-oriented human activities. In Ukraine, there is a particularly high demand for specialists in these industries. The introduction of STEM-learning involves the development of innovative methods and techniques that will help students develop scientific and technical skills, creative abilities, combine learning with life. One of the known methods of contextual learning is the method of situational exercises. Its application in the teaching of physics makes it possible to form the scientific and natural competence of students based on the principle of connection of learning with life. This will allow the graduate to make a conscious choice of future technical profession, which is relevant.
Formulation of the problem. The purpose of the study is to substantiate the feasibility and prove the effectiveness of the formation of the natural science competence of students through the situational teaching of physics.
Materials and methods. The paper considers the types of situational tasks, gives their examples. The sample was 60 students. The following methods were used during the research: theoretical - analysis, synthesis, comparison; empirical - observation, conversation, testing; mathematical processing of the study results was performed using the statistical Rosenbaum test (Q-criterion).
Results.  Analysis of the dynamics of the level of success and motivation of students showed the feasibility of using a system of situational tasks for the formation of scientific and natural competence of students.
Conclusions. It is proved that situational tasks are a useful educational resource. Solving problems related to real-life situations helps the student to imagine the physical situation, to make sure that it is vital, relevant, and needs to be solved; to solve it requires theoretical knowledge of physics. Systematic application of situational problems in physics contributes to the formation of scientific and natural competence of students; provides intrinsic motivation of students to study physics; makes physical knowledge personally significant; orients students to consciously choose the future profession of engineering and technical direction.

У статті розглянуто можливості використання хмарних сервісів на уроках математики з метою формування ІК-компетентність учнів.
Формулювання проблеми. Зростання ролі якісної математичної освіти, розвиток ІТ технологій зумовлює потреби пошуку ефективних засобів розвитку інтересу дітей та молоді до математики як науки, що актуалізує привернення уваги до використання хмарних сервісів на уроках математики як засіб формування ІК-компетентності учнів.
Матеріали і методи. Теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; включене педагогічне спостереження, анкетування, порівняльний кількісний аналіз отриманих даних.
Результати. Наведено результат письмового опитування вчителів та учнів, теоретичне обґрунтування доцільності використання хмарних технологій, визначено основні переваги використання сервісів, можливості використання їх на уроках та їх вплив на формування ІК-компетентності учнів. Розглянуті умови, необхідні для створення сприятливих умов формування ІК-компентності учнів, а також можливості подолання невирішених проблем щодо використання комп’ютерів, безперебійного Інтернету тощо. Визначені майбутні перспективи дослідження та важливість розглянутої проблеми в сучасному світі.
Висновки. Використання хмарних сервісів в освітньому процесі покращує його якість та ефективність. Робота з електронними ресурсами сприятиме підготовці учнів до життя в інформаційному суспільстві, підвищенню зацікавленості дітей та їх бажанню дізнаватися щось нове. Доступ через мережу Інтернет до матеріалів, які використовувались на уроках математики, дозволяє попрацювати з ними і вдома. Тому учні мають можливість краще розібрати, засвоїти та використати його для виконання домашніх завдань. Створення зазначених педагогічних умов дозволить підвищити успішність та пізнавальний інтерес з математики та сприятиме формуванню в них ІК-компетентності.

Abstract. The article considers the opportunities to use cloud services at Math’s classes to form IC-competency at pupils.
Statement of problem. The growth in the role of good quality mathematical education and development of IT technologies stipulates the need in the search for efficient ways to develop an interest in Math, which actualizes the attraction of attention to use the cloud services at Math’s lessons as a way to form IC-competency at pupils.
Materials and methods. The theoretical and empirical methods: the system analysis of scientific, psychological-pedagogical, methodological literature, including the pedagogical observation, survey, a comparative assay of data received.
Results. Here authors provide the written survey results with the theoretical substantiation for reasonability in the use of cloud technologies. The main advantages for the use of services, opportunities for their usage at lessons, and their influence on the formation of IC-competency at pupils are defined. The conditions necessary to overcome unsolved problems in the use of computers, free Internet, etc. are defined. The future perspectives for research and the significance of problems under consideration in the modern world are determined.
Conclusions. The use of cloud services in the educational process improves its quality and efficiency. Working with electronic resources will help to prepare pupils for life in the information society, increase children's interest and their desire to learn something new. Accessing the materials used in mathematics lessons through the Internet allows you to work with them at home. Therefore, pupils are better able to parse, assimilate, and use it for homework. Creating these pedagogical conditions will increase the success and cognitive interest in mathematics and will contribute to the formation of IC-competency.

Problem formulation. Educational researches of technologically actual and perspective models of devices with the use of simulation environments have allocated a special didactic niche. The demand for NI Multisim as a propaedeutic tool for the formation of engineering skills requires a study of the organizational and methodological foundations of its integration into the modern educational environment.
Materials and methods. Theoretical (comparative analysis of scientific data, modeling of the methodical system of learning using simulation environments, etc.), empirical (mostly observational) methods, as well as computer modeling of the studied devices were used. Preliminary didactic approbation was carried out within the framework of the project "Summer Physical and Technical Schools" of the National Center "Junior Academy of Sciences of Ukraine".
Results. Features of the supercapacitor as a means of learning the basics of electronics using the STEM approach are systematized in the form of a structural and functional diagram. The educational method is based on the use of the equivalent circuit. The virtual study of serial supercapacitors consists of calculation of parameters and construction of an equivalent circuit in the NI Multisim environment, analysis of charging (discharging) characteristics, and their dependence on external (internal) factors. By the instrumentality of a real experiment, it is possible to determine the specific energy consumption of the supercapacitor also. The technique of using a printed model of the supercapacitor complements the experiment with the possibility to determine the specific capacity of the carbon material, the impact of the concentration of the electrolyte used on the characteristics of the device. 3D printing can be a part of an educational STEM project.
Conclusions. Techniques based on the creation of equivalent circuits with simulation environments provide the potential to design educational studies of properties and related processes of a real, serial device, as well as of one manufactured in the laboratory. The possibility of using passport data of serial products creates didactic opportunities for the transition from an algorithmic laboratory project to independent educational research, in particular, distance or mobile learning. Relevant techniques based on 3D printing, as well as pedagogical aspects of STEM-oriented learning of the basics of electronics, require further research.

Формулювання проблеми. Навчальні дослідження технологічно актуальних і перспективних моделей девайсів з використанням середовищ симуляції, виокремили особливу дидактичну нішу. Затребуваність NI Multisim як пропедевтичного засобу формування інженерних навичок потребує дослідження організаційних і методичних засад його інтеграції у сучасне освітнє середовище.
Матеріали і методи. Застосовано теоретичні (порівняльний аналіз наукових даних, моделювання методичної системи навчання з використанням середовищ симуляції та інші), емпіричні (переважно обсерваційні) методи, а також комп’ютерне моделювання досліджуваних девайсів. Попередня дидактична апробація здійснювалася у рамках проєкту «Літні фізико-технічні школи» Національного центру «Мала академія наук України».
Результати. Особливості суперконденсатора як засобу навчання основам електроніки з використанням STEM підходу систематизовано у вигляді структурно-функціональної схеми. Навчальна методика ґрунтується на застосуванні equivalent circuit. Віртуальне дослідження серійних суперконденсаторів складається з розрахунку параметрів і побудови еквівалентної схеми у середовищі NI Multisim, аналізу зарядних (розрядних) характеристик та їх залежності від зовнішніх (внутрішніх) чинників. У натурному експерименті додатково визначають питому енергоємність суперконденсатора. Методика з використанням друкованого макету суперконденсатора доповнює експеримент можливостями визначення питомої ємності вуглецевого матеріалу, впливу концентрації застосованого електроліту на характеристики девайсу. 3D принтинг може бути частиною навчального STEM-проєкту.
Висновки. Методики на основі створення equivalent circuits у середовищах симуляції дозволяють проєктувати навчальні дослідження властивостей і супутніх процесів у реальному, серійному девайсі, так і виготовленому у лабораторних умовах. Можливість використання паспортних даних серійних виробів створює дидактичні можливості для переходу від алгоритмізованої лабораторної роботи до самостійного навчального дослідження, зокрема, дистанційного або mobile learning. Потребують подальшого дослідження відповідні методики на основі 3D принтингу, а також педагогічні аспекти STEM орієнтованого навчання основ електроніки.