Формулювання проблеми. Впровадження дистанційної системи навчання у закладах вищої освіти України виявило багато питань щодо її організації. Окрім суто технічних питань, гостро стають питання ефективної організації самого процесу навчання – обрання правильного формату занять, зручних інструментів тощо. Особливо складною проблемою є вивчення фундаментальних математичних дисциплін за дистанційною формою навчання. Затверджений роками ефективний формат лекційних та практичних занять в умовах дистанційної освіти потребує дуже виваженого підходу до його реалізації. Практичні заняття з математичного аналізу вимагають обов’язкового використання дошки, активної колективної роботи та участі студентів у розв’язуванні завдань. Метою дослідження стало вивчення та визначення технічних можливостей використання графічного планшету при проведенні синхронних практичних занять з математичного аналізу в умовах дистанційного навчання.
Матеріали і методи. Були використані теоретичні методи дослідження для проведення аналізу сучасного стану проблеми та існуючих можливостей організації процесу дистанційного навчання; експериментальні методи для визначення необхідних функцій інструментів для проведення синхронних практичних занять з математичного аналізу у дистанційній формі; принципи та підходи дизайн-мислення для отримання ефективних рішень організації дистанційних занять. Стаття є результатом впровадження в навчальний процес використання графічного планшету при проведенні синхронних занять з математичного аналізу в дистанційній формі у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди.
Результати. У статті наведені результати дослідження питання якісної організації синхронних практичних занять з математичного аналізу у дистанційній формі та їх практична реалізація. Наближення до звичайних аудиторних занять в умовах дистанційного навчання надають заняття у форматі онлайн-відеоконференції. Організація в процесі відеоконференції аналогу роботи студентів біля дошки потребує застосування спеціальних технічних засобів. Можливість якісного синхронного написання на електронній дошці надає графічний планшет. За умов наявності подібних технічних засобів у кожного суб’єкта навчання, і ,навіть, якщо графічний планшет є лише у викладача, дистанційне практичне заняття може бути проведеним без будь-яких втрат порівняно зі звичним аудиторним заняттям.
Висновки. Використання графічного планшету на синхронних практичних заняттях з математичного аналізу у форматі онлайн-відеоконференції надає можливість повністю відтворити звичне аудиторне заняття в умовах дистанційної освіти. При проведенні практичних занять з математичного аналізу чітке написання формул, швидкість роботи електронної дошки, можливість збереження листів дуже впливають на якість проведення заняття. Графічний планшет дозволяє писати та малювати стилусом наче ручкою, і користувачу не потрібно мати ніяких спеціальних навиків, бо написання на планшеті повністю відповідає звичному написанню на листі або на дошці. Вивчення можливостей використання нових технічних засобів в освіті, їх впровадження в педагогічну діяльність, обізнаність в інноваційних підходах – все це стає невід’ємною частиною роботи викладача.

Formulation of the problem. The introduction of a distance learning system in higher education institutions in Ukraine has revealed many questions about its organization. In addition to purely technical issues, there are acute issues of effective organization of the learning process - choosing the right format of classes, convenient tools, and more. A particularly difficult problem is the study of fundamental mathematical disciplines by distance learning. The effective format of lectures and seminars in the conditions of distance education, approved over the years, requires a very balanced approach to its implementation. Seminars in mathematical analysis require the mandatory use of the board, active teamwork, and student participation in solving problems. The study aimed to study and determine the technical feasibility of using a graphics tablet in conducting synchronous practical classes on mathematical analysis in terms of distance learning.
Materials and methods. Theoretical research methods were used to analyze the current state of the problem and the existing possibilities of organizing the process of distance learning; experimental methods for determining the necessary functions of tools for conducting synchronous seminars on mathematical analysis in remote form; principles and approaches of design thinking to obtain effective solutions for the organization of distance learning. The article is the result of the introduction of the use of a graphics tablet in the educational process during synchronous seminars on mathematical analysis in the remote form at the H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University.
Results. The article presents the results of research on the quality of organization of synchronous seminars in mathematical analysis in remote form and their practical implementation. Approaches to the usual classroom classes in the context of distance learning provide classes in the format of online video conferencing. The organization in the course of videoconference of analog of work of students at a board demands the application of special technical means. The possibility of high-quality synchronous writing on the electronic board provides a graphics tablet. Given the availability of such technical means for each subject, and even if the graphics tablet is only the teacher, the distance learning session can be conducted without any losses compared to the usual classroom.
Conclusions. The use of a graphics tablet in synchronous seminars in mathematical analysis in the format of online video conferencing provides an opportunity to fully reproduce the usual classroom lesson in terms of distance education. When conducting seminars on mathematical analysis, clear writing of formulas, the speed of the electronic board, the ability to save letters greatly affects the quality of the class. The graphics tablet allows you to write and draw with a stylus like a pen, and the user does not need to have any special skills, because writing on the tablet is completely consistent with the usual writing on a sheet or board. Exploring the possibilities of using new technical means in education, their introduction into pedagogical activities, awareness of innovative approaches – all this becomes an integral part of the teacher’s work. 

Формулювання проблеми. Орієнтація сучасних освітніх технологій на високій рівень застосування ЕОР у освітньому процесі Нової української школи вимагає науково обґрунтованого супроводу, наявності відповідного навчально-методичного забезпечення. Для вирішення цієї актуальної проблеми необхідно модифікувати й удосконалити чинну систему професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи, спрямовуючи її у бік формування готовності майбутніх учителів початкової школи до використання ЕОР у професійній діяльності.
Матеріали і методи. Психолого-педагогічної, методичної, спеціальної літератури з проблем впровадження електронних освітніх ресурсів у освітній процес, узагальнення та систематизація вітчизняного та зарубіжного досвіду використання електронних освітніх ресурсів у процесі підготовки та професійній діяльності вчителів початкової школи, особистого педагогічного досвіду.
Результати. Удосконалення змісту передбачає включення інформації про ЕОР у процес вивчення дисциплін «Педагогіка», «Дидактика», «Методика навчання у початковій школі», уведення спецкурсів «ЕОР у роботі вчителя початкової школи» та «Використання логічних комп’ютерних ігор у професійній діяльності вчителя початкової школи». Виділено також форми (проблемна лекція, лекція-бінар, лекція-візуалізація, змішане навчання, семінарські заняття, практичні заняття, лабораторні заняття, робота в групах і парах; проекти; презентації; індивідуальні науково-дослідні завдання; дискусії; педагогічна практика), методи (створення ситуації зацікавленості, проблемне навчання, позитивний приклад, самостійна робота із використанням мультимедіа, інтерактивні, ігрові, проектні, проблемні, тренінги, кейс-технології), засоби (мультимедійні посібники, відео-лекції, комп’ютерні ігри, навчальні фільми, тестувальні програми, презентації, віртуальні експерименти, ЕОР) навчання, які сприяють формуванню готовності майбутніх учителів початкової школи до використання ЕОР у професійній діяльності.
Висновки. Використання сучасних ЕОР у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи є важливою передумовою успішності їх професійної діяльності, тому існує реальна потреба у розробці моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання ЕОР у професійній діяльності.

Problem formulation. The orientation of modern educational technologies to the high level of application of EER in the educational process of the New Ukrainian School requires scientifically sound support, the availability of appropriate educational and methodological support. To solve this urgent problem, it is necessary to modify and improve the current system of professional training of future primary school teachers, directing it towards the formation of the readiness of future primary school teachers to use EER in professional activities.
Materials and methods. Psychological and pedagogical, methodological, special literature on the problems of introduction of electronic educational resources in the educational process, generalization and systematization of domestic and foreign experience in the use of electronic educational resources in the training and professional activity of primary school teachers, personal pedagogical experience.
Results. Improving the content includes the inclusion of information about EER in the study of disciplines "Pedagogy", "Didactics", "Methods of teaching in primary school", the introduction of special courses " EER in the work of primary school teachers" and "The use of logic computer games in professional activities of primary school teachers schools ". There are also forms (problem lecture, lecture-binary, lecture-visualization, blended learning, seminars, practical classes, laboratory classes, work in groups and pairs; projects; presentations; individual research tasks; discussions; pedagogical practice), methods (creation of a situation of interest, problem-based learning, positive example, independent work with the use of multimedia, interactive, game, project, problem, training, case technologies), tools (multimedia manuals, video lectures, computer games, educational films, testing programs, presentations, virtual experiments, EER) training that contributes to the formation of the readiness of future primary school teachers to use EER in professional activities.
Conclusions. The use of modern EER in the training of future primary school teachers is an important prerequisite for the success of their professional activities, so there is a real need to develop a model of training future primary school teachers to use EER in professional activities.

Формулировка проблемы. Любая информация, в том числе и данные баз знаний, обладают такими свойствами, как конфиденциальность, целостность и доступность, что указывает на большую значимость задач по ее защите. Современная практика показывает, что в настоящее время все чаще возникают проблемы необходимости создания комплекса дополнительных аппаратных и программных средств защиты баз знаний от несанкционированного доступа или подключения.
Материалы и методы: теоретический анализ и обобщение научно-исследовательских работ, значимость которых признана научным сообществом в сфере системы обеспечения информационной безопасности в базах знаний.
Результаты. Разработана модель информационной безопасности баз знаний, включающая следующие составляющие: цель (обеспечение информационной безопасности баз знаний); задачи (обеспечение целостности данных в базах знаний, конфиденциальности информации, ее доступности для авторизованных пользователей); функции защиты информации в базах знаний; программные решения (обнаружение и оценка; управление правами доступа в рамках мандатной и дискреционной защиты; мониторинг и блокирование; аудит; защита данных; безопасность нетехнического характера); методы защиты баз знаний (использование актуальных версий информационных потоковых программ; применение последних версий браузеров; наличие дополнительного программного обеспечения, проверяющее поле загрузки и запросы); технико-экономические показатели методов защиты информации в базах знаний (вероятность «взлома» защиты злоумышленниками; безопасное время; стоимость разработки и внедрения системы защиты, эксплуатационные затраты; минимальное количество несанкционированных обращений пользователей к различным защищенным ресурсам баз знаний).
Выводы. Выбранные в модели методы защиты обеспечивают экстремальные значения показателей эффективности функционирования проектируемой системы защиты базы знаний. Анализ их эффективности является сложным и трудоемким процессом.

Formulation of problem. Any information, including knowledge base data, has such properties as confidentiality, integrity, and accessibility, which indicates the great importance of the tasks for its protection. Modern practice shows that nowadays more and more problems arise with the need to create a set of additional hardware and software tools for protecting knowledge bases from unauthorized access or connection.
Materials and methods: theoretical analysis and generalization of research projects, the importance of which is recognized by the scientific community in the field of information security in the knowledge base.
Results. A model of information security of knowledge bases have been developed, including the following components: goal (ensuring information security of knowledge bases); tasks (ensuring data integrity in knowledge bases, the confidentiality of information, its availability for authorized users); information protection functions in knowledge bases; software solutions (detection and evaluation; management of access rights within the framework of mandatory and discretionary protection; monitoring and blocking; audit; data protection; non-technical security); methods for protecting knowledge bases (using up-to-date versions of informational streaming programs; using the latest browser versions; the presence of additional software that checks the download field and queries) technical and economic indicators of information protection methods in knowledge bases (the probability of “hacking” of protection by cybercriminals; safe time; the cost of developing and implementing a protection system, operating costs; the minimum number of unauthorized users accessing various protected knowledge base resources).
Conclusions. The protection methods selected in the model provide extreme values of the performance indicators of the designed knowledge base protection system. Analysis of their effectiveness is a complex and time-consuming process.

Формулювання проблеми. В попередніх дослідженнях авторів відпрацьовано механізм визначення параметрів георозподілів цільової аудиторії закладів вищої освіти та встановлено їх зв'язок з показниками вступної кампанії. Стаття присвячена оптимізації території охоплення цільової аудиторії з урахуванням коефіцієнтів варіації георозподілів частоти пошукових запитів цільової аудиторії (C_v) та їх зв’язку з кількістю поданих заяв абітурієнтів.
Матеріали і методи. Інтернет-сервіс Google Trends – для визначення частоти пошукових запитів цільової аудиторії закладів вищої освіти по регіонах України. Програмний додаток MS Excel для визначення статистичних показників георозподілів. Дослідження проводилися для 56 закладів вищої освіти України, які мали найбільшу кількість заяв абітурієнтів за результатами вступної кампанії 2019 року та не мали анормальних значень показників.
Результати. Визначено характер змінювання досліджуваних показників у межах класових інтервалів C_v, що спостерігалися. Встановлено, що кількість закладів вищої освіти зменшується зі збільшенням C_v. Так, 22 (39%) заклади вищої освіти мають C_v ≤ 0,25; 40 (71%) - мають C_v ≤ 0,35. Для решти – 29% навчальних закладів – 0,35 < C_v ≤ 0,95. Встановлено, що зі збільшенням C_v до 0,75¸0,8 зростають середні частота пошукових запитів цільової аудиторії та кількість заяв абітурієнтів. При подальшому збільшенні C_v - середня частота пошукових запитів зростає, а кількість поданих заяв різко зменшується.
Висновки. Більшість досліджуваних закладів вищої освіти мають можливість збільшення кількості абітурієнтів шляхом розширення території охоплення цільової аудиторії до оптимальних розмірів. Розроблені підходи та одержані результати рекомендовано до використання в профорієнтаційних та інтернет-маркетингових (рекламних) стратегіях закладів вищої освіти.

Formulation of the problem. In previous studies, the authors developed a mechanism for determining the parameters of geo-distributions of the higher educational institutions' target audience and established their relation to the entrance campaign indicators. This paper deal with the optimization of the target audience coverage area concerning variance coefficients of geo-distribution of the frequency of search inquiries by the target audience (C_v) and their relation to the number of enrollees applications.
Materials and methods. Google Trends web service is intended for determining the frequency of search inquiries of higher educational institutions' target audience across the regions of Ukraine. MS Excel software application is intended for determining the geo-distribution statistical indicators. The study has been conducted for 56 higher educational institutions of Ukraine that had the largest number of enrollees' applications according to the entrance campaign and had no abnormal indicator values.
Results. The nature of changing of the observed test indicators within the variance C_v was determined. It was found that the number of higher educational institutions decreases with the increase of C_v. For example, 22 (39%) higher educational institutions have C_v ≤ 0,25; 40 (71%) of them have C_v ≤ 0,35. For the rest, 29% of educational institutions, it is 0,35 < C_v ≤ 0,95. It was found that with the increase of C_v up to 0,75¸0,8, the mean frequency of search inquiries of the target audience and the number of enrollees applications increase. With the further increase of C_v, the mean frequency of search inquiries increases, and the number of enrollees applications submitted reduces sharply.
Conclusions. The most studied higher educational institutions can increase the number of enrollees by enhancing the target audience geolocation area. The approaches were developed and the obtained results are recommended for the use in professionally oriented and Internet marketing (advertising) strategies of higher educational institutions.

Інформатизація освітньої галузі вплинула на різні сфери, у тому числі й на інклюзивний освітній простір, де сьогодні активно використовуються цифрові засоби для підтримки, розвитку і соціалізації осіб з особливими освітніми потребами. Це обумовлює потребу аналізу цифрових ресурсів, які використовуються у роботі спеціальних педагогів.
Матеріали і методи. Для досягнення мети використано низку методів: теоретичні (контент-аналіз для виявлення типів цифрових ресурсів у роботі з дітьми з ООП; узагальнення результатів наукових розвідок з метою визначення практичного стану розробленості проблеми), емпіричні (бесіди з практикуючими викладачами та вчителями, які працюють в інклюзивних класах).
Результати. Розвиток цифрових технологій обумовив появу різноманітних апаратних (брайлівські дисплей, е- книга, принтер, клавіатура; альтернативна клавіатура, миша для стопи, трекбол, сенсорний екран, інструктивна дисплейна система голови, стилус для керування ротом; ПК, планшет, смартфон, е-рідер; вібраційна система нагадування, цифрова ручка з можливістю аудіо запису) і програмних засобів (зчитувачі екрана монітора, екранні збільшувачі, аудіокниги, сурдокомунікатори, мовні синтезатори, перетворювачі звуку в текст, програмні засоби для перевірки правопису, засоби для рефразування, спеціалізоване програмне забезпечення предметного спрямування, електронні освітні ресурси тощо), а також низку компютерних ігор, які можна використовувати для розвитку та соціалізації осіб з ООП
Висновки. Теоретичний аналіз, узагальнення та систематизація наукових досліджень з проблем цифровізації інклюзивної освіти вказує, що наукові роботи стосуються окремих аспектів цього процесу, переважно висвітлюється досвід практичної роботи із застосування цифрових технологій у царині інклюзії, їх переваги та недоліки, проте відсутні науково-педагогічні розвідку щодо підготовки майбутніх бакалаврів спеціальної освіти до використання цифрових технологій в умовах інклюзивного освітнього простору.

Formulation of the problem. The informatization of the educational sector has affected various areas, including the inclusive educational space, where today digital means are actively used to support, develop and socialize people with special educational needs. This necessitates the analysis of digital resources used in the work of special educators.
Materials and methods. To achieve this goal, a number of methods were used: theoretical (content analysis to identify types of digital resources in working with children with SEN; summarizing the results of scientific research to determine the practical state of the problem), empirical (interviews with practicing teachers and teachers working in inclusive classes).
Results. The development of digital technologies has led to the emergence of various hardware (Braille display, e-book, printer, keyboard; alternative keyboard, foot mouse, trackball, touch screen, instructional display system, stylus for mouth control; PC, tablet, smartphone, e-reader vibration reminder system, digital pen with audio recording capability) and software (monitor screen readers, screen magnifiers, audiobooks, sign language communicators, speech synthesizers, audio-to-text converters, spell-checking software, refracting tools, specialized software) , electronic educational resources, etc.), as well as a number of computer games that can be used for the development and socialization of people with SEN
Conclusions. Theoretical analysis, generalization and systematization of research on the problems of digitalization of inclusive education indicates that scientific work relates to certain aspects of this process, mainly highlights the experience of practical work on digital technologies in the field of inclusion, their advantages and disadvantages, but no scientific and pedagogical research. future bachelors of special education to the use of digital technologies in an inclusive educational space.