Формулювання проблеми. В затверджених стандартах підготовки здобувачів освіти наголошено на сукупності вимог до змісту та результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності. Однією з вимог до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти є забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти та здобувачами вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату. Метою статті є висвітлення проблеми запровадження академічної доброчесності та виявлення академічного плагіату за допомогою інформаційно-технічного інструментарію (на прикладі онлайн-сервісу Unicheck).
Матеріали і методи. Теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз нормативно-правової бази дослідження, наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація комплексу заходів запобігання академічного плагіату на базі Маріупольського державного університету. Анкетування щодо ставлення та виявлення академічного плагіату для здобувачів вищої освіти І-ІІ курсів денної форми навчання проводилось методом онлайн опитування з використанням платформи Googl Forms. Анкета містила 4 запитання закритої форми та відкрите запитання. Шляхи реалізації проблеми академічної доброчесності в дисертаційних роботах на здобуття наукового ступеню доктора філософії та доктора наук передбачають впровадження сучасних технологій та сервісу «Unicheck».
Результати. Наведено теоретичне обґрунтування впровадження інформаційно-технічного інструментарію запобіганню та виявленню академічного плагіату, який засновується на онлайн-сервісу Unicheck. Визначено певні вимоги дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти в Україні, зокрема, у Маріупольському державному університеті, які реалізуються через закріплені норми, правила етичної поведінки, професійного спілкування між науково-педагогічними, педагогічними працівниками МДУ, здобувачами освіти.
Висновки. Розглянуті питання виявлення академічного плагіату інформаційно-технічним інструментарієм неможливо вирішити на рівні окремого закладу освіти чи навіть окремого міністерства (МОН України). Сьогодні в умовах цифротизації освіти ця проблема має бути предметом цілеспрямованої державної політики, об’єднувати зусилля учасників освітнього процесу, шляхом впровадження, розробки та вдосконалення новітніх технологій щодо запобігання та виявлення академічного плагіату. Визначено, що доцільно використовувати онлайн-сервіс Unicheck для виявлення академічного плагіату.

Formulation of the problem. The approved standards for the training of education recipients emphasize the totality of requirements for the content and results of educational activities of higher education institutions and scientific institutions at each level of higher education within each specialty. One of the requirements for having an internal quality assurance system for higher education is to ensure that academic integrity is respected by employees of higher education institutions and higher education providers, including the establishment and functioning of an effective system for preventing and detecting academic plagiarism. The purpose of the article is to highlight the problem of introducing academic integrity and identifying academic plagiarism with the help of information and technical tools (for example, the Unicheck online service).
Materials and methods. Theoretical and empirical methods: systematic analysis of the legal framework of the research of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; development and testing of a complex of measures to prevent academic plagiarism at the Mariupol State University. Ways of realizing the problem of academic integrity in the dissertation for obtaining the degree of Doctor of Philosophy and Doctor of Science involve the introduction of modern technologies and the Unicheck service.
Results. The theoretical substantiation of the introduction of information and technical tools for the prevention and detection of academic plagiarism based on the Unicheck online service is presented. Certain requirements of observance of academic integrity by higher education applicants in Ukraine, in particular, in Mariupol State University, which are implemented through fixed norms, rules of ethical behavior, professional communication between scientific-pedagogical, pedagogical employees of MSU, are defined.
Conclusions. The considered issues of identifying academic plagiarism with IT tools cannot be solved at the level of a separate educational institution or even a separate ministry (MES of Ukraine). Today, in the digitalization of education, this problem must be the subject of purposeful public policy, uniting the efforts of participants in the educational process, through the introduction, development and improvement of the latest technologies for the prevention and detection of academic plagiarism. It has been determined that it is appropriate to use the Unicheck online service to detect academic plagiarism.

Формулювання проблеми. Сучасний освітній процес передбачає всебічне використання інформаційних технологій і зокрема систем онлайн анкетування та тестування. Однак в існуючих застосунках є ряд недоліків, які потребують удосконалення, оптимізації процесів створення, редагування та модифікації завдань.
Матеріали і методи. У розробці нового застосунку для організації й проведення анкетування та тестування було використано мову програмування Python, фреймворк Django та наступні модулі Python: social-auth-app-django, xlrd, xlwt, django-ckeditor, django-crispy-forms, django-rosetta.
Результати. Визначенні основні параметри та характеристики, які мають бути реалізовані при створенні застосунку. З цією метою проаналізовані поширені програмні застосунки для анкетування та тестування: Anketolog, Google Форм, Survio, Testograf, Typeform. Визначено, що існуючі застосунки позбавлені можливості зручного створення опитувань з великою кількістю завдань, редагування та адаптації вже існуючих опитувань, імпорту та експорту завдань опитувань. У розробленому застосунку, з метою полегшення аутентифікації користувачів, використаний Google API. Створено динамічний фільтр для адміністрування анкет користувачів, за допомогою якого зручно знаходити необхідні відповіді, сортувати їх та збирати статистику. Реалізований механізм імпорту питань з файлу у форматі XLSX. Подальше редагування та можливість розповсюдження створених анкет, реалізовано за допомогою механізму експорту анкети та її питань у форматі XLSX. У розробленій системі анкетування та тестування передбачено механізм експорту статистичних даних у форматах CSV та XLSX.
Висновки. Визначені недоліки та можливості в існуючих застосунках для організації й проведення анкетування та тестування. За результатами проведеного аналізу спроектовано та розроблено застосунок мовою програмування Python з використанням фреймворку Django. Головною особливістю застосунку є можливість створення, редагування, експорт та імпорт анкет у форматі Microsoft Excel; одночасне опитування різних респондентів в режимі віддаленого доступу; збір та зберігання результатів, експортування результатів досліджень в різних форматах даних. Наступним кроком у подальших дослідженнях є розробка методики впровадження та використання розробленого застосунку в освітній діяльності викладачів та вчителів.

 

Formulation of the problem. The modern educational process involves the all-round use of information technology and online questionnaires and testing systems in particular. However, existing applications have a number of drawback that require improvement, optimization of the creation process, editing and modification of tasks.

Materials and methods. Python programming language, Django framework, and the following Python modules were used to develop the new questionnaire and test application: social-auth-app-django, xlrd, xlwt, django-crispy-forms, django-rosetta.

Results. The basic parameters and characteristics that must be implemented when creating the application are identified. With this purpose, common software applications for questionnaire and testing were analyzed: Anketolog, Google Forms, Survio, Testograf, Typeform. It is determined that existing applications lack the ability to conveniently create polls with many tasks, edit and adapt existing polls, import and export polls. In the developed application, Google API was used to facilitate user authentication. A dynamic filter has been created to administer user profiles, with which you can conveniently find the answers you need, sort them and collect statistics. An XLSX file import mechanism has been implemented. Further editing and distribution of the created questionnaires was realized with the help of exporting the questionnaire and its questions in XLSX format. The developed questionnaire and testing system provides a mechanism for exporting statistics in CSV and XLSX formats.

Conclusions. Drawbacks and opportunities of existing applications for organizing and conducting questionnaires and testing are identified. As a result of the analysis, Python programming language was designed and developed using Django framework. The main specific feature of the application is the ability to create, edit, export and import questionnaires in Microsoft Excel format; simultaneous polling of different respondents in remote access mode; collecting and storing results, exporting research results in different data formats. The next step in further research is to develop a methodology for implementing and using the developed application in the educational activities of university and school teachers.

На засоби навчання впливають розвиток інформаційного суспільства і технічний прогрес. Окрім класичних засобів навчання, які можна було використовувати в процесі вивчення будь-яких дисциплін, з’являються нові. Застосування хмарних платформ і сервісів приводить до появи та розвитку форм організації навчання та наукових досліджень, орієнтованих на спільну навчальну діяльність. Методи і підходи відкритої науки справляють значний вплив на освітній процес, зокрема, освіту вчителя.
Формулювання проблеми. Відкрита наука – це сукупність дій, спрямованих на те, щоб зробити наукові процеси прозорішими, а результати доступнішими. Нинішній рух до відкритої науки був спричинений академічною недоброчесністю в різних її галузях. Це – дослідження, які не вдалося повторити, а також поширеність занадто загальних досліджень та публікацій, які не могли б пояснити причини різних явищ. Можна практикувати та пропагувати відкриту науку дослідникам, авторам, рецензентам, редакторам, викладачам та вчителям. Існує безліч ресурсів, щоб допомогти вчителям наукових ліцеїв досягти цих цілей.
Матеріали і методи. Використані теоретичні методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація наукових та науково-методичних джерел з проблеми дослідження, аналіз сучасних хмарних сервісів, програмного забезпечення з метою визначення теоретичних засад, обґрунтування структури сервісів хмари відкритої науки.
Результати. Охарактеризовано основні риси парадигми відкритої науки. Окреслено загальну структуру наукової дослідницької інфраструктури OpenAIRE. Досліджено місце CoCalc у хмарі відкритої науки. У дослідженні визначені та роз’яснені основні проблеми, пов'язані із застосуванням відкритих наукових практик, визначено їх місце у науковій освіті вчителя.
Висновки. Варто взяти до уваги тенденції вдосконалення засобів ІКТ при пошуку нових технічних рішень і нових технологічних, педагогічних та організаційних моделей організації освітньо-наукового середовища. Основний акцент поставлено на перехід від масового впровадження окремих програмних продуктів, до комплексного та комбінованого середовища, яке підтримує крос-платформні рішення
Ключові слова: хмарні сервіси, вчителі математики, відкрита наука, хмара відкритої науки, використання хмарних сервісів.

 

Abstract. Teaching tools are influenced by the development of the information society and technological progress. In addition to the classical teaching tools that could be used in the learning process of any discipline, new ones are emerging. The use of at least one cloud service in the study of mathematical discipline improves the assimilation of the studied material, deepens the knowledge on most topics. The use of cloud services leads to the emergence and development of forms of learning organization focused on collaborative learning activities.

Formulation of the problem. Open science is a set of actions aimed at making scientific processes more transparent and more accessible. The current movement toward open science has been driven by academic malfeasance in its various fields. These are studies that have failed to replicate, as well as the prevalence of general research and publications that could explain the causes of other phenomena. Open science can be practiced and promoted as researchers, authors, reviewers, editors, teachers and teachers. There are many resources available to help scientists and science achieve these goals.

Materials and methods. Theoretical methods of research were used: analysis, generalization, systematization of scientific and scientific-methodological sources on the problem of research, analysis of modern cloud services for definition of theoretical foundations, software with the purpose of substantiation of the structure of open science cloud services.

Results. The paradigm of open science is revealed. The general structure of OpenAIRE is outlined. CoCalc's place in the open science cloud is explored. The study identifies and clarifies the main problems associated with the use of open scientific practices.

Conclusions. Trends in the improvement of ICT tools should be taken into account when seeking new technical solutions and new technological, pedagogical and organizational models. The main focus is on the transition from the mass deployment of individual software products to a complex and combined environment that supports cross-platform solutions.

Анотація. Моніторинг результатів зовнішнього незалежного оцінювання протягом 2017-2019 рр. показав, що такі освітні напрями як фізика, хімія, біологія не є популярними серед випускників закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). Покращити ситуацію можна шляхом активізації освітньої діяльності учнів, зокрема на засадах комп’ютерного моделювання.
Формулювання проблеми. Відсутність україномовних ресурсів потребує здійснення кроку до впровадження білінгвального підходу в навчанні природничо-математичних предметів.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувалися методи аналізу педагогічної, методичної літератури і дисертаційних досліджень; системного аналізу для визначення дидактичних складових системи навчання на засадах білінгвального підходу; проектування етапів використання білінгвального підходу в формуванні компетентностей учнів з природничо-математичних предметів на засадах комп’ютерного моделювання.
Результати. У статті обґрунтовано поняття природничо-наукова компетентність як здатність особи вивчати й розв’язувати питання, пов’язані природничими науками і математичним опрацюванням даних. Обґрунтовано чотири її складники: здатність пояснювати явища науково, здатність оцінювати та розроблювати наукові дослідження, здатність науково інтерпретувати дані й докази, здатність опрацьовувати результати досліджень математично. У статті уточнено поняття білінгвального підходу як адаптивне використання іноземної мови під час вивчення природничо-математичних предметів з метою формування предметних компетентностей учнів. Описано способи навчання учнів: природний (людина-людина) і цифровий (машина-людина), а також форми використання двох мов (вербальна, письмова, візуальна, аудіальна, комбінована). Обґрунтовано етапи впровадження білінгвального підходу в ЗЗСО (підготовчий, ознайомлювальний, формувальний, підсумковий). Встановлено переваги і недоліки використання білінгвального підходу в ЗЗСО.
Висновки. Білінгвальний підхід дозволить вчителям й учням ЗЗСО використовувати комп’ютерне моделювання для підвищення якості навчання природничо-математичних предметів. Подальшого обґрунтування потребує розроблення методичної системи щодо застосування комп’ютерного моделювання в освітньому процесі.

Abstract. The monitoring of the results of the external independent evaluation during 2017-2019 showed that such educational fields as physics, chemistry, biology are not popular among graduates of general secondary education institutions (GSEI). The situation can be improved by activating students' educational activities, in particular applying computer modeling.
Problem formulation. The lack of Ukrainian language studying resources requires a step towards the bilingual approach implementation in natural mathematical sciences teaching.
Materials and methods. The methods of pedagogical and methodological literature as well as dissertation work analysis were used in the research process; the methods of systematic analysis were used to determine the didactic components of the bilingual learning system; designing the stages of the bilingual approach use in the formation of natural – mathematical subjects students’ competences on the basis of computer modeling.
Results. The article substantiates the notion of natural science competence as the ability of a person to study and solve questions related to science and ideas about science. Its three components are substantiated: the ability to explain phenomena scientifically, the ability to evaluate and develop scientific research, the ability to scientifically interpret data and evidence. The article clarifies the notion of the bilingual approach as an adaptive use of a foreign language in the study of mathematics based on the use of computer modeling. The following ways of teaching students are described: natural (human-human) and digital (machine-human), as well as bilingual forms (verbal, written, visual, audial, combined). The stages of implementation of the bilingual approach in the GSEI (preparatory, introductory, formative, final) are substantiated. The advantages and disadvantages of using the bilingual approach in the GSEI are identified.
Conclusions. The use of bilingual approach will allow GSEI teachers and students to use computer simulation to improve natural – mathematical subjects learning. The development of a methodological system for the use of computer simulation in the educational process requires further justification.

Формування проблеми. Стаття присвячена проблемі формування у працівників університетів ІКТ-компетентностей при запровадженні та використанні ІК-технологій в організації освітнього процесу.
Матеріали і методи. У дослідженні були застосовані теоретичні методи аналізу та узагальнення наукових праць провідних дослідників; розглянуто наукові публікації; розглянуто можливі етапи формування компетентностей у співробітників організаційно-навчальних підрозділів університету під час використання сервісів Google Apps (G Suite).
Результати. Розглянуто та проаналізовано поняття компетентностей у закордонній та вітчизняній науковій літературі. Спираючись на дослідження у психолого-педагогічній літературі та власний досвід, деталізовані суть та структура поняття «ІКТ-компетентності» співробітника організаційно-навчального підрозділу університету. Охарактеризовано обов’язки працівника організаційно-навчального підрозділу, які вимагають використання сучасник ІК-технологій та ІКТ‑засобів. Надано короткий опис можливостей сервісів Google Apps для визначення рівня сформованості ІКТ‑компетентностей у зазначених співробітників. Використання сервісів Google Apps при організації освітнього процесу працівниками організаційно-навчальних підрозділах університету дозволяє ефективно сформувати ІКТ-компетентность. Розглянуто можливості використання сервісів Google Apps під час діяльності організаційно-навчальних підрозділів (а сьогодні вони відіграють помітну роль у розвитку інформаційного наповнення єдиного освітнього середовища університету).
Висновки. Аналіз отриманих результатів показав, що при цілеспрямованому використанні ІК-технологій, зокрема сервісів Google Apps, співробітниками організаційно-навчальних підрозділів університету відбувається формування ІКТ‑компетентностей.

Abstract. Formation of the issue. The article deals with the issue of formation of ICT competencies among university staff in the introduction and use of ICT in the organization of educational process.
Results. The concept of competencies in the foreign and domestic scientific literature is considered and analyzed. Based on the psychological and pedagogical researches and own experience, the essence and structure of the concept of ‘ICT-competence’ of the staff member of the organizational and educational division of the university are detailed. The duties of the organizational and educational staff, which require the use of contemporary ICT and ICT tools are considered. A brief description of features of the Google Apps is provided in order to determine the level of ICT competencies among the above staff. The use of Google Apps in the organization of educational process by the organizational and educational university staff enables ICT competence to be effectively formed.
Conclusions. The possibilities of using Google Apps  in the work of organizational and educational units, which currently play a significant role in the development of the information content of the university’s single educational space, are considered. The analysis of the obtained results showed that the purposeful use ICT, in particular Google Apps by the university organizational and educational staff ensures the formation of ICT competencies.