Анотація. У даній статті аналізується історія виникнення і розвитку мобільних технологій, основні недоліки, переваги та перспективи їх впровадження у навчальний процес. Розкривається сутність та дидактичні можливості мобільного навчання. Зазначається, що мобільні пристрої вдосконалюють методи та засоби доступу до інформації та її подання, що веде до створення нових форм обробки та вивчення навчального матеріалу. Навчання, в цілому, стає персоналізованим, доступним і необмеженим часовими та географічними рамками. Розглянуто потреби адаптації навчальних матеріалів під мобільні пристрої, що потребує великих інтелектуальних зусиль, оскільки простого перенесення цих матеріалів в електронне середовище недостатньо. Наголошено на значенні психолого-педагогічних вимог при створенні навчальних матеріалів.
На основі аналізу літературних джерел з’ясовано, що на сьогоднішній день не існує єдиної концепції реалізації мобільного навчання, а також розглянуто зв'язок мобільного навчання із дистанційним та електронним.

Abstract. This article analyzes the origin and development of mobile technology, the main disadvantages, advantages and prospects of their introduction in the educational process. The essence and the didactic potential of mobile learning. It is noted that mobile devices continue to improve their methods and means of access to the information and its presentation, leading to the creation of new forms of treatment and training. Training in General is becoming personalized, accessible and unlimited in time and location. Look at the needs of adaptation of training materials for mobile devices, it requires great intellectual effort, since the simple transfer of these materials into the electronic environment is not enough. Noted the sense of psychological-pedagogical requirements for the establishment of educational materials.
Based on the analysis of the literature found that to date there is no single concept of implementation of mobile learning, as well as the connection of mobile learning with remote and electronic.

Анотація. У статті розглянуто теорію та практику використання технологій дистанційного навчання в системі вищої медсестринської освіти. Виокремлено загальні положення організації дистанційної форми навчання, запропоновано структуру лекцій, семінарських та практичних занять, форми та зміст контролю засвоєння практичного та теоретичного матеріалу згідно вимог Болонського процесу щодо підготовки майбутніх магістрів сестринської справи у вищих медичних навчальних закладах. Наведено приклад роботи з дистанційним курсом, створеним в електронному інформаційному освітньому середовищі навчально-наукового інституту медсестринства Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського (http://dl.tdmu.edu.ua – розроблене засобами LMS Moodle). Висвітлено процес організації дистанційного освітнього процесу в навчально-науковому інституті медсестринства Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. Окреслено вимоги щодо технічного та програмного забезпечення та робочого місця студента.

Abstract. The article describes the theory and practice of the use of distance learning technologies in higher nursing education. Allocated General provisions organization of distance learning, the structure of lectures, seminars and practical classes, form and content of the control of mastering of practical and theoretical material in accordance with the requirements of the Bologna process for the preparation of future masters of nursing in medical universities. An example of operation of remote course created in electronic information educational environment of educational-scientific Institute of nursing of Ternopil state medical University named after I. Y. Horbachevsky (http://dl.tdmu.edu.ua - developed tools LMS Moodle). Describes the process of the organization of remote educational process in educational-scientific Institute of nursing of Ternopil state medical University named after I. Ya Horbachevsky. Defined requirements for hardware and software of a workplace of the student.

Анотація. В роботі проаналізовано поняття дистанційного навчання, розглянуто особливості дистанційного навчання у коледжах. Проаналізована література, яка стосується поняття дистанційного навчання, використання інформаційно-комунікаційних технологій  під час навчання інформатики в коледжах. Проаналізовано літературу, яка стосується методики навчання інформатики та створення відповідної методичної системи навчання з використанням комп’ютерної техніки в коледжах.  Розглянуто поняття інформатичних компетентностей студентів коледжу під час дистанційного навчання. Розглянуто систему інформатичних компетентностей студентів коледжу, яка складається з соціальних, телекомунікаційних та технологічних компетентностей. Дано характеристику кожній складовій системи інформатичних компетентностей студентів коледжу. Запропоновано модель формування інформатичних компетентностей студентів коледжу під час дистанційного навчання. В моделі охарактеризовано мету, поставлену у досліджені, методологічні підходи, використання яких допоможе досягти поставленої мети, складові інформатичних компетентностей, рівні формування сформованості інформатичних компетентностей.

Abstract. In the paper author analyzes the concept of distance learning described.  The literature on the concept of distance learning, the use of information and communication technologies during the teaching of computer science in colleges is analyzed. The literature on the methodology of teaching computer science and the creation of an appropriate methodological system of teaching using computer technology in colleges has been analyzed. The concept of computer college students' competences during distance learning is considered. The system of information competence of college students, which consists of social, telecommunication and technological competencies, is considered.  The characteristics of each component of the computer college computer competence system are described. The model of formation of computer college students' information competence during distance learning is offered. The model describes the purpose of the research methodological approaches, the use of which will help to achieve the goal, the components of the informational competences, the levels of formation of the formation of information competence.  The prospect of further research of this topic of the article is considered.

Анотація. Метою успішного впровадження єдиного інформаційно - освітнього середовища навчального закладу є створення автоматизованої системи цього закладу, котра об’єднує всі підструктури та ланки його діяльності та досягається завдяки створенню розвиненої комунікативної інфраструктури цієї системи; створенню та впровадженню нових форм і методів управління навчальним закладом; зменшенню часового проміжку між одержанням інформації та прийняттям рішення; впровадженню єдиного стандарту роботи з електронними документами, забезпеченню доступності до них; автоматизації, підвищення ефективності роботи з педагогічними працівниками, підструктурами; створенню інфраструктури управління корпоративними знаннями. Створення інформаційно - освітнього середовища навчального закладу відповідає за успіх впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту на всіх її рівнях. Особливу актуальність набувають задачі, направлені на підготовку студентів до життя в умовах інформаційного суспільства, на формування вміння успішної соціалізації в сучасному суспільстві. В статті проаналізовано  шляхи створення єдиного інформаційно - освітнього середовища навчального закладу, визначено переваги та недоліки його функціонування.
Метою успішного впровадження єдиного інформаційно-освітнього середовища навчального закладу є створення автоматизованої системи цього закладу, яка об’єднує всі підструктури та ланки його діяльності та досягається завдяки: створенню розвиненої комунікативної інфраструктури цієї системи; створенню та впровадженню нових форм і методів управління навчальним закладом; зменшенню часового проміжку між одержанням інформації та прийняттям рішення; впровадженню єдиного стандарту роботи з електронними документами, забезпеченню доступності до них; автоматизації, підвищенню ефективності роботи з педагогічними працівниками, підструктурами; створенню інфраструктури управління корпоративними знаннями. Створення інформаційно-освітнього середовища навчального закладу визначає успіх впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту на всіх її рівнях. Особливої актуальності набувають завдання, орієнтовані на підготовку студентів до життя в умовах інформаційного суспільства, на формування вміння успішної соціалізації в сучасному суспільстві. В статті проаналізовано шляхи створення єдиного інформаційно-освітнього середовища навчального закладу, визначено переваги та недоліки його функціонування.

Abstract. The purpose of a successful introduction of a unified educational environment in an educational institution is to create an automated system of this institution. This system shall unite all substructures and elements which can be created through: the development of a progressive communication infrastructure; creation and introduction of new forms and methods of management of an educational institution; reducing the time lag between receiving information and decision making; introduction of a unified standard for the work with electronic documents while ensuring accessibility to them; automation, increase of efficiency of work with pedagogical employees; creation of corporate knowledge management infrastructure. Creation of informational and educational environment of the educational institution is necessary for the success of the implementation of information and communication technologies in education at all levels. The tasks aimed at preparing students for the life in an information society, for forming the ability of successful socialization in a modern society gain a particular relevance. The article analyses the ways to create a single informational and educational environment of an educational institution, identifies its advantages and disadvantages.

Анотація. Стаття присвячена проблемі підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій до продуктивної діяльності шляхом фундаменталізації змісту комп’ютерних дисциплін. Запропонована модель представлення поняття комп’ютерної дисципліни про ІТ-об’єкт на основі фундаментальних основ його призначення, структури, принципу дії та характеристик. Показано можливість застосування цієї моделі до організації продуктивної навчально-пізнавальної діяльності студентів. Доведено необхідність проведення ретроспективного аналізу об’єктів професійної діяльності ІТ-фахівця з метою визначення фундаментальних природничо-математичних законів і понять, на основі яких ці об’єкти побудовані. Розроблено алгоритм визначення закономірностей та перспективних напрямків розвитку ІТ-об’єктів на основі ретроспективного аналізу. Наведено методику проведення ретроспективного аналізу ІТ-об’єктів та визначення перспектив їх розвитку на прикладі засобів довготривалого зберігання інформації.

Abstract. The article is devoted to the problem of improving the quality of professional training of future specialists in the field of information technology for productive activities by strengthening the content of computer science. The proposed model to introduce the concept of computer discipline about it-the object on the basis of the fundamentals of its purpose, structure, principle of operation and characteristics. The possibility of using this model in the organization of productive educational-cognitive activity of students. The proven need for retrospective analysis the objects of professional activity of an it specialist to determine the fundamental natural and mathematical laws and concepts on which these objects are built. The algorithm was developed to identify trends and promising directions of development of the it objects on the basis of retrospective analysis. Given the methodology of the retrospective analysis of it and determine prospects of their development on the example of funds long-term storage of information.