Анотація. В статті розглядається питання організації навчального процесу при викладанні біологічної хімії студентам Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, що навчаються за спеціальністю 6.040102 – Біологія. Зважаючи на передбачене навчальними планами зменшення кількості аудиторних годин, обґрунтовується недоцільність поділу теоретичного матеріалу при плануванні лекційного курсу та лабораторного практикуму на окремі розділи: статичну та динамічну біохімію. Пропонується вивчати основні класи біологічно важливих сполук: білки, вуглеводи, ліпіди та нуклеїнові кислоти з позиції їх будови, властивостей та біологічного значення, одночасно розглядаючи метаболічні перетворення їх в організмі. На прикладі вивчення теми «Загальна характеристика білків. Обмін білків.» розглянуто порядок викладання теоретичного матеріалу. Охарактеризовано організацію лабораторного практикуму та основні предметні компетентності, що мають формуватися у студентів. Акцентовано увагу на ролі самостійної роботи студентів в навчальному процесі.

Abstract. The article discusses the issue of organization of educational process in teaching biochemistry to students of Sumy state pedagogical University named after A. S. Makarenko, students majoring in 6.040102 - Biology. Given included in the curricula of reducing the number of classroom hours, proves the unreasonableness of separation of the theoretical material in the planning of the lecture course and the laboratory practical work on separate sections: static and dynamic biochemistry. It is proposed to study the main classes of biologically important compounds: proteins, carbohydrates, lipids and nucleic acids in terms of their structure, properties and biological significance, while considering the metabolic transformation in the body. For example the study of the theme "General characteristics of proteins. The metabolism of proteins. "The order of teaching of the theoretical material. Characterized by the organization of the laboratory and workshop main subject expertise, should be formed in students. The attention is focused on the role of independent work of students in the learning process.

Анотація. У статті проаналізовано зміст освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційної характеристики магістрів з туризмознавства, описано можливі посади працевлаштування випускників, окреслено коло їх професійних обов’язків, визначено функції, які  здатний виконувати майбутній магістр туризмознавства, відповідно до перерахованих посад: проектувальну, організаційну, технологічну та контролюючу. визначено і охарактеризовано ключові компетентності майбутніх магістрів з туризмознавства як особистісно-усвідомлену систему надпредметних і міждисциплінарних знань, умінь і навичок, які можуть використовуватися в різних видах туристичної діяльності, у процесі розв’язування складних завдань у повсякденних, професійних і соціальних ситуаціях: навчально-пізнавальна, загальнокультурна, інформаційна, комунікативна, соціальна та підприємницька компетентність. Комплекс ключових компетентностей майбутніх магістрів з туризмознавства представлено як складник ієрархічної структури професійної компетентності майбутнього магістра з туризмознавства.

Abstract. The article analyzes the content of educational and vocational programs and educational qualification characteristics of master of science, describes the possible positions of employment of graduates, outlines the scope of their professional duties and define the functions that are capable of carrying the future master of tourism under listed positions: design, organizational, technological and regulatory. Іdentify and describe the key competence of future masters of science as personal-conscious system of the interdisciplinary and multidisciplinary knowledge and skills that can be used in various kinds of tourism activities in the process of solving complex problems in everyday, professional and social situations: educational , cultural, informational, communicative, social and entrepreneurial competence. The set of key competences of future masters of science are presented as a component of the hierarchical structure of professional competence of the future master of science.

Анотація. У статті на основі аналізу й узагальнення наукових джерел окреслено поняття «документознавець», «мовна культура майбутнього документознавця», «цифрове творче середовище», охарактеризовано окремі аспекти навчально-методичного забезпечення формування мовної культури майбутнього документознавця в умовах цифрового творчого середовища.
Формування мовної культури майбутнього документознавця в умовах цифрового творчого середовища розглядається як багатовимірний процес якісних змін психологічної сфери особистості, що відбувається поетапно, з урахуванням сучасних підходів, загальнодидактичних і специфічних принципів, на основі використання ефективних методів, форм і засобів навчання. Цифрове творче середовище визначено як таке навчальне середовище, що передбачає цілеспрямоване використання в освітньому процесі засобів, технологій та інформаційних ресурсів, які уможливлюють творчий творче самовираження особистості засобами цифрових технологій.
Акцентована увага на навчально-методичному забезпеченні з метою формування мовної культури майбутнього документознавця в умовах цифрового творчого середовища, зокрема аксіологічного, мовно-етичного, поведінково-інтерактивного компонентів мовної культури, які характеризують ступінь реалізації засвоєних цінностей, морально-етичних норм, знань у ситуаціях професійного спілкування, охоплюють уміння і навички, що ґрунтуються на критичному мисленні, володінні комунікативною технікою, а також творчо-цифрового компонента, що знаходить вираження в уміннях логічно вибудовувати та представляти дані з використанням цифрових пристроїв, спеціалізованих програмних засобів і віртуальних платформ, графічних образів, аудіо, відео; відповідально, з урахуванням етичних, суспільних, культурних та правових норм оперувати інформаційно-комунікаційними технологіями.

Abstract. In the article, on the basis of analysis and generalization of scientific sources, the concept of “document scientists”, “linguistic culture of the future document specialists”, “digital creative environment” is outlined, certain aspects of teaching and methodological support for the formation of the linguistic culture of the future document scientists in the conditions of the digital creative environment are described. The formation of the linguistic culture of the future document specialists in the conditions of the digital creative environment is considered as a multivariate process of qualitative changes in the psychological sphere of the individual, which takes place in stages, modern approaches, general-pedagogical and specific principles, on the basis of the use of effective methods, forms and means of teaching. The digital creative environment is defined as such a learning environment that involves the purposeful use in the educational process of the means, technologies and information resources that enables the creative expression of personality through digital technologies. The emphasis is on teaching and methodological support for the purpose of forming the linguistic culture of the future document specialists in the conditions of the digital creative environment, in particular, the axiological, linguistic and ethical, behavioral and interactive components of linguistic culture, which characterize the degree of realization of the acquired values, moral and ethical norms, knowledge in situations of professional communication involves skills based on critical thinking, communicative techniques, and the creative and digital component that you find control the ability to represent data using digital services, specialized software and virtual platforms, graphic images, audio, video; responsible, taking into account ethical, social, cultural and legal norms to operate information and communication technologies.

Анотація. Проаналізовано тенденції трансформації інженерної освіти у сфері інформаційних технологій: використання концепції CDIO та сучасних педагогічних технологій, зокрема проектної. Розроблена і впроваджена педагогічна технологія зі створення «Наскрізного індивідуального проекту» в процесі міждисциплінарного інформаційного моделювання на основі наскрізного об’єкта дослідження під час викладання декількох комп’ютерних дисциплін. В процесі реалізації проектної технології студенти самостійно набувають додаткові знання з різних джерел; вчаться користуватися набутими знаннями для вирішення пізнавальних і практичних завдань; набувають комунікативні вміння, виконуючи різні ролі; розвивають у себе вміння виявлення проблем, збору інформації, спостереження, розробки моделей, аналізу, узагальнення та розвитку проекту; розвивають критичне та системне мислення. Викладач отримує можливість розвивати власні здібності до моделювання, прогнозування, проектування і планування освітніх об'єктів і систем, застосовувати на практиці сучасні педагогічні та технологічні розробки; організувати освітній процес з урахуванням індивідуальних психологічних і інтелектуальних можливостей студентів; широко використовувати сучасні інформаційні та педагогічні технології.

Abstract. Analyzed the trends in the transformation of engineering education in the field of information technology: the use of the concept of CDIO and the faculty in particular project. Developed and implemented educational technology to create "end-to-end of individual project" in the process of interdisciplinary information modeling based on cross-cutting object of study in teaching several computer subjects. In the process of implementing design technology students independently acquire additional knowledge from different sources; learn to use acquired knowledge to solve cognitive and practical tasks; acquire communication skills, performing various roles; develop the ability to identify problems, collect information, observations, modelling, analysis, generalization and development of the project; develop critical and systemic thinking. The teacher gets the opportunity to develop their abilities to the modeling, forecasting, design and planning of educational facilities and systems to implement modern pedagogical and technological developments; to organize the educational process taking into account individual psychological and intellectual capabilities of students; extensive use of modern information and pedagogical technologies.

Анотація. Розглянуто основні положення організації навчання хімії у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті для формування у студентів професійної компетентності. Показано, ще перевірка залишкових шкільних знань студентів, є необхідною складовою для якісного вивчення дисципліні «Хімія» у ВНЗ, визначення знань студента, а також нагадування основних фундаментальних основ предмета. Розглянуто основні теми, приклади завдань та методика вирішення задач «нульового» контролю. Теми, що входять до складу перевірки знань включають основні головні блоки дисципліни згідно шкільної навчальної програми, які є основою подальшого вивчення дисципліни. Показано зв'язок дисципліни «Хімія» із фаховими дисциплінами технічних спеціальностей. Проведено аналіз залишкових шкільних знань студентів першого курсу всіх технічних спеціальностей Харківського національного автомобільно-дорожнього університету з дисципліни «Хімія». Показано необхідність активізації всіх видів навчальної роботи у процесі вивчення фахових дисциплін. Встановлена тенденція до зниження рівня шкільної підготовки з дисципліни «Хімія», що обумовлена низкою факторів.

Abstract. The basic principles of the organization of teaching chemistry at Kharkiv national automobile and highway University the formation of students professional competence. Shown, still checking the residual knowledge of school students is a necessary component to the qualitative study of Chemistry in higher education, definitions of student knowledge, and also a reminder of the basic fundamental foundations of the subject. Describes the main topics, examples of tasks and methods for solving problems of the "zero" control. Topics included in the knowledge test include basic main units of the discipline according to the school curriculum, which are the basis for further study of the discipline. Shows the relationship of the discipline "Chemistry" with the professional disciplines of technical specialties. The analysis of the residual school knowledge of first-year students of all technical specialties of the Kharkov national automobile and highway University for the discipline "Chemistry". Shows the need to enhance all types of educational work in the course of studying of special disciplines. The tendency to reduction of the level of school training in the discipline "Chemistry", due to a number of factors.