Формулювання проблеми. Формування професійної компетентності в майбутніх інженерів-програмістів відбувається під час вивчення всіх дисциплін, передбачених освітньою програмою. Важливим елементом цього процесу є вивчення парадигми об’єктно-орієнтованого програмування. Через складність опанування цієї парадигми перед викладачами постає низка суперечностей і проблем, подолання яких вимагає здійснення комплексу спеціальних заходів.
Матеріали і методи. Аналіз, узагальнення і систематизація наукової і методичної літератури. Анкетування представників підприємств-роботодавців, викладачів і студентів закладів вищої освіти. Первинна статистична обробка й узагальнення отриманих даних.
Результати. Представлено результати опитувань стейкхолдерів. Здійснено аналіз наукових досліджень, що дало підстави для виділення основних проблем у процесі вивчення об’єктно-орієнтованого програмування. Обґрунтовано організаційно-методичні умови, впровадження яких сприятиме подоланню наявних проблем і суперечностей: формування у студентів позитивної мотивації до вивчення та застосування ООП; формування наскрізної змістово-діяльнісної лінії вивчення ООП в межах дисциплін циклу професійної підготовки; застосування доцільних форм і методів формування професійної компетентності; використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання студентів ООП.
Висновки. Сформульовано рекомендації зі створення в закладах вищої освіти організаційно-методичних умов формування професійної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі вивчення об’єктно-орієнтованого програмування. Результатом їх впровадження має стати сформована у випускників ЗВО професійна компетентність, зокрема компетентність з об’єктно-орієнтованого програмування. Майбутні інженери-програмісти повинні не володіти набором відомостей про ООП, а бути здатними до його застосування як ефективного робочого інструменту. Оскільки поза нашою увагою залишились інші умови, дотримання яких варто забезпечити у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів, подальші дослідження спрямовані на їх розробку.

Formulation of the problem. Professional competency of future programmers is formed during the studying of all curriculum disciplines. An important element of this process is learning object-oriented programming paradigm. Due to the complexity of mastering this paradigm, educators face a number of contradictions and problems that need to be resolved by special measures.
Materials and methods. Analysis, generalization and systematization of scientific and methodological literature. Questioning of representatives of employers, teachers and students of higher education institutions. Primary statistical processing and synthesis of the data obtained.
Results. The results of the stakeholder surveys are presented. An analysis of scientific research was carried out. It gave grounds to highlight main problems of studying object-oriented programming. Organizational and methodological conditions are substantiated: formation of students' positive motivation to study and use object-oriented programming in future professional activity; formation a cross-cutting content-and-activity line of studying object-oriented programming within the disciplines of the vocational training cycle; using of appropriate forms and methods of formation of university students' professional competence; the use of modern information and communication technologies in the process of teaching students of object-oriented programming. Its implementation will help to overcome existing problems and contradictions.
Conclusions. Recommendations for creating at universities organizational and methodological conditions for forming professional competence of future programmers in the process of studying object-oriented programming are formulated. As a result of their implementation, the university graduates should have professional competence, in particular competence in object-oriented programming. Future programmers should be able to use OOP as an effective working tool. Some other conditions to be respected in the professional training of future programmers remain out of our attention. Thus further research is aimed at developing them.

Формулювання проблеми. Необхідність дослідження обумовлена потребою підвищення ІКТ компетентності студентів, вчителів, працівників закладів педагогічної освіти, поліпшення їх обізнаності з методиками і досвідом використання програмного забезпечення, що постачається «у хмарі».

Результати. У роботі обґрунтовано, що завдяки методично виваженому запровадженню у процес навчання дисципліни «Інформаційні технології в освіті» сервісів Microsoft Office 365 у закладі вищої педагогічної освіти відбувається статистично значуще покращення результатів навчання студентів (статистично обґрунтовано згідно критерію Колмогорова-Смирнова).

Висновки. Педагогічний експеримент підтвердив гіпотезу дослідження, що методично обґрунтоване запровадження розробленої методики використання сервісів Microsoft Office 365 сприятиме активізації навчальної діяльності і покращенню її результатів.

 

Formulation of the problem. Modern approaches to the development of educational and scientific environment of the institution of higher pedagogical education involve the use of fundamentally new forms of its organization, aimed at modernizing the educational process, bringing it in line with the current level of development of information and communication technologies, requests and needs of the educational provider, cognitive activity of learners. To do this, you need to create cloud-oriented educational components and appropriate techniques for their use, aimed at enhancing access to quality of e-learning resources and services in the learning process. The current trend in the development of the learning resources is the use of cloud technologies and services of Microsoft Office 365 as a comprehensive universal tool that combines different types of instruments for various purposes. Analysis of theoretical studies and experience of learning the basics of information technology in education revealed the contradictions between: expanding the range and improving the usability of software and electronic resources for educational purposes supplied "in the cloud" and the lack of formation of appropriate methods of their use; the need to disseminate in the educational process and in general in the practice of educational institutions the best kinds of modern ICTs and the insufficient level of their use; the need to increase the ICT competences of students, teachers, pedagogical education staff and the low level of awareness of the best examples of ICT educational tools currently available.

Results. It was substantiated that due to scientifically grounded and methodologically sound introduction of services of Microsoft Office 365 into the process of teaching the discipline "Information Technologies in Education" in the institution of higher pedagogical education, there is a statistically significant increase in the level of ICT competence and student performance (statistically consistent).

Conclusions. The pedagogical experiment confirmed the hypothesis of the study that the methodologically justified introduction into the process of teaching the discipline "Information Technologies in Education" in the institution of higher pedagogical education by a specially developed method of using the Microsoft Office 365 services will help to stimulate learning activities and improve learning outcomes.

Анотація. У статті розглянуто зарубіжний досвід навчання освітньої робототехніки в закладах освіти, а також досвід підготовки вчителів робототехніки. Популярність освітньої робототехніки пов'язана із розширенням сфери використання роботів.
Формулювання проблеми. Стрімкий розвиток робототехнічної галузі спричиняє потребу в підготовці відповідних кваліфікованих фахівців, оскільки вже зараз існує нагальна потреба у спеціалістах з розробки, конструювання та програмування роботів. Це сприяє зростанню популярності робототехніки як освітнього тренду в Україні та світі. Для ефективного впровадження освітньої робототехніки у навчальний процес в Україні важливим є вивчення зарубіжного досвіду її навчання учнів та підготовки майбутніх вчителів робототехніки.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались такі методи дослідження, як системний аналіз наукових і методичних джерел з проблеми дослідження, аналіз популярності робототехніки як прикладної галузі та освітнього тренду, порівняння зарубіжних навчальних програм з освітньої робототехніки в закладах шкільної, позашкільної та університетської освіти.
Результати. Вивчення зарубіжного досвіду навчання освітньої робототехніки в закладах шкільної та позашкільної освіти, а також підготовки вчителів робототехніки показало, що освітня робототехніка за кордоном є популярним напрямом у закладах позашкільної освіти, що пов'язано з тим, що, в основному, не існує систематичного її впровадження в шкільні навчальні програми. Підходи до її навчання мають несистемний характер, в основному, організовані в позаурочний час як курси для учнів, літні школи, табори, в т.ч. для підготовки до змагань з робототехніки. Підготовка майбутніх учителів робототехніки в деяких країнах відбувається в рамках магістерських програм, в які її інтегрують як окремі модулі інформатики та/або STEM-предметів. Але, в основному, в багатьох зарубіжних країнах для підвищення кваліфікації практикуючих вчителів організовані різноманітні курси, тренінги, семінари, вебінари з робототехніки.
Висновки. Підготовка майбутніх фахівців у галузі робототехніки потребує оновлення змісту навчання шкільної та університетської освіти відповідно до вимог сьогодення. Тому на сьогодні особливого значення набувають питання впровадження робототехніки у навчальний процес закладів освіти як обов'язкової складової. Вивчення та аналіз досвіду зарубіжних країн з питань навчання освітньої робототехніки дозволить використати кращі методики в Україні для підготовки майбутніх учителів, які будуть навчати освітньої робототехніки.

Abstract. The paper examines of the foreign experience of teaching educational robotics in educational institutions, as well as the experience of training teachers of robotics. The popularity of educational robotics is related to the expansion of the use of robots.
Formulation of the problem. The rapid development of the robotics industry necessitates the training of appropriately qualified specialists, as there is already an urgent need for specialists in the design, construction and programming of robots. This contributes to the growing popularity of robotics as an educational trend in Ukraine and the world. For the effective implementation of the educational robotics into the learning process in Ukraine, it is important to study the foreign experience of teaching students and training of the future robotics teachers.
Materials and methods. The study are used research methods such as systematic analysis of scientific and methodological sources on the research problem, analysis of the popularity of robotics as an applied industry and educational trend, comparison of foreign educational robotics curriculums of schools, out-of-schools and universities.
Results. Studying of the the foreign experience in teaching of the educational robotics in school and out-of-school education, as well as training of robotics teachers, has showed that educational robotics abroad is a popular trend in out-of-school educational institutions, due to the fact that there is no systematic implementation of it into school curricula. The approaches to its teaching are non-systemic in nature, mainly organized as an after school courses for students, summer schools, camps, incl. the preparation for robotics competitions. Preparation of future robotics teachers in some countries is part of master's programs that it is integrated of the educational robotics as separate modules of Computer Science and/or STEM subjects. However, in many foreign countries, various courses, trainings, seminars, and webinars on robotics are organized to enhance the qualifications of in-service teachers.
Conclusions. The training of future specialists in the field of robotics requires updating the content of school and university education in accordance with the requirements of today. Therefore, the importance of implementation robotics into the learning process of educational institutions as a mandatory component is of particular importance today. Studying and analyzing the foreign countries experience in educational robotics training will allow the use of the best techniques in Ukraine for the preparation of future teachers who will teach educational robotics.

Формулювання проблеми. Усвідомлення потреби якісної підготовки учнів з програмування для України відбувається не лише на державному рівні, а й на рівні обласних, районних, міських адміністрацій, які започатковують олімпіади з програмування, усілякі конкурси та школи програмування. Зазначене актуалізує проблему навчання учнів програмувати. Програми навчання інформатики у школі кожного року оновлюються, а їх аналіз дає підстави говорити про неоднозначність бачення стратегії вивчення програмування у закладах загальної середньої освіти, зокрема, вивчення мов програмування не завжди передбачено у старшій школі.
Матеріали і методи: термінологічний аналіз для уточнення сутності і структури ключових термінів; узагальнення і систематизація наукових і методичних джерел для визначення стану розробленості проблеми.
Результати. Вивчення мов програмування відбувається у 10 класі як за рівнем стандарту, так і профільним рівнем, про що свідчать відповідні навчальні програми з інформатики для учнів старших класів. Вивчення програмування на рівні стандарту передбачається у розділі «Креативне програмування» і відноситься до вибіркового модуля, тобто не всі учні (школи, класи) обирають даний модуль для вивчення, а тому в окремих школах вивчення мови програмування може не передбачатися. На рівні стандарту програмування вивчається у вибірковому модулі «Креативне програмування». На профільному рівні вивчення програмування пов’язане з розділами: «Мова програмування та структури даних», «Алгоритми», «Парадигми та технології програмування». У стандарті не зазначено конкретної мови програмування для вивчення.
Висновки. Вибір тієї чи іншої мови залишається за вчителем, і вже він розробляє конспекти уроків та інструкції до лабораторних робіт відповідно до обраної мови та змісту навчального матеріалу, який зазначено у навчальних програмах і передбачає вивчення алфавіту, основних алгоритмічних конструкцій, методів сортування і пошуку. У більшості сучасних підручників з інформатики програмування зводиться в основному до навчання складати алгоритми і не передбачає розуміння парадигм програмування, що вимагає часу.

Formulation of the problem. Awareness of the need for quality training of students in programming for Ukraine is happening not only at the state level, but also at the level of regional, district, city administrations, which launch programming competitions, various competitions and schools of programming. This actualizes the problem of teaching students to program.

Materials and Methods: terminological analysis to clarify the nature and structure of key terms; generalization and systematization of scientific and methodological sources to determine the state of development of the problem.

Results. At the level of standard programming is studied in the optional module "Creative Programming". At the profile level, the study of programming is related to the sections: "Programming Language and Data Structures", "Algorithms", "Paradigms and Programming Technologies". The standard does not specify a specific programming language to study. In most modern textbooks, computer programming is basically about learning to make algorithms and not understanding the time-consuming programming paradigms.

Conclusions. Programming is taught in Grade 10, both by standard level and by profile level, as evidenced by relevant computer science curricula for senior students. But standard-level programming is provided in the Creative Programming section and refers to the optional module, that is, not all students (schools, classes) choose this module to study, and therefore, in some schools, programming may not be required. The choice of a particular language is up to the teacher, and he already develops synopsis of lessons and instructions for laboratory work according to the chosen language and content of the educational material, which is specified in the curricula and involves the study of the alphabet, basic algorithmic constructions, sorting and search methods.

У статті розглянуто тенденції розвитку освітньої робототехніки в закладах позашкільної освіти. Популярність даного напряму в позашкільній освіті пов'язана із зростанням популярності робототехніки як технічного напряму, розширенням сфери використання роботів та відсутністю системного підходу в галузі навчання робототехніки в рамках шкільної освіти.
Формулювання проблеми. Робототехніка є однією з галузей науки і техніки в світі, що інтенсивно розвивається. Основна мета підготовки сучасної молоді до конструювання, програмування та використання робототехнічних систем пов'язана з вимогами сьогодення, а саме з появою нових професій робототехнічної галузі. За умов відсутності систематичного навчання освітньої робототехніки в шкільний освіті спостерігається бурхливий розвиток даного напряму в закладах позашкільної освіти.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались такі методи дослідження, як аналіз даних, зібраних на тематичних заходах, присвячених робототехніці, системний аналіз наукових та методичних джерел з проблеми дослідження, аналіз Інтернет-джерел, присвячених робототехніці.
Результати. На основі аналізу діяльності закладів позашкільної освіти для навчання освітньої робототехніки та власного досвіду визначено умови та орієнтовний зміст навчання робототехніки для учнів шкільного віку; обґрунтовано необхідність введення освітньої робототехніки як обов'язкової складової шкільної освіти та потребу в підготовці кваліфікованих вчителів даної галузі; запропоновано шляхи впровадження освітньої робототехніки в навчальний процес закладів освіти.
Висновки. Для підготовки майбутніх учителів робототехніки на факультеті інформатики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова розроблено освітньо-професійні програми "Середня освіта (інформатика) та робототехніка" для підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальністю 014.09. На основі досліджень тенденцій розвитку освітньої робототехніки в закладах позашкільної освіти планується уточнювати зміст підготовки майбутніх учителів робототехніки. В перспективах подальших досліджень – відслідковування трендів у галузі робототехніки для оновлення змісту навчання освітньої робототехніки в педагогічному університеті.

The paper examines the development trends of the educational robotics in out-of-school institutions. The popularity of this trend in out-of-school institutions is related with the growing popularity of robotics as a technical direction, the expanding of the field of robots application and the lack of a systematic approach in the field of training robotics in the school education.
Formulation of the problem. Robotics is one of the areas of science and technology in the world that is developing intensively. The main goal of modern youth training in the designing, programming and using of robotic devices is related to the present requirements, namely the emergence of new occupations in the robotics industry. Because the systematic study of educational robotics in school education is absent, there is a rapid development of this trend in out-of-school institutions.
Materials and methods. The study are used research methods such as analysis of data collected on thematic events related to robotics, systems analysis of scientific and methodological sources, analysis of Internet sources related to robotics.
Results. Basis on the analysis of the activities of out-of-school educational institutions for the learning of educational robotics and our own experience, the conditions and indicative content of robotics teaching for pupils of school age are determined; the necessity of introducing educational robotics as a compulsory component of school education and the need for training of qualified teachers in this field are substantiated; the ways of educational robotics implementation  into the learning process of educational institutions are offered.
Conclusions. Curriculums "Secondary education (Computer Science) and Robotics" for the preparing of bachelors and masters in the specialty 014.09 were developed for the training of future robotics teachers at the Faculty of Informatics of the National Pedagogical Dragomanov University. In the prospect of our further research are tracking trends in the robotics field to update the teaching content of the educational robotics in a pedagogical university.