Постановка проблеми. У роботі досліджено труднощі, які ускладнюють опанування теми «Системи числення. Кодування інформації» та запропоновано шляхи їх запобігання.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової, навчально-методичної, психолого-педагогічної літератури з теми дослідження для виявлення стану розробленості проблеми, добору інноваційних методів навчання теми; аналіз нормативних і програмно-методичних документів у сфері освіти, державних галузевих стандартів середньої освіти, навчальних програм, підручників для виявлення особливостей навчання теми; узагальнення педагогічного досвіду навчання інформатики для виявлення труднощів навчання теми; педагогічне моделювання для побудови циклу уроків з навчання учнів теми «Системи числення. Кодування інформації»; емпіричні: спостереження, опитування для виявлення шляхів подолання труднощів навчання теми; тестування, кількісний і графічний аналіз для підтвердження ефективності авторських розробок.
Результати. Труднощі в навчанні систем числення і кодування інформації: механічне запам’ятовування; проблеми учнів з розрахунками; малий час для вивчення теми; неусвідомлення учнями потреби в опануванні систем числення). Шляхи запобігання труднощів: цикл авторських уроків: лекція-подорож «Представлення числової інформації за допомогою систем числення», урок-практикум «Двійкове кодування», уроки закріплення знань, умінь та навичок.
Висновки. Підтверджено на практиці: доцільність вивчення означеної теми без чіткого розмежування теорії і практики; важливість урахування індивідуальних психофізіологічних особливостей учнів, рівень їх попередньої підготовки; ефективність застосування тестувань, усного опитування, прийомів «лист другу», «флеш-карти», «асоціативний кущ». Відкритим залишилося питання розроблення системи практико-орієнтованих завдань для вивчення теми «Системи числення. Кодування інформації», а також проблема реалізації міжпредметних зв’язків математики та інформатики на базі цієї теми.

Formulation of the problem. The paper examines the difficulties that complicate the mastery of the topic "Number systems. Coding of information "and suggested ways to prevent them.
Research methods: theoretical: analysis of scientific, educational-methodical, psychological-pedagogical literature on the research topic to identify the state of development of the problem, selection of innovative methods of teaching the topic; analysis of normative and program-methodical documents in the field of education, state branch standards of secondary education, curricula, textbooks to identify features of teaching the topic; generalization of pedagogical experience in teaching computer science to identify difficulties in learning the topic; pedagogical modeling to build a series of lessons on teaching pupils the topic "Number systems. Coding of information "; empirical: observations, surveys to identify ways to overcome the difficulties of learning the topic; testing, quantitative and graphical analysis to confirm the effectiveness of author's developments.
Results. Difficulties in learning number systems and coding of information: mechanical memorization; students' problems with calculations; little time to study the topic; students' lack of awareness of the need to master number systems). Ways to prevent difficulties: a series of author's lessons: lecture-trip "Representation of numerical information using number systems", lesson-workshop "Binary coding", lessons of consolidation of knowledge, skills and abilities.
Conclusions. Confirmed in practice: the feasibility of studying this topic without a clear distinction between theory and practice; the importance of taking into account the individual psychophysiological characteristics of students, the level of their prior training; the effectiveness of testing, oral interviews, techniques "friend's letter", "flash card", "associative bush". The question of developing a system of practice-oriented tasks for studying the topic "Number systems. Coding of information ", as well as the problem of implementing interdisciplinary links between mathematics and computer science on the basis of this topic.

Формулювання проблеми. Популярність ІТ спеціальностей серед абітурієнтів вже не викликає ані подиву, ані заперечень. Попит щодо фахівців вказаної галузі є вимогою часу та сприяє розвитку економіки країни. Студенти успішніше навчаються у тому випадку, якщо мають запас знань та навичко зі спеціальності, що обрали. Тому майбутні абітурієнти ІТ спеціальностей потребують фундамент знань з програмування і набутих навичок для поглиблення своїх компетентностей. У школах за ініціативою вчителів, батьків та адміністрації вводяться мови програмування, яким раніше не приділяли увагу. Останнім часом набирає популярності візуальне програмування. на даний час пропонується середовище MIT App Inventor 2. Тому даному середовищу і була приділена увага в цьому дослідженні.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: аналіз наукової, навчально-методичної, психолого-педагогічної літератури для вивчення візуального програмування; аналіз нормативних документів у сфері освіти, навчальних програм, підручників, узагальнення педагогічного досвіду навчання програмуванню в закладах загальної середньої освіти та вищої освіти; емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, бесіди з вчителями, викладачами, учнями, студентами з метою виявлення рівня сформованості інформатичних компетентностей з програмування, діагностування освітньої діяльності учнів, педагогічне дослідження. Використовувалась платформа MIT App Inventor 2, що є вільною у доступі і потребує від користувача виключно реєстрації.
Результати. У ході дослідження даної теми було розроблено та впроваджено у освітній процес вивчення теми «Середовище візуального програмування MIT App Inventor».
Висновки. Запропоновані розробки методичних матеріалів до лекційних/теоретичних уроків та практичних робіт дають змогу стверджувати, що візуальне програмування доступне для опанування учнями, студентами з різною базовою підготовкою і спеціальної освіти чи підготовки щодо отримання навичок роботи з MIT App Inventor не потребують. Таким чином за допомогою середовища MIT App Inventor можна ознайомити та навчити учнів візуальному програмуванню, що стане у нагоді в майбутньому вивченні програмуванні.

Problem formulation. The popularity of IT specialties among entrants is no longer surprising or objectionable. Demand for specialists in this field is a matter of time and contributes to the development of the country's economy. Students study more successfully if they have a stock of knowledge and skills in the chosen specialty. Therefore, future entrants to IT specialties need a foundation of programming knowledge and acquired skills to deepen their competencies. In schools, at the initiative of teachers, parents and administration, programming languages are introduced that have not been previously addressed. Recently, visual programming is gaining popularity. MIT App Inventor 2 environment is currently offered. Therefore, this environment was the focus of this study.
Materials and methods. Theoretical methods: analysis of scientific, educational and methodological, psychological and pedagogical literature for the study of visual programming; analysis of normative documents in the field of education, curricula, textbooks, generalization of pedagogical experience of teaching programming in general secondary education and higher education institutions; empirical: observations, questionnaires, testing, conversations with teachers, professors, students, students in order to identify the level of formation of information competencies in programming, diagnosing the educational activities of students, pedagogical research. The MIT App Inventor 2 platform was used, which is free to access and requires only registration from the user.
Results. In the course of research on this topic was developed and implemented in the educational process of studying the topic "Visual programming environment MIT App Inventor".
Conclusions. The proposed development of methodological materials for lectures / theoretical lessons and practical work suggests that visual programming is available for students, students with different basic training and special education or training to acquire skills in working with MIT App Inventor do not require. Thus, with the help of the MIT App Inventor environment, students can be introduced to and taught visual programming, which will be useful in future learning of programming.

This article explores the significant role of Programming Olympiads in computer science education. Olympiads serve as a platform for enhancing computational thinking and problem-solving skills among students. They foster creativity, logical reasoning, and algorithmic thinking by challenging participants to solve complex problems.
The article highlights the growing interest in Olympiads, indicating that young people are increasingly seeking knowledge, personal growth, and intellectual engagement. Informatics Olympiads are particularly effective in identifying talented young individuals and preparing them for careers in the information technology field. They contribute to the preparation of top-tier staff in this field and aim to introduce students to 21st-century professions.
The article also delves into the intricacies of task evaluation and selection in programming Olympiads, discussing different methods used, their features, implementation, and their respective advantages and disadvantages. It provides a historical overview of programming Olympiads and the evolution of task evaluation and selection methods.
The purpose of this study is to analyze and compare various methods of task evaluation and selection utilized in programming Olympiads. The methodology employed for this investigation includes a comprehensive literature review, a detailed analysis of different task evaluation and selection methods, and an examination of case studies from various programming Olympiads.
The main findings of the study indicate that certain methods of task evaluation and selection prove to be more effective when assessed against defined success criteria. These criteria encompass factors such as fairness, appropriate difficulty level, diversity of tasks, and alignment with educational goals.
The study concludes that effective task selection and evaluation are integral to the success of programming Olympiads. These processes not only ensure the quality and relevance of the tasks but also significantly influence the learning outcomes for the participants. Therefore, continuous research and development in this area are essential to enhance the effectiveness of programming Olympiads as a tool for computer science education.
The article concludes with a discussion of the findings from the case studies, potential improvements to current methods, and future directions for research. It emphasizes the need for continuous research and development in this area to enhance the effectiveness of programming Olympiads as a tool for computer science education.

The article describes the components of the methodical system of teaching students to work in the EDraw Max environment. EDraw Max Graphics Editor is one of the best tools for building a home plan and designing engineering communications. In the process of studying EDraw Max graphic editor, student-builders develop such competence as the ability to solve professionally-important tasks using ICT tools. The article describes the requirements for students who start studying EDraw Max, used methods and means of training, types of training exercises, topics of laboratory work.
Formulation of the problem. The rapid development of information and communication technologies has led to the fact that they are included in many spheres of professional human activities, including construction. It is difficult to imagine the design of modern buildings and structures without the use of computer graphics.
The state standard of the specialty "Construction and Civil Engineering" defines one of the professional competencies "the ability to use modern means of computer technology for the solution of applied problems".
Materials and methods. State standard analysis, curriculum analysis, graphical editor functionality analysis, synthesis, generalization and systematization.
Results. The proposed topic of work was tested during 2017-2018 in the process of training students of specialty 015.01 "Vocational education. Construction". Learning outcomes are positive. Students completed most of the laboratory work. The use of EDraw Max was more effective than AutoDesk AutoCad.
Conclusions. The use of the EDraw Max graphic editor in the course of "Information and Communication Technologies" is fully justified.

Анотація. У статті описуються компоненти методичної системи навчання студентів прийомам роботи у середовищі EDraw Max. Графічний редактор EDraw Max є одним із оптимальних засобів для побудови плану будинку і накреслення інженерних комунікацій. У процесі вивчення графічного редактора EDraw Max у студентів-будівельників формується така компетентність, як здатність вирішувати професійно-важливі завдання з використанням засобів ІКТ. У статті розкрито вимоги до студентів, які починають вивчення EDraw Max, використовувані методи і засоби навчання, види навчальних вправ, тематику лабораторних робіт.
Формулювання проблеми. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій призвів до того, що вони увійшли до багатьох сфер професійної діяльності людини, у тому числі й будівництво. Важко уявити проектування сучасних будівель і споруд без використання засобів комп’ютерної графіки.
Державний стандарт спеціальності «Будівництво та цивільна інженерія» визначає однією з фахових компетентностей «здатність застосовувати сучасні засоби комп’ютерної техніки для розв’язання прикладних задач».
Матеріали і методи. Аналіз державного стандарту, аналіз навчальних програм, аналіз функціональних можливостей графічного редактора, синтез, узагальнення і систематизація.
Результати. Пропоновану тематику робіт було апробовано протягом 2017-2018 років у процесі навчання студентів спеціальності 015.01 «Професійна освіта. Будівництво». Результати навчання позитивні. Студенти виконали більшість лабораторних робіт. Застосування EDraw Max виявилося більш ефективним, ніж AutoDesk AutoCad.
Висновки. Застосування графічного редактора EDraw Max у курсі «Інформаційно-комунікаційні технології» є цілком виправданим.

Формулювання проблеми. У час «інформаційного вибуху» є проблема в статистичній освіті суспільства. Вивчення статистики є важливим компонентом освітніх програм підготовки фахівців у галузі ІТ. Кожного дня в світі генеруються великі обсяги різноманітних даних, що постійно збільшуються. Тому попит на ринку праці на аналітиків даних, дослідників даних постійно зростає. Удосконалення навчання студентів статистики потребує переходу від теоретичних методів навчання до практичного розв’язання завдань прикладного характеру та переміщення акценту з процесу статистичних розрахунків на аналіз та інтерпретацію одержаних результатів. Метою статті є теоретично обґрунтувати впровадження інноваційних підходів до вивчення статистики студентами на основі використання мови програмування R.
Матеріали і методи. Контент аналіз наукової й методичної  літератури, узагальнення й систематизація. Анкетування студентів, первинна статистична обробка й узагальнення отриманих даних.
Результати. В роботі проаналізовані програмні засоби проведення статистичного аналізу даних, визначені особливості їх використання у навчальному процесі, запропоновано використовувати спеціалізовану мову програмування R у якості головного засобу навчання та програмні пакети MS Excel та Statistica у якості допоміжних засобів. Удосконалення курсу статистики для фахівців в галузі ІТ полягає, по-перше, в тому, що володіння математичною мовою і математичним моделюванням дозволить студенту краще орієнтуватися в прогнозуванні економічних, соціальних, технічних та інших процесів; по-друге, в тому, що статистика за своєю внутрішньою природою має багаті можливості для формування алгоритмічного мислення студентів.
Висновки. Проведене дослідження дозволило встановити, що навчання статистики має ґрунтуватися на реальних даних, які одержані в результаті статистичних досліджень. Розробка практичних та лабораторних робіт для майбутніх ІТ-фахівців має включати завдання, які будуть містити реальні дані для аналізу. У ході дослідження теоретично обґрунтовано впровадження інноваційних підходів до вивчення статистики. Визначено, що у якості головного методу навчання статистики виступає метод практичного навчання на основі програмування. Запропоновано використовувати мову та середовище програмування R, у якості головного засобу навчання.

Formulation of the problem. Today there is a problem in statistically educated citizens. The study of statistics is an important component of educational programs for training specialists in IT. Every day, large volumes of various data are generated in the world, they are constantly increasing. Therefore, the demand in the labor market for data analysts, data researchers is constantly growing. Improving the training of students in statistics requires a transition from theoretical teaching methods to the practical solution of applied problems. It is necessary to shift the focus from the process of statistical calculations to the analysis of the results and it’s interpretation. The purpose of the article is the theoretically and implementation of innovative approaches to the study of statistics by students based on the use of the programming language R.
Materials and methods. Content analysis of scientific and methodological literature, generalization and systematization. Student questionnaire, primary statistical processing and synthesis of the data obtained.
Results. The paper analyzes the software tools for statistical analysis of data, identifies the features of their use in the educational process. It is proposed to use the specialized programming language R as the main learning tool and the MS Excel and Statistica software packages as auxiliary tools.
Improving the statistics course for IT specialists consists, firstly, in that knowledge of the mathematical language and mathematical modeling will allow the student to better navigate the forecasting of economic, social, technical and other processes; secondly, the fact that statistics, by their internal nature, has rich possibilities for the formation of students' algorithmic thinking.
Conclusions. The conducted research has established that training of statistics should be based on real data obtained from statistical surveys. The development of hands-on and lab work for future IT professionals should include tasks that will contain real data. In the course of the research, the introduction of innovative approaches to the study of statistics is theoretically substantiated. It is determined that the main method of teaching statistics is the method of practical training based on programming. It is suggested to use R programming language as the main learning tool.