Головна » Статті » АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЗИКИ ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ

Каленик М.В. РЕАЛІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЗИКИ В ШКОЛІ
Каленик М.В. [mvkalenik@gmail.com]
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Україна
Download in PDF: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2018-v3-17/2018_3-17-Kalenik_FMO.pdf

РЕАЛІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЗИКИ В ШКОЛІ

Анотація. В статті аналізуються питання індивідуалізації та диференціації навчання в контексті традиційної та інтегративної моделей процесу навчання фізики в школі. Звертається увага на існування протиріччя між вимогою здійснення компетентнісного і особистісно-діяльнісного підходів до навчання, а також наявністю утруднень для врахування індивідуальних особливостей учнів при вивченні фізики через спроби поєднувати індивідуалізацію навчання з традиційною системою. Пошук оптимального методу викладання і намагання забезпечити сприятливі зовнішні умови навчання для всіх учнів, і, таким чином, не дати проявитися тим якостям, які можуть привести до прогалин у засвоєнні знань, до відставання, не дає в повній мірі розвинути індивідуальність учня. Вирішення вказаних проблем автор вбачає: у використанні інтегративної моделі процесу навчання, в якій урок розглядається не як ізольоване ціле, а є частиною циклу уроків, спрямованих на формування цілісного уявлення про компоненти змісту шкільного курсу фізики; через утворення систем зовнішніх та внутрішніх зворотних зв’язків; використанні довгострокових завдань, які передбачають рівневу диференціацію; у чіткому розділенні навчального і дидактичного матеріалу, використанні учнівських робочих та повних конспектів; у спрямуванні уваги не тільки на результати, а й на сам процес виконання учнями навчальної діяльності. Також пропонується за одиницю процесу навчання обрати його цикл – проміжок часу, протягом якого відбувається цілісне пізнання та засвоєння учнями певного компонента змісту шкільного курсу фізики; в якому інтегруються всі позитивні якості різних способів організації навчальних занять, що пов’язані з: формуванням у школярів знань та умінь; розвитком їх творчої активності, самостійності, мислення; оптимізацією управління навчальною діяльністю тих, хто навчається. Одночасність процесів вивчення нового матеріалу, формування практичних і пізнавальних умінь, закріплення і корекції знань – це джерело раціонального використання навчального часу, а не його економія за рахунок конспективного викладення матеріалу.Оцінка навчального процесу повинна ґрунтуватися на встановленні його значущості у формуванні особистості учня й розвитку його пізнавальних можливостей.
Ключові слова: цикл навчального процесу, компонент, індивідуалізація, зворотний зв’язок, диференціація, інтегративна модель процесу навчання.

IMPLEMENTATION OF INDIVIDUALIZATION OF EDUCATION IN PHYSICS STUDYING IN SCHOOL
Michael Kalenik
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine

Abstract. The article analyzes the questions of individualization and differentiation of learning in the context of traditional and integrative models of the process of teaching physics at school. Attention is drawn to the existence of a contradiction between the requirement for the implementation of competence and personality-activity approaches to learning, as well as the availability of difficulties to take into account the individual characteristics of students in the study of physics through attempts to combine the individualization of learning with the traditional system. Finding an optimal teaching method and trying to provide a favorable external learning environment for all students, and thus not allowing them to show the qualities that may lead to gaps in the learning of knowledge, lag behind, does not fully develop the individuality of the student. The author sees the solution to these problems: using the integrative model of the learning process, in which the lesson is not regarded as an isolated whole, but is part of a cycle of lessons aimed at forming a holistic view of the components of the content of the school course of physics; through the creation of systems of external and internal feedback; use of long-term tasks that involve level differentiation; in a clear separation of educational and teaching material, the use of student workshops and full abstracts; in focusing not only on the results, but also on the process of doing the students' learning activities. It is also proposed for the unit of the learning process to choose its cycle - the period of time during which there is an integral knowledge and assimilation by students of a certain component of the content of the school course of physics; which integrates all the positive qualities of different ways of organizing training sessions, which are related to the formation of knowledge and skills among students through the development of their creative activity, autonomy, thinking, optimizing the management of the learning activities of those who study. The simultaneity of the processes of studying the new material, the formation of practical and cognitive abilities, the consolidation and correction of knowledge - is the source of rational use of academic time, rather than its savings due to the summary presentation of the material. The assessment of the educational process should be based on establishing its significance in shaping the student's personality and developing it. cognitive abilities.
Key words: cycle of the learning process, component, individualization, feedback, differentiation, integrative model of the learning process.

Список використаних джерел

  1. Володько В.М. Індивідуалізація і диференціація навчання. Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. статей. Ч.1. К., 2000. С. 21-23.
  2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К. : Либідь, 1997. 374 с.
  3. Каленик В.І. Каленик М.В. Питання загальної методики навчання фізики / Пробний навчальний посібник. Суми: Редакційно-видавничий відділ СДПУ ім. А.С. Макаренка, 2000. 125 с.
  4. Каленик М.В. Використання довгострокових завдань з фізики для оцінки практичних умінь старшокласників. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 24. Херсон: Айлант, 2001. С. 198-201.
  5. Каленик М.В. Внутрішні зворотні зв’язки під час роботи учнів з персональними комп’ютерами як навчальними пристроями. Інформаційно-комунікаційні технології навчання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Умань: ПП Жовтий, 2008. С. 57-58.
  6. Каленик М.В. Формування умінь роботи з навчальними текстами й структура процесу навчання фізики в основній школі. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Випуск 9. Серія: педагогічні науки: Збірник. Чернігів: ЧДПУ, 2000. №3. С. 66-68.
  7. Коберник Г.І. Індивідуалізація навчання молодших школярів в умовах розв’язування адаптованих навчальних завдань. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. 2013. № 46. С. 101-105.
  8. Онишків З.М. Індивідуалізація навчального процесу як науково-педагогічна проблема. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2002. № 9. С. 6-9.
Розділ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЗИКИ ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ
Додано: 13.11.2018 | Переглядів: 44 | Рейтинг: 0.0/0
Статті з теми:
Всього коментарів: 0
avatar