Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 424
Показано матеріалів: 1-5
Сторінки: 1 2 3 ... 84 85 »

Анотація. У статті розглядається одна з актуальних проблем сучасності – необхідність розвитку лідерських якостей майбутніх гуманітарних фахівців.
На підставі системного підходу процес формування лідерських якостей майбутніх фахівців у гуманітарному профілі ілюструється та обґрунтовується засобами проектування освітніх цифрових наративів. Аналіз поглядів вчених призвів до твердження, що лідерські якості особистості є ознаками, які дають можливість виділитися у конкретній справі та приймати відповідальні рішення у важливих ситуаціях; використовувати інноваційні підходи для вирішення проблеми; успішно впливати на послідовників на досягнення спільних цілей; створити позитивну соціально-психологічну атмосферу в команді.
Керівні якості умовно поділяються на загальну управлінську (професійна компетенція, практичне мислення, комунікативні, організаторські навички, працьовитість, сила волі, здоровий спосіб життя, стрес толерантність, колективізм); власне керівництво (харизма, творчість, ініціатива, співпереживання, моральність); специфічні - специфічні для конкретної галузі.
Виявлено етапи формування лідерських якостей майбутніх фахівців: робота над собою, самопізнання, самонавчання, самооцінка, самоповагу тощо.
Збагачення рефлексивного досвіду майстрів шляхом розробки навчально-цифрових наративів визначається основною умовою формування лідерських якостей майстрів гуманітарних наук.
Обґрунтовано роль та місце проектування навчально-цифрових наративів у підготовці магістрів.
Доцільність використання наративних технологій у формуванні лідерських якостей у аспірантах гуманітарних наук визначається тим, що традиційно наратив практично виражає людський досвід. Щоб наратив викликав певну реакцію та стимулював здатність людини висловлюватися, треба навчитися поєднувати досвід інших з особистими. Саме тому майстри стають учасниками та творцями майбутнього, інтерпретують існуючу реальність та перетворюють її в майбутнє.

Abstract. The article deals with one of the most pressing problems of the present – the need to develop leadership qualities in future humanitarian specialists.
On the basis of the systematic approach, the process of forming the leadership qualities of future specialists in the humanitarian profile is illustrated and substantiated by the means of designing educational digital narratives. An analysis of the views of scientists has led to the assertion that leadership qualities of the individual are the features that provide the ability to stand out in a particular case and make responsible decisions in significant situations; use innovative approaches to solve the problem; to successfully influence the followers in pursuit of common goals; create a positive socio-psychological atmosphere in the team.
Leadership qualities are conventionally divided into general managerial (professional competence, practical thinking, communicative, organizational skills, hard work, will power, healthy lifestyle, stress tolerance, collectivism); own leadership (charisma, creativity, initiative, empathy, morality); specific - specific to a particular industry.
The stages of formation of leadership qualities of future specialists are revealed: work on oneself, self-knowledge, self-study, self-esteem, self-perception, etc.
Enrichment of the reflexive experience of masters through the design of educational digital narratives is determined by the main condition for the formation of leadership qualities of masters of the humanities
The role and place of designing educational digital narratives in preparation of master's degree students is grounded.
The expediency of using narrative technology in shaping leadership qualities in graduate students in the humanities is determined by the fact that traditionally the narrative essentially expresses human experience. In order for the narrative to cause a certain reaction and to stimulate the person's ability to express oneself, one needs to learn how to combine the experience of others with personal ones. That's how masters become participants and creators of the future, interpreting the existing reality and turning it into the future.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 16 | Author: Томашевська І. | Download in PDF |

Анотація. У статті розглянуто проблему застосування практико-орієнтованого підходу до вивчення дисципліни «Мікроекономіка» студентами спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Практико-орієнтований підхід – це розгляд кожного розділу курсу, кожної теми і кожного питання з точки зору практики. Основний засіб навчання за практико-орієнтованого підходу – ситуаційна (практико-орієнтована) задача. Ситуаційна задача моделює ситуацію, яка виникає у практиці професійної діяльності фахівців банківської справи. За змістом ситуаційні задачі поділяють  трьох видів: задачі між предметного характеру; задачі, зміст яких пов’язаний з суспільним життям студентів; задачі, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю студентів. Дисципліна «Мікроекономіка» належить до дисциплін професійного циклу, тому в процесі її вивчення  доцільно використовувати задачі, зміст яких пов’язаний з майбутньою професійною діяльністю студентів. Автором наведено приклади ситуаційних задач до основних тем курсу «Мікроекономіка»: «Зміни рівноваги споживача. Індивідуальний та ринковий попит», «Еластичність і пристосування ринку», «Теорія поведінки споживача: мета споживача», «Бюджетне обмеження та споживчий вибір», «Зміни рівноваги споживача. Індивідуальний та ринковий попит», «Фірма як мікроекономічний суб`єкт. Мета виробництва. Обмеження  виробника у короткостроковому періоді», «Фірма як мікроекономічний суб`єкт. Мета виробництва», «Вибір фірмою оптимального обсягу випуску та конкурентне пропонування у короткостроковому періоді», «Ефективність конкурентної ринкової системи», «Максимізація прибутку і цінова стратегія монополії», «Моделі олігополії та монополістичної конкуренції», «Попит на фактори виробництва», «Пропонування та рівновага на ринках праці, капіталу і землі», «Дефекти сучасного ринку і функції держави. Суспільні блага», «Методи державного регулювання зовнішніх ефектів».. Ситуаційні задачі являють собою потужний засіб збільшення мотивації студентів до вивчення дисципліни «Мікроекономіка». У перспективі планується розробити збірник практико-орієнтованих задач з мікроекономіки і перевірити ефективність розробленої системи задач шляхом педагогічного експерименту.

Abstract. In the article the problem of application of the practical-oriented approach to studying the discipline "Microeconomics" by students of specialty 073 "Finance, Banking and Insurance" is considered. Practical-oriented approach is a consideration of each section of the course, each topic and each issue in terms of practice. The main means of training for a practical-oriented approach is a situational (practical-oriented) task. The situational task simulates the situation that arises in the practice of professional activities of banking professionals. Situation tasks are divided into three groups. When studying the subject "Microeconomics" it is expedient to use tasks whose content is related to the future professional activity of students. By content, situational tasks are divided into three types: tasks between the subject matter; tasks whose content is connected with the social life of students; tasks related to the future professional activity of students. The author presents examples of situational tasks to the main topics of the course "Microeconomics": "Changing the balance of the consumer. Individual and Market Demand "," Elasticity and Market Adjustment "," Theory of Consumer Behavior: Consumer Purpose "," Budgetary Restrictions and Consumer Choice "," Changes in Consumer Equilibrium. Individual and market demand "," Firm as a microeconomic entity. Purpose of production. Restrictions of the manufacturer in the short-term period "," Firm as a micro-economic entity. The purpose of production "," The choice of the company's optimal volume of production and competitive offering in the short run "," Efficiency of a competitive market system "," Maximization of profit and price strategy of monopoly "," Models of oligopoly and monopolistic competition "," Demand for factors of production "," Proposition and equilibrium in labor, capital and land markets "," Defects of the modern market and the functions of the state. Public goods "," Methods of state regulation of external influences ". Situation problems are a powerful means to increase the motivation of students to study the discipline "Microeconomics". In the long run, it is planned to develop a collection of practical-oriented tasks in microeconomics and to check the effectiveness of the developed system of problems through a pedagogical experiment.

Анотація. Статтю присвячено фундаменталізації природничо-математичної освіти у процесі підготовки майбутніх учителів природничих і математичних дисциплін як необхідній умові подолання кризи в системі природничо-математичної освіти, яка нині має місце в Україні.
Зроблено висновок про те, що вихідним теоретичним положенням фундаменталізації освіти є ідея єдності світу, яка проявляється у спільності  закономірностей, що вивчаються різними науками. Особливу значимість проблема фундаменталізації набуває в системі природничо-математичної освіти, оскільки природничі та математичні науки найбільш відповідальні за фундаменталізацію освіти в цілому, як такі, що забезпечують основу світорозуміння.
Ми розглядаємо в якості основи фундаменталізації освіти її цілісність, яка передбачає паралельне вивчення конкретних об’єктів чи явищ; груп однотипних об’єктів або явищ; теорій у межах цілої науки і навіть у межах всього природознавства. Реалізація ідеї цілісності природничо-математичної освіти ґрунтується на єдності двох аспектів навчальної діяльності: онтологічного (пізнання навколишнього світу) і гносеологічного (освоєння методології й надбання навиків пізнання). На підставі проведеного аналізу нами виділено такі пріоритетні аспекти фундаменталізації освіти:
1) Філософський аспект, у межах якого основним є інтеграція освіти і науки.
2) Методологічний аспект, який полягає у поєднанні онтологічного і гносеологічного в навчальній діяльності, тобто інтеграції знань з основними методами їх отримання.
3) 
Світоглядний аспект, що полягає у формуванні в студентів розуміння цілісної наукової картини світу.
На основі єдності двох аспектів навчальної діяльності – онтологічного та гносеологічного, умови методологізації сучасної підготовки учителів природничих і математичних дисциплін, з урахуванням аналізу літератури за даною тематикою визначено та обґрунтовано три аспекти фундаменталізації природничо-математичної освіти (філософський, методологічний, світоглядний) та три напрями їх реалізації, що органічно пов’язані між собою. Реалізація описаних у аспектів і напрямів фундаменталізації природничо-математичної освіти – основний шлях поліпшення підготовки учителів природничо-математичних спеціальностей з метою подолання кризи сучасної системи цієї освіти.

Abstract. The article is concerned with the fundamentalization of natural and mathematics education in the process of future teachers' training of natural and mathematics disciplines as a necessary condition for overcoming the crisis in the system of natural and mathematics education, which now takes place in Ukraine.
Analysis of the approaches of researchers to the concept of fundamentalization led to the conclusion that the initial theoretical propositions of the fundamentalization of education is the idea of ​​the unity of the world, which is manifested in the generality of the objective laws studied by various sciences.
The problem of fundamentalization acquires a special significance in the system of natural and mathematics education, since the natural and mathematics sciences are most responsible for the fundamentalization of education in general, as providing the basis of world outlook.
As a basis for the fundamentalization of education, we consider its integrity, which provides for the parallel study of specific objects or phenomena; groups of similar objects or phenomena; theories within the whole of science and even within the limits of all natural science. The implementation of the idea of ​​the integrity of natural and mathematics education is based on the unity of two aspects of educational activity: ontological (cognition of the surrounding world) and epistemological (mastering the methodology and achievement of cognitive skills). Based on the conducted analysis we have identified the following priority aspects of the fundamentalization of education:
1. Philosophical aspect, in which the main is the integration of education and science.
2. Methodological aspect, which consists in the combination of ontological and epistemological in educational activities, that is, the integration of knowledge with the basic methods of obtaining them.
3. Conceptual aspect, which consists in the formation of students' understanding of a holistic picture of the world.
The article analyzes the ways of realization aspects of the fundamentalization of natural and mathematics education in each of these directions.
Based on the unity of two aspects of educational activity - ontological and epistemological, the conditions for the methodologization of modern training of teachers in natural and mathematics disciplines, based on an analysis of the literature on this topic, identified and substantiated three aspects of the fundamentalization of natural and mathematics education (philosophical, methodological, worldview) and the three directions for their implementation which are organically linked. So, discussed three aspects and three directions of the fundamentalization of education as a whole determine the essence and meaning of this concept both in theoretical and in practical terms. There is every reason to believe that the implementation of described aspects and directions of the fundamentalization of natural and mathematics education is the main way to improve the teachers' training of natural and mathematics specialties in order to overcome the crisis of the modern system of this education.
Prospects for further research activities - search for tools to implement these aspects and directions of the fundamentalization of natural and mathematics education. In our opinion, the didactically justified application of models and method of modeling can serve as an effective tool in this case.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 18 | Author: Рикова Л.Л. | Download in PDF |

Анотація. Стаття присвячена теоретичним аспектам формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Виявлено, що одним із сучасних засобів формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у вищих закладах освіти є використання інформаційних технологій. Викладання дисципліни біомеханіка на якісно новому теретико-методологічному стані дозволить майбутнім фахівцям фізичної культури і спорту підвищити рівень кінезіологічної компетентності та ефективно вирішувати завдання даної освітньої галузі, а саме формувати уміння і навички здорового способу життя, вдосконалення рухової діяльності, організацію корисного дозвілля та активного відпочинку, розвитку і відновлення фізичних і духовних сил, реабілітації та корекції здоров’я, виховання позитивних моральних і вольових якостей.
Визначено, що незважаючи на активну роботу спеціалістів у галузі фізичної культури і спорту, спрямовану на теоретичне обґрунтування ефективності формування біомеханічних знань майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, розробку нових технологій навчання, що базуються на можливостях сучасних інформаційних технологій, а також багаточисельні експерименти з впровадження інновацій, що підтверджують доцільність їх використання у вищих закладах освіти, зараз залишається ще велика кількість невивчених питань. Зокрема, набуття майбутніми фахівцівцями фізичної культури і спорту кінезіологічної компетентності, яка дозволить значно підвищити рівень їх професійної діяльності.
Зроблено висновки, що підготовка висококваліфікованих фахівців фізичної культури і спорту має здійснюватися з урахуванням набутого вітчизняного й зарубіжного досвіду, та з використанням інформаційних технологій. На основі цього повинно відбуватися постійне оновлення змісту та форм організації навчально-виховного процесу відповідно до світових стандартів. Створення моделі кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту з використанням інформаційних технологій значно вплинуло на здатність студентів до формування біомеханічного мислення та підвищення рівня кінезіологічної компетентності.

Abstract. The article is devoted to theoretical aspects of the formation of kinesiological competence of future specialists in physical culture and sports. It is revealed that one of the modern means of forming kinesiological competence of future specialists in physical culture and sports in higher educational institutions is the use of information technologies. Teaching biomechanics discipline on a qualitatively new theoretical and methodological state will allow future specialists in physical culture and sports to raise the level of kinesiological competence and effectively solve the tasks of this educational area, namely, to develop skills and habits of a healthy lifestyle, improve motor activity, organize useful leisure and recreation, development and restoration of physical and spiritual forces, rehabilitation and correction of health, education of positive and volitional qualities.
It is determined that despite the active work of specialists in the field of physical culture and sports aimed at the theoretical justification of the effectiveness of the formation of ergonomic knowledge of future specialists in physical culture and sports, the development of new learning technologies based on the capabilities of modern information technologies, as well as numerous experiments to introduce innovations, confirming the advisability of their use in higher educational institutions, there is still a large number of unexplored issues. In particular, the acquisition by future specialists of physical culture and sports of kinesiological competence, this will significantly improve the level of their professional activities.
It is concluded that the training of highly qualified specialists in physical culture and sports should be carried out taking into account the acquired domestic and foreign experience and using information technologies. On the basis of this, there must be a constant updating of the content and forms of the organization of the educational process in accordance with world standards. Creation of a model of kinesiological competence of future specialists in physical culture and sports with the use of information technologies significantly influenced the students' ability to form biomechanical thinking and increase the level of kinesiological competence.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ | Переглядів: 11 | Author: Петренко Ю.І. | Download in PDF |

Анотація. Збільшення обсягів інформації, з яким доводиться працювати менеджеру, постійно зростає. Саме тому у випускників вищих навчальних закладів за спеціальністю «Менеджмент» повинні бути розвинені інформаційно-пошукові уміння. Для того, щоб сприяти розвитку інформаційно-пошукових умінь майбутніх менеджерів, завдання до лабораторних робіт з теми «Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет» повинні задовольняти такі вимоги: містити інструкції алгоритмічного, напівевристичного та евристичного характеру; забезпечувати завантаження студентів на весь час заняття; завдання до лабораторної роботи повинні бути професійно-орієнтованого змісту; забезпечувати принцип індивідуалізації навчання. Основні напрями інформаційно-пошукових завдань до лабораторних робіт з теми «Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет»: пошук конкретних товарів в інтернет-магазинах; порівняння інтернет-магазинів за певними критеріями; визначення характеристик платіжних систем; створення і адміністрування груп у соціальних мережах для організації продажу товарів певного виду; пошук інформації економічного характеру; пошук законів, законодавчих актів та інших нормативних документів. У процесі виконання інформаційно-пошукових завдань у майбутніх менеджерів формуються уміння: виконувати пошук інформації; аналізувати, узагальнювати і систематизувати зібрані дані; визначати суттєві характеристики об’єктів;  порівнювати характеристики об’єктів; робити висновки з проведеного дослідження. Доведено, що в процесі виконання завдань інформаційно-пошукового характеру у майбутніх менеджерів формуються не лише інформаційно-пошукові, а й інші компоненти дослідницьких умінь; інструкції до лабораторних робіт повинні мати напівевристичний або евристичний характер; зміст завдань до лабораторних робіт повинен мати професійну спрямованість. У перспективі планується розробити систему інформаційно-пошукових завдань для майбутніх менеджерів і перевірити їх ефективність шляхом експерименту.
Abstract. Increasing the amount of information that the manager has to work on is constantly increasing. That is why the graduates of higher educational institutions in the specialty "Management" should be developed information retrieval skills. In order to promote the development of information retrieval skills of future managers, the task of laboratory work on the topic "Global Computer Network Internet" should meet the following requirements: contain instructions algorithmic, semi-heuristic and heuristic; to provide students with full-time employment; tasks for laboratory work should be professionally oriented content; to ensure the principle of individualization of training. The main directions of information retrieval tasks for laboratory work on the theme "Global computer network Internet": the search for specific products in online stores; comparison of online stores according to certain criteria; defining characteristics of payment systems; creation and administration of groups in social networks for the organization of the sale of goods of a certain type; searching for information of an economic nature; search of laws, legislative acts and other normative documents. In the process of performing information retrieval tasks, future managers develop skills: to search information; analyze, summarize and systematize the collected data; to determine the essential characteristics of the objects; compare characteristics of objects; draw conclusions from the study. It is proved that in the process of fulfilling the tasks of information retrieval in the future managers are formed not only information retrieval, but also other components of research skills; instructions for laboratory work must be semi-heuristic or heuristic; the content of the tasks for laboratory work must have a professional orientation. In the long run, it is planned to develop a system of information retrieval tasks for future managers and to test their effectiveness by experiment.

КОМП'ЮТЕРНІ НАУКИ ТА МЕТОДИКА ЇХ НАВЧАННЯ | Переглядів: 16 | Author: Дуленко Н.І. | Download in PDF |
1 2 3 ... 84 85 »