Головна » Статті » ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Kozlov D. INNOVATIVE CULTURE IN THE MAINSTREAM DEVELOPMENT OF THE MODERN SOCIETY: THEORETICAL ANALYSIS
Kozlov D. [fpdo@sspu.edu.ua]
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Sumy
Download in PDF: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2019-v4-22/2019_4-22-Kozlov_FMO.pdf

INNOVATIVE CULTURE IN THE MAINSTREAM DEVELOPMENT
OF THE MODERN SOCIETY: THEORETICAL ANALYSIS

Formulation of the problem. The article deals with the concepts: tradition and innovation; historical analysis of their interaction in the field of education is conducted. In any era, traditions were reworked, rethought, and applied to their own ends and only those that were in harmony with the style and culture of society were preserved. Some elements of the old traditional system have survived, adapting to new circumstances, changing their functions or joining the new system as elements. It can’t be spoken of traditions as something solid and unchanging; in fact, there is a continuous process of changing and transforming some traditions and dying of others, transforming some innovations into traditions. This is the basic logic behind the interaction between tradition and innovation. Thus, the concepts of "tradition" and "innovation" are dialectically interrelated. Tradition exists as a basis for innovation, and innovation is the basis for the tradition origin.
Materials and Methods. Solving the highlighted aim, a set of methods of scientific research adequate to them were used, theoretical: a comparative analysis of innovative culture in the mainstream development of the modern society; a systematic analysis of innovative culture as an integrative personality quality of the future manager of the educational institution. The article analyzes the theoretical foundations of the concepts of "tradition - innovation" as two sides of the educational process. The traditions analysis and innovations has been carried out based on the approaches considered to these concepts, taking into account development over time, depending on the particular circumstances of the society's development.
Results. The concepts of "tradition" and "innovation" are dialectically interrelated. Tradition exists as a basis for innovation, and innovation is the basis for the origin of tradition. The article reveals the essence of innovative culture and its place and significance in the modern society development. The interrelation between person’s innovative culture and the innovative culture of society is analyzed and the main development tasks of effective innovative culture are highlighted.
Conclusions. The category "innovative culture" is one of the corporate culture directions of the general secondary education institution. The essence definition and the category content" person’s innovative culture" is offered, its main tasks in providing an innovative favorable environment are defined. The article attempts to answer the question of what should be the process of pedagogical support of innovative activity of future heads of secondary educational institutions, in order to effectively influence the innovative practice results taking into account its peculiarities.
Key words: innovation, culture, innovative culture, society, personality.

ІННОВАЦІЙНА КУЛЬТУРА У МЕЙНСТРИМІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Дмитро Козлов

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Україна

Анотація. У статті розглядаються поняття: традиція та інновація; проводиться історичний аналіз їх взаємодії в галузі освіти.
Формулювання проблеми. У будь-яку епоху традиції переробляли, переосмислювали та застосовували до власних цілей, зберігалося лише те, що відповідало укладу та культурі суспільства в даний період. Деякі елементи старої традиційної системи виживали, пристосовуючись до нових обставин, змінюючи свої функції або входячи в нову систему в якості елементів. Не можна говорити про традиції як про щось міцне та незмінне, насправді навколо йде безперервний процес зміни і перетворення одних традицій та відмирання інших, перетворення деяких інновацій в традиції. В цьому і полягає основна логіка взаємодії традицій та інновацій. Таким чином, поняття «традиція» та «інновація» діалектично взаємопов'язані. Традиція існує як база для інновацій, а інновація є основою для зародження традиції. У статті проаналізовано теоретичні основи понять «традиції - інновації» як дві сторони освітнього процесу.
Матеріали і методи. Аналіз традицій та інновацій проведено, виходячи з розглянутих підходів до цих понять з урахуванням розвитку в часі, в залежності від конкретних обставин розвитку суспільства. Таким чином, поняття «традиція» і «інновація» діалектично взаємопов'язані.
Результати. Традиція існує як база для інновації, а інновація є основою для зародження традиції. У статті розкрито сутність інноваційної культури та її місце і значення в розвитку сучасного суспільства. Проаналізовано взаємозв'язок інноваційної культури особистості та інноваційної культури суспільства та виділено основні завдання розвитку ефективної інноваційної культури. Визначено підходи до інтерпретації сутності категорії «інноваційна культура» як одного з напрямків корпоративної культури закладу загальної середньої освіти. Запропоновано визначення сутності і змісту категорії «інноваційна культура особистості», визначено основні її завдання у забезпеченні інноваційно сприятливого клімату середовища.
Висновки. У статті зроблено спробу відповісти на питання, яким повинен бути процес педагогічного супроводу інноваційної діяльності майбутніх керівників закладів середньої освіти, щоб ефективно впливати на результати інноваційної практики з урахуванням її особливостей.
Ключові слова: інновація, культура, інноваційна культура, суспільство, особистість.

References

  1. Frolova Y. T. (1987). Filosofskyy slovarʹ. M. : Polytyzdat.
  2. Hatalʹsʹka S. M. (2005). Filosofiya kulʹtury. K. : Lybidʹ.
  3. Hipters Z. V. (2006). Kulʹturolohichnyy slovnyk-dovidnyk. K. : VD «Profesional».
  4. Hurevych P. S. (2001). Kulʹturolohyya : uchebnyk. M. : Hardaryky.
  5. Levchuk L. T. (2010). Istoriya svitovoyi kulʹtury. K. : Tsentr uchbovoyi literatury.
  6. Karamalykova N. V. (2015). Inovatsyonnaya kulʹtura kak obrazovatelʹnaya paradyhma. Teoryya y praktyka obshchestvennoho razvytyya, 20, 326–328.
  7. Khamytov N., Krylova S. (2006). Fylosofskyy slovar. Chelovek y myr. K. : KNT, Tsentr uchebnoy lyteratury.
  8. Kozlova O. H., Mylenkova R. V. (2007). Innovatsiyna kulʹtura : sutnisni kharakterystyky. Sumy : SumDPU im. A.S.Makarenka.
  9. Kubiniy V. V. (2017). Suchasni kontsepty innovatsiynoyi kulʹtury. Naukovyy visnyk Uzhhorodsʹkoho universytetu. Seriya : Ekonomika, 2 (50), 23–27.
  10. Lysin B. K. (2008). Innovatsyonnaya kulʹtura. Innovatsyy, 10 (120), 49–53.
  11. Miklovda V. P., Marhytych V. V., Fialkovsʹkyy A. R. (2017). Zmist ta imperatyvy innovatsiynoyi kulʹtury. Naukovyy visnyk Uzhhorodsʹkoho universytetu. Seriya : Ekonomika. 2 (50), 16–22.
  12. Howaldt, Jürgen, and Michael Schwarz (2010). ‘Soziale Innovation – Konzepte, Forschungsfelder und perspektive’. In Soziale Innovation. Auf dem Weg zu einem postindustriellen Innovationsparadigma, Wiesbaden: VS Verlag, 87-108.
  13. ZSI (Zentrum für Soziale Innovation) (2008). Impulse für die gesellschaftliche Entwicklung. ZSI Discussion Paper 9. https://www.zsi.at/object/publication/1399
Розділ: ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
Додано: 12.02.2020 | Переглядів: 16 | Рейтинг: 0.0/0
Статті з теми:
Всього коментарів: 0
avatar