В статті розглядаються питання, пов'язані з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в закладах післядипломної педагогічної освіти.
Формулювання проблеми. В сучасних умовах інформаційно-комунікаційні технології  істотно вплинули на організацію освітнього процесу у вітчизняних навчальних закладах, запропонувавши педагогам абсолютно нові цифровими інструментами і методики  викладання.
Матеріали і методи. Теоретичні (аналіз і систематизація літератури, праць вітчизняних і закордонних авторів, методичних матеріалів) та емпіричні (спостереження, опис).
Результати. Представлено аналіз теоретичних досліджень та онлайн-ресурсів щодо формування та розвитку інформаційно-цифрової компетентності як базової для життя в інформаційному суспільстві, що вимагає системної трансформації організаційних і педагогічних основ системи післядипломної педагогічної освіти. Зокрема подано результати поєднання елементів традиційної та цифрової педагогіки на прикладі організації освітнього процесу слухачів курсів підвищення кваліфікації в Сумському інституті післядипломної педагогічної освіти. Описано приклад розробки тренінгу як навчальної форми занять із використанням онлайн-сервісів (освітній Інтернет-ресурс дисципліни «Інформаційно-цифрові технології», розроблений кафедрою освітніх та інформаційних технологій КЗ СОІППО). Запропоновано опис методики проведення тренінгового навчального заняття на основі навчального освітнього Інтернет-ресурсу, що в сукупності є наочною ілюстрацією трансформації навчання, з одного боку, і доступності технологічних інновацій з іншого. Наведено основні фактори ефективного використання  цифрових інструментів (додатків та онлайн-сервісів) для удосконалення  інтерактивних вправ  та методик. Виявлено, що ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності педагога залежить від його досвіду застосування цифрових інструментів на своїх заняттях.
Висновки. Визначено тенденції розвитку досліджень в сфері інноваційного навчання в умовах інформаційного суспільства та підкреслена необхідність розкриття досвіду закладів післядипломної педагогічної освіти щодо упровадження інформаційно-комунікаційних технологій та інтерактивних  методик у процес навчання.

The article deals with issues related to the use of information and communication technologies in institutions of postgraduate pedagogical education.
Formulation of the problem. In modern conditions, information and communication technologies have significantly influenced the organization of the educational process in domestic educational institutions, offering completely new pedagogues digital instruments and teaching methods.
Materials and methods. Theoretical (analysis and systematization of literature, works of domestic and foreign authors, methodological materials) and empirical (observation, description).
Results. An analysis of theoretical research and online resources on the formation and development of information and digital competence as a basis for life in the information society, which requires a systematic transformation of organizational and pedagogical foundations of the system of postgraduate pedagogical education is presented. In particular, the results of a combination of elements of traditional and digital pedagogy on the example of organization of educational process of students of advanced training courses in the Sumy Institute of Postgraduate Pedagogical Education are presented. An example of the development of training as an educational form of classes with the use of online services is described. The description of the methodology of conducting a training training session on the basis of the educational Internet resource is proposed, which in aggregate is a clear illustration of the transformation of education, on the one hand, and the availability of technological innovations on the other.The main factors of effective use of digital tools (applications and online services) for improving interactive exercises and techniques are given. It is revealed that the effectiveness of using information and communication technologies in the professional activity of the teacher depends on his experience of using digital instruments in his classes.
Conclusions. The tendencies of development of researches in the field of innovation training in the conditions of the information society are determined and the necessity of disclosing the experience of institutions of postgraduate pedagogical education with regard to introduction of information and communication technologies and interactive methods in the process of education is emphasized.

У статті розглянуто впровадження STEM-майданчиків та провідних принципів педагогіки партнерства, що є актуальним в умовах модернізації національної системи освіти та відповідає ключовим компонентам формули Нової української школи.
Формулювання проблеми. Однією із сучасних форм організації навчальної діяльності є створення STEM-майданчиків, які забезпечують комплексний міждисциплінарний підхід до навчання та дозволяють кожному суб’єкту навчання стати активним учасником, а не пасивним спостерігачем. Організація такого майданчика є також і засобом підготовки майбутніх вчителів до впровадження STEM-орієнтованих підходів до навчання.
Матеріали та методи. Педагогічний експеримент, абстрактно-логічний; графічний; методи аналізу та синтезу, аналогії, порівняння; математичне моделювання, педагогічне прогнозування. Експериментальною базою, на якій розробляються STEM-майданчики та перевіряється їх ефективність, є кафедра фізики та математики Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського та базові заклади середньої освіти м. Миколаєва та області.
Результати. Розроблено наступні види STEM-майданчиків: 1) проектні STEM-майданчики, які функціонують відповідно до особливостей освітніх середовищ та чинних освітніх стандартів та передбачають створення саморобних приладів з майстром-модератором за обраним алгоритмом;. 2) бліц STEM-майданчики, на яких відбувається одночасна робота декількох мобільних робочих місць за різною тематикою; 3) майданчики STEM-майстер, що об’єднують діяльність двох попередніх видів STEM-майданчиків шляхом ущільнення часу роботи учасників і обов’язковою презентацією готового освітнього продукту.
Висновки. Запропонований підхід до організації освітньої діяльності сприяє формуванню гнучкості мислення майбутніх учителів, його оригінальності, здатності до постановки проблеми та її розв’язання, прояву творчості, вміння працювати в команді та забезпечує конкурентоспроможність майбутніх фахівців на ринку освітніх послуг. Подальший напрямок досліджень спрямовано на створення моделі інноваційного освітнього середовища, яке забезпечить пошук, розвиток, підтримку та супровід обдарованої молоді на основі інновацій в методах і формах освітньої діяльності із залученням сучасних форм неформальної освіти та обов’язковим врахуванням потреб регіону.

Formulating the problem. The article deals with the introduction into the educational environment of the STEM - oriented approach to education and the principles of partnership pedagogy, which is relevant in the context of modernizing the national education system and responding to the key components of the formula of the new Ukrainian school.
Materials and methods. One of the forms of organization of project, team and group activities in the educational environment is the creation of STEM - platform in natural and mathematical disciplines as a means of training future teachers to implement STEM-oriented approaches to learning.
Results. The following types of STEM platforms have been developed: the STEM platforms operate in accordance with the peculiarities of educational environments and educational standards that are in effect, and provide for the creation of self-made devices with a moderator-wizard according to the chosen algorithm; blitz STEM- platform - simultaneous work of several mobile workplaces on different subjects; The platform of STEM-master combine the activities of the two previous types of STEM - platforms by reducing the work time of the participants and the subsequent presentation of the finished educational product. The experimental base on which the STEM - platforms are developed and their effectiveness is checked in the Department of Physics and Mathematics of V.O. Sukhomlynskyi Mykolaiv National University and basic institutions of secondary education in the city of Mykolayiv and the region.
Conclusions. The proposed approach to the organization of educational activities contributes to the formation of flexibility of thinking, its originality, the ability to formulate the problem and its solution, creativity, teamwork and ensure the competitiveness of future professionals in the market of educational services. The further direction of research is aimed at creating a model of innovative educational environment that will provide the search, development, support of gifted youth on the basis of innovations in methods and forms of educational activity, with the involvement of modern forms of non-formal education and the obligatory consideration of the needs of the region.

Формулювання проблеми. Відсутність методичного забезпечення, низький рівень обізнаності вчителів щодо існуючих ефективних технологій навчання таких, як комп’ютерне моделювання не дає змоги учням формувати індивідуальну траєкторію розвитку і формувати компетентності з природничо-математичної освіти. Це щорічно підтверджується аналітичними звітами Українського центру оцінювання якості освіти, зокрема оприлюднюються результати зовнішнього незалежного оцінювання учнів з природничо-математичних предметів.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались методи аналізу педагогічної, методичної літератури і дисертаційних досліджень; здійснювалося узагальнення результатів вітчизняного і зарубіжного досвіду; теоретичне моделювання процесу використання системи комп’ютерного моделювання для формування компетентностей учнів; системний аналізу для визначення структурних елементів моделі системи комп’ютерного моделювання.
Результати. Обґрунтовано і розроблено модель використання системи комп’ютерного моделювання для формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів. До особливостей цієї моделі можна віднести її використання на засадах дитиноцентриського, системного, діяльнісного, диференційованого підходів з метою формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів. Важливим результатом дослідження є обґрунтування: критеріїв добору СКМод (варіативність, доступність, інструментальність, інтерактивність, інтуїтивність, комплексність, наочність даних, науковість моделей, незалежність, реалістичність); форм і методів застосування СКМод в освітньому процесі, виокремлення аспекту застосування пізнавальних завдань (дослідницьких, творчий, прикладних) для формування компетентностей учнів; обґрунтування таких форм оцінювання як рефлексія, формуюче оцінювання, підсумкове оцінювання.
Висновки. Системи комп’ютерного моделювання стають альтернативою звичайним малюнкам у паперових підручниках і плакатам. Імітаційні процеси, інтерактивні вправи різних типів, анімаційний супровід, формуюче оцінювання дають можливість кожному учню формувати компетентності і пізнавати світ з захопленням. Використання СКМод урізноманітнює процес здобуття освіти, дозволяє перейти від пасивних до активних методів навчання, активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, дозволяє створити індивідуальну траєкторію розвитку для кожного учня у процесі вивчення природничо-математичних предметів.
Подальшого обґрунтування потребує розроблення методичних рекомендацій щодо застосування СКМод в освітньому процесі, що слугуватимуть науково-методичним забезпеченням формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів.

Problem formation. Lack of methodical support, low level of teachers' awareness of existing effective teaching technologies such as computer modeling does not allow students to form their own individual trajectory for development as well as their competence in natural and mathematical education. This is annually confirmed by the analytical reports of the Ukrainian center for education quality assessment, in particular, the results of external independent assessment of students studying natural –mathematical sciences which are published.
Materials and methods. Methods of pedagogical and methodical literature analysis as well as dissertation project analysis were used in the scope of this research; the generalization of domestic and foreign experience results was carried out; theoretical modeling of the use of the computer modeling system for the development of students' competences; as well as system analysis to determine the structural elements of the model of computer modeling system.
Research results. The model of use of the computer modeling system for developing students' competences in natural and mathematical subjects has been developed. The peculiarities of this model include its use on the basis of child-centric, systemic, activity, differentiated approaches with the purpose of forming natural and mathematical subject students’ competences. An important result of the study is the justification of: CMODS selection criteria (variability, accessibility, tooling, interactivity, intuition, complexity, data visuality, scientific ground of models, independence, realism); forms and methods of applying CMODS in the educational process, allocating the aspect of cognitive tasks application (research, creative, applied) for the students competences formation; the justification of such forms of evaluation as reflection, formative evaluation, final evaluation.
Conclusions. Computer modeling systems become an alternative to conventional drawings in paper course books and posters. Imitation processes, interactive exercises of various types, animation support as well as formative assessment give each student the opportunity of developing competence and exploring the world with enthusiasm. The use of CMODS diversifies the process of obtaining knowledge, allows transfer from passive to active teaching methods, activates educational and cognitive activity of students, as well as the creation of an individual trajectory for development for each student in the process of studying natural and mathematical subjects. The development of methodical recommendations on the use of CMODS in the educational process requires further justification; the methodical recommendations will serve as a scientific and methodical support for the formation of competences of students studying natural and mathematical subjects.

Формулювання проблеми. Успішність навчальної діяльності студентів залежить від наявності достатнього ступеня пізнавального інтересу, що сприяє більш ефективному оволодінню знаннями. Враховуючи вимоги сучасної молоді та джерело їх інтересів можна припустити, що використання особистих ґаджетів та спеціальних онлайн-сервісів на заняттях іноземної мови підвищить рівень пізнавального інтересу та сприятиме розвитку мовленнєвих умінь і творчої самостійної діяльності студентів.
Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети в дослідженні використовувалися методи порівняння та аналізу наукової літератури, зокрема статей із практики застосування онлайн-сервісів, а саме: Kahoot, за допомогою якого можна організувати тестування, опитування, дискусію, турнір або змагання між командами, отримати зворотній зв'язок і провести формуюче оцінювання, використовуючи будь-який ґаджет приєднаний до мережі Інтернет; Learning Apps, що пропонує величезний вибір шаблонів вправ для створення інтерактивних завдань, за допомогою яких студенти можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі як на заняттях, так і за межами навчального закладу; Quizlet, що являє собою зручний інструмент для створення флеш-карток і сприяє яскравій презентації, семантизації та закріпленню лексичних одиниць шляхом багаторазового їх повторення в різних контекстах, а також портал Lyricstraining, що надає можливість вивчати іноземну мову через пісні, розвиваючи при цьому лексичні, орфографічні та слухо-вимовні навички. В дослідженні також використовувалися методи анкетування та спостереження під час діагностики рівня пізнавального інтересу студентів та метод математичної статистики для обробки результатів експериментального дослідження.
Результати. У роботі представлені результати експериментального дослідження, що проводилося з 01.09.2018 року по 01.03.2019 року на базі Вінницького обласного комунального гуманітарно-педагогічного коледжу. Мета розвідки полягала у діагностиці рівня пізнавального інтересу студентів експериментальної та контрольної груп засобами спостереження та анкетування на початку експериментального дослідження та безпосередньо після впровадження курсу з використанням онлайн-сервісів. Кінцевий результат дослідження показав, що у контрольній групі рівень пізнавального інтересу зріс на 9,2 %, тоді як студенти експериментальної групи показали прогрес у 24,2 %.
Висновки. Аналіз результатів дослідження показав, що рівень пізнавального інтересу студентів експериментальної групи зріс на 15 % більше, ніж у студентів експериментальної групи. Отже, ефективність застосування онлайн-сервісів на заняттях іноземної мови з метою підвищення пізнавального інтересу студентів до навчання доведена та експериментально перевірена.

Formulation of problem. The success of the student's educational activity depends on the availability of a sufficient degree of cognitive interest, which contributes to more effective knowledge acquisition. Taking into account the demands of modern youth and the source of their interests, it can be assumed that the use of personal gadgets and special online services in foreign language classes will increase the level of cognitive interest and promote the development of speech skills and creative individual activity of students.
Materials and methods. To achieve the goal of the research the methods for comparing and analyzing scientific literature were used, in particular articles on the practice of using online services, namely: Kahoot, which can help organize testing, interviews, discussions, tournaments or competitions between teams, receive feedback. and conduct a formative evaluation using any gadget connected to the Internet; Learning Apps that offers a huge selection of exercise patterns to create interactive tasks that help students test and consolidate their knowledge in game form both in class and outside the educational institution; Quizlet, a convenient tool for creating flash cards, which promotes bright presentation, semantics and memorizing of lexical units through multiple repetition in different contexts and Lyricstraining which provides the ability to learn a foreign language through songs, while developing lexical, spelling and phonetic skills. The methods of questioning and observation were also used during the diagnosis of the level of cognitive interest of students as well as the method of mathematical statistics for processing the results of experimental research.
Results. The scientific paper presents the results of an experimental study conducted from 01.09.2018 to 01.03.2019 in Vinnytsia Regional Communal Humanitarian and Pedagogical College. The purpose of the investigation was to diagnose the level of cognitive interest of students in the experimental and control groups by means of observation and questioning at the beginning of the research and immediately after the introduction of the course with the online services. The final result of the experiment showed that in the control group the level of cognitive interest increased by 9.2%, while the experimental group's students showed a progress of 24.2%.
Conclusions. The analysis of the research results showed that the level of cognitive interest of students in the experimental group increased by 15% more than that of the experimental group. Thus, the effectiveness of the use of online services in foreign language classes in order to increase the students' cognitive interest in education is proved and experimentally tested.

У статті аналізуються різні визначення понять «інформація», «інформатика», «інформатизація», «інформаційна технологія», «інформаційне середовище», «інформаційна реальність», «інформаційна картина світу» тощо в залежності від наукової сфери їх застосування.
Формулювання проблеми. Багатогранність інформації як явища, його багатоплановість, широта сфери застосування й прискорений розвиток відображається у постійній появі нових тлумачень понять інформації та інформаційних технологій. Інформаційний зріз сучасної наукової картини світу, інформаційний образ реальності є актуальними об’єктами досліджень.
Матеріали і методи. У якості методу дослідження обрано системний підхід, який використовувався для аналізу сукупності знань, що репрезентують картину світу, оскільки й сама інформаційно-наукова картина світу (ІНКС) теж утворює сукупність дисциплінарних інформаційних образів реальності.
Результати. Показана домінуюча роль інформаційного інструментарію в наукових дослідженнях, які проводяться в рамках конкретно-наукових картин світу. Завдяки всеосяжності інформаційними технологіями оточуючий світ набуває змісту інформаційної реальності. В якості відображення цієї реальності запропоновано модель інформаційної наукової картини світу. На цій моделі інформаційне середовище слугує матрицею для конкретно-наукових, загальнонаукових та універсальної наукової картини світу, яка об’єднує в собі всі названі вище картини світу через мовне поле і разом з ними знаходиться в інформаційній матриці.
Висновки. Однією з провідних тенденцій виходу із кризи і подальшого розвитку освіти на сучасному етапі вбачається інтеграція її змісту як імплементація інтеграції наук у шкільні навчальні предмети та вузівські курси. У перспективі варто обрати Інформаційну наукову картину світу, як всеохоплюючу, універсальну картину взаємозв’язків у різноманітних проявах живої і неживої природи, а також суспільного життя.

The article analyzes various definitions of the concepts of "information", "informatics", "informatization", "information technology", "information environment", "information reality", "information picture of the world", etc., depending on the scientific sphere of their application.
Formulating the problem. The multiplicity of information as a phenomenon, its versatility, the breadth of application and accelerated development is reflected in the constant emergence of new interpretations of concepts of information  technology. Information section of modern scientific picture of the world, information image of reality are actual research objects.
Materials and methods. As a method of research, a systematic approach was used to analyze the totality of knowledge representing the picture of the world, as the very information-scientific picture of the world also forms a set of disciplinary information images of reality.
Results. The dominant role of information tools in scientific researches, which are conducted within the framework of concrete scientific pictures of the world, is shown. Due to the comprehensive information technologies, the surrounding world acquires the content of information reality. As a reflection of this reality, a model of the information scientific picture of the world is proposed. On this model, the information environment serves as a matrix for a concrete scientific, general science and universal scientific picture of the world, which combines all the above-mentioned pictures of the world through the language field and together with them is in the information matrix.
Conclusions. One of the leading trends in the crisis and the further development of education at the present stage is the integration of its content as the implementation of the integration of science in school curricula and in university courses. In the future, it is worthwhile to choose the Information Science Picture of the World as a comprehensive, universal picture of the interrelationships in various manifestations of living and inanimate nature, as well as social life.