Анотація. Відповідно до чинних вимог майбутній офіцер військово-морських сил повинен бути підготовлений до професійної, соціальної, організаційно-управлінської, фізкультурно-спортивної і спеціальної діяльності. Інтеграційними компонентами в структурі професійної компетентності майбутнього офіцера військово-морських сил є дослідницька компетентність. Проте, практично відсутні спеціальні дослідження щодо її формування в майбутніх офіцерів військово-морських сил. Відповідно до чинних вимог майбутній офіцер військово-морських сил повинен бути підготовлений до професійної, соціальної, організаційно-управлінської, фізкультурно-спортивної і спеціальної діяльності. Для майбутніх офіцерів актуальними є такі якості особистості, як готовність до постійної самоосвіти, креативність, здатність здійснювати пошукову діяльність, отримувати нові знання, бачити перспективи власної самоосвітньої траєкторії і планувати стратегію її розвитку. Дослідницьку компетентність майбутніх офіцерів військово-морських сил слід розуміти як інтегративну якість особистості, що характеризує їхню готовність до вирішення дослідних (проблемних, освітніх, професійних, оперативно-службових) завдань шляхом застосування методів наукового пізнання, застосування діагностичного підходу в цілепокладанні, плануванні, програмуванні, прийнятті управлінських рішень, аналізі та оцінці діяльності підрозділів. Автори пропонують структуру дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил: мотиваційний (інтерес до досліджень, прагнення займатися дослідною діяльністю, здатність ставити цілі, цілеспрямованість, потреба в роботі з науковими джерелами); гностично-діяльнісний (здатність планувати власну діяльність, обирати найоптимальніші методи виконання завдань; уміння організовувати дослідження, використовувати технічні засоби, проводити системний аналіз явищ, виокремлювати головне, робити доведення, оформлювати результати дослідження); особистісно-рефлексивний (самостійність, відповідальність, вимогливість до себе, творчий підхід до вирішення будь-яких завдань, уміння об’єктивно оцінювати результати власної діяльності). Формування дослідницької компетентності розглядається як важливий фактор удосконалення всієї системи підготовки спеціалістів для різних галузей освіти. Саме дослідницька діяльність дозволяє поглибити професійне спрямування освіти, виховувати спеціалістів з високим творчим потенціалом і впливає на формування соціально-професійної зрілості майбутніх випускників.

Abstract. In accordance with current requirements, a future Navy officer must be prepared for professional, social, organizational, managerial, sports and special activities. The integrative components in the professional competence structure of a future Navy officer are research competence. However, there is virtually no specific research on its formation in future Navy officers. In accordance with current requirements, a future Navy officer must be prepared for professional, social, organizational, managerial, sports and special activities. For future officers are relevant such qualities of personality as the willingness to permanent self-education, creativity, the ability to search, acquire new knowledge, see the prospects of their own self-education trajectory and plan a strategy for its development. The research competence of future Navy officers should be understood as an integrative personality quality that characterizes their willingness to solve research (problematic, educational, professional, operational) tasks through the application of scientific knowledge methods, the use of a diagnostic approach in goal-setting, planning management decision-making, analysis and evaluation of units. The authors propose the structure of research competence of future Navy officers: motivational (interest in research, desire to engage in research activities, ability to set goals, purposefulness, need to work with scientific sources); gnostic-activity (ability to plan one's own activity, choose the best methods of performing tasks; ability to organize research, use technical means, carry out systematic analysis of phenomena, distinguish the main thing, make proofs, draw up the results of research); personality-reflexive (independence, responsibility, demanding self, creative approach to solving any tasks, ability to objectively evaluate the results of their own activities). Formation of research competence is considered as an important factor in improving the whole system of training specialists in different fields of education. It is research activity that can deepen the professional orientation of education, educate professionals with high creative potential and influence the formation of socio-professional maturity of future graduates.

Анотація. Формулювання проблеми. Здатність людини до прийняття відповідального рішення визначається його здатністю обробляти інформацію і формувати на цій основі власну ціннісно-смислову позицію щодо подій, фактів, предметів. Освічений кваліфікований робітник ХХІ століття – це не просто «робітник, який знає», а робітник, який здатний певним чином ставитися до того, що він знає, аргументувати свою позицію і використовувати свої знання і ресурс власного розвитку.
У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки, прийняття якої зумовлено необхідністю підвищення якості освіти, вказано, що одним із першочергових завдань «є виховання людини інноваційного типу мислення» орієнтованого на майбутнє. Таким типом мислення ми вважаємо критичне.
Критичне мислення та побудований на його засадах освітній процес за останні десять років стали основою освітніх реформ і у провідних країнах Європи. Всесвітній економічний форум у Давосі регулярно складає перелік актуальних навичок, необхідних для успішної кар’єри. За останні роки критичне мислення піднялося в рейтингу цих навичок з четвертого місця (навички для 2015 року) до другого (навички, які будуть важливими в 2020 році).
Тому розвиток критичного мислення як важливої професійної якості майбутнього кваліфікованого робітника вимагає організації діагностики рівня його розвитку.
Матеріали і методи. Для вивчення даного питання нами було використано комплекс взаємопов’язаних теоретичних та емпіричних методів педагогічного дослідження: теоретичних (аналіз, систематизація й узагальнення педагогічних та психологічних досліджень, законодавчих і нормативних документів, обґрунтування критеріальної основи дослідження  рівня розвитку критичного мислення майбутніх кваліфікованих робітників); емпіричних (спостереження за освітнім процесом).
Результати. Розкрито критеріальну основу для дослідження рівня критичного мислення майбутніх кваліфікованих робітників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Висновки. Таким чином, визначення розвитку критичного мислення майбутніх кваліфікованих робітників грунтується на 3-х критеріях (пізнавальному, діяльнісному та особистісному),  де показниками виступають обсяг знань, уміння аналізувати, уміння оцінювати, уміння синтезувати, уміння рефлексувати та уміння комунікувати відповідно.

Abstract. The wording of the problem. A person’s ability to make a responsible decision is determined by his ability to process information and form on this basis his own value-semantic position regarding events, facts, objects. An educated skilled worker of the 21st century is not just a “worker knows”, but a worker who is able to relate in a certain way to what he knows, to argue his position and use his knowledge and the resource of his own development.
The National Strategy for the Development of Education in Ukraine for 2012-2021, the adoption of which is due to the need to improve the quality of education, states that one of the priority tasks "is to educate a person of an innovative type of thinking" oriented to the future. This type of thinking we consider critical.
Critical thinking and the educational process built on its basis over the past ten years have become the basis of educational reforms in the leading countries of Europe. The World Economic Forum in Davos regularly compiles a list of relevant skills needed for a successful career. In recent years, critical thinking has risen in the ranking of these skills from fourth place (skills for 2015) to second (skills that will be important in 2020).
Therefore, the development of critical thinking as an important professional quality of the future skilled worker requires the organization of diagnostics of the level of its development.
Materials and methods. To study this issue, we used a set of interconnected theoretical and empirical methods of pedagogical research: theoretical (analysis, systematization and generalization of pedagogical and psychological research, legislative and regulatory documents, substantiation of the criterial basis for studying the level of development of critical thinking of future skilled workers) empirical (observation of educational process).
Results. A criterion basis for researching the level of critical thinking of future qualified working institutions of vocational (vocational) education is disclosed.
Conclusions. Thus, the definition of the development of critical thinking of future skilled workers is based on 3 criteria (cognitive, activity and personal), where the indicators are the amount of knowledge, the ability to analyze, the ability to evaluate, the ability to synthesize, the ability to reflect and the ability to communicate accordingly.

Анотація. В сучасних умовах однією з актуальних проблем системи вищої освіти є забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій кожному студенту. Одним із шляхів вирішення поставлених проблем може стати проектування індивідуальної освітньої траєкторії студентів в освітньому процесі. Показано, що проектування індивідуальних освітніх траєкторій – тривалий процес, що охоплює всі роки навчання у ЗВО, який розгортається в логіці образотворчого процесу в цілому, котрий може бути представлений у вигляді послідовних етапів: пошуковий (теоретичний), моделюючий (методологічний), операційно-діяльнісний (технологічний), контрольний (рефлексивний) і перетворюючий (стратегічний). Зроблений висновок, що тьюторство це інструмент формування індивідуальних освітніх траєкторій у професійній підготовці фахівця.

Abstract. Abstract. In today's context, one of the pressing problems of the higher education system is the provision of individual educational trajectories to each student. One way to solve these problems can be to design an individual educational path for students in the educational process. the material of the article demonstrates that designing individual educational trajectories is a lengthy process that covers all years of study at the HEA. it unfolds in the logic of the visual process as a whole, which can be represented as successive stages: exploratory (theoretical), modeling (methodological), operational activity (technological), control (reflexive) and transformative (strategic). The article concludes that tutoring is a tool for shaping individual educational trajectories in professional training.

Анотація. У статті проаналізовані сучасні підходи до організації процесу самостійної роботи студентів у вищій школі. Дослідження цього процесу дозволило визначити основні дидактичні умови підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців. Вирішення означених проблем сприятиме активізації навчання студентів у вищих навчальних закладах.
Розглядаються сутність поняття самостійної роботи студентів, її зміст та місце в навчальному процесі, мотив, спосіб та контроль за ходом самостійної роботи, особливості організації самостійної роботи студентів з урахуванням сучасних вимог та умов навчання. Пропонуються деякі інноваційні технології та прийоми, що зможуть покращити навчальний процес. Особлива увага приділяється сучасним інформаційним технологіям, їх можливостям для вдосконалення професійних умінь. Наводяться шляхи організації самостійної роботи студентів, підходи до її реалізації, які співвідносяться із загальними завданнями модернізації освіти. Розглянуто ряд переваг, що отримає викладач при використанні електронних дидактичних матеріалів. Проаналізовано інноваційні підходи до організації самостійної роботи студентів при вивченні аналітичної хімії та інструментальних методів. Зазначено необхідність посилення професійної спрямованості навчального матеріалу з аналітичної хімії та інструментальних методів для формування у студентів позитивної мотивації до навчання.
Автор зазначає, що у результаті самоосвітньої діяльності студентів відбувається процес придбання, структурування і закріплення знань. Сучасна методологія процесу навчання, а також оцінювання знань студента полягають у переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента. Більшість світових та національних стандартів в основу навчання ставлять самостійну, творчу роботу того, хто навчається.
Автор доводить, що інноваційні технології надають всі умови, щоб зробити самостійну роботу студентів більш мобільною та комплексною, що дозволяє організувати інтерактивне середовище з цілісним взаємозв'язаним функціонуванням всіх процесів пізнання.

Abstract. The article analyzes modern approaches to the organization of the process of independent work of students in higher education. The study of this process allowed to determine the main didactic conditions for increasing the efficiency of training future professionals. Solving these problems will facilitate the training of students in higher education.
The essence of the concept of independent work of students, its content and place in the educational process, the motive, method and control over the course of independent work, peculiarities of organization of independent work of students taking into account modern requirements and conditions of training are considered. Some innovative technologies and techniques that can improve the learning process are offered. Particular attention is paid to modern information technologies, their possibilities for improvement of professional skills. The ways of organization of independent work of students, approaches to its realization, which correlate with the general tasks of modernization of education are presented. Considered a number of advantages that the teacher will receive when using electronic didactic materials. Innovative approaches to the organization of independent work of students in the study of analytical chemistry and instrumental methods are analyzed. The necessity of strengthening the professional orientation of educational material on analytical chemistry and instrumental methods for the formation of positive motivation for students to study is noted.
The author notes that as a result of students' self-education activity, the process of acquisition, structuring and consolidation of knowledge takes place. The modern methodology of the process of learning, as well as the assessment of student's knowledge, consists in reorienting from a lecture-informative to an individual-differentiated, person-oriented form and on the organization of student self-education. Most of the world and national standards in the basis of training put the independent, creative work of the learner.
The author argues that innovative technologies provide all the conditions for making students' independent work more mobile and complex, which allows organizing an interactive environment with a holistic, interrelated functioning of all processes of cognition.

Анотація. В статті проаналізована педагогічна технологія організації самостійної індивідуальної роботи в поєднанні з науковою роботою студентів за весь період навчання (починаючи з першого курсу) в межах освітнього рівня та між ними. Об’єднання двох різновидів освітньої діяльності студентів - навчальної та наукової, їх реалізація на принципах наскрізності вимагає нових організаційно-методичних та регламентних підходів до навчання суб’єктів вищого навчального закладу – студентів. Наскрізна організація виконання самостійної роботи кардинально змінює вимоги до діяльності студентів, науково-педагогічних працівників та підрозділів з планування навчального процесу (деканатів, навчальної частини). В наукових матеріалах наведено особливості планування наскрізної навчальної та наукової роботи студентів як єдиного комплексу освітньої діяльності. Доведено, що наскрізне програмування навчального процесу максимально ефективно для технологічних напрямів підготовки, в яких формою державного випробування є кваліфікаційна робота (проект). Виходячи з особливостей навчального процесу у вищих навчальних закладах як об'єкту, необхідності подальшого удосконалення процесу планування навчальної роботи як предмету, метою нашого наукового дослідження є визначення  основного регламенту дій деканату, кафедри, науково-педагогічного працівника – студента в умовах наскрізних принципів формування компетентності майбутнього фахівця. Встановлено, що реальність освітньої діяльності студентів за весь період навчання і на кінцевому його етапі залежить від постійної наскрізної фахово-спрямованої, науково-підтвердженої проектної діяльності. Перспективою наведених матеріалів є розробка детального механізму планування «на замовлення» та проектування наскрізних технологій  для інших галузей освіти.
Ключові слова: студенти, наскрізність, навчальна індивідуальна, наукова робота, проектування, педагогічна технологія, планування, фахова орієнтація.

CROSS-CUTTING ORGANIZATION OF AGRICULTURAL ENGINEERING STUDENT SELF-STUDY
Zbaravska L.
Podilskyi state agrarian engineering university, Kamianets-Podilskyi

Abstract. The pedagogical technology of organizing the independent individual work in conjunction with the scientific work of students during the whole period of training starting from the 1st year in terms of one the educational level and between them is analyzed in the study. The combination of two educational student activities (academic and scientific) and their implementing on the basis of cross-cutting principles requires new organizational, methodological and regulatory approaches to university student training. Moreover, it changes the performance standards of students, scientific and pedagogical staff, educational subdivisions. The peculiarities of cross-cutting academic and scientific student work planning as a single complex of educational activities are identified in the study. In scientific materials the peculiarities of planning of cross-cutting educational and scientific work of students as a single complex of educational activity are presented. It is proved that continuous programming of the educational process is as efficient as possible for technological specialties in which the form of the state test is a qualifying work (project). It is established that the reality of educational activity of students during the study and at the final stage of its development depends on the continuous through-the-field professional-oriented, scientifically-confirmed project activity. The prospect of these materials is the development of a detailed customized planning mechanism and the development of cross-cutting technologies for other branches of education.