Анотація. Стаття присвячена створенню освітньо-професійної програми підготовки магістрантів-майбутніх вчителів математики у контексті компетентнісного підходу. Узагальнено та систематизовано різні підходи до визначення загальних та фахових компетентностей, відповідних знань та умінь. Акцент зроблено на формування фахівця, який не лише спроможний втілювати запропоновані інновації у освітній процес, але й за власною ініціативою здійснювати дослідження, результати яких сприятимуть підвищенню ефективності навчання математики. До переліку фахових компетентностей введено – знання основних аспектів створення творчого освітнього середовища в ході навчання математики та здатність до його створення як одна з умов формування творчої особистості учня / студента, а отже – одна з умов конкурентноспроможності вітчизняної системи освіти; уміння формувати й підтримувати інтерес учнів / студентів до математики, належний рівень їх мотивації до навчання математики; продукувати умови для створення творчого освітнього середовища в ході навчання математики. Визначено: необхідно створювати таку методичну систему навчання студентів математиків у педагогічних університетах, яка б була спрямована на вирішення взаємопов’язаних проблем розвиток творчого мислення майбутніх вчителів /викладачів математики та формування готовності до розвитку творчого мислення школярів / студентів у подальшій професійній діяльності. Серед вмінь особливо виділено уміння використовувати власну систему знань щодо психолого-педагогічних особливостей саме різних груп учнів в ході планування, організації та здійснення навчання математики в старшій та вищій школі. Вказано, що особливу увагу необхідно приділити формуванню у магістрантів мотивації до самовдосконалення. Представлено авторську структурно-логічну схему освітньої програми підготовки магістрантів – майбутніх вчителів математики. Зроблено висновок про доцільність  створення прогностичної уніфікованої програми підготовки саме майбутніх вчителів математики / викладачів, яка має враховувати спрямованість на розвиток творчої особистості самих студентів та на формування у них здатності до розвитку творчого мислення майбутніх учнів.

Abstract. The article is devoted creation of the educational-professional program of preparation of master's degrees   - future teachers of mathematics in modern terms. Generalized and systematized different going near determination of general and professional jurisdictions, proper abilities and skills. An accent is done on forming of specialist, which not only able to incarnate the offered innovations in an educational process but also on own initiative to carry out researches the results of which will be instrumental in the increase of efficiency of teaching mathematics. In the list of professional jurisdictions entered is knowledge of basic aspects of creation of creative educational environment during teaching mathematics and ability to his creation as one of terms of forming of creative personality of student / student. one of terms of competition of the domestic system of education; ability to form and support interest of student / students to mathematics, proper level of their motivation to teaching of mathematics; to product terms for creation of creative educational environment during teaching mathematics. Defined: you must create a methodological system of teaching mathematics students of pedagogical universities, which would be aimed at addressing the interrelated problems of the development of future teachers's/professors' creative thinking of  Mathematics and the formation of their readiness to develop creative thinking pupils/students in career.Among abilities ability to use the own system of knowledges in relation to psychological and pedagogical features exactly of different groups student during planning, organization and realization of teaching mathematics at senior and higher school is especially selected. It is indicated that the special attention must be spared forming for the master's degrees of motivation to self-perfection. Provided the author's structural logic master educational program for future teachers of mathematics.

Анотація. Стаття присвячена розгляданню психолого-педагогічних проблем впровадження елементів дистанційного навчання в навчальний процес у вищій школі. Аналізуються основні психолого-педагогічні функції засобів інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні. Розкривається актуальність і перспективність дистанційних форм навчання в сучасній освітній системі. Стверджується необхідність використання елементів дистанційного навчання в професійній підготовці майбутніх педагогів. Показано, що інформаційно-комунікативні технології навчання створюють нові умови для використання наочності, забезпечують підвищення пізнавальної активності студентів, стимулюють їх інтерес до навчання і до навчальних дисциплін, сприяють ефективності професійної підготовки майбутніх педагогів. Розкриваються психолого-педагогічні проблеми і технічні складності у використанні елементів дистанційного навчання в професійній підготовці майбутніх педагогів. Одним з вдалих варіантів використання елементів дистанційного навчання є "змішане навчання" як поєднання дистанційного навчання з традиційними формами аудиторних занять. В таких умовах навчання істотно зростає особиста ініціатива і відповідальність студента за результативність його просування по навчальному маршруту в індивідуальному освітньому середовищі, істотно зростає об'єктивність взаємного контролю і самоконтролю студентів. Наведено та проаналізовано результати опитування студентів освітнього ступеню "магістр" щодо їх досвіду вивчення навчальної дисципліни "Психологія освіти" з використанням елементів дистанційного навчання. Сформульовано висновки про переважання нейтрального ставлення студентів до такого навчання, їх орієнтації в основному на його організаційні переваги і стриманих прогнозах щодо перспективності використання дистанційного навчання в професійній підготовці педагогів. На підставі отриманих результатів опитування студентів сформульовані психолого-педагогічні рекомендації щодо подальшої навчально-виховної та організаційної роботи по введенню в навчальний процес вищого навчального закладу елементів дистанційного навчання.

Abstract. This article is dedicated to examining psychological-pedagogical problems of implementing the elements of distant study in higher school. In this article are analyzed the main psychological-pedagogical functions of means of informational-communicational technologies in studying process. In addition, relevance and perspectives of distant forms of studying in modern studying process are described. A necessity of usage of elements of distant study is approved in professional development of future teachers. It is shown that the informational-communicational technologies of education create new conditions for using visibility, provide an increase in the cognitive activity of students, stimulate their interest in learning and to academic disciplines, and contribute to the effectiveness of the professional development of future teachers. Psychological and pedagogical problems and technical difficulties in using the elements of distance learning in the professional training of future teachers are revealed. One of the successful options for use the elements of distant study is "mixed learning" as a combination of distance learning with traditional forms of classroom activities. In such learning conditions, the personal initiative and responsibility of the student for the effectiveness of his progress along the educational route in the individual educational environment is substantially increased, the effectiveness of the objectivity of mutual control and self-control of students is significantly increased.Also are carried out and analyzed the results of survey among the students that have magister degree, concerning their experience of learning a subject “Psychology of education” with using the methods of distant study. Moreover, have been made the conclusions about prevailing neutral attitude of students to this type of study, their orientation to organizational advantages and moderate forecasts concerning perspectives of using distant study in teachers’ professional training. Based on received results of student survey, are formed the psychological-pedagogical recommendations concerning further studying-educational and organizational work, about implementing to educational process the elements of distant study in higher education.

Анотація.  У статті аналізується проблема професійної адаптації молодих викладачів комп’ютерних наук  у освітньому процесі в закладах вищої освіти. Інформаційні технології та якісний високопрофесійний склад викладачів стають головними стратегічними ресурсами ВНЗ, що зкмовлює актуальність підготовки фахівців.
Показано, що професійна адаптація молодого викладача до педагогічної діяльності у вищих навчальних закладах є важливим етапом його становлення як фахівця, сприяє творчій самореалізації та самовдосконаленню особистості. Професійна адаптація педагога з одного боку виступає як систематичне засвоєння професійного досвіду, а з іншого  –  як безперервний процес активної реалізації набутих професійних знань. З будь-яких позицій вона передбачає постійний професійний саморозвиток. Особлива увага приділяється виявленню причин складності адаптації педагога комп’ютерних дисциплін в умовах надлишкового інформаційного шуму, слабкої структурованості інформації та швидкого оновлення комп’ютерних технологій. У статті розглядаються переваги викладання комп’ютерних наук, до яких віднесено: вмотивованість студентів; зацікавленість та задоволення від занять; можливість застосовувати комп’ютерну техніку без обмежень; високий рівень різноманітних завдань прикладного застосування, адаптованих і зрозумілих студентам. Базою дослідження стали коледжі і ВНЗ Сумської області. Аналіз діагностичних даних, що надається у статті, дозволив виявити причини труднощів адаптації:  недостатня якість методичної літератури та електронних ресурсів;  потреба у післядипломній освіті, у допомозі досвідчених колег; відсутність часу на проведення навчальної, методичної, організаційної та науково-дослідницької робіт. Цей аналіз надає можливість сформувати шляхи усунення проблем викладання ІТ-технологій молодими педагогами на початковому етапі педагогічної діяльності.
У публікації пропонуються практичні рекомендації   з урахуванням існуючих стратегій, що відповідають запитам сучасного інформаційного суспільства.

Abstract. The article analyzes the problem of the professional adaptation young computer sciences teachers of colleges and universities. Information technology and high-quality professional staff of teachers become the main strategic resources of universities, which stipulates the importance of training specialists.

It is shown that the professional adaptation of a young teacher to a pedagogical activity in higher educational institutions is an important stage of his becoming a specialist, promotes creative self-realization and self-improvement of the individual.

The professional adaptation of the teacher serves as an assimilation of professional experience, and as a process of active realization of the acquired professional knowledge. From all positions, it involves continuous professional self-development. Emphasis is placed on the reasons for the difficulty of adapting the teacher, who studies and teaches computer science. Such reasons include information noise, poor structuring of information, rapid updating of computer technologies, and others. The article deals with the advantages of teaching computer sciences, which include: motivated students; interest, satisfaction with lessons; possibility to use computer equipment without restrictions; high level of various tasks of applied application, understandable to students. The article provides analysis of diagnostic data, conducted by the method of questioning of teachers of colleges and universities. Respondents have a work experience of no more than 7 years. Colleges and universities of the Sumy region became the basis of the study. Analysis of the diagnostic data provided in the article allowed to identify the causes of the difficulties of adaptation: insufficient quality of methodological literature and electronic resources; need for postgraduate education, with the help of experienced colleagues; lack of time for educational, methodological, organizational and research work. This analysis provides an opportunity to formulate ways to eliminate the problems of teaching IT technologies to young educators at the initial stage of teaching activity. The recommendations in the publication are important for teachers at the initial stage of teaching activity.

Анотація. У даній статті проаналізовано сукупність загальних якостей інженера-механіка, які виховані на початкових курсах. Розглянуто, основні завдання, які виконує інженер-механік в професійної діяльності і узагальнено основні етапи інженерної діяльності. Виявлено психологічні умови подолання труднощів у навчанні математики. Визначено педагогічно важливі якості і властивості особистості інженера-механіка. Важливою передумовою організації процесу формування професійної компетентності майбутніх інженерів-механіків є врахування психологічних особливостей головних суб’єктів навчального процесу – студентів. При вивченні фундаментальної підготовки у вузі не можна не враховувати психологічні і вікові особливості студентів молодших курсів. Зроблено акцент на формування як якомога більшої кількості професійно значущих якостей під час вивчення математичних дисциплін на початкових курсах навчання. Психологічними умовами подолання труднощів у навчанні математики у майбутніх інженерів-механіків  є умови, які пов'язані з розвитком-оптимального співвідношення загальних здібностей - до навчання і спеціальних. У зв'язку зі збільшенням масштабу завдань, що вирішуються інженерами-механіками, відбувається кардинальна зміна інженерної діяльності в цілому, змінюється і набувають нового сенсу зміст, цілі та функції інженерної праці. Отже, питання особистісного становлення майбутніх інженерів-механіків  в  аспекті  їхньої професійної  діяльності  має  постійно  знаходитися  в  центрі  уваги  вищої  школи. Для  цього  система навчально-освітнього  процесу повинна  бути  вибудувана  на психолого-педагогічній основі гармонізації розвитку студента і як особистості, і як фахівця. Завдання, які вирішуються інженерами в ході професійної діяльності, визначають функції інженера-механіка, які вимагають наявності у випускників вузу певних якостей. Математична підготовка майбутніх інженерів-механіків і застосування знань з математики із  перспективною проекцією на професійну діяльність у майбутньому є предметом даної статті.

Abstract. This article analyzes a set of General qualities of a mechanical engineer who trained in the initial courses. Describes the main tasks performed by engineer in professional activities and summarizes the main stages of the engineering activity. The identified psychological conditions of overcoming difficulties in learning maths. Defined pedagogically important qualities and personality traits of mechanical engineer. An important prerequisite for the organization of the process of formation of professional competence of future engineers-mechanics is the account of psychological features of the main subjects of the educational process students. In the study of fundamental training in the University, it is impossible not to take into account the psychological and age characteristics of Junior students.
Focuses on the formation of an increasing number of professionally significant qualities in the study of mathematics in the initial training. Psychological conditions to overcome difficulties in the teaching of mathematics to future engineers-mechanics, there are conditions that are associated with the development of the optimal ratio of General abilities - to learn and special. In connection with the increase in the scale of problems solved by mechanical engineers, is a radical change in engineering activities in General, is changing and new meaning of the content, purpose and functions of engineering labor.
And so, the question of the personal formation of future engineers-mechanics in the aspect of their professional activities should always be in the spotlight of high school. For this, the system of the educational process should be built on a psychological-pedagogical basis of harmonization of development of a student and as a person and as a professional. The tasks solved by engineers in the course of professional activities, define the functions of the mechanical engineer, which requires from graduates of certain qualities. The mathematical training of future engineers-mechanics and the application of knowledge of mathematics with a promising projection for professional activity in the future is the subject of this article.

Анотація. Соціальна комунікація займає особливе місце в житті сучасного суспільства і кожної людини. З нею прямо або опосередковано пов’язані практично всі комунікативні сфери. Людська здатність до спілкування, особливо за допомогою мови, є набагато більшою, ніж у тварин. Впродовж існування людства здатність спілкуватися в часі і просторі надзвичайно розширилася завдяки винайденню писемності, друку, електронного зв’язку − телеграфу, телефону, радіо і засобів масової комунікації, а так само механізації транспорту. Скорочення відстані між людьми, подолання кордонів, географічних та часових меж особливо очевидно в нинішньому столітті, дякуючи можливості посилати повідомлення на довгі відстані з великою швидкістю.
Позитивний вплив соціальних мереж: освітній і корисний досвід; підлітки отримують безліч інформації, навчаються її систематизувати, що позитивно впливає на логічне мислення, пам’ять, увагу; якщо друзі чи однокласники живуть в іншому місті або районі великого міста, школяр не випадає зі свого кола спілкування; чати дають можливість спілкуватися в реальному часі, таким чином, два, і більше, людини перебувають у різних точках світу розмовляють так, як би вони стоять поруч.
Представлено емпіричне дослідження в соціології. На відміну від теоретичного дослідження, у межах якого науковець оперує науковими категоріями і поняттями, що відображають сутнісні якості соціальних процесів і явищ, в емпіричному дослідженні предметом аналізу стають різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних груп і спільнот, відображення соціальної реальності у фактах людської свідомості.
У роботі представлено один із можливих варіантів застосування методів математичної статистики та створення математичних моделей у різних галузях науки. У роботі продемонстровано використання статистично-математичної моделі у соціологічному дослідженні присвяченому залежності розвитку здібностей учня від тривалості користування соціальними мережами та представлено її графічну інтерпретацію.
Побудовано гістограму частот інтервального статистичного розподілу часу, проведеного учнем у соціальній мережі. Порівнюючи криву Гауса і отримані результати відмічено схожість дослідженого статистичного розподілу часу, проведеного учнем у соціальній мережі і нормального розподілу. Досліджено рівень комунікативних здібностей учнів в залежності від часу, проведеного в спілкуванні у соціальних мережах. Оцінено статистичну надійність вибіркових даних та проведено перевірку на логічну адекватність.
Показано, що рівень комунікативних здібностей учнів віком 13-15 років залежить від часу, проведеного в соціальних мережах. Виявлено, що із збільшенням часу, проведеного в соціальних мережах до п’яти годин, рівень комунікабельності збільшується, але, проводячи в такому спілкуванні понад шість годин, показано зниження досліджуваного рівня майже до початкового значення.

Abstract. Social communication occupies a special place in the life of modern society and every person. Practically all communicative spheres are connected with it directly or indirectly. Human ability to communicate, especially through language, is much greater than in animals. During the existence of mankind, the ability to communicate in time and space has greatly expanded through the invention of writing, printing, electronic communications - telegraph, telephone, radio and media, as well as development of transport. Reducing the distance between people, overcoming borders, geographic and time boundaries is especially evident in the present century, thanks to the ability to send messages at long distances at high speeds.
Positive impact of social networks: educational and useful experience; teenagers get a lot of information, learn to "filter" it, which positively affects on logical thinking, memory, attention; If friends or classmates live in a different city or district of a big city, the schoolboy does not fall out of her circle of communication; chats give the opportunity to communicate in real time, thus, two or more people are in different parts of the world talking as they stand close to each other.
The empirical research in sociology is presented. In contrast to the theoretical research, within which a scientist operates scientific categories and concepts that reflect the essential qualities of social processes and phenomena, in the empirical study the subject of analysis is the diverse actions, characteristics of behavior, attitudes, mood, needs, interests, motives of people, social groups and communities, reflection of social reality in the facts of human consciousness.
It is shown that the level of communicative abilities of pupils aged 13-15 years depends from time spent in social networks. It was found that with increasing time that conducted in social networks to five hours, level of communication  ncreases, but if spending more than six hours in such communication is shown reduction of the investigated level to almost the initial value.