Анотація. У статті досліджується сутність компетентнісного підходу, визначається його структура як взаємозв’язок когнітивного (знання), мотиваційного (урахування потреб, мотивів, пізнавальних інтересів), аксіологічного (мотиваційно-ціннісні ставлення й прагнення особистості до навчання, одержання нової інформації), емоційно-вольового (вміння саморегуляції, самоорганізації, дидактичної рефлексії) складників.
З урахуванням особливостей математики як науки і навчальної дисципліни схарактеризовано дидактичну систему організації самостійної роботи студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів з використанням дидактичного пакету індивідуальних диференційованих завдань. На засадах компетентнісного підходу обґрунтовано необхідність, зміст та оптимальну структуру дидактичного пакету, елементами якого визначено: окреслені викладачем дидактичні особливості теми, розділу, параграфів, які пропонуються для самостійного вивчення; мета і завдання їх самостійного опрацювання, значущість самостійно опрацьованого матеріалу для вивчення інших навчальних дисциплін та майбутньої професійної діяльності; завдання для самостійного опрацювання теоретичного матеріалу з анотаціями викладача; завдання, які містять систему математичних задач різного (A, B, C, D), рівня складності та спрямованості; творчі завдання, виконання яких оцінюється додатковими балами; завдання для контролю та самоконтролю; інформація щодо оцінювання завдань; завдання на дидактичну рефлексію (виконання яких коментується викладачем усно, без виставлення оцінки балами); література для самостійного опрацювання та для поглибленого вивчення теми.
У процесі дослідно-експериментальної роботи доведено ефективність організації самостійної роботи студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів на засадах компетентнісного підходу та окреслено перспективність подальших наукових пошуків у цьому напрямі загальними зусиллями науковців-дидактів та математиків-методистів.

Abstract. The essence of the competent approach is investigated in the article, its structure is determined as interconnection of cognitive (knowledge), motivational (taking into consideration needs, motives, cognitive interests), axiological (the motivational-value attitudes and aspirations of the person to study, obtaining new information), emotionally-volitional (the ability to self-regulation, self-organization, didactic reflection) components.
Taking into consideration the features of mathematics as a science and educational discipline the didactic system of organization of independent work of students of engineering specialties of higher educational institutions is characterized using the didactic package of individual differentiated tasks. Based on the competency approach the necessity, the content and optimal structure of the didactic package is substantiated, the elements of which are defined: outlined by the teacher the didactic features of the topic, section, paragraphs which are offered for self-study; purpose and tasks of their independent processing, the significance of the self-processed material for studying other academic disciplines and future professional activities; task for independent study of theoretical material with abstracts of the teacher; tasks that contain a system of mathematical problems of different (A, B, C, D), the level of complexity and orientation; creative tasks, performance of which is estimated by additional points; tasks for control and self-control; information on task evaluation; task for didactic reflection (performance of which is commented by the teacher orally, without rating marks); literature for independent study and for in-depth study of the topic.
In the process of investigational and experimental work efficiency of organization of independent work of students of engineering specialties of higher educational institutions on the basis of competence approach is proved and the prospect of further scientific research is outlined in this direction by the general efforts of scientists-didactics and mathematicians-methodologists.

Аннотация. В статье определены основные идеи компетентностного подхода, в частности его специфика и условия реализации в высшем профессиональном образовании. Компетенция трактуется как производное понятие от междисциплинарного, развивающего образования. Основные принципы компетентностного подхода заключаются в организации образования, ориентированного на развитие самостоятельности студентов, создание условий для приобретения такой «позновательной» самостоятельности. Кроме того; содержание образование должно представлять собой дидактически адаптированный социальный опыт решения познавательных задач. Суть компетентностного подхода в высшем образовании определена через интеграцию и междисциплинарный синтез в обучении студентов. Обозначенные ФГОС ВПО общекультурные компетенции (инструментальные, межличностные, системные) усиливают необходимость междисциплинарных ударений в обучении. В статье рассмотрены общекультурные и профессиональные компетенции ФГОС ВПО, профессиональные компетенции сформулированы в общих дескрипторах квалификаций высшего образования. Компетентностный подход предполагает не усвоение суммы теоретических сведений, а приобретение обучающимися способностей, позволяющих самостоятельно выбирать траекторию поиска решения проблемных ситуаций. Перечислены приемы реструктуризации форм аудиторных занятий в высшей школе в условиях компетентностно-ориентированного обучения. Особое внимание уделено сравнительной характеристике понятий «компетенция», «компетентность», «квалификация». Понятие «компетенция» раскрывается как способность действовать в ситуации неопределенности; а понятие «компетентность» рассмотрено в совокупности взаимосвязанных личностных качеств, позволяющих продуктивно и качественно действовать в определенной области. Структура компетентности раскрыта через содержательный, деятельностный, технический, интеллектуальный, мотивационно-целевой компоненты. Профессиональная компетентность рассмотрена через призму единства когнитивных, мотивационных и поведенческих компонентов в структуре личности выпускника высшего учебного заведения.

Abstract. The article outlines the basic ideas of a competence approach, in particular its specifics and conditions of implementation in higher professional education. Competence is interpreted as a derived concept from an interdisciplinary, developmental education. Basic principles of competence-based approach are an educational organization focused on the development of independence of students, creation of conditions for the acquisition of such "educational" autonomy. In addition; the content of education should be a didactically adapted social experience of solving cognitive tasks. The essence of the competence approach in higher education is defined through the integration and synthesis of interdisciplinary training of students. Designated FSES HPE of common cultural competencies (instrumental, interpersonal, systemic) reinforce the need for interdisciplinary emphasis in training. The article considers General cultural and professional competences, Federal state educational standards, professional competences are formulated in very General descriptors of higher education qualifications. Competence-based approach involves not the absorption amount of theoretical information, and the acquisition of studying skills, which allows to choose the path of finding solutions to problematic situations. Lists the methods of restructuring forms of classroom teaching in the higher school in conditions of competence-oriented learning. Special attention is paid to the comparative characteristic of the concepts "competence", "competence", "qualification". The term "competence" is revealed as the ability to act in situations of uncertainty; and the notion of "competence" is considered a set of interrelated personal qualities, enabling productive and efficiently act in a certain area. The structure of competence is disclosed through meaningful, activity-based, technical, intellectual, motivational and target components. Professional competence is considered through the prism of the unity of cognitive, motivational and behavioural components in the personality structure of a graduate educational institutions.

Анотація. У статті наголошено на перспективах застосування технології змішаного навчання для організації навчання студентів цифрового покоління – молодих людей, які активно використовують ІТ у повсякденному житті. Згідно з теорією поколінь (В. Штраус, Н. Хоув) цих людей також називають поколінням Z. Унаслідок того, що розвиток когнітивних процесів, емоційно-вольової сфери та інших психічних та психологічних особливостей представників цього покоління відбувається під впливом онлайн середовища, студенти цифрового покоління помітно відрізняються від інших типом мислення та способом сприйняття інформації.
Виділено когнітивні особливості студентів цифрового покоління, а саме: спроможність сприймати інформацію лише невеликими порціями та переважно візуально, cхильність до публічності в онлайн середовищі, зацікавленість в інтерактивних методах навчання, низьку сформованість механізмів саморегуляції тощо. Зазначено, що дуже часто студентів з такими особливостями складно навчати математичним дисциплінам. Акцентовано на необхідності врахування рекомендацій психологів стосовно організації навчання представників цифрового покоління: впровадження та посилення інституту кураторства, потреба в психологічному супроводі навчання; розвиток навичок саморегуляції, самоорганізації, тайм-менедженту та інші. Висловлено гіпотезу про те, що розглянуті особливості та рекомендації можуть бути найбільш повно враховані в умовах так званого змішаного навчання. Окреслено такі можливості змішаного навчання для врахування наявних психологічних особливостей студентів цифрового покоління як чітка детермінованість завдань, розбиття матеріалу на невеликі блоки, використання мобільних ґаджетів у навчальних цілях, наявність тьютора для психолого-педагогічної підтримки навчання та багато інших. Наголошено на відкритих питаннях організації змішаного навчання: відсутність концепції та науково обґрунтованих методик, потреба пошуку шляхів розвитку комунікативних навичок та аналітичного мислення. Висловлено переконання стосовно актуальності подальших досліджень з обраної теми.

Abstract. The article highlights the prospects of blended learning technology for training of digital generation students - young people who use IT actively. According to the theory of generations (V. Strauss, N. Hove) these people are also called Z generation. As the development of cognitive processes, emotional-volitional spheres and other mental and psychological characteristics of representatives of this generation is influenced by the online environment, students of the digital generation differ markedly from the others by types of thinking and the way of perceiving information.
The cognitive features of the students of the digital generation are highlighted, namely: the ability to perceive information only in small portions and mainly visually, the tendency to publicity in the online environment, interest in interactive teaching methods, low self-regulation mechanisms etc. It is noted that it is often difficult to teach such students mathematical disciplines. The emphasis is placed on the need to take into account the recommendations of psychologists regarding the training of representatives of the digital generation: the introduction and strengthening of the institute of curatorship, the need for psychological support of training; development of skills of self-regulation, self-organization, time-manager and others. The hypothesis that the considered features and recommendations can be most fully taken into account in conditions of so-called blended learning is expressed. The following features of blended learning are considered in order to take into account existing psychological peculiarities of digital generation students as a precise determinism of tasks, breaking down material into small blocks, using mobile gadgets for educational purposes, having a tutor for psychological and pedagogical support of teaching, and many others. The open issues of the organization of blended learning are emphasized: the lack of a concept and scientifically grounded methods, the need to find ways to develop communicative skills and analytical thinking. A conviction is expressed regarding the relevance of further research on the chosen topic.

Анотація. Нове українське суспільство потребує фахівців фізичної культури і спорту інноваційного типу, що поєднують здатність до творчої співпраці, володіють сучасними інноваційними технологіями відновлення здоров’я, володіють уміннями відновлення, корекції й підтримки рухових функцій спортсменів. Вироблення чіткого методологічного апарату при вирішенні проблеми дозволяє створити належну базу, підґрунтя для реалізації освітнього процесу, який забезпечить ефективну професійну підготовку майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності. Водночас аналіз наукових розвідок показує відсутність систематичних теоретичних і практичних досліджень до професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання інноваційних технологій відновлення здоров’я спортсменів у професійній діяльності. Ця проблема потребує осмислення її як цілісної педагогічної системи. Указане доводить актуальність проблематики дослідження й підтверджує необхідність розробки задекларованої проблеми. Система професійної підготовки фахівців ґрунтується на взаємопов’язаних принципах професійної освіти: професійної спрямованості навчання, фундаменталізації, гуманізації та гуманітаризації, випереджувального характеру професійної підготовки, технологічності, інтеграції, індивідуалізації та диференціації, неперервності та наступності, інформатизації, оптимізації, цілісності, моделювання, самостійності та самоосвіти тощо. Результати аналізу засвідчили перспективність залучення цілісного, діяльнісного, редукційного, диференційованого та Self-made-man-підходів до підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності.

Abstract. The new Ukrainian society needs specialists of physical culture and sports of innovative type, who combine the ability to creative cooperation, have modern innovative technologies of health restoration, have the skills of recovery, correction and support of motor functions of athletes. The development of a clear methodological apparatus for solving the problem allows to create an appropriate base, the basis for the implementation of the educational process, which will provide effective training of future professionals in physical culture and sports to use health technologies in professional activities. At the same time, the analysis of scientific research shows the lack of systematic theoretical and practical research for the training of future specialists in physical culture and sports to use innovative technologies to restore the health of athletes in professional activities. This problem requires understanding it as a holistic pedagogical system. This proves the relevance of the study and confirms the need to develop a declared problem. The system of professional training is based on the interrelated principles of professional education: professional orientation of education, fundamentalization, humanization and humanization, advanced nature of professional training, manufacturability, integration, individualization and differentiation, continuity and continuity, informatization, optimization, integrity and modeling, self-education, etc. The results of the analysis testified to the prospects of involving holistic, activity, reduction, differentiated and Self-made-man approaches to the training of future FC&S specialists for the use of health and recovery technologies in professional activities.

Анотація. Автором здійснено аналіз зарубіжного досвіду реалізації змішаного навчання в системі освіти зарубіжних країн. Серед всіх країн світу визначено навчальні заклади Європи та США, в яких змішане навчання, застосування засобів ІКТ, реалізація новітніх стратегій навчання, пов’язаних з електронним навчанням впроваджується протягом 10-15 років та починалось з проведення різноманітних семінарів, форумів, конференцій, присвячених цій новій педагогічній проблемі. Проаналізовано діяльність консорціуму «Online Learning Consortium» щодо розгляду проблеми змішаного навчання. Консорціум щороку організовує конференції, на яких розглядаються питання організації навчального процесу, проблем і труднощів, які виникають при впровадженні певної педагогічної моделі змішаного навчання, а також перспектив розвитку змішаного навчання в закладах вищої освіти. Охарактеризовано досвід США та окремих європейських країн, зокрема Фінляндії, Німеччини, Великобританії, Швеції, Бельгії, Швейцарії, Китаю тощо. Виявлено, що змішане навчання утворилось на основі дистанційного навчання, а проведені численні дослідження ефективності традиційного, онлайн-навчання та змішаного навчання визначили перспективність і результативність методик змішаного навчання.
Окремо приділено увагу міжнародним проектам щодо впровадження змішаного навчання, в яких беруть участь країни всього світу. Відомими проектами є такі міжнародні проекти як Comenius 2.1, Erasmus + «Curriculum for Blended Learning», Online4EDU, Horizon Project тощо. В межах цих проектів відбувалось формулювання педагогічної доцільності змішаного навчання, проектування курсу змішаного навчання, організація дискусійних заходів щодо реалізації змішаного навчання, розробка навчальних планів тощо. В окремих країнах проводились внутрішні проекти, серед яких доцільно відмітити тематичне дослідження «Змішане навчання у фламандській вищій освіті» («Blended Learning in Flemish Higher Education»), проведене у 2014 р. Бельгійською Фламандською Королівською академією наук, словесності і мистецтв.
Таким чином, модернізація освіти в більшості зарубіжних закладів спрямована на реалізацію змішаного навчання, застосування нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій, створення електронних ресурсів для забезпечення навчального процесу за методикою змішаного навчання та розробці інноваційних навчальних програм з усіх освітніх напрямків.

Abstract. The author analyzes the foreign experience of implementing blended learning in the education system of foreign countries. Among all countries in the world determined educational institutions of Europe and the United States in which blended learning, use of ICT, the implementation of the latest learning strategies associated with e-learning being implemented in the next 10-15 years and began to conduct various seminars, forums, conferences dedicated to this new pedagogical problem. The activity of the consortium "Online Learning Consortium" the issue of blended learning. The consortium organizes an annual conference on issues of organization of educational process, problems and difficulties that arise when implementing a particular pedagogical model of blended learning, as well as development perspectives of blended learning in institutions of higher education. Characterized by the experience of the US and individual European countries, in particular Finland, Germany, great Britain, Sweden, Belgium, Switzerland, China, etc. It is revealed that blended learning was formed on the basis of distance learning, as conducted numerous studies of the effectiveness of traditional online learning and blended learning have identified the prospect and the effectiveness of these methods of blended learning.
Special attention is paid to international projects on the implementation of blended learning, involving countries around the world. Known projects are international projects such as Comenius 2.1, Erasmus "Curriculum for Blended Learning", Online4EDU, Horizon Project, etc. In these projects was the formulation of pedagogical expediency of blended learning, designing blended learning course, organization of the discussion of measures for implementation of blended learning, curriculum development, and the like. In some countries they have also held projects, among which it is worth noting a case study "Blended learning in Flemish higher education" ("Blended Learning in Flemish Higher Education") held in 2014, the Belgian Royal Flemish Academy of Sciences, literature and arts.
Thus, modernization of education in most foreign institutions aimed at the implementation of blended learning, the use of new information and communication technologies, creation of electronic resources to support the learning process by the method of blended learning and the development of innovative educational programs in all educational areas.