Анотація. Пріоритетними завданнями сучасної дошкільної освіти є збереження і зміцнення здоров’я дітей, виховання свідомого ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших як найвищої цінності, активізація здоров’язбережувальної позиції особистості, оволодіння нею здоров’язбережувальною компетентністю. Запорукою успіху у вирішенні сформульованих завдань виступає поєднання сучасних досягнень наукової думки та здоров’язбережувальної спадщини минулого. Все це обумовлює необхідність підготовки майбутніх вихователів, які зможуть кваліфіковано керувати складним здоров’язбережувальним освітнім процесом, використовуючи засоби етнокультури.
Теоретичний аналіз, синтез науково-педагогічних джерел – з метою уточнення ключових понять дослідження та визначення наукових підходів до вивчення означеної проблеми; систематизація, узагальнення, структурно-функціональний аналіз – для виявлення та обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх вихователів до формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників засобами етнокультури.
У статті подано особливості трактування ключових понять дослідження: «здоров’язбережувальна компетентність», «етнокультура», «етнокультура як засіб формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників», «підготовка майбутніх вихователів до формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників засобами етнокультури»; визначено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників засобами етнокультури: цілеспрямована мотивація майбутніх вихователів до формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників засобами етнокультури; збагачення знань майбутніх вихователів про етнокультурну здоров’язбережувальну спадщину; формування вмінь і навичок майбутніх вихователів щодо впровадження засобів етнокультури в здоров’язбережувальний освітній процес закладу дошкільної освіти.
Вважаємо, що врахування виявлених та обґрунтованих педагогічних умов сприятиме підвищенню рівня професійної підготовки майбутніх вихователів до організації здоров’язбережувального освітнього процесу в сучасному закладі дошкільної освіти. Перспективним напрямом подальшого дослідження вбачаємо експериментальну перевірку їх ефективності.

Abstract. The priority tasks of modern preschool education are preservation and strengthening of children’s health, upbringing of a conscious attitude to one’s own health and the health of others as the highest value, activation of the health-saving position of the individual, mastering health-saving competence. The key to success in solving the outlined tasks is combination of modern achievements of the scientific thought and health-saving heritage of the past. All this necessitates training of future preschool teachers who will be able to competently manage a complex health-saving process, using the means of ethno-culture.
Theoretical analysis, synthesis of scientific and pedagogical sources – in order to clarify the key concepts of research and determine scientific approaches to the study of this issue; systematization, generalization, structural and functional analysis – to identify and justify the pedagogical conditions of future preschool teachers’ preparation for the formation of health competence of preschoolers by means of ethno-culture.
The article presents peculiarities of interpretation of the key research concepts: “health-saving competence”, “ethno-culture”, “ethno-culture as a means of forming health-saving competence of preschoolers”, “preparation of future preschool teachers for the formation of health-saving competence of preschoolers by means of ethno-culture”; the pedagogical conditions of future preschool teachers’ preparation for the formation of health-saving competence of preschoolers by means of ethno-culture are determined and substantiated: purposeful motivation of future preschool teachers for the formation of health-saving competence of preschoolers by means of ethno-culture; enriching the knowledge of future preschool teachers on ethnocultural health-saving heritage; formation of skills and abilities of future preschool teachers on introduction of ethno-culture in the health-saving educational process of the preschool education institution.
We believe that taking into account the identified and justified pedagogical conditions will help increase the level of professional training of future preschool teachers to organize a health-saving educational process in a modern preschool education institution. We consider a perspective area for further research an experimental verification of their effectiveness.

Анотація. У статті розглянуто питання про технологію використання опорних конспектів при вивченні математичних дисциплін майбутніми вчителями математики. Під опорним конспектом будемо розуміти наочну структурно-логічна схему, за допомогою якої у згорнутому вигляді подається навчальний матеріал з урахуванням суттєвих зв'язків між поняттями та фактами математичної дисципліни. Написання опорних конспектів відповідає діяльнісному підходу у навчанні, оскільки студенти виконують відповідні дії з теоретичним матеріалом, тобто знання включаються в певний вид мисленнєвої діяльності. В роботі виділено переваги роботи з опорними конспектами при вивченні математичних дисциплін, принципи їх створення та наведено рекомендації роботи з ними.

Abstract. The article considers the question of the technology of using reference notes in the study of mathematical disciplines by future teachers of mathematics. Under the reference notes we will understand the visual structural and logical scheme by means of which the educational material is presented in the condensed form taking into account essential communications between concepts and the facts of mathematical discipline. Writing reference notes corresponds to the activity approach in learning, because students perform appropriate actions with theoretical material, ie knowledge is included in a certain type of thinking activity. The paper highlights the advantages of working with reference notes in the study of mathematical disciplines, the principles of their creation and provides recommendations for working with them.

Анотація. Позбавлення гуманітарної основи в технічному ЗВО призводить до гуманітарної кризи фахівців технічних спеціальностей, що в подальшому призведе до конфліктів та непорозумінь у суспільстві в загальному. Розглядається конфліктологічна культуру як необхідна складова професійній підготовці майбутніх фахівців технічних спеціальностей.
Мета статті  полягає в наведенні результатів експериментальної  перевірки ефективності педагогічної системи формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей.
У статті виокремлено і обґрунтовано компоненти конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей в процесі гуманітарної підготовки: мотиваційно-професійний, психологічний, когнітивно-креативний, культурологічний, оцінювальний. Відповідно критеріям та показникам визначено п’ять рівнів сформованості конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей в процесі гуманітарної підготовки (конститутивний (який становить основу), теоретичний (початковий), практичний (базовий), творчий (середній, вхідний), науковий (високий)).
Для підтвердження теорій та досліджень представлено результати педагогічного експерименту, в якому статистичний аналіз отриманих кількісних даних із достовірністю 95% підтверджує ефективність запропонованої педагогічної системи конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Запропоновані результати дослідження не є вичерпними, адже формування конфліктологічної культури потребує подальших досліджень у різних фахових спрямуваннях. Запропонована педагогічна система формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей вимагає дослідження готовності викладачів до її застосування в навчально-освітньому процесі.

Abstract. Deprivation of the humanitarian basis in a technical institution of higher education leads to a humanitarian crisis of specialists in technical specialties, which will further lead to conflicts and misunderstandings in society as a whole. The conflict culture is considered as a necessary component of the professional training of future specialists in technical specialties. The purpose of the paper is to present the results of an experimental verification of the effectiveness of the pedagogical system of formation of the conflictological culture of future specialists in technical specialties
The article outlines and substantiates the components of the conflictological culture of future specialists of technical specialties in the process of humanitarian training: motivational-professional, psychological, cognitive-creative, culturological, and appraisal. According to the criteria and indicators, five levels of formation of the conflictological culture of future specialists of technical specialties in the process of humanitarian training (constituent (which forms the basis), theoretical (initial), practical (basic), creative (secondary, inward), and scientific (high)) are determined.
The results of the pedagogical experiment, in which the statistical analysis of the quantitative data with 95% confidence confirms the effectiveness of the proposed pedagogical system of conflictological culture of future specialists of technical specialties, is presented for confirmation of theories and researches. The proposed results of the study are not exhaustive, as the formation of a conflict culture requires further research in various professional fields. The proposed pedagogical system of formation of conflictual culture of future specialists of technical specialties requires the study of the readiness of teachers to apply it in the educational process.

Анотація. Впровадження авторської моделі підготовки майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів вимагало проведення педагогічного експерименту, який передбачав порівняння навчальних досягнень майбутніх учителів інформатики стосовно їх готовності до провадження професійної діяльності.
Метою статті є подання окремих результати педагогічного експерименту з впровадження моделі підготовки майбутніх учителів інформатики засобами електронних освітніх ресурсів.
Здійснено аналіз результатів констатувального й формувального етапів педагогічного експерименту, наведено динаміку змін рівнів готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності на основі ЕОР за показником «Обсяг знань» в контрольній та експериментальній групах.
На основі проведеного дослідження зроблено висновок про ефективність запропонованої моделі підготовки майбутніх учителів інформатики засобами електронних освітніх ресурсів, що підтверджено статистичними методами на рівні значущості 0,05.

Abstract. The introduction of the author's model of training future computer science teachers for professional activities by means of electronic educational resources required a pedagogical experiment, which involved comparing the educational achievements of future computer science teachers in terms of their readiness to pursue professional activities.
The purpose of the article is to present some results of a pedagogical experiment on the introduction of a model of training future teachers of computer science by means of electronic educational resources.
The analysis of the results of the ascertaining and formative stages of the pedagogical experiment is carried out, the dynamics of changes in the levels of readiness of future computer science teachers for professional activity on the basis of EER on the indicator "Volume of knowledge" in control and experimental groups are given.
On the basis of the conducted research the conclusion on efficiency of the offered model of preparation of future teachers of computer science by means of electronic educational resources is made that is confirmed by statistical methods at level of significance of 0,05.

Анотація. У статті акцентується увага на тому, що на сучасному етапі розвитку системи підготовки фахівців і підвищенні її якості, ключовою ланкою є процес формування самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії, яка пов’язана із здатністю особистості здійснювати самоосвітню діяльність для вдосконалення теоретичних знань та практичних навичок з метою гнучкого реагування на стрімкі зміни у сучасному інформаційному суспільстві та здатність до самостійного розв’язання завдань професійного спрямування в сфері фізичної реабілітації для підвищення власного рівня конкурентоспроможності на ринку праці. Відповідно у структурі самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії виділено синтез таких взаємозалежних і взаємообумовлених компонентів: мотиваційного, діяльнісного, організаційного та особистісного. У статті представлено теоретичне обґрунтування критеріїв, показників та рівнів розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії. Для визначення рівнів розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії у процесі професійної підготовки (низький, середній, високий) важливо враховувати такі показники, як особистісно-ціннісне ставлення та стійкість мотивації (мотиваційно-вольовий критерій), обсяг знань про здійснення самоосвітньої діяльності (операційний критерій), уміння здійснювати самоосвітню діяльність та організованість (технологічний критерій), вияв рефлексії (рефлексивний критерій). Низький рівень характеризується відсутністю або тимчасовою мотивацією до самоосвіти; студент не здатний самостійно освоїти роботу із новими технологіями фізичної реабілітації. Середній рівень характеризується тим, що у студента формується мотиваційно-ціннісне ставлення до самостійної роботи, хоча мотивація є несистемною, епізодичною. Високий рівень характеризується сформованою потребою студентів у самоосвітній діяльності; прагненням оволодіти новими знаннями, вміннями та навичками; вмінням самостійного визначення мети при пошуку необхідної навчальної інформації; плануванням дій щодо виконання практичних завдань і вирішення їх найбільш раціональним способом; вмінням «навчатись впродовж життя».

Abstract. The article focuses on the fact that at the present stage of development of the system of training specialists and improving its quality, the key element is the process of formation of self-educational competence of future bachelors in physical therapy and ergotherapy, which is associated with the ability of the individual to perform self-educational activities to improve theorists and theorists practical skills in order to respond flexibly to the rapid changes in the modern information society and to be able to independently solve the problems of professional orientation in the physical rehabilitation in order to increase their own level of competitiveness in the labor market. Accordingly, in the structure of self-educational competence of future bachelors in physical therapy, ergotherapy the synthesis of such interdependent and interdependent components is distinguished: motivational, activity, organizational and personal. The article presents the theoretical substantiation of the criteria, indicators and levels of development of future bachelors' degrees in physical therapy and ergotherapy. To determine the levels of development of future bachelors in physical therapy, ergotherapy in the process of vocational training (low, medium, high) it is important to take into account such indicators as personal-value attitude and stability of motivation (motivational-volitional criterion), the amount of knowledge (operating criterion), ability to carry out self-educational activity and organization (technological criterion), display of reflection (reflexive criterion). The low level is characterized by lack or temporary motivation for self-education; the student is not able to master the work with new technologies of physical rehabilitation. The average level is characterized by the fact that the student forms a motivational-value attitude to independent work, although the motivation is non-systematic, episodic. The high level is characterized by the students' need for self-education; the desire to acquire new knowledge, skills and skills; ability to independently determine the purpose in finding the necessary educational information; planning actions to accomplish practical tasks and solving them in the most rational way; the ability to "learn for life."