Формулювання проблеми. Розвиток природничої освіти у контексті концепції Нової української школи ґрунтується на компетентнісному, діяльнісному та особистісно зорієнтованому підходах до організації освітнього процесу. Це вимагає розробки інноваційних підходів до проектування та організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення природничих предметів, зокрема фізики. Методологічна культура є важливою характеристикою учня у контексті діяльнісного підходу до навчання. Одним з ключових компонентів методологічної культури є її гносеологічний компонент. Метою статті є дослідження механізмів формування методологічної культури учня, зокрема її гносеологічного компонента, у  процесі навчання фізики,  на основі реалізації діяльнісного підходу, а саме у контексті розв’язування навчальних фізичних задач.
Матеріали і методи. Методологію дослідження складають загальнонаукові методи пізнання: аналіз (аналіз освітнього процесу, літературних джерел); синтез (складання навчальних фізичних задач, проектування навчально-пізнавальної діяльності); емпіричні методи: спостереження за освітнім процесом, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду; наукові методи теоретичного рівня пізнання: педагогічне моделювання – розробка нормативних моделей розв’язування навчальних фізичних задач.
Результати. Доведено, що в основі розв’язування фізичних задач лежить метод моделювання. Теоретичним моделям розв’язку фізичних задач притаманна спільна архітектура – наявність таких компонентів: фізичного, математичного, графічного. Одна задача може мати декілька теоретичних моделей розв’язку, які відрізняються змістовим та методологічним наповненням згаданих компонентів. Це треба враховувати у процесі проектування навчально-пізнавальної діяльності.  
Висновки. Розв’язування навчальних фізичних задач є дієвим засобом формування гносеологічного компонента методологічної культури учня. У процесі розв’язування задачі повністю або частково відтворюється цикл творчого наукового пізнання, актуалізуються теоретичні та емпіричні наукові методи. Важливою дидактичною умовою формування методологічної культури є акцентування уваги на теоретичному моделюванні у процесі розв’язування фізичних задач.

Problem formulation. The development of natural science education in the context of the concept of the New Ukrainian School is based on competence, activity, and personality-oriented approaches to the organization of the educational process. This requires the development of innovative approaches to design and organization of educational and cognitive activities of students in the study of natural sciences, including physics. Methodological culture is an important characteristic of the student in the context of the activity approach to learning. One of the key components of methodological culture is its epistemological component. The aim of the research is to study the mechanisms of formation of the methodological culture of the student, in particular its' epistemological component, in the process of teaching physics, based on the implementation of the activity approach, namely in the context of solving educational physical problems.
Materials and methods. The research methodology consists of general scientific methods of cognition: analysis (analysis of the educational process, literature sources); synthesis (compilation of educational physical tasks, design of educational and cognitive activities); empirical methods: observation of the educational process, study, and generalization of pedagogical experience; scientific methods of theoretical level of knowledge: pedagogical modeling - development of normative models for solving educational physical problems.
Results. It has been proven that the method of modeling is the basis for solving physical problems. Theoretical models of solving physical problems are characterized by a common architecture - the presence of the following components: physical, mathematical, graphic. One problem can have several theoretical models of the solution, which differ in the content and methodological content of the mentioned components. This should be taken into account in the process of designing educational and cognitive activities.
Conclusions. Solving educational physical problems is an effective means of forming the epistemological component of the methodological culture of the student. In the process of solving the problem, the cycle of creative scientific knowledge is completely or partially reproduced, theoretical and empirical scientific methods are actualized. An important didactic condition for the formation of methodological culture is the emphasis on theoretical modeling in the process of solving physical problems.

Формулювання проблеми. На LXIX зустрічі Bologna Follow-Up Group (4-5 березня 2020р., м. Київ), присвяченій підготовці основних документів для конференції міністрів освіти Європейського простору вищої освіти та питанням першого Болонського форуму глобальної політики, було зазначено, що світ нині переживає період потрясінь, і роль освіти полягає в пошуку відповідей на основні глобальні виклики, ключовим із яких є використання можливостей цифрової революції. З огляду на це важливою є спроможність закладів вищої освіти формувати у студентів компетентності, необхідні для суспільної адаптації в цифрову епоху. Посилення спроможності вищої освіти як ключового інструменту досягнення цілей сталого розвитку неможливо уявити без використання нових можливостей, які відкривають цифрові технології та сервіси. Система підготовки майбутніх педагогів професійного навчання не є винятком. Відповідно об’єктивною є необхідність дослідження перспектив реалізації концепції Bring Your Own Device (BYOD) у галузі підготовки майбутніх педагогів професійної освіти, зокрема, за допомогою таких онлайн-сервісів як Kahoot!.
Матеріали і методи. Застосування методів аналізу і порівняння у процесі написання цієї статті зумовлені потребою опрацювання та впорядкування матеріалів із досліджуваної теми, презентованих у періодичній і монографічній педагогічній літературі, а також системним аналізом спеціалізованого програмного забезпечення.
Результати. У дослідженні розкрито зміст концепції Bring Your Own Device та основні її цілі, а також сутність реалізації концепції BYOD на прикладі застосування сервісу Kahoot!. Зроблено висновок про те, що впровадження такого нетрадиційного підходу до користування ґаджетами спричинює низку позитивних змін як у ставленні до навчання, так і у змісті освітнього процесу загалом. Концепцію BYOD визначено як вагомий чинник впливу на модернізацію вітчизняної системи професійної освіти в контексті її діджиталізації, гнучкості та підвищення вмотивованості здобувачів. Також у публікації означено низку викликів, що з’являються на шляху до впровадження зазначеної концепції в систему підготовки майбутніх педагогів професійного навчання. Особливу увагу приділено зручності та практичній цінності сервісу Kahoot! у ході створення умов штучного конкурентного середовища між студентами.               
Висновки. Концептуальний підхід Bring Your Own Device (BYOD) є  важливим складником фундаментальної видозміни освітньої системи, переваги якої дають змогу більшою мірою залучати ґаджети в освітніх цілях. Подальші наукові розвідки за цим напрямом суттєво розширять бачення потенціалу сервісу Kahoot! як інструментарію для проведення тестувань та вікторин у рамках підготовки майбутніх педагогів професійного навчання.

Formulation of the problem. At the 69th meeting of the Bologna Follow-Up Group (March 4-5, 2020, Kyiv), devoted to the preparation of basic documents for the Conference of Ministers of Education of the European Higher Education Area and the issues of the first Bologna Global Policy Forum, was noted that the world currently is experiencing a period of turmoil, and the role of education is to find answers to major global challenges, the key of which is to seize the opportunities of the digital revolution. Given this, the ability of higher education institutions to form in students the competencies required for social adaptation in the digital age is important. Strengthening the ability of higher education as a key tool to achieve the goals of sustainable development is impossible to imagine without the use of new opportunities that digital technologies and services open up. The system of training for future vocational training teachers is no exception. Accordingly, there is an objective necessity to research the prospects of Bring Your Own Device (BYOD) concept implementation in the field of training for future professional education teachers, in particular, by using such online services as the Kahoot!.
Results. The research reveals the content of the Bring Your Own Device concept and its main goals, as well as the essence of the BYOD concept implementation on the example of using the Kahoot! service. It is concluded that the introduction of such an unconventional approach to the use of gadgets causes several positive changes both in the attitude to learning and in the content of the educational process in general. The BYOD concept is defined as a significant factor influencing the modernization of the domestic professional education system in the context of its digitalization, flexibility, and increasing the motivation of applicants. The publication also identifies several challenges that emerge on the way to the introduction of this concept in the system of training for future vocational training teachers. Particular attention is paid to the convenience and practical value of the Kahoot! service in the process of creating conditions for an artificial competitive environment between students.
Conclusions. The conceptual approach of the Bring Your Own Device (BYOD) concept is an important component of a fundamental change in the education system, the benefits of which make it possible to attract more gadgets for educational purposes. Further scientific explorations in this direction will significantly expand the vision of the potential of the Kahoot! service as a toolkit for conducting tests and quizzes within the training for future vocational training teachers.

Формулювання проблеми. Сьогодення потребує від майбутнього фахівця здатності не лише професіоналізму, а й здатності до самостійного освоєння знань, тому традиційні форми та методи навчання не завжди є ефективними, особливо, якщо це стосується фахівців технічних спеціальностей. Ретельного підходу до методів навчання в технічних ЗВО вимагають дисципліни гуманітарного та фундаментального циклу, які слугують зв’язком між інженерним світом та суспільством, що має бути запорукою безпеки людства.
Матеріали і методи. Основою дослідження стало висвітлення наукових підходів вітчизняних та зарубіжних учених щодо інноваційних технологій навчання та опис власного впровадження інтерактивних лекцій в освітній процес технічних закладів освіти які спрямовані на розвиток самоосвітньої компетентності в процесі вивчення гуманітарних та фундаментальних дисциплін. Зазначено переваги лекції у порівнянні з іншими видами форм навчання, її значення в освітньому процесі закладів технічної вищої освіти. Виокремлено значення інтерактивних лекцій як необхідної потреби сучасної молоді та задоволення їх освітніх потреб, адже студент має стати повноцінним учасником заняття, а не лише слухачем.
Результати. Сформовано авторське визначення інновації в освітньому процесі як умови, які забезпечують розвиток особистості та спрямовують її ініціативність на саморозвиток, самоосвіту, самодосконалість які є потребами часу та обставин. Інноваційні технології навчання розглядаємо як чітко сплановані та впровадженні в освітній процес форми та методи аудиторної та позааудиторної роботи, які спираються на професійні та психолого - особистісні запити, потреби та здібності студентів, що збуджують інтерес до засвоєння знань, набуття вмінь та навичок, сприяють розвитку самоосвітньої компетентності.
Представлено опис авторського заняття вступної інтерактивної лекції в процесі вивчення фундаментальних і гуманітарних дисциплін та їх результативність. Пропонується ряд вимог,дотримання яких необхідно для визначення в лекції не традиційності та інноваційності.
Висновки. Використання лекції в навчальному процесі є необхідний елемент освітнього процесу, який потребує постійного осучаснення та модернізації і підтримуємо проведення традиційних лекцій у закладах вищої освіти в рамках потреби їх проведення, а не їх зловживання. Важливим та ефективним у навчанні майбутніх фахівців технічних спеціальностей є впровадження лекції з елементами гри, лекції з аналізом конкретних ситуацій, лекції-бесіди, бінарні лекції, лекції-консультації, лекції з елементами тренінгів. Велике різноманіття форм проведення лекцій, дає змогу ефективніше донести навчальний матеріал до студента та заохотити вивченням дисциплін.

Formulation of the problem. Today, the future specialist requires not only the ability of professionalism, but also the ability to independently acquire knowledge, so traditional forms and methods of teaching are not always effective, especially when it comes to specialists in technical specialties. The disciplines of the humanities and the fundamental cycle, which serve as a link between the engineering world and society, which should be the key to human security, require a careful approach to teaching methods in technical free economic zones.
Materials and methods. The study was based on the scientific approaches of domestic and foreign scientists on innovative learning technologies and a description of their implementation of interactive lectures in the educational process of technical educational institutions aimed at developing self-educational competence in the study of humanities and fundamental sciences. Here we show the advantages of the lecture in comparison with other types of education, its importance in the educational process of technical higher education institutions. Here are highlighted the importance of interactive lectures as a necessary need of modern youth, meeting their educational needs, because the student must become a full participant in the lesson, not just a listener.
Results. The author's definition of innovation in the educational process is formed as conditions that ensure the development of the individual and direct his initiative to self-development, self-education, self-improvement which are the needs of time and circumstances. We consider innovative learning technologies as clearly planned and implemented in the forms and methods of the educational process in the classroom and extracurricular work. Innovative learning technologies are based on the professional and psychological personal needs, and abilities of students, which is arousing interest in learning, improving skills, and abilities, promote self-education, and competence.
The description of the author's lesson of the introductory interactive lecture in the process of studying fundamental and humanities disciplines and their efficiency is presented. Several requirements are proposed, compliance with which is necessary to determine in the lecture non-traditional and innovative.
Conclusions. The use of lectures in the educational process is a necessary element of the educational process, which requires constant modernization and modernization, and we support the holding of traditional lectures in higher education institutions within the framework of the need to conduct them, not their abuse. Important and effective in training future specialists in technical specialties is the introduction of lectures with elements of the game, lectures with analysis of specific situations, lectures-conversations, binary lectures, lectures-consultations, lectures with elements of training. A wide variety of forms of lectures allows you to more effectively convey educational material to the student and encourage the study of disciplines.

Формулювання проблеми. Підготовка студентів до прогностичної діяльності в галузі інформаційних технологій в умовах швидкого оновлення змісту, модернізації програмного забезпечення інформаційних систем та комп’ютерної техніки є необхідною складовою університетської освіти, запорукою ефективної майбутньої професійної діяльності. До сих пір недостатньо розв’язаним залишається питання формування у майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук прогностичної компетентності як складової професійної компетентності.
Матеріали і методи. Досягненню мети дослідження сприяло використання комплексу відповідних методів: аналіз наукової літератури з метою встановлення стану розробленості досліджуваної проблеми, визначення категоріально-понятійного апарату дослідження; синтез, узагальнення, систематизація для теоретичного обґрунтування критеріїв прогностичної компетентності майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук; емпіричні: діагностичні (бесіда, тестування, анкетування) для оцінки реального стану сформованості прогностичної компетентності студентів та статистичні (SWOT-аналіз) для виокремлення проблемного поля наукового дослідження.
Результати. Розроблено критерії прогностичної компетентності майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук: мотиваційний, когнітивний, операційний, рефлексивний та особистісно-креативний. Установлено, що студенти мають переважно середній та низький рівні прогностичної компетентності. Проведено SWOT-аналіз проблеми дослідження, виокремлено сильні та слабкі сторони (характеристики студентів), а також зовнішні можливості та загрози для формування прогностичної компетентності. Експертне оцінювання дозволило виділити пріоритетні сильні сторони й зовнішні можливості, на які варто опиратися при розробленні педагогічної технології формування прогностичної компетентності студентів.  Визначено найбільш слабкі сторони та проблемні зовнішні загрози. Зазначено, що подальша наукова робота буде спрямована на їхню мінімізацію.
Висновки. Ураховуючи незадовільний реальний стан сформованості прогностичної компетентності студентів окреслено перспективи наукового дослідження, що полягають в обґрунтуванні, розробленні та експериментальній перевірці педагогічної технології формування прогностичної компетентності майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук у процесі фахової підготовки.

Problem formulation. Preparing students for prognostic activities in the field of Informational technologies in terms of rapid updating of content, modernization of information systems software and computer technology is a necessary component of university education, the key to effective future professional activity. Until now, the issue of forming prognostic competence in future bachelors of computer science as a component of professional competence remains insufficiently resolved. 
Materials and methods. Achieving the goal of the study was facilitated by the use of a set of appropriate methods: analysis of the scientific literature to establish the state of development of the research problem, to determine the categorical-conceptual apparatus of the study; synthesis, generalization, systematization for theoretical substantiation of criteria of prognostic competence of future bachelors of computer sciences; empirical: diagnostic (conversation), statistical (SWOT-analysis) to assess the real state of formation of prognostic competence of students and to identify the problem field of research. 
Results. Criteria for prognostic competence of future bachelors of computer sciences have been developed: motivational, cognitive, operational, reflexive, and personality-creative. It is established that students have mostly the medium and low levels of prognostic competence. A SWOT-analysis of the research problem was conducted, the strengths and weaknesses (characteristics of students), as well as external opportunities and threats for the formation of prognostic competence, were identified. The expert assessment allowed to identify priority strengths and external possibilities that should be relied upon in the development of pedagogical techniques for the formation of prognostic competence of students. Weaknesses and problematic external threats have been identified. It is noted that future scientific work will be aimed at minimizing them. 
Conclusions. According to the unsatisfactory real state of students' prognostic competence formation, authors outlined the substantiation, development, and experimental verification of pedagogical technology of prognostic competence formation of the future bachelors of computer science in the process of professional training as the prospects of the research.  

Формулювання проблеми. Підготовка офіцерських кадрів є стратегічною задачею вищих військових навчальних закладів, одним з актуальних напрямків такої підготовки є формування готовності майбутніх офіцерів ЗС України до застосування STEM-технологій у професійній діяльності.
Матеріали і методи. Для обгрунтування висунутих критеріїв, показників та рівнів сформованості використовувалися загальнонаукові методи, для обробки експериментальних результатів дослідження було застосовано математичний апарат, обсяг вибірки – 132 особи.
Результати. На основі теоретичних досліджень у статті виокремлено три критерії сформованості готовності майбутніх офіцерів ЗС України до застосування STEM-технологій у професійній діяльності, а саме: особистісно-комунікативний, перспективно-прагматичний, професійно-інноваційний. В цілому готовність майбутніх офіцерів згідно вказаної проблематики можна оцінити за наступними показниками: рівень розкриття творчого потенціалу, рівень креативності, здатність до співробітництва, рівень відкритості до сприйняття нових ідей, рівень професійно-важливих якостей, рівень уваги та швидкості сприйняття, здатність до раціонального прийняття рішення, здатність до оволодіння новими видами діяльності, здатність до використання STEM-технологій у професійній діяльності; рівень інтересу до розумової діяльності; рівень гнучкості поведінки. Окрім цього виділено три рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів до застосування STEM-технологій: «початківець», «виконавець» та «майстер». Згідно констатувального етапу експерименту було виявлено: 72,3% респондентів на рівні «початківець», 27,7% – рівень «виконавець» та на рівні «майстер» не було діагностовано жодного курсанта.
Висновки. Отримані результати дослідження засвідчили необхідність формування готовності майбутніх офіцерів ЗС України до застосування STEM-технологій у професійній діяльності під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, що пов’язано зі створенням моделі формування зазначеної готовності в навчально-виховному просторі ВВНЗ.

Formulation of the problem. Training of official personnel is a strategic task, which performs a large number of scientific-educational establishments, equally relevantly applying the relevant directions, and it can be ready for the official services of the Armed Forces of Ukraine to use STEM technology in production activities.
Materials and methods. To substantiate the criteria, indicators, and levels of formation, scientific methods were used, the mathematical apparatus was used to process experimental results, and the sample volume was 132 persons.
Results. Based on theoretical researches in article three criteria of formation of readiness of future officers of VS of Ukraine for use of stem-technologies in professional activity are marked out, namely: Personally communicative, it is perspective pragmatic, professionally innovative. In general readiness of future officers according to the specified perspective it is possible to estimate the following indicators: Level disclosure of creative potential, creativity level, ability to cooperate. openness level to the perception of the new ideas, the level of professionally important qualities, level of attention and speed of perception, ability to rational decision-making, ability to mastering new types of activity, ability to use of stem-technologies in professional activity; Level of interest in cerebration; level of flexibility of behavior. Besides three levels of formation of readiness future officers to use of stem-technologies are allocated: "beginner", "performer" and "Master". According to the initial stage of an experiment, it was revealed: 72.3% of respondents at the beginner level, 27.7% - the performer level and at the Master level were not diagnosed with any cadet.
Conclusions. The received results of the research showed the need of formation of readiness of future officers of the Armed Forces of Ukraine for use of stem-technologies for professional activity during the study in the highest military educational institution that it is connected with the creation of the model of formation of the specified readiness in teaching and educational space military higher education institutions.