Формулювання проблеми. Сьогодення потребує від майбутнього фахівця здатності не лише професіоналізму, а й здатності до самостійного освоєння знань, тому традиційні форми та методи навчання не завжди є ефективними, особливо, якщо це стосується фахівців технічних спеціальностей. Ретельного підходу до методів навчання в технічних ЗВО вимагають дисципліни гуманітарного та фундаментального циклу, які слугують зв’язком між інженерним світом та суспільством, що має бути запорукою безпеки людства.
Матеріали і методи. Основою дослідження стало висвітлення наукових підходів вітчизняних та зарубіжних учених щодо інноваційних технологій навчання та опис власного впровадження інтерактивних лекцій в освітній процес технічних закладів освіти які спрямовані на розвиток самоосвітньої компетентності в процесі вивчення гуманітарних та фундаментальних дисциплін. Зазначено переваги лекції у порівнянні з іншими видами форм навчання, її значення в освітньому процесі закладів технічної вищої освіти. Виокремлено значення інтерактивних лекцій як необхідної потреби сучасної молоді та задоволення їх освітніх потреб, адже студент має стати повноцінним учасником заняття, а не лише слухачем.
Результати. Сформовано авторське визначення інновації в освітньому процесі як умови, які забезпечують розвиток особистості та спрямовують її ініціативність на саморозвиток, самоосвіту, самодосконалість які є потребами часу та обставин. Інноваційні технології навчання розглядаємо як чітко сплановані та впровадженні в освітній процес форми та методи аудиторної та позааудиторної роботи, які спираються на професійні та психолого - особистісні запити, потреби та здібності студентів, що збуджують інтерес до засвоєння знань, набуття вмінь та навичок, сприяють розвитку самоосвітньої компетентності.
Представлено опис авторського заняття вступної інтерактивної лекції в процесі вивчення фундаментальних і гуманітарних дисциплін та їх результативність. Пропонується ряд вимог,дотримання яких необхідно для визначення в лекції не традиційності та інноваційності.
Висновки. Використання лекції в навчальному процесі є необхідний елемент освітнього процесу, який потребує постійного осучаснення та модернізації і підтримуємо проведення традиційних лекцій у закладах вищої освіти в рамках потреби їх проведення, а не їх зловживання. Важливим та ефективним у навчанні майбутніх фахівців технічних спеціальностей є впровадження лекції з елементами гри, лекції з аналізом конкретних ситуацій, лекції-бесіди, бінарні лекції, лекції-консультації, лекції з елементами тренінгів. Велике різноманіття форм проведення лекцій, дає змогу ефективніше донести навчальний матеріал до студента та заохотити вивченням дисциплін.

Formulation of the problem. Today, the future specialist requires not only the ability of professionalism, but also the ability to independently acquire knowledge, so traditional forms and methods of teaching are not always effective, especially when it comes to specialists in technical specialties. The disciplines of the humanities and the fundamental cycle, which serve as a link between the engineering world and society, which should be the key to human security, require a careful approach to teaching methods in technical free economic zones.
Materials and methods. The study was based on the scientific approaches of domestic and foreign scientists on innovative learning technologies and a description of their implementation of interactive lectures in the educational process of technical educational institutions aimed at developing self-educational competence in the study of humanities and fundamental sciences. Here we show the advantages of the lecture in comparison with other types of education, its importance in the educational process of technical higher education institutions. Here are highlighted the importance of interactive lectures as a necessary need of modern youth, meeting their educational needs, because the student must become a full participant in the lesson, not just a listener.
Results. The author's definition of innovation in the educational process is formed as conditions that ensure the development of the individual and direct his initiative to self-development, self-education, self-improvement which are the needs of time and circumstances. We consider innovative learning technologies as clearly planned and implemented in the forms and methods of the educational process in the classroom and extracurricular work. Innovative learning technologies are based on the professional and psychological personal needs, and abilities of students, which is arousing interest in learning, improving skills, and abilities, promote self-education, and competence.
The description of the author's lesson of the introductory interactive lecture in the process of studying fundamental and humanities disciplines and their efficiency is presented. Several requirements are proposed, compliance with which is necessary to determine in the lecture non-traditional and innovative.
Conclusions. The use of lectures in the educational process is a necessary element of the educational process, which requires constant modernization and modernization, and we support the holding of traditional lectures in higher education institutions within the framework of the need to conduct them, not their abuse. Important and effective in training future specialists in technical specialties is the introduction of lectures with elements of the game, lectures with analysis of specific situations, lectures-conversations, binary lectures, lectures-consultations, lectures with elements of training. A wide variety of forms of lectures allows you to more effectively convey educational material to the student and encourage the study of disciplines.

Формулювання проблеми. Підготовка студентів до прогностичної діяльності в галузі інформаційних технологій в умовах швидкого оновлення змісту, модернізації програмного забезпечення інформаційних систем та комп’ютерної техніки є необхідною складовою університетської освіти, запорукою ефективної майбутньої професійної діяльності. До сих пір недостатньо розв’язаним залишається питання формування у майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук прогностичної компетентності як складової професійної компетентності.
Матеріали і методи. Досягненню мети дослідження сприяло використання комплексу відповідних методів: аналіз наукової літератури з метою встановлення стану розробленості досліджуваної проблеми, визначення категоріально-понятійного апарату дослідження; синтез, узагальнення, систематизація для теоретичного обґрунтування критеріїв прогностичної компетентності майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук; емпіричні: діагностичні (бесіда, тестування, анкетування) для оцінки реального стану сформованості прогностичної компетентності студентів та статистичні (SWOT-аналіз) для виокремлення проблемного поля наукового дослідження.
Результати. Розроблено критерії прогностичної компетентності майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук: мотиваційний, когнітивний, операційний, рефлексивний та особистісно-креативний. Установлено, що студенти мають переважно середній та низький рівні прогностичної компетентності. Проведено SWOT-аналіз проблеми дослідження, виокремлено сильні та слабкі сторони (характеристики студентів), а також зовнішні можливості та загрози для формування прогностичної компетентності. Експертне оцінювання дозволило виділити пріоритетні сильні сторони й зовнішні можливості, на які варто опиратися при розробленні педагогічної технології формування прогностичної компетентності студентів.  Визначено найбільш слабкі сторони та проблемні зовнішні загрози. Зазначено, що подальша наукова робота буде спрямована на їхню мінімізацію.
Висновки. Ураховуючи незадовільний реальний стан сформованості прогностичної компетентності студентів окреслено перспективи наукового дослідження, що полягають в обґрунтуванні, розробленні та експериментальній перевірці педагогічної технології формування прогностичної компетентності майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук у процесі фахової підготовки.

Problem formulation. Preparing students for prognostic activities in the field of Informational technologies in terms of rapid updating of content, modernization of information systems software and computer technology is a necessary component of university education, the key to effective future professional activity. Until now, the issue of forming prognostic competence in future bachelors of computer science as a component of professional competence remains insufficiently resolved. 
Materials and methods. Achieving the goal of the study was facilitated by the use of a set of appropriate methods: analysis of the scientific literature to establish the state of development of the research problem, to determine the categorical-conceptual apparatus of the study; synthesis, generalization, systematization for theoretical substantiation of criteria of prognostic competence of future bachelors of computer sciences; empirical: diagnostic (conversation), statistical (SWOT-analysis) to assess the real state of formation of prognostic competence of students and to identify the problem field of research. 
Results. Criteria for prognostic competence of future bachelors of computer sciences have been developed: motivational, cognitive, operational, reflexive, and personality-creative. It is established that students have mostly the medium and low levels of prognostic competence. A SWOT-analysis of the research problem was conducted, the strengths and weaknesses (characteristics of students), as well as external opportunities and threats for the formation of prognostic competence, were identified. The expert assessment allowed to identify priority strengths and external possibilities that should be relied upon in the development of pedagogical techniques for the formation of prognostic competence of students. Weaknesses and problematic external threats have been identified. It is noted that future scientific work will be aimed at minimizing them. 
Conclusions. According to the unsatisfactory real state of students' prognostic competence formation, authors outlined the substantiation, development, and experimental verification of pedagogical technology of prognostic competence formation of the future bachelors of computer science in the process of professional training as the prospects of the research.  

Формулювання проблеми. Підготовка офіцерських кадрів є стратегічною задачею вищих військових навчальних закладів, одним з актуальних напрямків такої підготовки є формування готовності майбутніх офіцерів ЗС України до застосування STEM-технологій у професійній діяльності.
Матеріали і методи. Для обгрунтування висунутих критеріїв, показників та рівнів сформованості використовувалися загальнонаукові методи, для обробки експериментальних результатів дослідження було застосовано математичний апарат, обсяг вибірки – 132 особи.
Результати. На основі теоретичних досліджень у статті виокремлено три критерії сформованості готовності майбутніх офіцерів ЗС України до застосування STEM-технологій у професійній діяльності, а саме: особистісно-комунікативний, перспективно-прагматичний, професійно-інноваційний. В цілому готовність майбутніх офіцерів згідно вказаної проблематики можна оцінити за наступними показниками: рівень розкриття творчого потенціалу, рівень креативності, здатність до співробітництва, рівень відкритості до сприйняття нових ідей, рівень професійно-важливих якостей, рівень уваги та швидкості сприйняття, здатність до раціонального прийняття рішення, здатність до оволодіння новими видами діяльності, здатність до використання STEM-технологій у професійній діяльності; рівень інтересу до розумової діяльності; рівень гнучкості поведінки. Окрім цього виділено три рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів до застосування STEM-технологій: «початківець», «виконавець» та «майстер». Згідно констатувального етапу експерименту було виявлено: 72,3% респондентів на рівні «початківець», 27,7% – рівень «виконавець» та на рівні «майстер» не було діагностовано жодного курсанта.
Висновки. Отримані результати дослідження засвідчили необхідність формування готовності майбутніх офіцерів ЗС України до застосування STEM-технологій у професійній діяльності під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, що пов’язано зі створенням моделі формування зазначеної готовності в навчально-виховному просторі ВВНЗ.

Formulation of the problem. Training of official personnel is a strategic task, which performs a large number of scientific-educational establishments, equally relevantly applying the relevant directions, and it can be ready for the official services of the Armed Forces of Ukraine to use STEM technology in production activities.
Materials and methods. To substantiate the criteria, indicators, and levels of formation, scientific methods were used, the mathematical apparatus was used to process experimental results, and the sample volume was 132 persons.
Results. Based on theoretical researches in article three criteria of formation of readiness of future officers of VS of Ukraine for use of stem-technologies in professional activity are marked out, namely: Personally communicative, it is perspective pragmatic, professionally innovative. In general readiness of future officers according to the specified perspective it is possible to estimate the following indicators: Level disclosure of creative potential, creativity level, ability to cooperate. openness level to the perception of the new ideas, the level of professionally important qualities, level of attention and speed of perception, ability to rational decision-making, ability to mastering new types of activity, ability to use of stem-technologies in professional activity; Level of interest in cerebration; level of flexibility of behavior. Besides three levels of formation of readiness future officers to use of stem-technologies are allocated: "beginner", "performer" and "Master". According to the initial stage of an experiment, it was revealed: 72.3% of respondents at the beginner level, 27.7% - the performer level and at the Master level were not diagnosed with any cadet.
Conclusions. The received results of the research showed the need of formation of readiness of future officers of the Armed Forces of Ukraine for use of stem-technologies for professional activity during the study in the highest military educational institution that it is connected with the creation of the model of formation of the specified readiness in teaching and educational space military higher education institutions.

Формулювання проблеми. Дослідження проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі потребує обґрунтованої методологічної стратегії наукового пошуку, яка слугуватиме певним напрямом та опорою в процесі її розв’язування.
Матеріали і методи. Аналіз, синтез, узагальнення науково-педагогічної літератури з метою визначення та характеристики наукових підходів до вивчення проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі на конкретно-науковому рівні методології дослідження.
Результати. У роботі обґрунтовано, що опора на особистісно зорієнтований підхід зумовлює необхідність проектування освітнього процесу для повноцінного розвитку особистісних якостей студента в процесі формування його професійної готовності до використання хмарних технологій в освітньому процесі. Урахування положень діяльнісного підходу спонукає нас до побудови процесу навчання майбутніх учителів, що спрямований на виконання ними різних професійно-орієнтованих завдань із урахуванням їх мотивів і потреб. Застосування компетентнісного підходу дозволить нам змістити акценти із знаннєвої парадигми підготовки студентів у площину формування їх компетентностей у галузі використання хмарних технологій в освітньому процесі. З позиції контекстного підходу матимемо змогу обґрунтувати необхідність системного використання професійного контексту в практико-орієнтованих завданнях та насичення навчального процесу елементами професійної діяльності. Середовищний підхід сприятиме розробці моделі хмаро орієнтованого навчально-інформаційного середовища, зміст якого має бути зорієнтованим на формування професійної готовності майбутнього вчителя до використання хмарних технологій в освітньому процесі. Урахування методології інформаційного підходу матиме можливості для формування когнітивної складової досліджуваного процесу.
Висновки. Поєднання в єдине ціле охарактеризованих методологічних підходів дасть змогу обрати таку тактику дослідницької діяльності, яка сприятиме її об’єктивності та результативності, дозволить розглянути шляхи та способи розв’язування проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі.

Formulation of the problem. The focus of this article is a research problem of contemporary teacher's (students) professional readiness to use cloud technologies in the educational process that require search scientific methodologically sound strategies, which will serve as a direction and support in the process of solving it.
Materials and methods. Analysis, synthesis, generalization, theoretical analysis of pedagogical literature on the research problem; characterizes scientific methods to the study of the problem of contemporary teachers' professional readiness to use cloud technologies in the educational process at the specific scientific level of the research methodology.
Results. In the article is reasonable reliance on a personalized approach determines the necessity of designing the educational process for the full development of the personal qualities of the student in the process of forming his professional readiness for the use of cloud technologies in the educational process. The implementation of this skills approach will allow us to shift the emphasis from the knowledge paradigm of preparing students to the plane of formation of their competence in the field of using cloud technologies in the educational process. Taking into account, the activity-orientated provisions encourage us to structure the educational process to compliance their various professional-oriented tasks taking into account their motives and needs. From the contextual approach, we can substantiate the need for the systematic use of a professional context in practice-oriented tasks and the saturation educational process of elements of professional activities. The environmental approach will contribute to the development of the cloud model, which oriented on training and information environmental. The content of this approach should be focused on the formation of the professional readiness of contemporary teachers (students) to use cloud technologies in the educational process. Based on the methodology of the information approach, which is able for the formation of the cognitive component of the educational process.
Conclusions. The combination of characterized approaches gives the ability to choose such research tactics, which will contribute to its objectivity and effectiveness. Besides, these approaches will allow considering different paths and methods of resolving the issues in the training of future teachers. The contemporary teachers (students) will be prepared for using cloud technologies in the teaching process.

Формулювання проблеми. Для побудови системи формування у майбутніх фахівців з економіки культури професійної комунікації важливим є визначення факторів, що сприятимуть та забезпечуватимуть успіх у досягненні такої мети. Такими факторами визначено педагогічні умови. Мета статті: описати педагогічні умови формування у майбутніх фахівців з економіки культури професійної комунікації.
Методи: термінологічний аналіз для уточнення терміну «педагогічні умови», узагальнення й класифікація для визначення типів педагогічних умов.
Результати. Педагогічними умовами формування у майбутніх фахівців з економіки культури професійної комунікації визначено дві групи умов: особистісно-індивідуальні умови успішної навчальної діяльності (1) зацікавленість студентів у майбутній професійній діяльності; 2) розуміння значення фахової термінології в професійній діяльності; 3) самоосвіту, вміння критично оцінювати та аналізувати результати власної роботи; 4) творчий підхід студентів до засвоєння фахової термінології) та організаційно-педагогічні умови (1) застосовування ситуативного моделювання з метою свідомого оволодіння та практичного застосування професійної термінології; 2) використання інформаційно-комп’ютерних технологій для оптимізації оволодіння студентами нових економічних понять; 3) упровадження інтерактивних та імітаційно-ігрових форм навчання з метою підвищення вмотивованості студентів щодо оволодіння фаховою термінологією).
Висновки. Вважаємо, що урахування особистісно-індивідуальних умов успішної навчальної діяльності та організаційно-педагогічних умов реалізації освітнього процесу сприятиме підвищенню рівня культури професійної комунікації майбутніх економістів з огляду на майбутню професійну діяльність. Перспективними напрямами подальших досліджень бачимо експериментальну перевірку їх ефективності.

Formulation of the problem. In order to build a system of formation for future professionals in the economy of the culture of professional communication, it is important to identify the factors that will contribute to and ensure success in achieving this goal. Such factors determine the pedagogical conditions. Purpose of the article: to describe pedagogical conditions of formation of future specialists in the economy of culture of professional communication
Methods: terminological analysis to clarify the term "pedagogical conditions", generalization and classification to determine the types of pedagogical conditions.
Results. In the pedagogical conditions for the formation of future specialists in the economy of culture of professional communication defined two groups of conditions: personal and individual conditions of successful educational activity (1) students' interest in future professional activity; 2) understanding the importance of professional terminology in professional activity; 3) self-education, ability to critically evaluate and analyze the results of their own work; 4) students' creative approach to mastering professional terminology) and organizational and pedagogical conditions (1) applying situational modeling for the purpose of conscious mastering and practical application of professional terminology; 2) the use of information and computer technologies to optimize students' mastery of new economic concepts; 3) introduction of interactive and imitation-game forms of training in order to increase students' motivation for mastering professional terminology).
Conclusions. We believe that taking into account the personal and individual conditions of successful educational activity and organizational and pedagogical conditions of the educational process will help to increase the level of professional communication of future economists in view of their future professional activity. Prospective directions of further researches: the experimental verification of their effectiveness.