Формулювання проблеми. Інформаційний вибух у сучасному світі (експоненціальне зростання обсягу даних, що породжує світова спільнота) породжує такі наслідки як «когнітивне перенавантаження» та «інформаційну втому» (об’єктивну неспроможність людини осягнути та опрацювати великі обсяги, в тому числі і навчальної інформації), які можна нівелювати за умови використання технологій візуалізації навчального контенту.
Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів, формування інформаційної та візуальної культури. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення.
Результати. Методологічний концепт формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики відображає реалізацію основного (загально наукового) методологічного підходу – системного; конкретно-наукових методологічних підходів: культурологічного, акмеологічного, особистісно орієнтованого, компетентнісного; специфічних методологічних підходів: когнітивно-візуального, праксеологічного, BYOD, що забезпечили наукове підґрунтя розробки педагогічної системи формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики у закладах вищої освіти.
Висновки. Визначені методологічні підходи застосовуються в процесі професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики в сукупності, взаємозв’язку, взаємовпливі та взаємопоєднанні з метою їх цілісного застосування та скеровують подальше дослідження на досягнення мети та вибір стратегії вирішення проблеми формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики у закладах вищої освіти.

Formulation of the problem. The information explosion in the modern world (exponential growth of data generated by the world community) has such consequences as "cognitive overload" and "information fatigue" (objective inability of a person to comprehend and process large volumes, including educational information), which can be leveled by using the visualization technology of educational content.
Materials and methods. The basis of the research was the findings of national and foreign scientists who are engaged in the study of future teacher training, the formation of information, and visual culture. The methods of theoretical level of scientific knowledge were used to achieve the goal: analysis of scientific literature, synthesis, formalization of scientific sources, description, comparison.
Results. The methodological concept of formation of visual and information culture of future mathematics and computer science teachers reflects the realization of the general scientific methodological approach – system one; specific scientific methodological approaches: culturological, acmeological, personality-oriented, competence; specific methodological approaches: cognitive and visual, praxeological, BYOD, which provided the scientific basis for the development of a pedagogical system for the formation of visual and information culture of future mathematics and computer science teachers in higher education institutions.
Conclusions. The identified methodological approaches are used in the process of professional training of future mathematics and computer science teachers taken together with a relationship, interaction, and interrelation for their holistic application. They direct further research to achieve the goal and choose a strategy for solving the problem of the formation of the visual and information culture of future mathematics and computer science teachers in higher education institutions.

Формулювання проблеми. Процес організації освітнього процесу майбутніх учителів математики передбачає вивчення великого обсягу навчального матеріалу, який необхідно засвоїти та насамперед, встановити логічні зв’язки між окремими елементами, поняттями, властивостями тощо. Однак отримуючи велику кількість теоретичних знань, студенти просто перенасичуються інформацією та їм все важче її опановувати. При цьому ефективність навчання прямолінійно залежить від умінь та навичок узагальнювати, структурувати, взаємопов’язувати окремі елементи навчального матеріалу, переходити від лінійного типу мислення до  структурного. Одним із необхідних чинників для якісного засвоєння навчальної інформації є її візуалізація і відповідно візуальне мислення. Візуальне мислення у процесі засвоєння навчального матеріалу  передбачає певне структурування, ущільнення інформації. Таким чином сам процес візуалізації навчального матеріалу передбачає основні складові для якісного сприйняття інформації такі як: аналіз, синтез, узагальнення, тобто операції активної розумової діяльності. Засвоєння навчального матеріалу за допомогою структурно-логічних схем та таблиць забезпечує довготривале запам’ятовування, розуміння логічних та структурних зв’язків навчальної інформації, це є потужний візуальний метод навчання. Метою статті є аналіз питань щодо  визначення суті, типів, способів побудови, а також застосування структурно-логічних схем і таблиць у процесі підготовки майбутніх учителів математики.
Матеріали і методи. Для проведення даного дослідження було застосовано в комплексі наступні методи: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, систематизація та узагальнення різних поглядів щодо визначення суті, типів та способів побудови, а також застосування структурно-логічних схем і таблиць у процесі підготовки майбутніх учителів математики.
Результати. На основі проведеного аналізу питань щодо  визначення суті, типів, способів побудови, а також застосування структурно-логічних схем і таблиць у процесі підготовки майбутніх учителів математики, основними традиційними формами візуалізації навчальної інформації було визначено навчальні презентації, графіки, таблиці, структурно-логічні схеми, діаграми тощо. Проте в даній статті автор більшу увагу приділив саме структурно-логічним схемам та таблицям, оскільки дані форми є найбільш уніфікованими для всіх типів навчальної інформації. Складання схем у процесі опрацювання навчального матеріалу надає можливість висловити свою думку в більш спрощеному та лаконічному вигляді, застосовуючи для цього умовні елементи. Застосування таблиць у навчальному процесі, так і схем, передбачає графічне представлення кількісної інформації або текстового матеріалу в стислому та лаконічному викладі. Розглянуто напрями, за якими можуть  застосовуватись  структурно-логічні схеми та таблиці у процесі підготовки майбутніх учителів математики.
Висновки. Проведений аналіз наукової літератури та власний досвід надав підстави стверджувати, що  застосовувати структурно-логічні схеми і таблиці можна як на лекційних, практичних, семінарських заняттях, так і в процесі самостійної роботи майбутніх учителів математики, що надає можливість сприймати навчальний матеріал цілісно та виокремлювати певну структуру курсу або дисципліни.

Problem formulation. The process of organizing the educational process of future mathematics teachers involves the study of a large amount of educational material, which must be learned and above all, establish logical connections between individual elements, concepts, properties, and the like. However, receiving a large amount of theoretical knowledge, students are simply oversaturated with information and it is increasingly difficult for them to master it. In this case, the effectiveness of learning directly depends on the abilities and skills to generalize, structure, interconnect individual elements of educational material, to move from a linear type of thinking to a structural one. Visual thinking in the process of mastering educational material involves certain structuring, compaction of information. Thus, the process of visualization of educational material provides the main components for a high-quality perception of information such as analysis, synthesis, generalization, in other words, operations of active mental activity. The assimilation of educational material using structural-logical schemes and tables provides long-term memorization, understanding of the logical and structural connections of educational information it is a powerful visual teaching method. The purpose of the article is to analyze the issues of determining the essence, types, methods of construction, as well as the use of structural-logical schemes and tables in the training of future teachers of mathematics.
Materials and methods. The following methods were used to conduct this study: analysis of psychological, pedagogical and methodological literature, systematization, and generalization of different views on determining the nature, types, and methods of construction, as well as the use of structural and logical schemes-tables in the training future math teachers.
Results. Based on the analysis of the definition of the essence, types, methods of construction, as well as the use of structural-logical schemes and tables in the training of future mathematics teachers, it was determined that there are many ways to visualize educational information, but the main purpose of which is to present the content of elements in a non-linear form and structuring them according to the corresponding logical connections. The main traditional forms and methods of visualization of educational information are educational presentations, graphs, tables, structural-logical schemes, diagrams, etc. However, in this article, the author paid more attention to structural-logical schemes and tables, because these forms are the most unified for all types of educational information. Drawing up schemes in the process of processing educational material provides an opportunity to express their own opinion in a more simplified and concise form, using conditional elements. The use of tables in the learning process, as well as schemes, involves the graphical representation of quantitative information or textual material in a logical and concise statement. The author also considers the areas in which structural-logical schemes and tables can be used in the process of training future math teachers.
Conclusions. The analysis of questions to determine the essence of the directions of the application of structural-logical schemes and tables showed that the variety of types of structural logical schemes and tables allows a student to choose the most appropriate way for structuring information.

У роботі охарактеризовано основні компоненти методики використання хмарного сервісу Microsoft Office365 для підтримування спільної роботи студентів педагогічних спеціальностей в процесі навчання дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті».
Формулювання проблеми. Необхідність дослідження обумовлена потребою підвищення рівня ІКТ компетентності студентів, викладачів закладів педагогічної освіти в аспекті розвитку навичок використання хмарних сервісів підтримування спільної роботи, зокрема, сервісів Microsoft Teams, що входить до складу Microsoft Office365, ознайомлення їх з методичними засадами використання сервісів даного типу в освітньому процесі.
Матеріали і методи. Для досягнення мети роботи були використані загальнонаукові методи: а) теоретичні – аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду; теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення наукових фактів і закономірностей б) емпіричні – анкетування; опитування; бесіди з учасниками освітньо-наукового середовища; педагогічні спостереження за начальною і науковою діяльністю суб’єктів освітнього процесу, педагогічний експеримент. Експериментальна база дослідження: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, в експерименті взяли участь магістри фізичних, математичних, педагогічних спеціальностей закладу вищої педагогічної освіти, об’єм вибірки – 160 чоловік.
Результати. У роботі обґрунтовано, що запровадження методики використання сервісів Microsoft Office365 в освітній процес у закладі вищої педагогічної освіти сприятиме запровадженню інноваційних форм і методів навчання, більш активному використанню найсучасніших ІКТ, розвитку ІКТ-компетентностей учасників освітнього процесу, зокрема, навичок роботи у групі, покращенню результатів навчання.
Висновки. Використання сервісів Microsoft Office 365, зокрема сервісів Microsoft Teams, що входить до складу Microsoft Office365, в освітньому процесі є методично доцільним, запровадження спеціально розробленої методики використання цих сервісів підтвердило свою ефективність щодо організації спільної роботи студентів, полішенню їх активності і вмотивованості до навчання, розвитку ІКТ-компетентності в аспекті використання хмарних технологій, поліпшенню результатів навчання.

Abstract. The paper describes the main components of the methodology of using the cloud service Microsoft Office365 to support the joint work of students of pedagogical specialties in the process of learning the discipline "Information and Communication Technologies in Education".
Formulation of the problem. The value for this research is due to the need to increase the level of ICT competence of students, teachers of pedagogical universities in terms of developing their skills in using cloud services to support collaboration, in particular, Microsoft Teams services, as part of Microsoft Office365.
Materials and methods. To achieve the goal of the work the research methods were used: a) theoretical - analysis of psychological and pedagogical literature on the problem of research; generalization of domestic and foreign experience; theoretical analysis, systematization, and generalization of scientific facts and laws b) empirical - questioning; poll; conversations with participants of the educational and scientific environment; pedagogical observations on the initial and scientific activity of the subjects of the educational process, pedagogical experiment. The experimental base of research: Kamyanets-Podilskyi National University named after Ivan Ogienko, masters of physical, mathematical, pedagogical specialties of the pedagogical institution of higher education, sample size - 160 people.
Results. The paper substantiates that the introduction of methods of using Microsoft Office365 services in the educational process of pedagogical universities will promote the introduction of innovative forms and methods of teaching, more active use of modern ICT, development of ICT competencies of participants in the educational process, in particular, group learning skills.
Conclusions. The use of Microsoft Office 365 services, in particular Microsoft Teams services, which is part of Microsoft Office365, in the educational process is methodically expedient, the introduction of specially developed methods of using these services has proved its effectiveness to support student collaboration, improving their activity and motivation to learn, develop ICT competence in the aspect of using cloud technologies, improving learning outcomes.

Формулювання проблеми. Активний розвиток суспільства знань вимагає реформування освіти та перегляду традиційних методів навчання з позиції оновлення форм, засобів та її змісту відповідно до таких світових процесів, як глобалізація та інформаційна революція. З огляду на це важливого значення набуває проєктування моделей освітніх середовищ відповідно до впровадження світових тенденцій щодо нових підходів навчання на різних рівнях освіти особистості. Однією з таких тенденцій є STEАM-освіта, що потребує проєктування STEАM-орієнтованого освітнього середовища. При цьому особливого значення набуває розвиток інформаційно-цифрової компетентності вчителів, що є важливим для підтримки та розвитку освіти відповідно до вимог інформаційного суспільства. З огляду на це, метою статті є аналіз педагогічних моделей STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти та виокремлення характерних особливостей такого середовища та пропозицій щодо його основних компонентів.
Матеріали і методи. Для досягнення мети статті були використані методи системного і порівняльного аналізу наукової літератури та звітів проєктів щодо процесів проєктування педагогічних моделей STEAM-орієнтованого освітнього середовища; теоретичні методи синтез та узагальнення для формулювання висновків та пропозицій щодо створення моделі STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти для розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів.
Результати. Виокремлені важливі компоненти, що є необхідними при проєктуванні STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти для розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів: цільовий, комунікативний, змістовий, організаційно-діяльнісний, технологічний, результативно-діагностичний.
Визначено, що цільовий компонент має стосуватися окреслення чинників впливу на формування мети, завдань, принципів та підходів навчання; комунікативний компонент має охоплює завдання щодо підтримки взаємодії учасників навчального процесу; організаційно-педагогічний компонент має передбачати застосування необхідних підходів, форм, методів і засобів для розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів; змістовий компонент моделі має відображати навчальний контент, що сприятиме розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів для підтримки та розвитку STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти; технологічний компонент має передбачати рішення завдань підбору засобів для забезпечення створення, підтримки та розвитку середовища; результативно-діагностичний компонент є реалізацією цільового компоненту і передбачає аналіз розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів для підтримки та розвитку STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти.
Висновки. В результаті проведеного аналізу педагогічних моделей STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти, були визначені основні компоненти STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти для розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів та описані завдання у межах цих компонентів.

Formulation of the problem. The active development of the knowledge society requires the reform of education and the revision of traditional teaching methods from the standpoint of updating the forms, means, and content following such global processes as globalization and the information revolution. Because of this, it is important to design models of educational environments under the implementation of global trends in new approaches to learning at different levels of personal education. One such trend is STEAM education, which requires the design of the STEAM-oriented educational environment. At the same time, the teachers’ information and digital competence development becomes especially important, which is important for the support and development of education following the requirements of the information society. With this in mind, the article aims to analyze pedagogical models of the STEAM-oriented educational environment of a general school and highlight the characteristics of such an environment and proposals for the main components of the STEAM-oriented educational environment of a general school for the teachers’ information and digital competence development.
Results. Models of STEAM-oriented educational environment of a general school, which were created within the framework of international projects and Ukraine, are analyzed. The important components which are necessary at designing of STEAM-oriented educational environment of a general school for the teachers’ information and digital competence development are allocated: purpose, communicative, semantic, organizational and activity, technological, resultant, and diagnostic.
It is determined that the purpose component should relate to the delineation of factors influencing the formation of goals, objectives, principles and approaches to learning; the communicative component should cover the following tasks to support the interaction of participants in the learning process; the organizational and pedagogical component should provide for the application of the necessary approaches, forms, methods and tools for the teachers’ information and digital competence development; the content component of the model should reflect the main objectives of creating courses, trainings, open mass online courses that will promote the teachers’ information and digital competence development to support and develop STEAM-oriented educational environment of the general school; the technological component should include the solution of tasks of selection of means for maintenance of creation, support and development of STEAM-oriented educational environment of general school; the result-diagnostic component is the implementation of the purpose component and provides an analysis of the teachers’ information and digital competence development to support and develop STEAM-oriented educational environment of the general school.
Conclusions. As a result of the analysis of pedagogical models of STEAM-oriented educational environment of the general school, the characteristic features of such environment were singled out, namely: nonlinearity; dependence on the development of the world economy, information and communication technologies, trends in education, etc .; hybridity; dependence on the goals and results of the model implementation; mobility; predictability of trends and results of project-based learning and research planned within the model.
The main components of the STEAM-oriented educational environment of a general school for teachers’ information and digital competence development are defined and the tasks within these components are described: target, communicative, content, organizational-activity, technological, result-diagnostic.
Prospects for further research include the development of guidelines for the design and implementation of a model of STEAM-oriented educational environment of the general school for the teachers’ information and digital competence development.

Формулювання проблеми. У статті розглянуто проблему реалізації фахового спрямування математичних дисциплін як одного із шляхів покращення якості підготовки майбутнього вчителя математики.
Матеріали і методи. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за навчально-виховним процесом підготовки майбутніх учителів математики; бесіди із студентами та випускниками математичних спеціальностей педагогічних закладів освіти; узагальнення власного педагогічного досвіду з викладання математичних дисциплін.
Результати. У статті уточнено зміст поняття «фахова підготовка майбутнього вчителя», визначено основні функції такої підготовки (соціально-гуманітарну, психолого-педагогічну, фахову, особистісно-орієнтовану, практичну).
Проаналізовано результати досліджень та узагальнено власний досвід щодо реалізації фахового спрямування фундаментальних математичних дисциплін у процесі підготовки майбутніх учителів математики. Зроблено висновок про можливість спеціальної організації навчальної діяльності студентів у ході лекційних та практичних занять з різних математичних курсів, яка спрямована на професійну підготовку майбутніх фахівців.
У статті запропоновано фрагменти занять з різних математичних дисциплін (теорія ймовірностей та математична статистика, філософські проблеми математики, історія математики) з методичними рекомендаціями щодо цілеспрямованої фахової підготовки майбутніх учителів математики.
Висновки. Спеціальна організація навчальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін, спрямована на фахову підготовку майбутніх учителів математики, передбачає виконання таких методичних рекомендацій: виділення тем, що мають безпосередній зв'язок із змістом шкільного курсу математики; обговорення в ході лекційних та практичних занять питань загальної методики навчання математики та методики навчання окремих тем шкільного курсу математики; формулювання індивідуальних завдань фахового спрямування для самостійного виконання студентами. Реалізація фахового спрямування математичних дисциплін є необхідною умовою покращення якості підготовки майбутніх учителів математики.

Formulation of the problem. The problem of realization the professional direction of mathematical disciplines as one of quality improvement ways of preparation the future teacher of mathematics is viewed in the article.
Materials and methods. The following research methods were used during the article preparation: comparative analysis of theoretical positions revealed in the scientifical and educational literature; observation of the educational process of preparation the future teachers of mathematics; conversations with students and graduates of mathematical specialties of pedagogical educational institutions; generalization of authors’ own pedagogical experience in teaching mathematical disciplines.
Results. The article clarifies the content of the concept "professional preparation of future teachers", defines the main functions of such preparation (socio-humanitarian, psychological and pedagogical, professional, personal-oriented, practical).
The results of researches are analyzed and the authors’ experience concerning realization the professional direction of fundamental mathematical disciplines during the preparation future teachers of mathematics is generalized. The conclusion about the possibility of special organization of students' educational activities during lectures and practical classes in various mathematical courses aimed at preparation future professionals is made.
The article offers fragments of classes in various mathematical disciplines (theory of probability and mathematical statistics, philosophical problems of mathematics, history of mathematics) with methodological recommendations for purposeful professional preparation of future teachers of mathematics.
Conclusions. The special organization of students' educational activities in the process of studying mathematical disciplines, oriented on professional preparation future teachers of mathematics, involves implementation of the following guidelines: highlighting topics that are directly related to the content of the school course of mathematics; discussions during lectures and practical classes on the general methods of teaching mathematics and methods of teaching certain topics of the school course of mathematics; forming individual, professionally oriented tasks to be done by students on their own. Implementation of the professional direction of mathematical disciplines is a necessary condition for quality improvement of preparation future teachers of mathematics.