У роботі охарактеризовано основні компоненти методики використання хмарного сервісу Microsoft Office365 для підтримування спільної роботи студентів педагогічних спеціальностей в процесі навчання дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті».
Формулювання проблеми. Необхідність дослідження обумовлена потребою підвищення рівня ІКТ компетентності студентів, викладачів закладів педагогічної освіти в аспекті розвитку навичок використання хмарних сервісів підтримування спільної роботи, зокрема, сервісів Microsoft Teams, що входить до складу Microsoft Office365, ознайомлення їх з методичними засадами використання сервісів даного типу в освітньому процесі.
Матеріали і методи. Для досягнення мети роботи були використані загальнонаукові методи: а) теоретичні – аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду; теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення наукових фактів і закономірностей б) емпіричні – анкетування; опитування; бесіди з учасниками освітньо-наукового середовища; педагогічні спостереження за начальною і науковою діяльністю суб’єктів освітнього процесу, педагогічний експеримент. Експериментальна база дослідження: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, в експерименті взяли участь магістри фізичних, математичних, педагогічних спеціальностей закладу вищої педагогічної освіти, об’єм вибірки – 160 чоловік.
Результати. У роботі обґрунтовано, що запровадження методики використання сервісів Microsoft Office365 в освітній процес у закладі вищої педагогічної освіти сприятиме запровадженню інноваційних форм і методів навчання, більш активному використанню найсучасніших ІКТ, розвитку ІКТ-компетентностей учасників освітнього процесу, зокрема, навичок роботи у групі, покращенню результатів навчання.
Висновки. Використання сервісів Microsoft Office 365, зокрема сервісів Microsoft Teams, що входить до складу Microsoft Office365, в освітньому процесі є методично доцільним, запровадження спеціально розробленої методики використання цих сервісів підтвердило свою ефективність щодо організації спільної роботи студентів, полішенню їх активності і вмотивованості до навчання, розвитку ІКТ-компетентності в аспекті використання хмарних технологій, поліпшенню результатів навчання.

Abstract. The paper describes the main components of the methodology of using the cloud service Microsoft Office365 to support the joint work of students of pedagogical specialties in the process of learning the discipline "Information and Communication Technologies in Education".
Formulation of the problem. The value for this research is due to the need to increase the level of ICT competence of students, teachers of pedagogical universities in terms of developing their skills in using cloud services to support collaboration, in particular, Microsoft Teams services, as part of Microsoft Office365.
Materials and methods. To achieve the goal of the work the research methods were used: a) theoretical - analysis of psychological and pedagogical literature on the problem of research; generalization of domestic and foreign experience; theoretical analysis, systematization, and generalization of scientific facts and laws b) empirical - questioning; poll; conversations with participants of the educational and scientific environment; pedagogical observations on the initial and scientific activity of the subjects of the educational process, pedagogical experiment. The experimental base of research: Kamyanets-Podilskyi National University named after Ivan Ogienko, masters of physical, mathematical, pedagogical specialties of the pedagogical institution of higher education, sample size - 160 people.
Results. The paper substantiates that the introduction of methods of using Microsoft Office365 services in the educational process of pedagogical universities will promote the introduction of innovative forms and methods of teaching, more active use of modern ICT, development of ICT competencies of participants in the educational process, in particular, group learning skills.
Conclusions. The use of Microsoft Office 365 services, in particular Microsoft Teams services, which is part of Microsoft Office365, in the educational process is methodically expedient, the introduction of specially developed methods of using these services has proved its effectiveness to support student collaboration, improving their activity and motivation to learn, develop ICT competence in the aspect of using cloud technologies, improving learning outcomes.

Формулювання проблеми. Активний розвиток суспільства знань вимагає реформування освіти та перегляду традиційних методів навчання з позиції оновлення форм, засобів та її змісту відповідно до таких світових процесів, як глобалізація та інформаційна революція. З огляду на це важливого значення набуває проєктування моделей освітніх середовищ відповідно до впровадження світових тенденцій щодо нових підходів навчання на різних рівнях освіти особистості. Однією з таких тенденцій є STEАM-освіта, що потребує проєктування STEАM-орієнтованого освітнього середовища. При цьому особливого значення набуває розвиток інформаційно-цифрової компетентності вчителів, що є важливим для підтримки та розвитку освіти відповідно до вимог інформаційного суспільства. З огляду на це, метою статті є аналіз педагогічних моделей STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти та виокремлення характерних особливостей такого середовища та пропозицій щодо його основних компонентів.
Матеріали і методи. Для досягнення мети статті були використані методи системного і порівняльного аналізу наукової літератури та звітів проєктів щодо процесів проєктування педагогічних моделей STEAM-орієнтованого освітнього середовища; теоретичні методи синтез та узагальнення для формулювання висновків та пропозицій щодо створення моделі STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти для розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів.
Результати. Виокремлені важливі компоненти, що є необхідними при проєктуванні STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти для розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів: цільовий, комунікативний, змістовий, організаційно-діяльнісний, технологічний, результативно-діагностичний.
Визначено, що цільовий компонент має стосуватися окреслення чинників впливу на формування мети, завдань, принципів та підходів навчання; комунікативний компонент має охоплює завдання щодо підтримки взаємодії учасників навчального процесу; організаційно-педагогічний компонент має передбачати застосування необхідних підходів, форм, методів і засобів для розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів; змістовий компонент моделі має відображати навчальний контент, що сприятиме розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів для підтримки та розвитку STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти; технологічний компонент має передбачати рішення завдань підбору засобів для забезпечення створення, підтримки та розвитку середовища; результативно-діагностичний компонент є реалізацією цільового компоненту і передбачає аналіз розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів для підтримки та розвитку STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти.
Висновки. В результаті проведеного аналізу педагогічних моделей STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти, були визначені основні компоненти STEAM-орієнтованого освітнього середовища закладу загальної освіти для розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів та описані завдання у межах цих компонентів.

Formulation of the problem. The active development of the knowledge society requires the reform of education and the revision of traditional teaching methods from the standpoint of updating the forms, means, and content following such global processes as globalization and the information revolution. Because of this, it is important to design models of educational environments under the implementation of global trends in new approaches to learning at different levels of personal education. One such trend is STEAM education, which requires the design of the STEAM-oriented educational environment. At the same time, the teachers’ information and digital competence development becomes especially important, which is important for the support and development of education following the requirements of the information society. With this in mind, the article aims to analyze pedagogical models of the STEAM-oriented educational environment of a general school and highlight the characteristics of such an environment and proposals for the main components of the STEAM-oriented educational environment of a general school for the teachers’ information and digital competence development.
Results. Models of STEAM-oriented educational environment of a general school, which were created within the framework of international projects and Ukraine, are analyzed. The important components which are necessary at designing of STEAM-oriented educational environment of a general school for the teachers’ information and digital competence development are allocated: purpose, communicative, semantic, organizational and activity, technological, resultant, and diagnostic.
It is determined that the purpose component should relate to the delineation of factors influencing the formation of goals, objectives, principles and approaches to learning; the communicative component should cover the following tasks to support the interaction of participants in the learning process; the organizational and pedagogical component should provide for the application of the necessary approaches, forms, methods and tools for the teachers’ information and digital competence development; the content component of the model should reflect the main objectives of creating courses, trainings, open mass online courses that will promote the teachers’ information and digital competence development to support and develop STEAM-oriented educational environment of the general school; the technological component should include the solution of tasks of selection of means for maintenance of creation, support and development of STEAM-oriented educational environment of general school; the result-diagnostic component is the implementation of the purpose component and provides an analysis of the teachers’ information and digital competence development to support and develop STEAM-oriented educational environment of the general school.
Conclusions. As a result of the analysis of pedagogical models of STEAM-oriented educational environment of the general school, the characteristic features of such environment were singled out, namely: nonlinearity; dependence on the development of the world economy, information and communication technologies, trends in education, etc .; hybridity; dependence on the goals and results of the model implementation; mobility; predictability of trends and results of project-based learning and research planned within the model.
The main components of the STEAM-oriented educational environment of a general school for teachers’ information and digital competence development are defined and the tasks within these components are described: target, communicative, content, organizational-activity, technological, result-diagnostic.
Prospects for further research include the development of guidelines for the design and implementation of a model of STEAM-oriented educational environment of the general school for the teachers’ information and digital competence development.

Формулювання проблеми. У статті розглянуто проблему реалізації фахового спрямування математичних дисциплін як одного із шляхів покращення якості підготовки майбутнього вчителя математики.
Матеріали і методи. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за навчально-виховним процесом підготовки майбутніх учителів математики; бесіди із студентами та випускниками математичних спеціальностей педагогічних закладів освіти; узагальнення власного педагогічного досвіду з викладання математичних дисциплін.
Результати. У статті уточнено зміст поняття «фахова підготовка майбутнього вчителя», визначено основні функції такої підготовки (соціально-гуманітарну, психолого-педагогічну, фахову, особистісно-орієнтовану, практичну).
Проаналізовано результати досліджень та узагальнено власний досвід щодо реалізації фахового спрямування фундаментальних математичних дисциплін у процесі підготовки майбутніх учителів математики. Зроблено висновок про можливість спеціальної організації навчальної діяльності студентів у ході лекційних та практичних занять з різних математичних курсів, яка спрямована на професійну підготовку майбутніх фахівців.
У статті запропоновано фрагменти занять з різних математичних дисциплін (теорія ймовірностей та математична статистика, філософські проблеми математики, історія математики) з методичними рекомендаціями щодо цілеспрямованої фахової підготовки майбутніх учителів математики.
Висновки. Спеціальна організація навчальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін, спрямована на фахову підготовку майбутніх учителів математики, передбачає виконання таких методичних рекомендацій: виділення тем, що мають безпосередній зв'язок із змістом шкільного курсу математики; обговорення в ході лекційних та практичних занять питань загальної методики навчання математики та методики навчання окремих тем шкільного курсу математики; формулювання індивідуальних завдань фахового спрямування для самостійного виконання студентами. Реалізація фахового спрямування математичних дисциплін є необхідною умовою покращення якості підготовки майбутніх учителів математики.

Formulation of the problem. The problem of realization the professional direction of mathematical disciplines as one of quality improvement ways of preparation the future teacher of mathematics is viewed in the article.
Materials and methods. The following research methods were used during the article preparation: comparative analysis of theoretical positions revealed in the scientifical and educational literature; observation of the educational process of preparation the future teachers of mathematics; conversations with students and graduates of mathematical specialties of pedagogical educational institutions; generalization of authors’ own pedagogical experience in teaching mathematical disciplines.
Results. The article clarifies the content of the concept "professional preparation of future teachers", defines the main functions of such preparation (socio-humanitarian, psychological and pedagogical, professional, personal-oriented, practical).
The results of researches are analyzed and the authors’ experience concerning realization the professional direction of fundamental mathematical disciplines during the preparation future teachers of mathematics is generalized. The conclusion about the possibility of special organization of students' educational activities during lectures and practical classes in various mathematical courses aimed at preparation future professionals is made.
The article offers fragments of classes in various mathematical disciplines (theory of probability and mathematical statistics, philosophical problems of mathematics, history of mathematics) with methodological recommendations for purposeful professional preparation of future teachers of mathematics.
Conclusions. The special organization of students' educational activities in the process of studying mathematical disciplines, oriented on professional preparation future teachers of mathematics, involves implementation of the following guidelines: highlighting topics that are directly related to the content of the school course of mathematics; discussions during lectures and practical classes on the general methods of teaching mathematics and methods of teaching certain topics of the school course of mathematics; forming individual, professionally oriented tasks to be done by students on their own. Implementation of the professional direction of mathematical disciplines is a necessary condition for quality improvement of preparation future teachers of mathematics.

Формулювання проблеми. Суттєві зміни у підготовці майбутніх фахівців, зумовлені впровадженням перспективних технологій Індустрії 4.0, поки що не знайшли відповідного відображення в роботах, присвячених формуванню та розвитку інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутніх учителів математики. З огляду на це метою статті є висвітлення зарубіжного досвіду визначення компонентів інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутніх учителів, зокрема – учителів математики.
Методи. Аналіз джерел, самоаналіз власного досвіду, систематизація та узагальнення.
Результати. 1. Визначено співвідношення математичних та цифрових компетентностей, виокремлених європейськими та міжнародними установами. 2. Схарактеризовано нову версію рекомендацій ЮНЕСКО із структурування ІКТ-компетентностей учителів. 3. Визначено нові здатності вчителя з використання ІКТ, пов’язані з розвитком технологій. 4. Встановлено доцільність та необхідність посилення інформатичної підготовки майбутніх учителів математики.
Висновки. Розвиток Індустрії 4.0 зумовлює необхідність уточнення інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутніх учителів математики шляхом відображення у них нового змісту та нових здатностей, зокрема, із застосування нових ІКТ (мобільних, повсюдних, хмаро-туманних та квантових обчислень) та здатностей до віддаленого управління соціальними та кіберфізичними системами, а також застосування до них математичних методів та моделей штучного інтелекту. Також пропонується уточнити систему інформатичних компетентностей учителя математики, розроблену Ю. С. Рамським, у частині структури, змісту та показників їх сформованості: формування інформатичних компетентностей учителя математики має розпочинатись із базових інформатичних компетентностей, подальший розвиток яких відбуватиметься насамперед у компетентностях у системному адмініструванні, веб-технологіях, програмуванні та системному аналізі.

Formulation of the problem. Significant changes in the training of future specialists due to the introduction of Industry 4.0 promising technologies have not yet been reflected in the works devoted to the formation and development of information and communication competencies of future mathematics teachers. So the purpose of the article is to highlight the foreign experience of selecting the components of ICT competencies of future mathematics teachers.
Materials and methods. Source analysis, self-reflection, systematization, and generalization.
Results. 1. The ratio of mathematical and digital competencies identified by European and international institutions has been determined. 2. A new version of the UNESCO recommendation on the structuring of ICT-competence of teachers has been characterized. 3. The new ICT competencies of teachers related to the technology’s development have been determined. 4. The expediency and necessity of strengthening the CS training of future mathematics teachers have been established.
Conclusions. The Industry 4.0 development determines a need to clarify the ICT competencies of future mathematics teacher by reflecting the new content and competencies, in particular, the use of new ICTs (mobile, ubiquitous, cloud and quantum computing) and the ability to remotely manage social and cyber systems, as well as the AI application of mathematical methods and models. It is also proposed to clarify the system of CS competencies of a mathematics teacher, developed by Yu. S. Ramskyi, in terms of structure, content, and indicators of their formation. The formation of the informatics competencies of a mathematics teacher should begin with basic informatics competencies, the further development of which occurs primarily in the competencies in system administration, web technologies, programming, and systems analysis.

У статті обґрунтовано та наведено узагальнену функціональну модель інформаційно-освітнього середовища закладу загальної середньої освіти.
Формулювання проблеми. В умовах пандемії, спричиненої коронавірусом СОVID-2019, у зв’язку з переходом всіх закладів освіти одразу на дистанційну форму навчання, як ніколи нагальним стало питання створення інформаційно-освітнього середовища закладу загальної середньої освіти (ІОС). З огляду на це постала необхідність внесення коректив в моделювання такого середовища з використанням комп’ютерних та хмарних технологій, яке дозволить організувати навчання за дистанційною та змішаною формами належним чином, вести облік навчальних досягнень учнів, будувати освітню траєкторію кожного. Таке моделювання сприятиме належному функціонуванню ІОС з метою забезпечення якісного освітнього процесу.
Матеріали і методи. Дослідження виконане в рамках науково-дослідної роботи «Розвиток інформаційного освітнього середовища сучасного навчального закладу України» (№ держреєстрації 0117U006234). Для досягнення мети були використанні загальнонаукові методи, такі як аналіз наукових та науково-педагогічних джерел, у тому числі дисертаційних досліджень, синтез, узагальнення, порівняння, індукція, дедукція, опис, зіставлення, теоретичне моделювання.
Результати. Запропонована узагальнена функціональна модель багаторівневої ІОС закладів загальної середньої освіти, яка є основою для розроблення технічними фахівцями усіх необхідних алгоритмів та відповідних програмних кодів, а також її належного інформаційного наповнення за участю педагогічних працівників.
Висновки. Під ІОС закладу освіти розуміємо цілісну багаторівневу цифрову систему, яка поєднує підсистеми забезпечення управлінської, навчальної та наукової діяльності з відповідним змістовим і методичним інформаційним забезпеченням на єдиній програмно-апаратній основі (платформі). Розроблення функціональної моделі ІОС дозволить реалізувати бачення працівників освіти на організацію, методичне забезпечення та змістове наповнення такого середовища.

Abstract. The article substantiates and presents a generalized functional model of the information and educational environment of general secondary education.
Formulation of the problem. In the context of the pandemic caused by the coronavirus COVID-2019, in connection with the transition of all educational institutions to distance learning at once, the issue of creating an information and educational environment for general secondary education (IEE) has become more urgent than ever. Given this, there is a need to make adjustments in the modeling of such an environment using computer and cloud technologies, which will organize distance learning and mixed forms properly, keep track of student achievement, build the educational trajectory of each. Such modeling will contribute to the proper functioning of the IEE to ensure a quality educational process.
Materials and methods. The research was performed within the research work “Development of the information and educational environment of a modern educational institution of Ukraine” (№ state registration 0117U006234). For this goal, general scientific methods were used, such as analysis of scientific and scientific-pedagogical sources, including dissertation research, synthesis, generalization, comparison, induction, deduction, description, comparison, theoretical modeling.
Results. A generalized functional model of a multilevel IEE of general secondary education institutions is proposed, which is the basis for technical specialists to develop all the necessary algorithms and relevant program codes, as well as its proper information content with the participation of teachers.
Conclusions. Under the IEE of an educational institution, we understand a holistic multilevel digital system that combines the subsystems of management, educational and scientific activities with the appropriate content and methodological information support on a single software and hardware basis (platform). The development of a functional model of IEE will allow realizing the vision of educators on the organization, methodological support, and content of such an environment.