Анотація. На різних етапах виконання дослідження професійної підготовки майбутніх фізичних терапевтів у Данії ми звертаємося до таких методологічних підходів. Суть усіх педагогічних явищ і процесів становить системний підхід, коли кожна педагогічна система розглядається і розуміється як цілісність. Компетентнісний підхід передбачає орієнтацію на результати навчання. Застосування цього підходу забезпечує умови для максимального узгодження результатів освіти з потребами ринку праці, розробки і впровадження інноваційних освітніх технологій та підвищення якості надання освітніх послуг в цілому. Міждисциплінарний підхід дозволяє розглядати проблему професійної підготовки майбутніх фізичних терапевтів крізь призму декількох дисциплін, інтегрувати дисциплінарні позиції з метою формування цілісної картини певної ситуації і вироблення її комплексного вирішення. Застосування цього підходу обґрунтовується загальними тенденціями до ускладнення і диверсифікації життя суспільства у контексті активних глобалізаційних процесів, а також мульти-теоретичною сутністю поняття «здоров’я», що створює значний потенціал для взаємодії з дисциплінами гуманітарного і природничого блоку. У контексті аксіологічного підходу, який зосереджується на розвитку ціннісно-особистісної складової здобувача вищої освіти, професійна освіта і підготовка майбутніх фізичних терапевтів повинна сприяти розбудові толерантності, емпатії, справедливості, міжкультурного розуміння. Особистісний підхід у професійній підготовці майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у ЗВО Данії є засобом пізнання та організації діяльності, спрямованої на формування суб’єктів, здатних самостійно здійснювати свою навчальну діяльність та усвідомлено управляти нею, брати на себе відповідальність за результати своїх дій і вчинків. Маркером цього підходу виступає творення особистості, яка самоорганізується і саморозвивається.

Abstract. At different stages of the study of professional training of future physical therapists in Denmark, we turn to the following methodological approaches. The essence of all pedagogical phenomena and processes is a systemic approach, when each pedagogical system is considered and understood as a whole. Competence approach involves focusing on learning outcomes. The application of this approach provides conditions for the maximum harmonization of educational outcomes with the needs of the labor market, development and implementation of innovative educational technologies and improving the quality of educational services in general. The interdisciplinary approach allows to consider the problem of professional training of future physical therapists through the prism of several disciplines, to integrate disciplinary positions in order to form a holistic picture of a particular situation and develop a comprehensive solution. The application of this approach is justified by general tendencies to complicate and diversify the life of society in the context of active globalization processes, as well as the multi-theoretical essence of the concept of "health", which creates significant potential for interaction with the humanities and natural sciences. In the context of the axiological approach, which focuses on the development of the value and personality component of the higher education seeker, professional education and training of future physical therapists should help build tolerance, empathy, justice, intercultural understanding. The personal approach in the professional training of future specialists in physical rehabilitation in the Free Economic Zone of Denmark is a means of cognition and organization of activities aimed at forming entities capable of self-study and conscious management, take responsibility for the results of their actions and deeds. The marker of this approach is the creation of a person who is self-organizing and self-developing.

Формулювання проблеми. В сучасних умовах глобалізації та інформатизації важливе місце посідає формування та розвиток професійної компетентності вчителів, зокрема й учителів математики. Зазначена проблема знайшла своє вирішення в межах універистетської підготовки, проте не розглядалася під кутом неперервної освіти.
Матеріали і методи. Мета дослідження зумовила вибір взаємопов’язаних методів, зокрема, теоретичні: теоретичний аналіз наукової літератури та нормативних документів, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація отриманих даних; емпіричні: педагогічне спостереження, аналіз досвіду роботи тощо.
Результати. Аналіз стану і досвіду підготовки вчителів показав, що в даний час недостатньо реалізовані наявні потенційні можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі школи і педагогічного закладу вищої освіти, не розроблені єдині підходи до здійснення підготовки вчителів математики на етапі навчання в універистеті та після цього. У структурі  професійної компетентності вчителя слід враховувати специфіку неперервної професійної підготовки фахівців до використання ІКТ, а тому виділено складові професійної компетентності майбутніх вчителів математики за кластерами: ключові (психолого-педагогічні), базові (інформаційно-комунікаційні), спеціальні (предметно-орієнтовані, практичні методичні).
Висновки. Основним напрямком удосконалення рівня професійної компетентності вчителя є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності. Швидкий розвиток сучасної науки, постійне нарощування інформації, підвищення вимог до будь-якого професіонала щодо його професійної компетентності потребують від кожної особистості прагнення й уміння систематично та наполегливо займатися самоосвітою, шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності використовуючи сучасні інформаційно-комунікаційні технології.

Problem formulation. In the modern conditions of globalization and informatization an important place is occupied by the formation and development of professional competence of teachers, including mathematics teachers. This problem was solved for the university, but was not considered from the angle of continuing education.
Materials and methods. The purpose of the study led to the choice of interrelated methods, in particular, theoretical: theoretical analysis of scientific literature and regulations, synthesis, comparison, generalization and systematization of the data; empirical: pedagogical observation, analysis of work experience.
Results. The analysis of the state and experience of teacher training showed that currently the existing potential opportunities for the use of information and communication technologies in the educational process of schools and pedagogical institutions of higher education are not sufficiently developed, no unified approaches to mathematics teacher training in the university and beyond. The structure of professional competence of teachers should take into account the specifics of professional training for the use of ICT. Iidentified components of professional competence of future teachers of mathematics by clusters: key (psychological and pedagogical), basic (information and communication), special (subject-oriented, practical methodological).
Conclusions. The main direction of improving the level of professional competence of a teacher is professional self-improvement through purposeful self-educational activities. The rapid development of modern science, the constant increase of information, increasing the requirements for any professional in terms of his professional competence require from each individual the desire and ability to systematically and persistently engage in self-education through perfect organization of self-educational activities using modern information and communication technologies.

Формулювання проблеми. У вимірі обґрунтування дослідження процесу професійної підготовки готовності майбутніх бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку набуває актуальності розроблення моделі професійної підготовки майбутніх бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку.
Матеріали і методи. Теоретичні: аналіз та систематизація наукових джерел, інтегральний аналіз, логіко-системний аналіз, моделювання, класифікація, аналогія, індукція, дедукція, узагальнення науково-теоретичних і практичних даних.
Результати. Модель формування готовності майбутніх бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку базується на системному, аксіологічному, професійно-діяльнісному, особистісно-орієнтованому, здоров’язбережувальному, біоетичному підходах і передбачає дотримання низки педагогічних умов: стимулювання опановувати реабілітаційні методики для дітей дошкільного віку через організацію співпраці зі стейкґолдерами спеціальності та програми соціальних проєктів; реалізація міжпредметних зв’язків фізіології, психології і педагогіки для успішної фізичної реабілітації дітей дошкільного віку через інтеграцію фахових дисциплін та спецкурсів; підтримка індивідуальних освітніх траєкторій у формуванні навичок реабілітації дітей дошкільного віку через практику у спеціалізованих установах. Модель містить основні критерії: позиційно-аксіологічний (показник: стійкість мотивації до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку), пізнавально-діяльнісний (показники: обсяг знань про методики реабілітації дітей дошкільного віку; продуктивність умінь з ранньої фізичної реабілітації) та поведінковий (показник: прагнення до професійного саморозвитку) та рівні готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку, як низький, середній, достатній, високий..
Висновки. Потребує удосконалення зміст професійної підготовки (акцент на методиках фізичної реабілітації дітей дошкільного віку, проходження різних видів виробничої практики, запровадження спецкурсу «Професійна діяльність реабілітолога з дітьми дошкільного віку»). Доцільними будуть форми (настановчі лекції; тренінги; майстер-класи від стейкґолдерів; виробнича практика; самостійна робота; соціальні проєкти; волонтерська діяльність), методи (проблемні, дослідницькі, інтерактивні, ігрові, проєктні) та засоби (Інтернет-ресурси; освітні платформи; професійно-орієнтовані завдання; щоденник практики) навчання.

Problem formulation. In measuring the justification of the study of the process of professional training of future bachelors of physical therapy, occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children becomes relevant to develop a model of professional training of future bachelors of physical therapy, ergotherapy for physical rehabilitation of preschool children.
Materials and methods. Theoretical: analysis and systematization of scientific sources, integrated analysis, logical-system analysis, modeling, classification, analogy, induction, deduction, generalization of scientific-theoretical and practical data.
Results. The model of formation of readiness of future bachelors of physical therapy, occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children is based on systemic, axiological, professional, personality-oriented, health-preserving, bioethical approaches and provides observance of a number of pedagogical conditions: stimulation and mastery through the organization of cooperation with stakeholders of the specialty and the program of social projects; implementation of interdisciplinary links of physiology, psychology and pedagogy for successful physical rehabilitation of preschool children through the integration of professional disciplines and special courses; support of individual educational trajectories in the formation of skills of rehabilitation of preschool children through practice in specialized institutions. The model contains the main criteria: positional-axiological (indicator: stability of motivation for physical rehabilitation of preschool children), cognitive-activity (indicators: the amount of knowledge about methods of rehabilitation of preschool children; productivity of skills in early physical rehabilitation) and behavioral (indicator: desire to professional self-development) and levels of readiness of future specialists in physical therapy, occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children, as low, medium, sufficient, high.
Conclusions. The content of professional training needs to be improved (emphasis on methods of physical rehabilitation of preschool children, passing of various types of industrial practice, introduction of a special course "Professional activity of a rehabilitation specialist with preschool children"). Forms (introductory lectures; trainings; master classes from stakeholders; internships; independent work; social projects; volunteering), methods (problem-based, research, interactive, game, project) and tools (Internet resources; educational platforms; professionally-oriented tasks; practice diary) training.

Постановка проблеми. Підготовка учителів у ЗВО сьогодні орієнтується на професійний стандарт вчителя, який серед іншого опікується і формуванням умінь у майбутніх вчителів організовувати позакласну роботу, а також формуванням інформаційно-цифрової компетентності. Аналіз науково-педагогічних публікацій засвідчує наявність результатів щодо формування навичок організації позакласної, у т.ч. профорієнтаційної роботи, проте публікацій, пов’язаних з використанням цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності вчителя недостатньо. Відкритим на сьогодні є питання щодо успішної підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності. Метою статті є обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання ЦТ у профорієнтаційній діяльності.
Матеріали і методи. Для досягнення мети використано аналіз та узагальнення результатів наукових розвідок в галузі підготовки вчителів до профорієнтаційної діяльності, а також експертна оцінка виокремлених умов через розрахунок коефіцієнта рангової конкордації, яка підтверджена статистичним критерієм згоди Пірсона.
Результати. За результатами експертної оцінки визначено чотири педагогічні умови, які є найбільш ефективними на думку експертів: використання змішаного навчання для розвитку навичок професійної е-комунікації; посилення мотивації опановувати хмарні сервіси і SMM-технології; створення цифрового освітнього середовища; розширення змісту психолого-педагогічної підготовки питаннями профорієнтаційної діагностики.
Висновки. Підготовка майбутніх бакалаврів середньої освіти має враховувати виділені педагогічні умови, які позитивно вплинуть на здатність майбутніх учителів використовувати цифрові технології у профорієнтаційній діяльності.

Formulation of the problem. Today, the training of teachers in free economic education is focused on the professional standard of teachers, who, among other things, takes care of the formation of skills of future teachers to organize extracurricular activities, as well as the formation of information and digital competence. Analysis of scientific and pedagogical publications shows the presence of results in the formation of skills of extracurricular organization, including career guidance work, however, publications related to the use of digital technologies in career guidance activities of teachers are not enough. The question of successful preparation of future bachelors of secondary education for the use of digital technologies in career guidance is open today. The purpose of the article is to substantiate the pedagogical conditions of preparation of future bachelors of secondary education for the use of CT in career guidance activities.
Materials and methods. To achieve this goal, the analysis and generalization of the results of scientific research in the field of teacher training for career guidance, as well as expert assessment of selected conditions through the calculation of the rank concordance coefficient, which is confirmed by Pearson's statistical criterion.
Results. According to the results of the expert assessment, four pedagogical conditions have been identified, which are the most effective in the opinion of experts: the use of blended learning for the development of professional e-communication skills; strengthening the motivation to master cloud services and SMM-technologies; creation of a digital educational environment; expanding the content of psychological and pedagogical training by issues of career guidance diagnostics.
Conclusions. The training of future bachelors of secondary education should take into account the selected pedagogical conditions that will positively affect the ability of future teachers to use digital technologies in career guidance.

Формулювання проблеми. В умовах сучасності формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до професійної діяльності має особливе значення. Сучасну професійну діяльність у галузі охорони здоров’я відрізняє висока складність, тому ринок праці потребує висококваліфікованих фахівців, які добре розуміються в реабілітаційних інтервенціях. Актуальним питанням у контексті якісної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до професійної діяльності постає проблема ефективної реалізації в освітньому процесі тісного взаємозв’язку теоретичних знань з практичною діяльністю.
Матеріали і методи. Використано аналіз, синтез, порівняння, зіставлення поглядів на наукову проблему, узагальнення результатів дослідження.
Результати. У дослідженні для визначення рівня сформованості готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до професійно діяльності в реабілітаційних центрах було виокремлено мотиваційно-ціннісний, пізнавальний, діяльнісно-практичний, особистісний критерії. Було визначено їх показники: мотиваційно-ціннісний – наявність у студентів позитивних мотиваційних установок та ціннісних орієнтацій; пізнавальний – наявність у студентів базових знань з циклу дисциплін загальної підготовки та спеціальних знань з циклу дисциплін професійної / фахової підготовки; діяльнісно-практичний – наявність у студентів вмінь та навичок, необхідних для надання реабілітаційної допомоги; особистісний – наявність у студентів професійно-особистісних якостей і здібностей. Показники сформованості готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до професійно діяльності в реабілітаційних центрах було градуйовано за такими рівнями: низький, середній, високий.
Висновки. Виділені критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до професійно діяльності в реабілітаційних центрах не вичерпують всебічності професійної підготовленості здобувачів освіти до означеного виду діяльності, але дають змогу здійснити її оцінку та виділити дієві шляхи позитивного впливу на процес професійної підготовки майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів.

Problem formulation. In modern conditions, the formation of the readiness of future specialists in physical therapy, occupational therapy for professional activities is of particular importance. Modern professional activities in the field of health care are characterized by high complexity, so the labor market needs highly qualified professionals who are well versed in rehabilitation interventions. An urgent issue in the context of quality training of future specialists in physical therapy, occupational therapy for professional activities is the problem of effective implementation in the educational process of the close relationship of theoretical knowledge with practical activities.
Materials and methods. The analysis, synthesis, comparison, comparison of views on a scientific problem, generalization of results of research are used.
Results. In the study to determine the level of readiness of future specialists in physical therapy, occupational therapy for professional activities in rehabilitation centers, motivational-value, cognitive, activity-practical, personal criteria were identified. Their indicators were determined: motivational-value – the presence of students' positive motivational attitudes and value orientations; cognitive – students have basic knowledge from the cycle of disciplines of general training and special knowledge from the cycle of disciplines of professional / professional training; activity-practical – students have the skills and abilities necessary to provide rehabilitation care; personal – thе presence of students' professional and personal qualities and abilities. Indicators of the readiness of future specialists in physical therapy, occupational therapy for professional activities in rehabilitation centers were graded at the following levels: low, medium, high.
Conclusions. The selected criteria, indicators and levels of readiness of future specialists in physical therapy, occupational therapy in vocational centers do not exhaust the comprehensiveness of professional training of students for this activity, but allow to assess it and identify effective ways to positively influence the process of professional training. physical therapists, occupational therapists.