Формулювання проблеми. Суттєве перетворення аграрного сектору України обумовило необхідність у якісному, компетентному кадровому забезпеченні цієї галузі економіки країни. Тому в аграрних ЗВО ведуться розробки шляхів реалізації компетентнісної моделі підготовки майбутніх фахівців-аграріїв. Аналіз теоретичних та практичних засад математичної підготовки виявив суперечності між потребами агропромислового комплексу у висококваліфікованих фахівцях, які мають достатню математичну підготовку для виконання сучасних математично ємних професійних завдань, і неможливістю підготовки саме таких кадрів в умовах традиційної системи; позитивним впливом професійної спрямованості навчання у ЗВО на якість предметної підготовки і не розробленістю моделей реалізації професійної спрямованості навчання математичних дисциплін; системним використанням математичних і спеціальних навичок аграрієм у вирішенні професійних завдань і недосконалістю їх формування у процесі математичної підготовки студентів. Тому важливим залишається визначення місця математичних дисциплін у професійній підготовці фахівців аграрної галузі.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: аналіз, систематизація й узагальнення результатів педагогічних досліджень, законодавчих і нормативних документів; емпіричні методи: педагогічне спостереження за освітнім процесом, анкетування; статистичні методи.
Результати. Проаналізовано математичну підготовку студентів-аграріїв як складову їх професійної компетентності. Розглянуто специфіку курсу «Вища математика» для спеціальностей 201 «Агрономія» і 208 «Агроінженерія» в різних аграрних ЗВО та доведено необхідність коригування форм, методів та засобів, які застосовуються у процесі вивчення математичних дисциплін. Продемонстровано, що дисципліни саме математичного циклу сприяють формуванню професійних дослідницьких якостей та є важливими для майбутньої професійної діяльності фахівця-аграрія.
Висновки. У професійній підготовці студентів-аграріїв математичні дисципліни формують здатність самостійно вирішувати професійні проблеми, критичне і творче мислення, адаптаційну гнучкість у мінливих життєвих ситуаціях, спроможність самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці для вирішення різноманітних проблем; розвивають здатність генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, а також є фундаментом для вивчення багатьох професійно-орієнтованих дисциплін.

Formulation of the problem. The significant transformation of the agrarian sector of Ukraine necessitated the qualitative, competent staffing of this sector of the country's economy. Therefore, agrarian universities are developing ways to implement a competent model for training future agrarian specialists. The analysis of theoretical and practical foundations of mathematical training revealed the contradictions between the needs of the agro-industrial complex in highly qualified specialists who have sufficient mathematical training to perform modern mathematically capacious professional tasks, and the inability to train such personnel in the conditions of the traditional system; the positive influence of the professional orientation of teaching at the university on the quality of subject preparation and the lack of development of models of realization of the professional orientation of teaching mathematical disciplines; systematic use of agrarian mathematical and special skills in solving professional problems and the imperfection of their formation in the process of mathematical preparation of students. Therefore, it is important to determine the place of mathematical disciplines in the professional training of agricultural specialists.
Materials and methods. Theoretical methods: analysis, systematization, and generalization of the results of pedagogical researches, legislative and normative documents; empirical methods: pedagogical observation of the educational process, questioning; statistical methods.
Results. The mathematical preparation of agrarian students as a component of their professional competence is analyzed. The specifics of the course "Higher Mathematics" for the specialties 201 "Agronomy" and 208 "Agroengineering" in different agrarian AEs are considered and the necessity of correction of forms, methods, and means used in the process of studying mathematical disciplines is proved. It has been demonstrated that the disciplines of the mathematical cycle contribute to the formation of professional research qualities and are important for the future professional activity of a specialist in agriculture.
Conclusions. In the professional training of agricultural students, mathematical disciplines form the ability to independently solve professional problems, critical and creative thinking, adaptive flexibility in changing life situations, the ability to independently acquire new knowledge and apply them in practice to solve various problems; develop the ability to generate new ideas, work with information competently, and is the foundation for the study of many professionally oriented disciplines.

System programming is an important component of the professional training of specialists specializing in "Computer Engineering". Various factors and pedagogical conditions affect the learning outcomes of student learning in Assembler. The article outlines those which, according to the author, are the most important: initial knowledge and skills of students; programming environment for Assembler language; means of training; training method; motivating students to study programming at Assembler.
Formulation the problem. The role of computer networks in human life continues to grow. Computer networks are used in most industries. Specialists of the specialty "Computer Engineering" carry out planning, installation and maintenance of computer networks at enterprises, organizations, and settlements. Specialists of this specialty are in great demand in the labor market. However, the pedagogical conditions for successful learning of system programming remain insufficiently defined.
Materials and Methods. Analysis of research by scientists and methodologists, analysis of curricula, analysis of pedagogical experience.
Results. The importance of system programming is indicated in the computer science education professional program. Based on the analysis of own pedagogical experience, it is established that the success of learning system programming depends on many factors: the level of logical and algorithmic thinking of students, the ability to create programs using basic algorithmic constructions, motivation, the use of optimal programming environment, control by the teacher.
Conclusions. For successful training of students of the specialty "Computer Engineering," it is necessary to compliance system programming with the following pedagogical conditions: sufficient level of knowledge and skills in disciplines; choice of optimal programming environment; application of auxiliary means of training; appropriate training method.

Системне програмування є важливою складовою професійної підготовки фахівців, що навчаються за спеціальністю "Комп'ютерна інженерія". Різні фактори та педагогічні умови впливають на результати навчання студентів програмування на мові Асемблер. У статті окреслено ті, які, на думку автора, є найважливішими: початкові знання та вміння учнів; програмування навколишнього середовища для мови Асемблер; засоби навчання; метод навчання; мотивація студентів до вивчення програмування в Асемблері.
Формулювання проблеми. Роль комп'ютерних мереж у житті людини продовжує зростати. Комп'ютерні мережі використовуються в більшості галузей промисловості. Планування, установка та обслуговування комп'ютерних мереж на підприємствах, в організаціях та населених пунктах здійснюють фахівці спеціальності «Комп’ютерна інженерія». Спеціалісти цієї спеціальності користуються великим попитом на ринку праці. Однак педагогічні умови для успішного засвоєння системного програмування залишаються недостатньо визначеними.
Матеріали і методи. Аналіз досліджень вчених і методистів, аналіз навчальних планів, аналіз педагогічного досвіду, аналіз результатів педагогічного експерименту.
Результати. Важливість системного програмування зазначена в освітньо-професійній програмі спеціальності «Комп’ютерна інженерія». На основі аналізу власного педагогічного досвіду встановлено, що успіх навчання системного програмування залежить від багатьох чинників: рівень логічного та алгоритмічного мислення студентів, сформованість уміння створювати програми з використанням основних алгоритмічних конструкцій, мотивація, застосування оптимального середовища програмування, контроль з боку викладача.
Висновки. Для успішного навчання студентів спеціальності «Комп’ютерна інженерія» системного програмування необхідне дотримання таких педагогічних умов: достатній рівень знань і вмінь з дисциплін; вибір оптимального середовища програмування; застосування допоміжних засобів навчання; відповідна методика навчання.

У статті проаналізовано поняття «тьютор», «тьюторський супровід». Здійснено аналіз сучасних досліджень щодо визначення сутності тьюторської діяльності. 
Формулювання проблеми. На підставі аналізу теоретичного матеріалу дослідити проблему тьюторського супроводу студентів з особливими потребами у закладі вищої освіти.
Матеріали і методи. Задля реалізації визначеної мети при підготовці статті використані методи вивчення науково-педагогічної літератури та теоретичного аналізу інформації.
Результати. Підсумовуючи проведене дослідження можна зауважити на тому, що тьюторський супровід сприяє отриманню якісної освіти студентів із особливими потребами, які навчаються за загальним планом або за індивідуальною освітньою програмою. За участю тьютора ця програма будується, відповідно до освітніх можливостей, індивідуальних особливостей, станом соматичного та нервово-психічного здоров'я студента, з обов’язковим урахуванням реальних можливостей освітнього середовища закладу вищої освіти. З огляду на те, що тьютори опікуються проблемами людей з інвалідністю, вони повинні бути доброзичливими, співчутливими, обізнаними з особливостями функціональних обмежень студентів різних нозологій, мають пройти спеціальну соціально-психологічну підготовку. Задля успішної організації роботи тьюторів у закладі вищої освіти необхідно об’єднати зусилля факультетів, кафедр, відділів із освітньої та виховної роботи, а також студентської волонтерської служби.
Висновки. У процесі проведеного дослідження констатовано, що важливим показником ефективності навчання студентів із особливими потребами в закладі вищої освіти за індивідуальною освітньою програмою з тьюторським супроводом є ефективна соціальна взаємодія усіх структурних підрозділів і студентів, що виражатиметься в їх спільній участі в різноманітних заходах, а також у взаєморозумінні та толерантному ставленні один до одного.

Formulation of the problem. Based on the analysis of the theoretical material the problem of the tutorial support of the students with special needs at the institution of higher education is investigated.
Materials and methods. The methods of studying scientific and pedagogical literature and theoretical analysis of information have been used when preparing the article.
Results. Summarizing the study, it can be noted that tutorial support helps to provide quality education for the students with special needs who study according to a general plan or an individual educational programme. With the tutor’s participation, this programme is built in accordance with the educational opportunities, individual characteristics, the state of the student’s somatic and neuro-mental health, taking into account the real possibilities of the educational environment of the institution of higher education. Regarding the fact that tutors deal with the problems of people with disabilities, they should be friendly, compassionate, familiar with the peculiarities of the functional limitations of students of different nosologies, and they must undergo special socio-psychological training. For the successful organization of tutors’ work at an institution of higher education, the efforts of faculties, departments, offices of educational and upbringing work, as well as the student volunteer service should be combined.
Conclusions. In the course of the study, it is stated that the important indicator of the efficiency of learning the students with special needs at the institution of higher education according to the individual educational programme with the tutorial support is an effective social cooperation of all the structural subdivisions and students. This will be reflected in their joint participation in various activities, as well as in mutual understanding and tolerance towards each other.

Формулювання проблеми. Нові цілі та завдання закладів професійної (професійно-технічної) освіти вимагають іншої, ніж у репродуктивному навчанні, організації мисленнєвої діяльності учнів, а саме критичного мислення. Це мислення є інтелектуальним процесом застосування навичок високого рівня (аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення, оцінки інформації, зібраної суб’єктом учіння через спостереження, досвід, рефлексію, міркування та комунікації), який передбачає ясність, точність і узгодженість думок та актуальність і справедливість висновків. Структурний аналіз даного поняття «критичне мислення» дає підстави розглядати цей феномен крізь призму його компонентів: знань (професійних і загальних) – перший компонент, на основі яких можливо формувати і розвивати навички мислення високого рівня – другий компонент, уміння аргументовано комунікувати – третій компонент, та ціннісних установок особистості – четвертий компонент. Отже, уміння комунікувати вважаємо важливим складником критичного мислення майбутнього кваліфікованого робітника, який потребує більш детального вивчення.
Матеріали і методи. У дослідженні використано теоретичні (узагальнення навчально-методичних джерел для обґрунтування актуальності проблеми дослідження; аналіз комунікативних ситуацій), емпіричні (педагогічний експеримент для визначення рівня уміння комунікувати) та статистичні методи (критерій Ст’юдента для порівняння середніх) дослідження.
Результати. Визначено, що ефективність застосування обраних форм і методів проведення уроку підвищує уміння комунікувати як один із показників розвитку критичного мислення майбутніх кваліфікованих робітників.
Висновки. Для підвищення рівня розвитку критичного мислення, а саме показника уміння комунікувати доцільно застосовувати форми (урок повторення, узагальнення і систематизації, урок контролю і корекції знань, бінарний урок) і методи (проєктів, навчання в парах, case-методу та інтерактивних методів («Ажурна пилка», «Лінія цінностей», «Мозковий штурм», «Навчальна дискусія», «Сократівське опитування») при вивченні інформатичних дисциплін.
Ключові слова: критичне мислення, уміння комунікувати, рівень розвитку, майбутні кваліфіковані робітники.

COMMUNICATION SKILLS AS A INDICATOR OF CRITICAL THINKING DEVELOPMENT: EXPERIMENTAL RESULTS
N. Tsоma
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine

Formulation of the problem. The new goals and objectives of vocational (vocational) education institutions require a different organization than the reproductive training of students' mental activity, namely, critical thinking. This thinking is an intellectual process of applying high-level skills (analysis, synthesis, systematization, generalization, evaluation of information collected by the subject of learning through observation, experience, reflection, reasoning and communication), which provides for clarity, accuracy and consistency of opinions and relevance and validity of conclusions. A structural analysis of this concept of “critical thinking” gives reason to consider this phenomenon through the prism of its components: knowledge (professional and general) - the first component, on the basis of which it is possible to form and develop high-level thinking skills - the second component, the ability to communicate reasonably - the third component, and value attitudes of personality - the fourth component. So, we consider the ability to communicate to be an important component of critical thinking of the future skilled worker, which requires a more detailed study.
Materials and methods. The study used theoretical (generalization of educational and methodological sources to justify the relevance of the research problem, analysis of communicative situations), empirical (pedagogical experiment to determine the level of ability to communicate) and statistical methods (student criterion for comparing means) of the study.
Results. It is determined that the effectiveness of the application of the selected forms and methods of the lesson increases the ability to communicate as one of the indicators for the development of critical thinking of future skilled workers.
Conclusions. To increase the level of development of critical thinking, namely, the indicator of the ability to communicate, it is advisable to apply forms (lesson of repetition, generalization and systematization, lesson of control and correction of knowledge, binary lesson) and methods (projects, training in pairs, case-method and interactive methods (“Openwork saw”, “Line of Values”, “Brainstorming”, “Educational Discussion”, “Socratic Survey”) in the study of computer science disciplines.

Формулювання проблеми. Відповідно до вимог керівних документів, у яких містяться вимоги до професійних якостей сучасних фахівців, останні повинні орієнтуватися в потоці інформації, що швидко змінюється, вміти порівнювати, аналізувати, узагальнювати, знаходити найкращі варіанти рішень, тобто досліджувати конкретні професійні ситуації. Тому особлива роль у процесі фахової підготовки майбутнього фахівця відводиться формуванню самоосвітньої компетентності, яка забезпечує підготовку високопрофесійної творчої особистості, здатної до ефективної дослідної та професійної діяльності.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; емпіричні методи: спостереження, анкетування з метою вивчення практичного досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії у вітчизняних закладах вищої освіти на компетентнісних засадах; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний).
Результати. Визначено, по-перше, що обов’язковість організації самоосвітньої діяльності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії визначає ціннісне ставлення викладачів та студентів до формування самоосвітніх умінь та загалом самоосвітньої компетентності. По-друге, з’ясовано, що в педагогічній діяльності викладачі віддають перевагу репродуктивним методам навчання й організації самостійної роботи. Результати опитування засвідчили, що студенти загалом розуміють значення формування самоосвітньої компетентності для подальшої професійної діяльності. Опитування дозволило з’ясувати, що більшість студентів переконана в тому, що можна й потрібно використовувати різні наукові підходи, методи, засоби та форми самоосвітньої діяльності в майбутній професійній діяльності.
Висновки. Визначальним у самоосвітній діяльності майбутнього фахівця є актуалізація професійно зорієнтованих знань – процес трансферу набутих знань з потенційного стану в актуальну дію, їх відтворення та перенесення в нові професійні (життєві) ситуації. Рівень виконання самоосвітньої діяльності забезпечує ефективність професійної діяльності майбутніх фахівців.

Formulation of the problem. According to the requirements of the governing documents, which contain the requirements for the professional qualities of modern professionals, the latter should be guided in the flow of rapidly changing information, be able to compare, analyze, summarize, find the best options for decisions, ie to explore specific professional situations. Therefore, a special role in the process of professional training of the future specialist is given to the formation of self-educational competence, which provides the training of highly professional creative personality, capable of effective research and professional activity.
Materials and methods. Theoretical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; empirical methods: observation, questioning in order to study the practical experience of professional training of future specialists in physical therapy, ergotherapy in domestic higher education institutions on a competent basis; pedagogical experiment (ascertaining and formative).
Results. First, it is determined that the obligation to organize the self-educational activities of future bachelors in physical therapy determines the valuable attitude of teachers and students to the formation of self-educational skills and, in general, self-educational competence. Secondly, it has been found that teachers prefer reproductive methods of teaching and organizing independent work in pedagogical activity. The results of the survey showed that students generally understand the importance of building self-educational competence for further professional activity. The survey revealed that most students are convinced that different scientific approaches, methods, tools and forms of self-educational activity can and should be used in future professional activities.
Conclusions. Determining in the self-educational activity of the future specialist is the actualization of professionally oriented knowledge - the process of transferring acquired knowledge from the potential state to the actual action, their reproduction and transfer to new professional (life) situations. The level of performance of self-educational activities ensures the efficiency of professional activity of future specialists.