Постановка проблеми. Досліджуючи проблеми професійної освіти та її результати, варто говорити не лише про набуття знань, умінь та навичок у професії, а і підготовку молоді до співіснування в соціумі, де людина себе має почувати впевнено і щасливо. Це висуває наперед проблему ефективної організації міжособистісних взаємин, яскравим показником якості яких є здатність до вирішення конфліктів. Мета статті: описати феномен конфліктологічної культури крізь призму професійної підготовки фахівця.
Матеріали і методи: термінологічний і структурний аналіз дефініцій «культура», «конфлікт», «грамотність», «компетентність» для визначення родових понять феномену «конфліктологічна культура» та його визначальних характеристик, узагальнення результатів наукових розвідок для визначення стану розробленості проблеми; моделювання для ідеалізації процесу формування конфліктологічної культури.
Результати. Конфліктологічна культура фахівця – складне інтегративне утворення, яке характеризується здатністю використати власний життєвий досвід і особистісні надбання (набуті знання, уміння та навички) для усвідомлення, сприйняття, аналізу і вирішення конфліктів у професійному середовищі. Феномен конфліктологічної культури фахівця має нетривіальну структуру, до якої входять культура ціннісно-смислової сфери, культура мислення, культура почуттів, комунікативна культура, культура уяви, усвідомлення контексту. Зазначені компоненти починають своє формування, як правило, ще зі школи (конфліктологічна грамотність) та набувають свого подальшого розвитку під час професійної підготовки (конфліктологічна компетентність) і професійної діяльності (конфліктологічна культура). Чітких меж у переходах від конфліктологічних грамотності, компетентності, культури не існує, оскільки це особистісні надбання кожного.
Висновки. З огляду на швидкі зміни у соціумі, що викликані глобалізаційними процесами в економіці, інформатизацією, проблемами безпеки тощо, професійна підготовка фахівців має обов’язково передбачати формування конфліктологічної компетентності, яка сприятиме розвитку конфліктологічної культури. Взаємодія в процесі спільної навчальної та навчально-професійної діяльності має узгоджуватися з предметною специфікою професійної підготовки і реалізовуватися у всіх типах взаємодії учасників освітнього процесу. Важливо, щоб майбутні фахівці набували досвіду творчої конфліктологічної професійної діяльності в усіх типах конфліктної взаємодії.

Formulation of the problem. Researching the problems of vocational education and its results, one should not only talk about acquiring knowledge, skills and skills in the profession, but also preparing young people for coexistence in a society where a person should feel confident and happy. This puts forward the problem of effective organization of interpersonal relationships, a clear indicator of the quality of which is the ability to resolve conflicts. Purpose of the article: to describe the phenomenon of conflict culture through the lens of professional training.
Materials and methods: terminological and structural analysis of definitions of "culture", "conflict", "literacy", "competence" to define generic concepts of the phenomenon "conflictological culture" and its defining characteristics, generalization of the results of scientific explorations to determine the state of development of the problem; modeling to idealize the process of forming a conflict culture.
Results. Conflict culture specialist - a complex integrative formation, characterized by the ability to use their own life experience and personal skills (acquired knowledge, skills) for awareness, perception, analysis and resolution of conflicts in the professional environment. The phenomenon of the conflicting culture of the specialist has a non-trivial structure, which includes the culture of the value-semantic sphere, the culture of thinking, the culture of feelings, the communicative culture, the culture of imagination, the awareness of the context. These components begin their formation, as a rule, from school (conflict literacy) and continue to develop during training (conflict competence) and professional activity (conflict culture). There are no clear boundaries in the transitions between conflicting literacy, competence, culture, as this is everyone's personal property.
Conclusions. In view of the rapid changes in the society caused by globalization processes in the economy, informatization, security problems, etc., the professional training of specialists should necessarily provide for the formation of conflicting competence, which will contribute to the development of conflict culture. The interaction in the process of joint educational and training activities should be consistent with the specifics of vocational training and be implemented in all types of interaction of participants in the educational process. It is important for future professionals to gain experience of creative conflict-related professional activity in all types of conflict interaction.

Постановка проблеми. Стаття присвячена питанням готовності майбутнього викладача професійного навчання у галузі транспорту до застосування ІКТ. На сьогодні відсутні наукові дослідження, присвячені системному вивченню процесу формування готовності цієї категорії інженерно-педагогічних працівників. Метою статті є визначення основних компонентів готовності майбутнього викладача професійного навчання у галузі транспорту до застосування ІКТ у професійній діяльності.
Матеріали і методи: теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація – для вивчення науково-теоретичних положень і практичного досвіду формування готовності майбутніх інженерів-педагогів в галузі транспорту до застосування ІКТ у професійній діяльності; абстрагування, моделювання, рефлексія власної науково-педагогічної діяльності – для обґрунтування та розроблення моделі системи формування готовності майбутніх інженерів-педагогів у галузі транспорту до застосування ІКТ в професійній діяльності й визначення організаційно-педагогічних умов її ефективного функціонування.
Результати. Уточнено поняття «готовність до діяльності» майбутніх викладачів професійного навчання. Визначено структуру готовності майбутніх викладачів професійного навчання у галузі транспорту до застосування ІКТ.
Висновки. вчені-дослідники визначають структуру професійно-педагогічних умінь вчителя (викладача), виходячи з функцій педагогічної діяльності, етапів управління освітнім процесом та логіки процесу розглянутої діяльності. Аналіз науково-педагогічної літератури та результатів власного дослідження свідчить, що для виявлення компонентного складу умінь застосування ІКТ у професійній діяльності необхідно опиратися на такі структурні складові діяльності викладача професійного навчання у галузі транспорту, як: гностична, проектувально-конструктивна, контрольно-оцінювальна, організаційна та комунікативна. Відповідно розрізняють гностичні, проектувально-конструктивні, контрольно-оцінювальні, організаційні та комунікативні вміння застосування ІКТ у професійній діяльності, зокрема і викладачем професійного навчання в галузі транспорту.

Formulation of the problem. The article deals with the readiness of future teachers of vocational training to apply ICT as a pedagogical category. At present, there are no scientific studies on the study of the process of forming readiness of this category of engineering and teaching staff. The purpose of the article is to identify the main components of a future teacher's professional readiness in the field of transport for the application of ICT in professional activity.
Materials and methods: theoretical: analysis, synthesis, generalization, comparison, systematization - to study the scientific-theoretical provisions and practical experience of forming the readiness of future engineers-educators in the field of transport to use ICT in professional activity; abstraction, modeling, reflection of own scientific and pedagogical activity - to substantiate and develop a model of the system of formation of future engineers-pedagogues in the field of transport for the application of ICT in professional activity and to determine the organizational and pedagogical conditions of its effective functioning.
Results. The concept of “readiness for activity” of future teachers of vocational training has been determined.  The structure of future teachers' training in the field of transport for the application of ICT has been determined.
Conclusions. Scientists-researchers determine the structure of professional and pedagogical skills of the teacher (teacher), based on the functions of pedagogical activity, stages of management of the educational process and logic of the process of the activity. The analysis of the scientific-pedagogical literature and the results of own research shows that in order to identify the component composition of ICT skills in professional activity, it is necessary to rely on such structural components of the teacher's professional training in the field of transport as: gnostic, design-constructive, control and evaluation, organizational and evaluation communicative. Accordingly distinguish gnostic, design and construction, control and evaluation, organizational and communication skills in the use of ICT in professional activity, including the teacher of professional training in the field of transport.

Постановка проблеми. У статті здійснюється теоретичний аналіз феномену «інформаційно-освітнє середовище», презентується та аналізується його ієрархічна структура, визначаються основні принципи його проєктування (багатосередовищності, варіативності, адаптованості, доступності відкритості, технічної адаптованості та ефективності) та розкривається сутність кожного з них.
Матеріали і методи. У статті використано теоретичні методи пізнання:  структурно-логічний аналіз, термінологічний аналіз, моделювання.
Результати. Схарактеризовано основні функції інформаційно-освітнього середовища (інтерактивна, комунікаційна, інформаційна, координувальна, розвивальна, культуро-формувальна та професійно-орієнтувальна). Доведено, що сучасне інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти за своєю суттю є унікальним, яке включає до себе програмно-апаратне забезпечення та враховує існуючі психолого-педагогічні умови конкретного закладу вищої освіти. Обґрунтовано, що проєктування інформаційно-освітнього середовища сучасного закладу вищої освіти за своєю суттю є інноваційною діяльністю, оскільки має свої специфічні технологічні особливості. Наведено умови інтенсифікації усіх рівнів освітнього процесу закладу вищої освіти, а саме: систематизація та структуризація усієї системи вищої освіти, підбір оптимальних технологій та інструментів, визначення змістового наповнення інформаційно-освітнього середовища, відповідність рівня підготовки персоналу з технологічного супроводження.
Висновки. Інформаційно-освітнє середовище безпосередньо сприяє підвищенню ефективності та якості навчально-виховного процесу вишу, що у свою чергу підвищує рівень професійної підготовки майбутніх фахівців за рахунок реалізації можливостей комп’ютерних засобів, поглиблення міжпредметних зв’язків, поширення інформаційно-методичної підтримки науково-педагогічних працівників і студентів.

Formulation problem. The article provides a theoretical analysis of the phenomenon of "information and educational environment", presents and analyzes its hierarchical structure, defines the basic principles of its projecting (multi-environment, variability, adaptability, accessibility, openness, technical adaptability and efficiency) and reveals the essence of each of them.
Materials and methods. The article uses theoretical methods of cognition: structural and logical analysis, terminological analysis, modeling.
Resultate. The publication provides the main functions of the information and educational environment (interactive, communicative, informative, coordinating, developing, culture-forming,  vocational and orientational) and highlights the essence of each of them. The paper proves that the modern information and educational environment of a higher education institution is inherently unique, which includes software and hardware and takes into account the existing psychological and pedagogical conditions of a particular institution of higher education. The publication argues that the projecting of the information and educational environment of a modern institution of higher education is inherently an innovative activity, since it has its own specific technological features. In the article, the author gives the conditions for the intensification of all levels of the educational process of an institution of higher education, namely: the systematization and structuring of the entire higher education system, the selection of optimal technologies and tools, the definition of the content of the information and educational environment, the correspondence of the level of personnel training for technological support.
Conclusions. It is argued in the article that the information and educational environment directly contributes to an increase in the effectiveness and quality of the educational process of the university, which in turn increases the level of professional training of future specialists through the implementation of the capabilities of computer tools, the deepening of interdisciplinary connections, the dissemination of informational methodological support of scientific and pedagogical workers and students.

Формулювання проблеми. Формування та розвиток інформаційно-цифрової культури фахівців, у тому числі з фізичної культури та спорту, потребує підвищення їх розумової працездатності в умовах інформатизації освіти. Зазначене вимагає звернути особливу увагу у процесі розвитку інформаційно-цифрової культури фахівців фізичної культури та спорту на підвищення характеристик інтелектуальної роботи студентів факультетів фізичного виховання ЗВО у процесі їх професійної підготовки.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; узагальнення та систематизація теоретичних відомостей щодо професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту та розвитку їх інформаційно-цифрової культури. Емпіричні методи: порівняння рівня розумової продуктивності проводилось за загальноприйнятою методикою з використанням коректурних таблиць Анфімова.
Результати. Підвищення показників розумової продуктивності майбутніх фахівців ФКіС є основою для розвитку інформаційно-цифрової культури таких фахівців. За результатами дослідження встановлено, що після проведення спеціального заняття з розвитку інтелектуальних здібностей студентів серед обстежених студентів 19,3 % мали відмінну, 35,4 % – добру, 29,3 % – задовільну, а 16 % – незадовільну розумову продуктивність. Вивчення динаміки розумової працездатності майбутніх фахівців ФКіС в умовах інформатизації освіти впродовж спеціального навчального заняття показало, що протягом експерименту у студентів спостерігали підвищення показників розумової продуктивності.
Висновки. Сучасний етап розвитку суспільства ставить перед вищою освітою завдання підготовки не лише фахівців з окремої галузі, а й повноцінних членів суспільства, що неможливо уявити без уміння використовувати інформаційні технології у професійній діяльності та повсякденному житті. Для змін у системі вищої освіти майбутніх фахівців ФКіС необхідно вирішити проблему спеціальної підготовки, навчання до життя в інформаційному суспільстві.

Problem formulation. The formation and development of information and digital culture of specialists, including in physical culture and sports, requires increasing their mental capacity in terms of informatization of education. This requires paying special attention in the development of information and digital culture of specialists in physical culture and sports to improve the characteristics of intellectual work of students of the faculties of physical education ZVO in the process of their professional training.
Materials and methods. Theoretical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature; generalization and systematization of theoretical information on professional training of future specialists in physical culture and sports and the development of their information and digital culture. Empirical methods: comparison of the level of mental productivity was performed according to the generally accepted method using Anfimov's correction tables.
Results. Improving the mental productivity of future specialists FKiS is the basis for the development of information and digital culture of such specialists. According to the results of the study, after a special lesson on the development of intellectual abilities of students among the surveyed students 19.3% had excellent, 35.4% - good, 29.3% - satisfactory, and 16% - unsatisfactory mental performance. The study of the dynamics of mental performance of future specialists FKiS in terms of informatization of education during a special training session showed that during the experiment, students observed an increase in mental performance.
Conclusions. The current stage of development of society puts before higher education the task of training not only professionals in a particular field, but also full members of society, which is impossible to imagine without the ability to use information technology in professional activities and everyday life. For changes in the system of higher education of future specialists of FKiS it is necessary to solve the problem of special training, training for life in the information society.

Формулювання проблеми. Винятково важливого значення набуває модернізація професійної підготовки вчителів фізичної культури у ЗВО у напрямку опанування студентами комплексом інноваційних знань, умінь і навичок у галузі ФКіС, формування професійних інтересів, професійних мотивів та ціннісних орієнтацій, що забезпечують готовність майбутніх вчителів фізичної культури до професійної діяльності з організації спортивно-масових заходів.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; узагальнення та систематизація теоретичних відомостей щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації спортивно-масових заходів. Статистичний аналіз проводився з використанням t-критерію Ст’юдента.
Результати. Під час експериментального впровадження моделі формування готовності майбутнього вчителя фізичної культури до організації спортивно-масових заходів було доцільно поєднані традиційні методи навчання та інноваційні технології, широко використано новітні форми організації та проведення навчальних занять зі зростанням ролі інтерактивних форм організації навчального процесу, використанням індивідуалізованих освітніх траекторій для студентів; залучено сучасні технології і засоби контролю; створено комплекси вправ та відповідний методичний супровід. Це обумовило потребу у розробці критеріальної бази дослідження, тому розроблено три критерії – предметний, методичний і особистісний. Їх показниками виступили обсяг знань, організаційні дії, мотивація, самоаналіз. Критерії та показники дозволяють охарактеризувати рівні готовності до майбутніх учителів фізичної культури до організації спортивно-масових заходів: репродуктивний, продуктивний, високий.
Висновки. Педагогічний експеримент показав ефективність запропонованої моделі підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до організації спортивно-масових заходів, що підтверджено статистичними методами (методи Ст’юдента та c² Пірсона) на рівні значущості 0,05.

Problem formulation. Modernization of professional training of physical education teachers in the Free Economic Zone is becoming extremely important in the direction of students mastering a set of innovative knowledge, skills and abilities in the field of FCiS, -mass events.
Materials and methods. Theoretical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature; generalization and systematization of theoretical information on the preparation of future physical education teachers for the organization of sports events. Statistical analysis was performed using Student's t-test.
Results. During the experimental implementation of the model of forming the readiness of future physical education teachers to organize sports events, it was advisable to combine traditional teaching methods and innovative technologies, widely used the latest forms of organization and training with the growing role of interactive forms of educational process. students; modern technologies and means of control are involved; created sets of exercises and appropriate methodological support. This necessitated the development of a criterion base for the study, so three criteria were developed - subject, methodological and personal. Their indicators were the amount of knowledge, organizational actions, motivation, introspection. Criteria and indicators allow to characterize the levels of readiness of future physical education teachers to organize sports events: reproductive, productive, high.
Conclusions. The pedagogical experiment showed the effectiveness of the proposed model of training future physical education teachers to organize sports events, which is confirmed by statistical methods (methods of Student and χ2 Pearson) at the level of significance of 0.05.