У статті представлено стан розробленості проблеми формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти. Неформальна освіта як альтернатива унормованим й усталеним для українських закладів вищої освіти форматам професійної підготовки є більш гнучкою і може бути спрямована, зокрема, на формування у студентів технічних спеціальностей здоров’язбережувальної компетентності. Незважаючи на багатоаспектність досліджень, проблема формування здоров’язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти засобами фізичного виховання недостатньо досліджена в теоретико-методологічному та методичному аспектах.
Методи: теоретичні – аналіз, узагальнення, систематизація для вивчення філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, нормативно-правових документів, що регламентують діяльність ЗВО, дисертаційних робіт з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; класифікація, систематизація та узагальнення наукових даних; емпіричні – діагностичні (опитування, спостереження, бесіди, анкетування, тестування) для вивчення педагогічного досвіду щодо досліджуваного педагогічного явища.
Результати констатувального етапу експерименту актуалізували потребу розробки моделей формування здоров’язбережувальної компетентності у технічних фахівців в умовах неформальної освіти.
Висновки. За результатами проведеного аналізу та узагальнення науково-методичних праць встановлено, що потреба у формуванні мотивів і цінностей здорового способу життя, теоретичних знань про здоров’я та методи його збереження, вмінь їх використовувати та рефлексувати актуалізує проблему формування здоров’язбережувальної компетентності у технічних фахівців у межах їхньої професійної підготовки.

Formulation of problem. The article presents the state of development of the problem of formation of health-preserving competence of future specialists of technical specialties in the conditions of non-formal education. Non-formal education as an alternative to the standardized and established for Ukrainian higher education institutions formats of professional training is more flexible and can be aimed, in particular, at the formation of students' technical specialties of health competence. Despite the multifaceted research, the problem of forming health-preserving competence of students of technical specialties in the context of non-formal education through physical education is insufficiently studied in theoretical, methodological and methodological aspects.
Methods: theoretical - analysis, generalization, systematization for the study of philosophical, psychological and pedagogical, methodological literature, legal documents governing the activities of free economic zones, dissertations to determine the state of development of the problem; classification, systematization and generalization of scientific data; empirical - diagnostic (surveys, observations, interviews, questionnaires, testing) to study the pedagogical experience of the studied pedagogical phenomenon.
The results of the observational stage of the experiment highlighted the need to develop models for the formation of health-preserving competence in technicians in non-formal education.
Conclusions. According to the results of the analysis and generalization of scientific and methodical works it is established that the need to form motives and values of a healthy lifestyle, theoretical knowledge about health and methods of its preservation, ability to use and reflect them actualizes the problem of forming health competence in technical specialists. Within the limits of their professional training.

Формулювання проблеми. Професійний розвиток магістра освіти неможливий без вільної орієнтації в інформаційному просторі, здатності швидко сприймати й обробляти значні обсяги інформації, постійно оновлювати власні знання, розширювати спектр необхідних умінь і навичок. Зважаючи на означену проблему, у статті теоретично обґрунтовано модель формування аналітичної компетентності майбутніх магістрів освіти у процесі вивчення фахових дисциплін, представлено результати ефективності впровадженої моделі у освітній процес.
Матеріали і методи. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: узагальнення наукових джерел з метою обґрунтування методологічної основи дослідження; структурно-логічний аналіз для визначення складових аналітичної компетентності майбутніх магістрів освіти, критеріїв і показників для опису рівнів її сформованості; метод моделювання для побудови моделі.
Результати. Розроблено модель ґрунтується на системному, компетентнісному, синергетичному, інформаційному, діяльнісному, особистісно-діяльнісному підходах та принципах науковості, системності й послідовності, зв’язку навчання з життям, свідомості та активності в навчанні, професійної спрямованості, технологічності, когнітивної візуалізації, передбачає залучення методів (рольові ігри, «Веб-квест», майндмеппінг, проектів, «мозкового штурму», «Коло ідей», «Таблиця Елвермана», конкретної ситуації), засобів (технічні засоби (комп’ютерні можливості та ресурси мережі Інтернет), освітні ресурси, спеціалізоване програмне забезпечення; хмаро-орієнтовані сервіси) і форм (проблемні лекції, семінари, тренінги, майстер-класи, аналітичні звіти, проєкти, наукові дослідження; ігрові форми, змішане навчання, науково-практичні конференції, вебінари, самостійна та індивідуальна робота, кваліфікаційна робота), удосконалення навчально-методичного забезпечення фахових дисциплін і впровадження спецкурсів «Методологія та організація наукових досліджень» та «Комп’ютерна інфографіка у роботі вчителя».

Problem formulation. Professional development of the master of education is impossible without free orientation in the information space, the ability to quickly perceive and process large amounts of information, constantly update their knowledge, expand the range of necessary skills and abilities. Given this problem, the article theoretically substantiates the model of formation of analytical competence of future masters of education in the process of studying professional disciplines, presents the results of the effectiveness of the implemented model in the educational process.
Materials and methods. To achieve this goal, the methods of the theoretical level of scientific knowledge were used: generalization of scientific sources in order to substantiate the methodological basis of the study; structural and logical analysis to determine the components of the analytical competence of future masters of education, criteria and indicators to describe the levels of its formation; modeling method for model construction.
Results. The developed model is based on systemic, competence, synergetic, informational, activity, personal-activity approaches and principles of scientificity, system and sequence, connection of learning with life, consciousness and activity in learning, professional orientation, manufacturability, cognitive visualization, provides methods role-playing games, "Web-quest", mindmapping, projects, "brainstorming", "Circle of ideas", "Elverman's table", a specific situation), tools (technical means (computer capabilities and Internet resources), educational resources , specialized software; cloud-oriented services) and forms (problem lectures, seminars, trainings, master classes, analytical reports, projects, research; game forms, blended learning, scientific-practical conferences, webinars, independent and individual work, qualification work), improvement of educational and methodical support of professional disciplines and introduction of special courses "Methodology and organization of scientific research ”and“ Computer infographics in the work of a teacher ”.
Conclusions. The developed model is an integral and open system, at the same time its efficiency further needs experimental verification.

Формулювання проблеми. Розроблена модель розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей у процесі професійної підготовки актуалізує перевірку її ефективності. Метою статті є подання результатів педагогічного експерименту щодо перевірки ефективності такої моделі.
Матеріали і методи. В ході дослідження були використані теоретичні методи (аналіз результатів науково-педагогічних досліджень для визначення можливих методик статистичного аналізу), емпіричні (анкетування, бесіди, тестування для аналізу результатів підготовки), статистичні методи (критерій Стьюдента для оцінки середніх навчальних досягнень).
Результати. У статті описано етапи педагогічного експерименту, критеріальну основу дослідження, Наведено кількісний та якісний аналіз результатів, підтверджено позитивну динаміку в рівнях розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей.
Висновки. Статистичний аналіз одержаних результатів дає підстави говорити про ефективність моделі розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей у процесі професійної підготовки, оскільки підтвердив на рівні значущості 0,05 її ефективність: позитивна динаміка зростання середніх за всіма показниками у експериментальній групі статистично вища по відношенню до контрольної групи. Подальших наукових пошуків потребує удосконалення системи професійної підготовки вчителів природничо-математичних спеціальностей через формування і розвиток ключових професійних компетентностей в умовах функціонування дистанційної, неформальної та цифрової освіти.

Problem formulation. The developed model of development of information and digital competence of future teachers of natural and mathematical specialties in the process of professional training actualizes the check of its efficiency. The purpose of the article is to present the results of a pedagogical experiment to test the effectiveness of such a model.
Materials and methods. The study used theoretical methods (analysis of the results of scientific and pedagogical research to determine possible methods of statistical analysis), empirical (questionnaires, interviews, testing to analyze the results of training), statistical methods (Student's criterion for assessing secondary academic achievement).
Results. The article describes the stages of the pedagogical experiment, the criterion basis of the study, provides a quantitative and qualitative analysis of the results, confirmed the positive dynamics in the levels of development of information and digital competence of future teachers of natural sciences and mathematics.
Conclusions. Statistical analysis of the obtained results gives grounds to speak about the effectiveness of the model of development of information and digital competence of future teachers of natural sciences and mathematics in the process of training, as confirmed at the level of significance of 0.05 its effectiveness: positive growth dynamics in relation to the control group. Further scientific research is needed to improve the system of professional training of teachers of natural and mathematical specialties through the formation and development of key professional competencies in the functioning of distance, non-formal and digital education.

У статті представлено стан розробленості проблеми формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти. Неформальна освіта як альтернатива унормованим й усталеним для українських закладів вищої освіти форматам професійної підготовки є більш гнучкою і може бути спрямована, зокрема, на формування у студентів технічних спеціальностей здоров’язбережувальної компетентності. Незважаючи на багатоаспектність досліджень, проблема формування здоров’язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти засобами фізичного виховання недостатньо досліджена в теоретико-методологічному та методичному аспектах.
Методи: теоретичні – аналіз, узагальнення, систематизація для вивчення філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, нормативно-правових документів, що регламентують діяльність ЗВО, дисертаційних робіт з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; класифікація, систематизація та узагальнення наукових даних; емпіричні – діагностичні (опитування, спостереження, бесіди, анкетування, тестування) для вивчення педагогічного досвіду щодо досліджуваного педагогічного явища.
Результати констатувального етапу експерименту актуалізували потребу розробки моделей формування здоров’язбережувальної компетентності у технічних фахівців в умовах неформальної освіти.
Висновки. За результатами проведеного аналізу та узагальнення науково-методичних праць встановлено, що потреба у формуванні мотивів і цінностей здорового способу життя, теоретичних знань про здоров’я та методи його збереження, вмінь їх використовувати та рефлексувати актуалізує проблему формування здоров’язбережувальної компетентності у технічних фахівців у межах їхньої професійної підготовки.

Formulation of problem. The article presents the state of development of the problem of formation of health-preserving competence of future specialists of technical specialties in the conditions of non-formal education. Non-formal education as an alternative to the standardized and established for Ukrainian higher education institutions formats of professional training is more flexible and can be aimed, in particular, at the formation of students' technical specialties of health competence. Despite the multifaceted research, the problem of forming health-preserving competence of students of technical specialties in the context of non-formal education through physical education is insufficiently studied in theoretical, methodological and methodological aspects.
Methods: theoretical - analysis, generalization, systematization for the study of philosophical, psychological and pedagogical, methodological literature, legal documents governing the activities of free economic zones, dissertations to determine the state of development of the problem; classification, systematization and generalization of scientific data; empirical - diagnostic (surveys, observations, interviews, questionnaires, testing) to study the pedagogical experience of the studied pedagogical phenomenon.
The results of the observational stage of the experiment highlighted the need to develop models for the formation of health-preserving competence in technicians in non-formal education.
Conclusions. According to the results of the analysis and generalization of scientific and methodical works it is established that the need to form motives and values of a healthy lifestyle, theoretical knowledge about health and methods of its preservation, ability to use and reflect them actualizes the problem of forming health competence in technical specialists. Within the limits of their professional training.

Формулювання проблеми. З огляду на підвищені вимоги сучасного ринку праці до економістів особливого значення набуває культура професійної комунікації фахівця з економіки як складова його загальної професійної культури. Будучи одночасним поєднанням професії з мистецтвом мови й мистецтвом мовлення, культура професійної комунікації виступає сукупним показником не лише професійного досвіду, рівня професійних знань, умінь, навичок, а й почуттів і зразків поведінки та потребує цілеспрямованого свого формування.
Матеріали і методи. Теоретичні: історичний, функціональний та структурний, термінологічний аналіз, узагальнення та екстраполяція наукових результатів з проблеми дослідження, педагогічне проєктування; емпіричні: спостереження за освітнім процесом, узагальнення практики.
Результати. Провідна ідея дослідження полягає у тому, що формування культури професійної комунікації майбутніх фахівців з економіки має відбуватися цілеспрямовано у спеціально створеному в ЗВО інформаційно-освітньому середовищі, де передбачено інтеграцію мовно-мовленнєвої, інформатичної та економічної підготовки майбутніх фахівців з економіки на засадах теорії соціальної комунікації, пріоритетних напрямів державної політики інформатизації і розвитку інформаційного суспільства та сучасної парадигми професійної освіти. Концепція формування культури професійної комунікації майбутніх фахівців з економіки охоплює методологічний, теоретичний і практичний концепти.
Висновки. Концептуальні засади формування культури професійної комунікації майбутніх фахівців з економіки ґрунтуються на положеннях нормативно-правової бази професійної освіти, філософських положеннях теорії наукового пізнання явищ дійсності, психологічних положеннях теорії особистості, психолого-педагогічній теорії розвитку і саморозвитку професійних якостей особистості, положеннях діяльнісної теорії, про єдність пізнавальної теоретичної та практичної діяльності, теорії проблемного навчання та врахуванні закономірностей освітнього процесу.

Problem formulation. Given the increased demands of the modern labor market to economists, the culture of professional communication of an economist as a component of his general professional culture acquires special significance. As a simultaneous combination of profession with the art of language and the art of speech, the culture of professional communication is a cumulative indicator not only of professional experience, level of professional knowledge, skills, but also feelings and patterns of behavior and requires purposeful formation.
Materials and methods. Theoretical: historical, functional and structural, terminological analysis, generalization and extrapolation of scientific results on the research problem, pedagogical design; empirical: observation of the educational process, generalization of practice.
Results. The main idea of ​​the study is that the formation of a culture of professional communication of future economists should take place purposefully in a specially created in ZVO information and educational environment, which provides integration of speech, information and economic training of future economists on the basis of social communication theory. priority areas of state policy of informatization and development of the information society and the modern paradigm of vocational education. The concept of forming a culture of professional communication of future specialists in economics covers methodological, theoretical and practical concepts.
Conclusions. Conceptual principles of forming a culture of professional communication of future economists are based on the provisions of the legal framework of vocational education, philosophical provisions of the theory of scientific knowledge of reality, psychological provisions of personality theory, psychological and pedagogical theory of development and self-development of professional personality. cognitive theoretical and practical activities, the theory of problem-based learning and taking into account the laws of the educational process.