Постановка проблеми. Реалізація основних положень Болонської декларації та різних цільових програм в системі вищої освіти обумовлює поступову трансформацію цілої низки чинників, що стосуються сфери освіти, серед яких сьогодні набуває усе більшої популярності змішана форма навчання. Мета статті: описати наявні моделі змішаного навчання та особливості їх упровадження в освітній процес в межах професійної підготовки фахівця.
Матеріали і методи. Для отримання основних результатів використано теоретичні методи наукового пошуку: аналіз та узагальнення результатів наукових джерел для визначення ступеня розробленості проблеми дослідження, термінологічний аналіз для з’ясування сутності категорії «змішане навчання», структурно-логічний аналіз для характеристики наявних моделей змішаного навчання.
Результати: серед моделей змішаного навчання розрізняють моделі:  «Face-to-Face Driver» («Драйвер-очна освіта»);  «Rotation Model» («Ротаційна модель»);  «Flex Model» («Гнучка модель»);  «On-line Lab» («Онлайн лабораторія»); «Self-Blend Model» (Модель «Змішай сам»);  «On-line Driver Model» («Драйвер - онлайн навчання»)
Висновки. До особливостей упровадження змішаного навчання слід віднести: студентоорієнтованість, продуктивність, високу інтерактивність, оптимізацію роботи викладача, прозорість і контрольованість процесу навчання з боку адміністрації. Дистанційне навчання потребує також високого рівня внутрішнього контролю і здатності до самонавчання, тоді коли не всі учасники навчального процесу мають готовність працювати самостійно. У межах традиційного навчання викладач може контролювати процес виконання роботи, спрямовувати діяльність студента, мотивувати його до роботи. Викладач в цьому випадку може одразу прийти на допомогу, що є важливим при обмеженому часі на навчання і виконання завдань.

Formulation of the problem. The implementation of the main provisions of the Bologna Declaration and various targeted programs in the higher education system leads to the gradual transformation of a number of factors related to education, among which today is increasingly popular blended form of education. The purpose of the article: to describe the existing models of blended learning and the features of their introduction into the educational process within the professional training of the specialist.
Materials and methods. Theoretical methods of scientific research were used to obtain the main results: analysis and generalization of scientific sources to determine the degree of development of the research problem, terminological analysis to clarify the essence of the category "blended learning", structural and logical analysis to characterize existing models of blended learning.
Results. Among the models of blended learning, there are models: "Face-to-Face Driver"; "Rotation Model"; "Flex Model"; "On-line Lab"; "Self-Blend Model"; "On-line Driver Model".
Conclusions. The peculiarities of the introduction of blended learning include student orientation, productivity, high interactivity, optimization of teachers work, transparency and control of the learning process by the administration. Distance learning also requires a high level of internal control and the ability to self-learn, while not all participants in the learning process are willing to work independently. Within the framework of traditional teaching, the teacher can control the process of work performance, direct the student's activity, and motivate him to work. In this case, the teacher can immediately come to the rescue, which is important with limited time for training and assignments.

Формулювання проблеми. Математична освіта є одним із базових елементів системи профільної підготовки майбутніх вчителів фізико-математичних дисциплін. Для них математика є не тільки навчальною дисципліною, а й першоосновою для побудови фундаменту логічного мислення учнів, розвитку їх розумових, творчих та пізнавальних здібностей, що визначається високим рівнем сформованості у майбутніх вчителів фізико-математичних дисциплін відповідних інтелектуальних вмінь.
Матеріали і методи. Аналіз, систематизація й узагальнення педагогічних та психологічних досліджень, законодавчих і нормативних документів; моделювання для розробки моделі формування інтелектуальних вмінь майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін; педагогічне спостереження за навчально-виховним процесом; статистичні з метою обробки результатів експериментальної роботи.
Результати. На початку експерименту для визначення рівнів сформованості математичної компетентності майбутніх учителів фізико-математичних спеціальностей в процесі вивчення фахових дисциплін було проведено їх попереднє оцінювання: контрольна робота, тестування з завданнями на відповідність, тестування з теоретичними запитаннями, індивідуальне науково-дослідне завдання та тестування на загальну характеристику інтелекту Р. Кеттелла. У ході формувального експерименту були визначені фактичні можливості вирішення проблеми через використання прийомів та засобів інтенсифікації процесу навчання, формування та розвиток самостійної роботи студентів, удосконалення змісту навчальних планів з підготовки бакалаврів фізико-математичних факультетів педагогічних університетів.
Висновки. На основі зіставлення отриманих результатів, їх кількісного статистичного та якісного аналізу виявлено, що реалізація моделі формування математичної компетентності майбутніх учителів фізико-математичних спеціальностей призвела до суттєвих статистично значущих змін у рівнях її сформованості в студентів експериментальної групи.

Formulation of the problem. Mathematical education is one of the basic elements of the system of specialized training of future teachers of physical and mathematical disciplines. For them, mathematics is not only a discipline, but also the basis for building the foundation of logical thinking of students, the development of their mental, creative and cognitive abilities, which is determined by the high level of formation of future teachers of physical and mathematical disciplines.
Materials and methods. Analysis, systematization and generalization of pedagogical and psychological research, legislative and regulatory documents; modeling to develop a model for the formation of intellectual skills of future teachers of physical and mathematical disciplines; pedagogical observation of the educational process; statistical in order to process the results of experimental work.
Results. At the beginning of the experiment to determine the levels of formation of mathematical competence of future teachers of physical and mathematical specialties in the process of studying professional disciplines, their preliminary evaluation was carried out: control work, testing with compliance tasks, testing with theoretical questions, individual research task and general performance testing. intelligence of R. Kettell. During the formative experiment, the actual possibilities of solving the problem through the use of techniques and means of intensifying the learning process, formation and development of independent work of students, improving the content of curricula for bachelors of physics and mathematics faculties of pedagogical universities.
Conclusions. Based on the comparison of the obtained results, their quantitative statistical and qualitative analysis, it was found that the implementation of the model of formation of mathematical competence of future teachers of physical and mathematical specialties led to significant statistically significant changes in the levels of its formation in students of the experimental group.

Формулювання проблеми. Теоретичний аналіз результатів науково-педагогічних досліджень з проблем підготовки майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії, вивчення практичного досвіду їх підготовки дозволили виявити протиріччя між потребою суспільства у професійно-компетентних фахівцях з фізичної терапії, ерготерапії та відсутністю спрямованості професійної підготовки майбутніх бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії на набуття достатнього досвіду фізичної реабілітації дітей дошкільного віку. З огляду на різноманітність напрацьованих у методології педагогічних досліджень варто конкретизувати застосування таких підходів до процесу підготовки майбутніх бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку. У вимірі методологічного обґрунтування дослідження процесу професійної підготовки готовності майбутніх бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку набуває актуальності з’ясування змісту методологічних підходів.
Матеріали і методи. Теоретичні: аналіз та систематизація наукових джерел, інтегральний аналіз, логіко-системний аналіз, класифікація, аналогія, індукція, дедукція, узагальнення науково-теоретичних і практичних даних.
Результати. Розкрито роль та значення методологічних підходів до формування готовності майбутніх бакалаврів фізичної терапії та ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку, до яких включаємо системний, аксіологічний, професійно-діяльнісний, особистісно-орієнтований, здоров’язбережувальний, біоетичний підходи.
Висновки. Ґрунтуючись на визначених методологічних підходах до процесу підготовки майбутнього бакалавра з фізичної терапії, ерготерапії, у подальших дослідженнях важливо визначити сукупність принципів, які лежать в основі досліджуваного процесу формування готовності майбутніх бакалаврів фізичної терапії та ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку.

Problem formulation. Theoretical analysis of the results of scientific and pedagogical research on the problems of training future bachelors in physical therapy, ergotherapy, studying the practical experience of their training revealed contradictions between society's need for professionally competent specialists in physical therapy, ergotherapy and lack of focus of professional prepare to formation sufficient experience in physical rehabilitation of preschool children. Given the diversity of pedagogical research developed in the methodology, it is necessary to specify the application of such approaches to the process of training future bachelors of physical therapy, ergotherapy for physical rehabilitation of preschool children. In measuring the methodological justification of the study of the process of professional training of future bachelors of physical therapy, ergotherapy for physical rehabilitation of preschool children, it becomes important to clarify the content of methodological approaches.
Materials and methods. Theoretical: analysis and systematization of scientific sources, integrated analysis, logical-system analysis, classification, analogy, induction, deduction, generalization of scientific-theoretical and practical data.
Results. The role and importance in the formation of readiness of future bachelors of physical therapy and ergotherapy for physical rehabilitation of preschool children have systemic, axiological, professional, personality-oriented, health, bioethical approaches.
Conclusions. Based on certain methodological approaches to the process of preparing a future bachelor of physical therapy, occupational therapy, in further research it is important to determine the set of principles underlying the process of forming the readiness of future bachelors of physical therapy and ergotherapy for physical rehabilitation of preschool children.

Формулювання проблеми. Провідна роль у закладенні підвалин збереження здоров’я молоді належить не лише сім’ї, а й школі, де фізична культура як шкільний предмет покликана сформувати засади здорового способу життя. При цьому заклад загальної середньої освіти позиціонується як осередок, в якому створені необхідні умови для формування, збереження і зміцнення фізичного, духовного, психологічного і соціального здоров’я всіх учасників освітнього процесу, а вчитель фізичної культури водночас має виступати і ініціатором створення такого осередку, і рушієм позитивних змін у діяльності закладу освіти в бік здоров’яформування й здоров’язбереження молоді на засадах гуманістичної педагогіки та основних принципів функціонування Нової української школи.
Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; педагогічне спостереження.
Результати. Одержані результати підтвердили важливість впровадження в освітній процес ЗВО педагогічної системи професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації ФОС ЗЗСО. Бесіди, опитування в цілому підтверджують думку про те, що в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури в закладі вищої освіти не приділяється достатньої уваги інтерактивним методам роботи зі студентами, майбутні фахівці недостатньо задіяні в фізкультурно-оздоровчих та здоров’язбережувальних заходах, науково-дослідницькій роботі, що їх організовують та проводять науково-педагогічні працівники у напрямі здоров’язбереження та здоров’яформування.
Висновки. Орієнтація на формування компетентності «бути здоровим» обумовила запит на оздоровчу фізичну культуру, яка останнім часом займає провідні позиції у закладах освіти як в Україні, так і за кордоном. Основу оздоровчої фізичної культури складає здоровий спосіб життя людини, що складається з правил поведінки, харчування, думок, вчинків і звичок. Навчати здоровому способу життя необхідно з дитинства, щоб особа формувалася фізично, психологічно і духовно здоровою, а також відчувала потребу в здоровому способі життя.

Formulation of the problem. The leading role in laying the foundations for the health of young people belongs not only to the family, but also to the school, where physical education as a school subject is designed to form the foundations of a healthy lifestyle. The general secondary education institution is positioned as a center in which the necessary conditions are created for the formation, preservation and strengthening of physical, spiritual, psychological and social health of all participants in the educational process, and the physical education teacher must initiate the creation of such a center the engine of positive changes in the activities of the educational institution in the direction of health formation and health of young people on the basis of humanistic pedagogy and the basic principles of the New Ukrainian school.
Materials and methods. System analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; pedagogical observation.
Results. The obtained results confirmed the importance of introducing the pedagogical system of professional training of future physical education teachers to the organization of FOS ZZSO in the educational process. Methods of working with students, future professionals are insufficiently involved in physical culture and health and health activities, research work, organized and conducted by research and teaching staff in the field of health and health formation.
Conclusions. The focus on the formation of the competence to "be healthy" has led to a demand for health-improving physical culture, which has recently taken a leading position in educational institutions both in Ukraine and abroad. The basis of health physical culture is a healthy lifestyle, consisting of rules of conduct, nutrition, thoughts, actions and habits. It is necessary to teach a healthy lifestyle from childhood, so that a person is formed physically, psychologically and spiritually healthy, as well as feel the need for a healthy lifestyle.

Формулювання проблеми. Дозвіллєва діяльність є сферою вільного розвитку індивіда, що здійснюється відповідно до його потреб з метою отримання задоволення. Проте є підстави стверджувати, що у сфері дозвілля поширеними є гендерні стереотипи дискримінаційного характеру, які негативно впливають на формування дозвіллєвих орієнтацій чоловіків і жінок, доступ до активного і цікавого дозвілля.
Матеріали і методи. Для аналізу кількісного ресурсу дозвіллєвої сфери, порівняння часових витрат чоловіків і жінок на повноцінний відпочинок та активне дозвілля, використано комплекс методів: теоретичні (аналіз, узагальнення, систематизація), емпіричні (опитування), статистичні (порівняльний аналіз).
Результати. Актуалізація гендерного аспекту дозвілля уможливлює аналіз питань, пов’язаних з часовими витратами чоловіків і жінок на дозвілля, які відображають і відтворюють відкриту або приховану гендерну нерівність у цій сфері. Необхідність поєднання жінками трудової діяльності з неоплачуваною домашньою роботою значно зменшує кількість вільного часу і знижує можливість повноцінного відпочинку та активного дозвілля.
Проведене емпіричне дослідження щодо виявлення гендерних відмінностей у довіллєвому просторі продемонструвало гендерно стереотипізовані дозвіллєві орієнтації населення. З’ясування кількісного ресурсу дозвіллєвої сфери жінок показав гендерно забарвлені «перешкоди» у виборі тих чи інших дозвіллєвих занять: брак вільного часу, сімейні обов’язки, небажання руйнувати соціально прийнятний імідж жінки-домогосподарки.
Висновки. Порівняльний аналіз дозвіллєвих практик чоловіків і жінок за кількісними параметрами продемонстрував: жінки мають набагато менше вільного часу для проведення активного і змістовного дозвілля, ніж чоловіки. Така ситуація призводить до поглиблення гендерної нерівності у сфері відпочинку і спричиняє орієнтованість дозвіллєвих занять передовсім на стать, а не на здібності та інтереси особистості.

The article analyzes the quantitative (time) resource of the leisure sector from the standpoint of gender approach, the comparison of time spent by men and women on full recreation and active leisure.
Formulation of the problem. Leisure activities are a sphere of free development of an individual, carried out in accordance with his needs, in order to obtain pleasure. However, there is reason to believe that in the field of leisure there are widespread gender stereotypes of a discriminatory nature, which negatively affect the formation of leisure orientations of men and women, access to active and interesting leisure.
Materials and methods. To consider the important resources available for the field, to compare periodically used men and women who are used, complex methods are used: theoretical (analysis, systematization), empirical (surveys).
Results. The need to combine a variety of work activities with unpaid housework has reduced the amount of free time and destroyed the possibility of recreation and active leisure. An empirical study to identify gender differences in the leisure space demonstrated gender stereotyped leisure orientations of the population. Finding out the quantitative resources of women's leisure showed gender-based "obstacles" in the choice of certain leisure activities: lack of free time, family responsibilities, unwillingness to destroy the socially acceptable image of a housewife.
Conclusions. A comparative analysis of leisure practices of men and women in quantitative terms showed that women have much less free time for active and meaningful leisure than men. This situation leads to the deepening of gender inequality in the field of recreation and causes the focus of leisure activities primarily on gender, rather than on the abilities and interests of the individual.