Abstract. Формулювання проблеми. На підставі теоретичного обґрунтування моделі формування правової культури майбутніх учителів у навчально-виховному середовищі педагогічного коледжу ставимо собі за мету розкрити її реалізацію під час проведення формувального експерименту.
Матеріали і методи. Нами було застосовані теоретичні й емпіричні методи.
Результати. Упровадження моделі формування правової культури майбутніх учителів у навчально-виховне середовище педагогічного коледжу передбачало забезпечення обґрунтованих педагогічних умов упродовж усіх етапів реалізації моделі. Процес створення навчально-виховного середовища ми розглядаємо як процес забезпечення сукупності факторів, що впливають на формування правової культури майбутніх учителів. На інформаційно-мотиваційному етапі були організовані лекторії, проводилися кураторські години, було організовано психолого-педагогічний супровід навчальної діяльності та самостійної роботи майбутніх учителів, з метою пропаганди правових знань діяли різні студентські об’єднання, працювали наукові гуртки. Студенти брали активну участь у науково-дослідній роботі, у науково-практичних конференціях. В навчально-виховному середовищі педагогічного коледжу було реалізовано соціально-правовий проект «Школа прав майбутніх освітян» були скореговані навчальні програми за деякими дисциплінами. Упродовж експериментальної роботи проведились дискусії, тренінги («Мозковий штурм», «Аналіз випадків правопорушень», «Займи правову позицію» тощо), дидактичні ігри – ділові та імітаційні («Прес-конференція», «Конкурс коментаторів», «Аукціон ідей», правові вікторини тощо). У ділових іграх використовувалися правові ситуації, вживання у різні ролі (юрист, працівник правоохоронних органів, правопорушник, суддя, критик, експерт тощо). Розроблений і запроваджений спецкурс «Правова освіта та культура майбутнього вчителя» сприяв формуванню у студентів правових знань, умінь, навичок, суджень професійно-правового змісту. Зі студентами проводились рефлексивно-ділові ігри, проблемно-рефлексивні полілоги, застосовувався метод аналізу конкретних ситуацій.
Висновки. У процесі проведення формувального експерименту було створено сприятливе навчально-виховне середовище. З цією метою проводилась цілеспрямована робота. На підставі вищевикладених положень визначено поняття правової культури майбутнього вчителя.

Abstract. Formulation of the problem. On the basis of the theoretical substantiation of the model of forming the legal culture of future teachers in the educational environment of the pedagogical college to reveal its implementation during the conducting of the forming experiment.
Materials and methods. During the study, we applied theoretical and empirical methods.
Results. The introduction of the model of forming the legal culture of future teachers in the educational environment of the Teachers College provided provision of sound pedagogical conditions during all stages of the model implementation. We consider the process of creating an educational environment as a process of providing a set of factors that influence the formation of the legal culture of future teachers. At the informational-motivational stage lectures were organized, curatorial hours were organized, psychological and pedagogical support of educational activities and independent work of future teachers were organized, various student associations operated, propaganda groups were organized to promote legal knowledge. Students actively participated in research work, in scientific and practical conferences. In the educational environment of the Pedagogical College, the social-legal project “School of Law of the Future Educators” was implemented and the curricula for some disciplines were adjusted. During the experimental work were held discussions, trainings ("Brainstorming", "Analysis of cases of offenses", "Take a legal position", etc.), didactic games - business and imitation ("Press Conference", "Contest of commentators", "Auction of ideas" , legal quizzes, etc.). Business games used legal situations, use of various roles (lawyer, law enforcement officer, offender, judge, critic, expert, etc.). The special course "Legal Education and Culture of the Future Teacher" developed and introduced contributed to the formation of legal knowledge, skills, judgments of professional and legal content in students. Reflexive-business games, problem-reflexive polylogists were conducted with students, and the method of analysis of specific situations was applied.
Conclusions. In the process of conducting the forming experiment, a favorable educational and educational environment was created by providing the necessary factors. For this purpose purposeful work was carried out. Based on the above provisions, we have defined the concept of legal culture of the future teacher.

Abstract. Формулювання проблеми. Актуальність професійної орієнтації молоді на ІТ-спеціальності обумовлюється поглядом на ІТ-індустрію як на унікальне середовище, сприятливе для зміцнення української економіки. Водночас, недостатність професіографічної інформації унеможливлює проведення якісної та ефективної профорієнтаційної роботи зі школярами на ІТ-спеціальності. Мета дослідження - встановлення базової змістової складової професійної інформації школярів про ІТ-спеціальності з урахуванням особливостей розвитку сучасного ІТ-ринку.
Матеріали і методи. Теоретичний аналіз соціологічних, психологічних, педагогічних праць, систематизація поглядів і досягнень учених для виявлення стану розробленості проблеми, визначення специфіки професійної інформації та обґрунтування її базової змістової складової щодо ІТ-спеціальностей.
Результати. Професійна інформація школярів передбачає надання їм вичерпної інформації для вибору, прийняття рішення і реалізації особистої освітньої та кар’єрної траєкторії. В ІТ-індустрії найчастіше вирізняють такі ключові сегменти як апаратне забезпечення, створення ІТ-продуктів, ІТ-сервіси, ІТ-аутсорсинг бізнес-процесів, а складовими ринку професій є розробка, підтримка, менеджмент та маркетинг. Динамічність розвитку інформаційно-комунікаційних технологій обумовлює неможливість усталення підходів професіографії ІТ-професій. Готовність до професійного самовдосконалення та навчання протягом усього життя, вміння стрімко змінювати професійну траєкторію – неодмінні вимоги, що висуваються до усіх працівників ІТ-галузі.
Висновки. Проведення профорієнтаційної роботи зі школярами на ІТ-спеціальності має передбачати в якості базової змістової складової професійної інформації як ознайомлення учнів з основними сегментами ІТ-індустрії та різноманіттям ІТ-професій і спеціальностей, так і забезпечення усвідомлення учнями мінливості змісту професійної діяльності ІТ-фахівців, наявності специфічних вимог до їх безперервного професійного зростання і перекваліфікації.

Abstract. Formulation of the problem. The relevance of the career guidance of youth on the IT- specialty is conditioned by the look at the IT-industry as a unique environment conducive to strengthening the Ukrainian economy. At the same time, the lack of professional information makes it impossible to conduct high-quality and effective vocational guidance work with students on the IT- specialty. The purpose of the research is to establish the basic content component of professional information of students about the IT-specialty taking into account the peculiarities of the development of the modern IT-market.
Materials and methods. Theoretical analysis of sociological, psychological, pedagogical works, systematization of attitudes and achievements of scientists for revealing the state of development of the problem, determining the specifics of professional information and substantiating its basic content component about IT-specialties .
Results. Professional information for students provides them with comprehensive information for selecting, deciding and implementing a personal educational and career trajectory. The IT- industry most often distinguishes key segments such as hardware, IT-products, IT-services, IT-outsourcing of business processes, and the components of the profession market are the same: development, support, management, and marketing. The dynamism of the development of information and communication technologies makes it impossible to establish the approaches of the professionography of IT-professions. The readiness for professional self-improvement and lifelong learning, the ability to rapidly change the professional trajectory - the indispensable requirements imposed on all employees of the IT industry.
 Conclusions. Carrying out career guidance with students on the IT- specialty should provide as a basic content component of professional information familiarizing students with the main segments of the IT-industry and the diversity of IT-professions and specialties, ensuring that students are aware of the variability of the content of the professional activities of IT-professionals, the availability of specific requirements for their continuous professional growth and retraining.

Формулювання проблеми. Із зміною освітньої парадигми зі «знаннєвої» на компетентнісну відбувається оновлення поняттєво-термінологічного апарату освіти. З'являються такі терміни як «компетенція» та «компетентність», а також більш вузькі терміни конкретних професійних компетентностей, зокрема, у «візуальній» освіті – «графічна компетентність», «візуальна компетентність». В той же час у науковій та методичні літературі часто спостерігається понятійний дисонанс: автори часто ототожнюють поняття «компетентність» і «грамотність», дотримуються різного ієрархічного впорядкування у поняттях «грамотність», «компетентність» та «культура». Тому досліднику, який починає свої пошуки у рамках зазначеної тематики, важко розібратися із змістом категорій «графічна компетентність», «візуальна компетентність».
Матеріали і методи. Аналіз понять «компетентність», «графічна компетентність», «візуальна компетентність» за тлумаченнями вітчизняних та зарубіжних дослідників, встановлення кореляції цих понять із поняттями «графічна грамотність», «візуальна грамотність».
Результати. Спільною основою понять «графічна компетентність», «візуальна компетентність» є поняття «компетентність». Компетентність визначають як інтегративна здатність особистості до деякої діяльності, що базується на знаннях, уміннях та навичках, набутих у процесі навчання, та готовність застосовувати їх на практиці. Графічна компетентність – це інтегративна здатність особистості до діяльності, що базується на графічних знаннях, уміннях та навичках, та готовність застосовувати їх у графічній професійно-орієнтованій діяльності. Візуальна компетентність – це інтегративна здатність особистості, в основі якої лежить сукупність теоретичних знань, умінь та навичок в області візуалізації інформації, а також готовність застосовувати їх у професійній діяльності.
Висновки. Наповнення і співвідношення понять «графічна компетентність» та «візуальна компетентність» є різними.

Abstract. Formulation of the problem. With the change of the educational paradigm from the "knowledge" one to the competence one there is an update of the conceptual-terminological educational apparatus. There are such terms as "competence", as well as more narrow terms of specific professional competences, in particular, in "visual" education – "graphic competence", "visual competence". At the same time, in scientific and methodological literature, there is often a conceptual dissonance: the authors often identify the concept of "competence" and "literacy", adhere to different hierarchical ordering in the concepts of "literacy", "competence" and "culture". Therefore, a researcher who begins his quest for the subject cannot understand the content of categories "graphic competence" and "visual competence".
Materials and methods. Analysis of the concepts of "competence", "graphic competence", "visual competence" according to the interpretations of national and foreign researchers, establishing correlation of these concepts with the concepts of "graphic literacy", "visual literacy".
Results. The common basis for the concepts of "graphic competence", "visual competence" is the notion of "competence". Competence is defined as the integrative ability of an individual to some activity based on the knowledge, skills and abilities acquired during the learning process, and the readiness to apply them in practice. Graphic competence is the integrative ability of an individual to work based on graphic knowledge, skills and abilities, and readiness to use them in professional activities. Visual competence is the integrative ability of the individual, based on the set of theoretical knowledge, skills and abilities in the field of visualization of information, as well as the readiness to apply them in professional activities. The difference between the concepts of graphic and visual competence is in the type of information someone deals with – the visual information (the form of perception) or graphic information (the form of representation).
Conclusions. The results of this study make it possible to deal with the conceptual dissonance of the glossary of "visual" education, in particular, to deal with the content and correlation of the concepts of "graphic competence" and "visual competence", since in the scientific literature the interpretation of these concepts is heterogeneous and not always argued.

Формулювання проблеми. Відповідно до чинних вимог майбутній офіцер військово-морських сил повинен бути підготовлений до професійної, соціальної, організаційно-управлінської, фізкультурно-спортивної і спеціальної діяльності. Інтеграційними компонентами в структурі професійної компетентності майбутнього офіцера військово-морських сил є дослідницька компетентність. Проте, практично відсутні спеціальні дослідження щодо її формування в майбутніх офіцерів військово-морських сил.
Матеріали і методи. Теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація структури дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил на базі Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», педагогічне спостереження, статистичний аналіз отриманих даних.
Результати. Структура дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил містить: мотиваційний (інтерес до досліджень, прагнення займатися дослідною діяльністю, здатність ставити цілі, цілеспрямованість, потреба в роботі з науковими джерелами); гностично-діяльнісний (здатність планувати власну діяльність, обирати найоптимальніші методи виконання завдань; уміння організовувати дослідження, використовувати технічні засоби, проводити системний аналіз явищ, виокремлювати головне, робити доведення, оформлювати результати дослідження); особистісно-рефлексивний (самостійність, відповідальність, вимогливість до себе, творчий підхід до вирішення будь-яких завдань, уміння об’єктивно оцінювати результати власної діяльності) компоненти.
Висновки. Формування дослідницької компетентності розглядається як важливий фактор удосконалення всієї системи підготовки спеціалістів для різних галузей освіти. Саме дослідницька діяльність дозволяє поглибити професійне спрямування освіти, виховувати спеціалістів з високим творчим потенціалом і впливає на формування соціально-професійної зрілості майбутніх випускників.

Abstract. Formulation of the problem. In accordance with current requirements, a future Navy officer must be prepared for professional, social, organizational, managerial, physical and sports activities and special activities. The integrative components in the professional competence structure of a future Navy officer are research competence. However, there is virtually no specific research on its formation in future Navy officers.
Materials and methods. Theoretical and empirical methods: systematic analysis of scientific, psychological-pedagogical, methodical literature; development and testing of the structure of research competence of future Navy officers at the Institute of Naval Forces of the National University of Odessa Naval Academy, pedagogical observation, statistical analysis of the data obtained.
Results. The authors propose a structure for the research competence of future Navy officers: motivational (interest in research, desire to engage in research activities, ability to set goals, purposefulness, need to work with scientific sources); gnostic-activity (ability to plan one's own activity, choose the most optimal methods of performing tasks; ability to organize research, use technical means, carry out systematic analysis of phenomena, distinguish the main thing, make proofs, draw up research results); personality-reflexive (independence, responsibility, demanding self, creative approach to solving any tasks, ability to objectively evaluate the results of their own activity).
Conclusions. Formation of research competence is considered as an important factor in improving the whole system of training specialists for different fields of education. It is research that allows to deepen the professional direction of education, to educate specialists with high creative potential and influences the formation of social and professional maturity of future graduates.

Розглянуто наукові дослідження за напрямком підготовки майбутніх бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії. Наведено аналіз публікацій вчених відносно різних аспектів функціонування системи освіти. Розглянуто питання формування професійної майстерності у підготовці висококваліфікованих спеціалістів. Доведено, що проблеми підготовки бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії в сучасному освітньому просторі знаходяться в стадії осмислення. Виділені основні аспекти професійної підготовки бакалаврів з фізичної терапії.
Формулювання проблеми. Для усвідомлення шляхів удосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії у вищих навчальних закладах України вирішальним постає завдання щодо виявлення основних проблем у їх підготовці, вивчення історії становлення системи та здобутків науково-педагогічного досвіду.
Матеріали і методи. Аналіз, синтез, узагальнення навчально-методичної та спеціальної наукової літератури з метою визначення проблем та перспектив них напрямків у професійній підготовці бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії.
Результати. Теоретичний аналізу науково-методичної літератури та вивчення практичного досвіду підготовки фахівців з фізичної терапії та ерготерапії дозволив визначити основні проблеми та перспективні напрямки їх професійної підготовки.
Висновки. З’ясовано, що фахова підготовка майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії вимагає постійного пошуку шляхів удосконалення різних аспектів їх готовності до майбутньої професійної діяльності, модернізації змісту підготовки відповідно до міжнародних стандартів та запитів суспільства.

Abstract. Scientific researches in the direction of preparation of future bachelors in physical therapy and ergotherapy are considered. The analysis of publications of scientists concerning different aspects of the functioning of the education system is given. The question of formation of professional skill in training of highly qualified specialists is considered. It is proved that the problems of preparation of bachelors in physical therapy and ergotherapy in modern educational space are in the stage of comprehension. The main aspects of the professional training of bachelors in physical therapy are highlighted.
Formulation of the problem. In order to understand the ways of improving the system of professional training of future specialists in physical therapy and ergotherapy in higher educational establishments of Ukraine, the decisive task is to identify the main problems in their preparation, to study the history of the formation of the system and the gains of scientific and pedagogical experience.
Materials and methods. Analysis, synthesis, generalization of educational-methodical and special scientific literature in order to identify problems and perspectives in the professional training of bachelors in physical therapy and ergotherapy.
Results. Theoretical analysis of scientific and methodological literature and the study of practical experience of training specialists in physical therapy and ergotherapy allowed to identify the main problems and perspective directions of their professional training.
Conclusions. It has been found out that professional training of future specialists in physical therapy, ergotherapy requires constant search for ways to improve various aspects of their readiness for future professional activity, modernization of the content of training in accordance with international standards and requests of society.