Формулювання проблеми. Простого опанування інноваційних видів рухової активності недостатньо для фахівця галузі ФКіС, професійна діяльність якого пов’язана, серед іншого, з популяризацією здорового способу життя, а також наданням населенню оздоровчих спортивних послуг. Тому важливим серед результатів їхньої професійної підготовки передбачити готовність до використання інноваційних видів рухової активності, що означає не лише самостійне виконання таких рухів, а й здатність навчити їх виконувати, прагнення бути обізнаним серед течій та технік виконання рухів, мати навички рефлексії по відношенню до їх поширення та використання для різних верств населення. Зазначене підтверджує нетривіальність структури такого виду готовності, а тому важливість розбудови організаційно-педагогічної системи її формування.
Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; педагогічне спостереження.
Результати. У межах проведеного дослідження поняття «готовність майбутніх фахівців ФКіС до використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності» розуміємо як складне особистісне утворення, яке інтегрує умотивованість опановувати й використовувати інноваційні види рухової активності у професійній діяльності фахівця ФКіС, спеціалізовані знання про інновації в галузі ФКіС загалом та інноваційні види рухової активності, уміння (рухові та методичні) їх демонструвати та навчати покроково виконувати інших, а також прагнення до саморозвитку й рефлексії щодо їх здійснення\ використання\ пропагування у власній професійній діяльності.
Висновки. Результатом підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності має виступати нова категорія в галузі професійної освіти «готовність майбутніх фахівців ФКіС до використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності». Освітній процес професійної підготовки фахівців є складним і багатогранним, про що свідчать різні чинники впливу, необхідність їх поєднання, своєрідність механізмів розв’язання актуальних навчальних, виховних і культурологічних завдань. Тому дотримання запропонованої структури готовності вважаємо необхідним для оптимального функціонування освітньої системи, ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців до використання інновацій у професійній діяльності.

Formulation of the problem. Simply mastering innovative types of physical activity is not enough for a specialist in the field of FC&S, whose professional activity is connected, among other things, with the promotion of a healthy lifestyle, as well as the provision of health sports services to the population. Therefore, it is important among the results of their training to provide readiness to use innovative types of motor activity, which means not only independent performance of such movements, but also the ability to teach them to perform, the desire to be aware of currents and techniques of movement, to have reflection skills. and use for different segments of the population. This confirms the non-triviality of the structure of this type of readiness, and therefore the importance of building an organizational and pedagogical system of its formation.
Materials and methods. System analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; pedagogical observation.
Results. As part of the study, the concept of "readiness of future FC&S specialists to use innovative types of motor activity in professional activities" is understood as a complex personal education that integrates motivation to master and use innovative motor activities in the professional activities of FC&S specialists, specialized knowledge of innovation in FC&S in general and innovative types of motor activity, the ability (motor and methodical) to demonstrate them and teach others to perform step by step, as well as the desire for self-development and reflection on their implementation / use / promotion in their own professional activities.
Conclusions. The result of training future FC&S specialists to use innovative types of motor activity in professional activities should be a new category in the field of vocational education "readiness of future FC&S specialists to use innovative types of motor activity in professional activities." The educational process of professional training is complex and multifaceted, as evidenced by various factors of influence, the need to combine them, the uniqueness of the mechanisms for solving current educational, educational and cultural problems. Therefore, compliance with the proposed structure of readiness is necessary for the optimal functioning of the educational system, effective training of future professionals to use innovations in professional activities.

Постановка проблеми. Функціональна асиметрія півкуль мозку викликає значний інтерес у науковців різних напрямів, зокрема, у галузях нейрофізіології, фізіології вищої нервової діяльності, психофізіології, психології, педагогіки, неврології тощо. Це зумовлено інтересом до впливу функціональної асиметрії мозку на когнітивні та емоційно-вольові процеси, навчання і професійну спрямованість особистості. Одним із напрямів, де найбільше простежується функціональна асиметрія мозку, є навчальна та професійна діяльність людини.
Мета статті: описати сутність функціональної асиметрії мозку та обґрунтувати важливість її застосування в освітньому процесі.
Матеріали і методи: використано теоретичні методи дослідження – аналіз наукових і науково-педагогічних джерел, термінологічний та структурно-логічний аналіз понять.
Результати. Функціональна асиметрія мозку людини являє собою складну властивість мозку, яка характеризує зв’язок між правою та лівою півкулями мозку людини. У поданні інформації під час вивчення предметів, особливо тих, що пов’язані з розрахунками, формулами, перевага надається логічній, раціональній інформації, за яку відповідає ліва півкуля мозку людини. Ліва півкуля спеціалізована на оперуванні словами, умовними знаками і символами, відповідає за письмо, рахунок, здатність до аналізу, абстрактне, концептуальне мислення. Домінування лівої півкулі визначає схильність до абстрагування і узагальнення, словесно-логічного характеру пізнавальних процесів.
Висновки. Описані особливості півкуль головного мозку людини дають підставу актуалізувати використання їх функціональної асиметрії в системі освіти, оскільки традиційне навчання в школі більшою мірою орієнтоване й розвиває знаково-символьне мислення учнів і майже не розвиває наочно-образне мислення. Аналіз професійної діяльності вчителів основ здоров’я показав, що сьогодні в навчанні учнів не приділяється належна увага їхнім індивідуальним психічним особливостям, що у свою чергу негативно впливає на результати навчання. Водночас встановлено, що освітній процес, який побудований із застосуванням функціональної асиметрії мозку людини, допомагає не лише уникнути захворювань, пов’язаних з перевтомою та стресовими станами учнів. Урахування особливостей півкуль мозку учнів і тих фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі під час учіння, може позитивно вплинути на результати навчання учнів.

Formulation of the problem. Functional asymmetry of the cerebral hemispheres is in the focus of scientists in various fields, in particular, in the fields of neurophysiology, physiology of higher nervous activity, psychophysiology, psychology, pedagogy, neurology etc. This is due to the interest in the influence of the brain functional asymmetry on cognitive, emotional and volitional processes, learning and professional orientation of the individual. One of the areas where the brain functional asymmetry is the most noticeable is educational and professional activity of a person.
The purpose of the article: to describe the essence of the brain functional asymmetry and justify the importance of its application in the educational process.
Materials and methods: theoretical research methods as analysis of scientific and pedagogical findings, terminological, structural and logical analysis of concepts are used.
Results. The human brain functional asymmetry is a complex property of the brain that characterizes the relationship between the right and left hemispheres of the human brain. In the presentation of information in the study of subjects, especially those related to calculations, formulas, preference is given to logical, rational information, for which the left hemisphere of the human brain is responsible. The left hemisphere specializes in the operation of words and symbols. It is responsible for writing, arithmetic, the ability to analyze, abstract, conceptual thinking. The dominance of the left hemisphere determines the tendency to abstraction and generalization, the verbal and logical nature of cognitive processes.
Conclusions. The described features of the hemispheres of the human brain give grounds to actualize the use of their functional asymmetry in the education system, because traditional schooling is more oriented and develops sign-symbolic thinking of students and almost does not develop visual thinking. An analysis of the basic health teachers’ professional activities has shown that today in the teaching of students is not given due attention to their individual mental characteristics, which in turn negatively affects learning outcomes. At the same time, it is established that the educational process, which is built using the human brain functional asymmetry, helps not only to avoid diseases associated with fatigue and stress in students. Taking into account the features of the students’ brain hemispheres and the physiological processes that occur in the body during learning, can positively affect the students’ learning achievements.

Формування проблеми. Формування здорового стилю життя у межах педагогічних технологій, спрямованих на збереження здоров'я – є важливою складовою роботи вищої школи. Здоров'я і навчання взаємопов'язані і взаємообумовлені: чим вище рівень здоров'я студента, тим продуктивніше навчання. Не дивлячись на очевидність вищесказаного, педагогічний процес в більшості освітніх установах є досить-таки здоров’явитратним. Це актуалізує проблему збереження і зміцнення здоров’я студентської молоді під час здобуття вищої освіти. Відповідно, потребує створення психолого-педагогічних умов, які будуть сприяти формуванню здорового стилю життя молоді.
Матеріали і методи. Для розв’язання поставленої проблеми було використано теоретичні методи дослідження: аналіз психологічної та педагогічної наукової літератури та узагальнення результатів наукового пошуку для визначення стану розробленості даної проблеми.
Результати. Здоровий стиль життя молоді – це індивідуальна властивість, результат духовного і фізичного зростання, система здорових проявів, що сприяє гармонізації і самоактуальзації особистості в процесі освітньої діяльності. Психолого-педагогічна складова формування здорового стилю життя молоді, полягає у забезпеченні освітньо-виховними засобами  розвитку та вдосконалення особистості, а також засвоєння і відтворення у індивідуальній життєдіяльності зразків здорового способу життя.
Висновки. З огляду на потребу суспільства у здоровій та конкурентоспроможній особистості, процес навчання здоровому стилю життя повинен мати психологічну основу і ґрунтуватися на особистісно-орієнтованому підході, у центрі уваги якого має бути особистість студента. Викладач у межах такого підходу визначає мету заняття, організує його, направляє та корегує весь навчальний процес, спираючись на інтереси студентів, рівень їх знань, вмінь, мотиви, здібності та індивідуально-психологічні характеристики. Організація у такий спосіб педагогічного процесу дозволяє сформувати успішну, цілеспрямовану, активну та здорову особистість, яка б дійсно була конкурентоспроможною на сучасному ринку праці.

Formation of the problem. Forming a healthy lifestyle within the framework of pedagogical technologies aimed at preservation of health is an important component of higher school. Health and learning are interconnected and interdependent: the higher the student's level of health is, the more productive the learning is. Despite the obviousness of the foregoing, the pedagogical process in most educational institutions is quite health-consuming. This actualizes the problem of preservation and promotion of health of young students in higher education. Accordingly, it requires the creation of psychological and pedagogical conditions that will contribute to the formation of healthy lifestyles of young people.
Materials and methods. In order to solve this problem, theoretical research methods have been used: analysis of psychological and pedagogical scientific literature and generalization of scientific search results to determine the state of elaboration of this problem.
Results. A healthy lifestyle of young people is an individual property, the result of spiritual and physical growth, a system of healthy manifestations that promotes the harmonization and self-actualization of the individual in the process of educational activity. Psychological and pedagogical component of forming a healthy lifestyle of young people is to provide educational means of development and improvement of personality, as well as assimilation and reproduction of samples of a healthy lifestyle in the individual life.
Conclusions. Given society's need for a healthy and competitive personality, the process of learning a healthy lifestyle should have a psychological basis and be based on a personality-oriented approach, which should focus on the personality of the student. Within this approach, a teacher defines the purpose of the class, organizes it, directs and adjusts the whole educational process, drawing on the interests of students, the level of their knowledge, skills, motives, abilities and individual-psychological characteristics. Organizing the pedagogical process in this way enables to form a successful, purposeful, active and healthy personality that is truly competitive in today's labourmarket.

Формулювання проблеми. Перед системою освіти на сучасному етапі розбудови інформаційного суспільства постає завдання підготовки вчителя, який володіє інформаційною культурою та здатний підготувати нове покоління до повноцінної плідної життєдіяльності в цьому суспільстві. Тому важливим залишається завдання обґрунтування теоретичних основ інформаційної культури як складової загальної культури вчителя закладу середньої освіти та визначення її компонентів.
Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються проблемами з’ясування сутності понять «інформаційна культура», «інформаційна культура вчителя» та визначення структури інформаційної культури вчителя. Для досягнення мети були використані методи теоретичного дослідження: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення.
Результати. Аналіз наукової літератури дозволив визначити зміст понять «інформаційна культура» та «інформаційна культура особистості», які розглядаються з позицій культурологічного, інформаційного, технологічного й аксіологічного підходів; подано визначення поняття «інформаційна культура вчителя». З’ясовано, що в інформаційному суспільстві особливого значення набуває значущість інформаційної культури фахівця і, зокрема педагога. Визначено структуру інформаційної культури вчителя, яка включає особистісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та комунікативний компоненти.
Висновки. Інформаційна культура вчителя являє собою цілісну, багаторівневу, особистісну характеристику, що інтегрує в собі інформаційний світогляд, ціннісне ставлення до інформації й інформаційної діяльності, систему знань і умінь, які забезпечують самостійну діяльність з використання як традиційних, так і нових інформаційних технологій у професійній і міжособистісній взаємодії, орієнтованій на реалізацію психолого-педагогічних цілей освіти і максимального розвитку здібностей учнів до самореалізації в соціумі.
Як показав аналіз літератури, інформаційна культура педагога – явище багатокомпонентне. Вона включає особистісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та комунікативний компоненти.

Formulation of the problem. The education system at the present stage of development of the information society faces the task of training a teacher who has an information culture and is able to prepare the younger generation for a full and productive life in this society. Therefore, the task of substantiating the theoretical foundations of information culture as a component of the general culture of a secondary school teacher and determining its components remains important.
Materials and methods. The study was based on scientific research of domestic and foreign scientists, who deal with the problems of clarifying the essence of the concepts of “information culture”, “teacher’s information culture”. To achieve this goal, the methods of theoretical research were used: analysis of scientific literature, synthesis, formalization of scientific sources, description, comparison.
Results. The analysis of the scientific literature allowed to determine the meaning of the concepts “information culture” and “information culture of an individual”, which are considered from the standpoint of culturological, informational, technological, axiological approaches; the definition of the concept of “teacher’s information culture” is given. It was found out that in the information society the importance of the information culture of a specialist and in particular a teacher acquires special significance. The structure of the teacher’s information culture is determined, which includes personal-motivational, cognitive, activity and communicative components.
Conclusions. Teacher’s information culture is a holistic, multilevel, personal characteristics that integrate information worldview, value attitude to the information, information activities, a system of knowledge and skills that provide independent use of both traditional and new information technologies in professional and interpersonal interaction focused on the implementation of psychological and pedagogical goals of education and the maximum development of students’ abilities for self-realization in society.
As the analysis of the literature showed, the information culture of the teacher is a multicomponent phenomenon. It includes personality-motivational, cognitive, activity and communicative components.

Формулювання проблеми. Формування культури здоров’я є актуальною проблемою сфери освіти, яка потребує вирішення для різних галузей професійної підготовки і особливо для фахівців економічних спеціальностей, професійна діяльність яких пов’язана зі статичними умовами праці, часто однотипним характером рухових дій, зоровим навантаженням, розумовою та психологічною перевтомою тощо. Така робота потребує високого рівня фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я, підтримка якого у фахівців економічних спеціальностей ототожнюється з культурою здоров’я, яку доцільно формувати у процесі їх прикладної фізичної підготовки.
Матеріали і методи. Аналіз монографій, дисертаційних досліджень, статей, матеріалів науково-практичних конференцій, психолого-педагогічної, методичної, спеціальної літератури, законодавчої та нормативної документації з питань вищої освіти з метою визначення нормативної бази дослідження і впровадження його результатів; узагальнення та систематизація вітчизняного та зарубіжного досвіду, особистого педагогічного досвіду, методи математичної статистики.
Результати. Основними засобами ПФП майбутніх фахівців економічних спеціальностей було обрано широке коло фізичних вправ, наближених до професійно-трудових ситуацій. Представлені в програмі з фізичного виховання студентів ЗВО спеціально підібрані вправи з різних видів спорту були згруповані у відповідності до їх впливу на розвиток окремих груп м’язів, професійно важливих якостей і психофізичних функцій. Загальний принцип підбору вправ – різноманітність умов, поступове їх ускладнення, наближення до специфіки основної професійної діяльності.
Висновки. Статистичний аналіз результатів педагогічного експерименту підтверджує ефективність запропонованої моделі формування культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей у процесі прикладної фізичної підготовки на рівні значущості 0,05 за кожним із показників.

Problem formulation. The formation of a culture of health is an urgent problem in education, which needs to be addressed for various fields of training and especially for professionals in economic specialties, whose professional activities are associated with static working conditions, often the same nature of motor actions, visual load, mental and psychological fatigue. etc. Such work requires a high level of physical, mental, social and spiritual health, the support of which in economic specialties is identified with the culture of health, which should be formed in the process of their applied physical training.
Materials and methods. Analysis of monographs, dissertation research, articles, materials of scientific and practical conferences, psychological and pedagogical, methodological, special literature, legislative and regulatory documentation on higher education in order to determine the regulatory framework of research and implementation of its results; generalization and systematization of domestic and foreign experience, personal pedagogical experience, methods of mathematical statistics.
Results. A wide range of physical exercises close to occupational and labor situations were chosen as the main means of TFP for future specialists in economics. The specially selected exercises from different sports presented in the program of physical education of students of ZVO were grouped according to their influence on the development of certain muscle groups, professionally important qualities and psychophysical functions. The general principle of selection of exercises - a variety of conditions, their gradual complication, approaching the specifics of the main professional activity.
Conclusions. Statistical analysis of the results of the pedagogical experiment confirms the effectiveness of the proposed model of forming a culture of health of future specialists in economics in the process of applied physical training at the level of significance of 0.05 for each of the indicators.