Формулювання проблеми. Провідна роль у закладенні підвалин збереження здоров’я молоді належить не лише сім’ї, а й школі, де фізична культура як шкільний предмет покликана сформувати засади здорового способу життя. При цьому заклад загальної середньої освіти позиціонується як осередок, в якому створені необхідні умови для формування, збереження і зміцнення фізичного, духовного, психологічного і соціального здоров’я всіх учасників освітнього процесу, а вчитель фізичної культури водночас має виступати і ініціатором створення такого осередку, і рушієм позитивних змін у діяльності закладу освіти в бік здоров’яформування й здоров’язбереження молоді на засадах гуманістичної педагогіки та основних принципів функціонування Нової української школи.
Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; педагогічне спостереження.
Результати. За результатами проведеного структурно-логічного аналізу науково-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації ФОС ЗЗСО, положень системного підходу було визначено структурні компоненти готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації ФОС ЗЗСО, а саме: особистісний, когнітивний, процесуальний, рефлексивний.
Висновки. У відповідності до компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації ФОС ЗЗСО відкрито можливість розробки критеріїв, підбору відповідних їм показників (мотивація організовувати ФОС ЗЗСО; спортивні знання, психолого-педагогічні знання, валеологічні знання; уміння впроваджувати інновації, уміння використовувати оздоровчі технології, уміння популяризувати ЗСЖ; здатність до рефлексії, здатність до комунікації), завдяки яким схарактеризувати рівні готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації ФОС ЗЗСО.

Problem formulation. The leading role in laying the foundations for the health of young people belongs not only to the family, but also to the school, where physical education as a school subject is designed to form the foundations of a healthy lifestyle. The general secondary education institution is positioned as a center in which the necessary conditions are created for the formation, preservation and strengthening of physical, spiritual, psychological and social health of all participants in the educational process, and the physical education teacher must initiate the creation of such a center the engine of positive changes in the activities of the educational institution in the direction of health formation and health of young people on the basis of humanistic pedagogy and the basic principles of the New Ukrainian school.
Materials and methods. System analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; pedagogical observation.
Results. Based on the results of the structural-logical analysis of scientific and methodological support of professional training of future physical education teachers to the organization of the physical and health environment in school, were determined structural components of readyness of future teachers of physical culture to the organization of the physical and health environment in school, namely: personal, cognitive, procedural, reflexive.
Conclusions In accordance with the components of readiness of future physical education teachers to the organization of the physical and health environment in school opened the possibility of developing criteria, selection of relevant indicators (motivation to the organization of the physical and health environment in school; sports knowledge, psychological and pedagogical knowledge, valeological knowledge; ability to implement innovations, skills to use health popularize hls, the ability to reflect, the ability to communicate), through which to characterize the levels of readiness of future physical education teachers to the organization of the physical and health environment in school.

Формулювання проблеми. Процес навчання математики учнів-гуманітаріїв ускладнюється проблемами обмеженості навчального процесу в часі, низької мотивації їх пізнавальної діяльності, психологічних бар’єрів учнів, оцінювання й самооцінювання їх навчальних досягнень, відсутності нестандартних завдань. Важливим аспектом процесу навчання математики учнів класів з гуманітарним профілем навчання є контроль та оцінювання їх навчальних досягнень.
Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація комплексу заходів на базі загальноосвітніх навчальних закладів Сумської області, педагогічне спостереження, статистичний аналіз отриманих даних.
Результати. Автори пропонують при оцінюванні якості математичної підготовки учнів класів з гуманітарним профілем навчання враховувати рівень пізнавального інтересу, пізнавальної активності та пізнавальної самостійності. У дослідженні запропоновано трирівневу структуру системи тематичного контролю до кожної теми. Ефективними є уроки контролю та оцінювання знань, навичок та вмінь учнів у формі уроків-заліків. На всіх етапах проведення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів-гуманітаріїв у процесі навчання математики значну увагу слід приділяти саме організації самоконтролю учнів через заповнення ними таблиць самооцінювання. Слід віддавати перевагу письмовим видам діяльності на противагу усним, для того щоб надавати учням можливість для перевірки та виправлення відповіді. При цьому на уроках математики у класах гуманітарних профілів навчання ефективними є такі форми та види контролю, як математичний диктант, дидактичні ігри, «тихе опитування», виконання довгострокових домашніх завдань, заповнення учнями портфоліо тощо.
Висновки. Головною особливістю контрольно-оцінювальної діяльності вчителя математики в класах з гуманітарним профілем навчання є врахування не лише рівня оволодіння конкретними математичними знаннями, навичками та вміннями розв’язувати типові математичні завдання, але й рівня мотивації вивчення математики.

Formulation of the problem. The process of teaching mathematics for humanities students is complicated by the problems of the limited educational process in time, low motivation of their cognitive activity, psychological barriers of students, evaluation and self-evaluation of their academic achievements, lack of non-standard tasks. An important aspect of the process of teaching mathematics students with a humanitarian training profile is the control and evaluation of their academic achievements.
Materials and methods. System analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; development and testing of a complex of activities on the basis of comprehensive educational institutions of the Sumy region, pedagogical observation, statistical analysis of the obtained data.
Results. Currently, it is recommended to evaluate the quality of mathematical training of students in the classes of humanitarian training profiles in two aspects: to determine the level of mastering the theoretical knowledge in the process of oral questioning, and the quality of practical skills and skills of solving tasks and exercises. The authors propose to take into account the level of cognitive interest, cognitive activity and cognitive independence when assessing the quality of mathematical preparation of students with a humanitarian education profile. It should be noted that written activities should be preferred over oral, in order to provide students with the opportunity to check and correct the answer. At the same time, the following forms and types of control, such as mathematical dictation, didactic games, "quiet polling", students' filling in self-evaluation tables, performing long-term homework, filling portfolios with students, conducting lessons-classes, etc. are effective at the lessons of mathematics in the classes of humanitarian training profiles.
Conclusions. The main feature of the control and evaluation activity of the teacher of mathematics in the classes with the humanitarian profile is to take into account not only the level of mastery with specific mathematical knowledge, skills and abilities to solve typical mathematical problems, but also the level of motivation for studying mathematics.

У статті розглядаються питання, що пов'язані з окресленням методичних засад реалізації компетентнісного підходу в навчанні фізики і технічних дисциплін в умовах інформаційного суспільства, акцентовано увагу на розвиток інформаційно-цифрової компетентності як ключової.
Формулювання проблеми. Стрімкий розвиток техногенно-інформаційного суспільства на межі ХХ – ХХІ ст. зумовив перегляд вимог до організації освітнього процесу в закладах вищої освіти, постала проблема його вдосконалення. Це висуває умови до організації освітнього процесу з фізики і технічних дисциплін при підготовці майбутніх фахівців комп’ютерних технологій. Саме ці навчальні предмети є основою науково-технічного прогресу, який вимагає розвитку в майбутніх фахівців інформаційно-цифрової компетентності, що в епоху масової цифровізації отримує статус ключової.
Матеріали і методи. У дослідженні використовувалися такі методи: аналіз і синтез змісту нормативних документів, дисертаційних досліджень; моделювання освітнього процесу з фізико-технічних дисциплін; структурно-логічний аналіз; метод системної призми.
Результати. На основі аналізу нормативних документів, результатів праць дослідників і власного досвіду визначено структури: навчальної програми компетентнісного навчання, дій суб’єкта навчання з формування його здатності до набуття компетентності, проектування визначальних цілей навчальної програми та схеми формування компетентності з вирішення завдань змісту навчальної програми. Окрема увага приділена компонентам і показникам ключової компетентності, загальним змістовим лініям навчання фізики і технічних дисциплін. Для забезпечення реалізації вимог до підготовки майбутніх фахівців комп’ютерних технологій і розвитку в них компетентностей, зокрема інформаційно-цифрової, нами запропоновані засади методики навчання фізики і технічних дисциплін у закладі вищої освіти.
Висновки. За умови розвитку інформаційного суспільства інформаційно-цифрова компетентність із ряду фахових (для студентів спеціальності: «Професійна освіта (Комп’ютерні технології)») переходить до ключових компетентностей. Її розвиток повинен відбуватися під час навчання всіх без виключення навчальних предметів. У зв’язку з цим нами запропоновані методичні засади навчання фізики і технічних дисциплін майбутніх фахівців комп’ютерних технологій на основі компетентнісного підходу.

Abstract. The article deals with the issues related to the outline of the methodical principles of the implementation of the competence approach in the teaching of physics and technical disciplines. In the conditions of the information society, attention was focused on the development of information and digital competence as a key.
Formulation of the problem. The rapid development of the technogenic-information society at the turn of the XX - XXI centuries. has led to a revision of the requirements for the organization of educational process in higher education institutions. There was a problem of its improvement. This poses the conditions for organizing the educational process in physics and technical disciplines in the training of future computer technology specialists. It is these educational subjects that are the basis of scientific and technological progress. It requires the development of future specialists in information and digital competence. In the era of mass digitalization, she gets the key status.
Materials and methods. The study used the following methods: analysis and synthesis of content of normative documents and dissertation researches; modeling of educational process in physical and technical disciplines; structural and logical analysis; system prism method.
Results. On the basis of analysis of normative documents, research results and own experience, structures have been identified: curriculum of competency training, actions of the subject of training on the formation of the ability of the subject of learning before gaining competence, the designing of the main objectives of the curriculum and the scheme of forming competence for solving the tasks of the contents of the curriculum. Particular attention is paid to the components and indicators of key competences, the general content lines of teaching physics and technical disciplines. To ensure the implementation of requirements for the training of future specialists in computer technology and the development of their competencies, in particular, information and digital. We have proposed the principles of methodology for teaching physics and technical disciplines in a higher education institution.
Conclusions. With the development of an information society, information and digital competence from a number of professional (for students of the specialty: "Professional Education (Computer Technologies)") goes to key competencies. Its development should take place while studying all subjects without exclusion. In this regard, we have proposed methodological principles for teaching physics and technical disciplines of future computer technology specialists on the basis of a competent approach.

Формулювання проблеми. Випускники технічних закладів вищої освіти ІТ-напрямів підготовки, зокрема майбутні бакалаври комп’ютерних наук, сьогодні вкрай затребувані на вітчизняному ІТ-ринку праці. Тільки за останні два роки, кількість спеціалістів в IТ-галузі зросла більше ніж на третину. Але не дивлячись на таке стрімке зростання кількості ІТ-спеціалістів, в цілому по Україні, на вітчизняному ринку праці відкритих вакансій на IT-фахівців набагато більше, ніж, власне, фахівців. Іншими словами, заклади вищої освіти готують достатню кількість бакалаврів ІТ-спеціальностей, з яких лише 25% випускників можуть працевлаштуватись в ІТ-компанію. Інші випускники - не відповідають тим вимогам, які висувають роботодавці при прийомі на роботу. Тому, важливим залишається питання підвищення якості професійної підготовки майбутніх бакалаврів комп'ютерних наук, рівня їх професійної, зокрема ІК-компетентності, яка б відповідала сучасним потребам ІТ-ринку, світовим вимогам і вимогам роботодавців.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались наступні методи: теоретичні – вивчення й аналіз педагогічної, методичної та наукової літератури; аналіз результатів досліджень сучасних науковців для з’ясування стану проблеми; обсерваційні – спостереження за освітньо-навчальним процесом; праксиметричні  –  вивчення та аналізу навчальних планів, навчальної документації,  програм і результатів діяльності студентів.
Результати. Проаналізовано професійну компетентність, що містить інтегральну, загальну та фахову компетентності освітнього стандарту вищої освіти України першого рівня ступеня «бакалавр» за галуззю знань 12 «Інформаційні технології» спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки», узагальнено та уточнено їх зміст. Розглянуто інформаційно-комунікаційну та ключову компетентності. Доведено, що для формування та підвищення рівня компетентностей випускників необхідно: освітні стандарти бакалаврів комп’ютерних наук зробити гнучкими, для швидкого реагування на зміни, що відбуваються в ІТ-галузі та на ринку праці; забезпечити якісний викладацький склад кафедр університету; оновити матеріально-технічне забезпечення,  методи та засоби навчання студентів-програмістів.
Висновки. Для формування та підвищення рівня професійної компетентності бакалаврів комп’ютерних наук необхідно: гармонізувати освітні та професійні стандарти, які повинні затверджуватись представниками ІТ-компаній, а не Міністерством освіти; запропонувати в освітній стандарт додати розділ «Потреби сучасного ІТ-ринку» для врахування вимог роботодавців; зробити освітні стандарти  та програми гнучкими, для швидкого реагування на зміни, що відбуваються в ІТ-галузі;  забезпечити якісний викладацький склад факультетів та кафедр університету; застосовувати новітні форми, такі як змішане та дистанційне навчання, віртуальний клас, Web-орієнтовані засоби навчання; систематично оновлювати матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, форми, методи та засоби навчання студентів програмістів.

Problem formation. Graduates of technical higher education institutions in IT training areas, future bachelors of computer sciences in particular are highly demanded within Ukrainian IT labor market today. The number of specialists in the IT industry grew by more than a third in the last two years only. But despite rapid increase in IT specialists quantity, in general, in Ukraine, the number of IT specialists open vacancies in domestic labor market is bigger than, in fact, there are IT specialists themselves. In other words, higher education institutions train a sufficient number of IT specialties bachelors but 25% of those graduates can be employed in IT companies only. Other graduates do not meet the requirements of employers when hiring. Therefore, it is very important to raise the quality of professional training of future bachelors of computer sciences, so that their competence level would meet the current needs of the Ukrainian IT labor market and world requirements as well.
Materials and methods . In the process of research, the following methods were used: theoretical method - pedagogical, methodological and scientific literature study and analysis; modern scientists research results analysis in order to find out the state of the problem; observational method - educational process observation; proxy metric method - curriculum of educational documentation, plans, programs and student performance studying and analyzing.
Research results. The professional competence, which contains the integral, general and subject competences described in the educational standard on higher education in Ukraine of the first level of the "Bachelor" degree in the branch of knowledge 12 "Information technologies" by specialization 122 "Computer Science", is analysed, generalized and their maintenance is specified. Information-communicative and key competencies are considered. The research proves that for the formation and increase of the graduates’ competence level it is necessary to: make ​​the educational standards of computer sciences bachelors flexible, in order to establish rapid reaction to the changes taking place in the IT industry and in the labor market; provide departments of universities with high-quality teaching staff; update logistics, methods and tools for student programmers teaching.
Conclusions. To form and enhance the level of computer science bachelors competences it is necessary: to harmonize educational and professional standards, which must be approved by representatives of IT companies, and not by the Ministry of Education; to suggest in the educational standard to add the section "The Needs of Modern IT Labor Market" to take into account the requirements of employers; to make educational standards and programs flexible, to respond quickly to changes taking place in the IT industry; to provide a high-quality teaching staff of the faculties and departments of the university; to apply the latest educational forms, namely: blended and distance learning, virtual class, Web-oriented teaching aids, as well as systematically update material and technical base of the educational process, forms, methods and means of programming students training.

У статті здійснено аналіз стану формування мовленнєвої компетентності майбутніх молодших спеціалістів із журналістики. Автор систематизує результати опитувань та анкетувань щодо стану формування мовленнєвої компетентності майбутніх молодших спеціалістів із журналістики, які було проведено з викладачами та студентами вище зазначеної спеціальності, та окреслює ключові характеристики сформованості мовленнєвої компетентності студентів, готовності викладачів до формування мовленнєвої компетентності.
Формулювання проблеми. Як свідчить аналіз теле-, радіопродукції, різних видів видань, серед кваліфікованих працівників медіасфери спостерігається недостатній рівень сформованості мовленнєвих навичок і вмінь, недостатній ступінь розвитку вміння побудови висловлень без порушення мовленнєвих норм. Відповідно високий рівень сформованості професійної мовленнєвої компетентності фахівців із журналістики сприяє підвищенню професійної майстерності та професійної самореалізації. Водночас стан мовленнєвої компетентності фахівців медіасфери є важливим чинником формування мовленнєвої компетентності громадян, адже медіасфера – взірець для більшості реципієнтів у вивченні мови та опануванні мовленнєвих умінь та навичок.
Матеріали і методи: аналіз, анкетування, опитування викладачів та студентів, узагальнення та систематизація отриманих результатів.
Результати. У результаті опитування та анкетування студентів і викладачів  Машинобудівного коледжу Сумського державного університету, Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені м. Грушевського, Коледжу Університету сучасних знань визначено низький рівень сформованості мовленнєвої компетентності майбутніх молодших спеціалістів з журналістики, що пояснюється низкою причин: недостатнім рівнем готовності викладачів, які працюють зі студентами спеціальності 061 Журналістика у ЗВО І-ІІ р.а., до формування мовленнєвої компетентності студентів вище зазначеної спеціальності. Сформована мовленнєва компетентність майбутніх фахівців із журналістики сприяє високому рівню виконання компонентів його професійної діяльності. Актуальною проблемою підготовки студентів спеціальності 061 Журналістика у ЗВО І-ІІ р.а. вважаємо пошук ефективних методів і прийомів формування мовленнєвої компетентності майбутніх молодших спеціалістів із журналістики.  
Висновки. Згідно з результатами опитування, проведеного серед студентів спеціальності 061 Журналістика («Видавнича справа та редагування») та викладачів спеціальності, окреслено стан формування  мовленнєвої компетентності майбутніх молодших спеціалістів з журналістики. Освітяни та здобувачі освіти вказали на проблеми формування мовленнєвої компетентності (недостатня кількість часу, низький рівень методичного забезпечення з дисциплін, завантаженість викладачів додатковими формами роботи, концентрація уваги під час вивчення української мови як загальноосвітнього предмету на підготовці до складання зовнішнього незалежного оцінювання), причини низького рівня сформованості зазначеної компетентності у випускників (двомовне середовище, панівний стан російської мови в ЗМІ й Інтернет-середовищі) та наголосили на ефективних формах роботи з метою формування компонентів мовленнєвої компетентності майбутніх молодших спеціалістів із журналістики. Подальшого вивчення потребують особливості впровадження педагогічних технологій навчання у процес формування мовленнєвої компетентності майбутніх молодших спеціалістів із журналістики.

Abstract. In the article the status of the formation of speech competence of the journalism junior specialists is analyzed. The author organizes the results of the surveys and questionaries about the status of the speech competence formation among journalism junior specialists, which was conducted by instructors and students of the mentioned above specialty and outlines key characteristics of the students’ speech competence, and preparedness of the instructors to formal speech competence.
Formulation of the problem. According to the analysis of TV, radio, various types of the publications, there are insufficient level of the speech skills and abilities formation, insufficient level of development of the building expressions without violation speech norms skills among qualified media workers. Respectively high level of the formation of professional speech competence of the journalism specialists contributes to enhancement of the professional skills and professional self-realization. At the same time the status of the speech competence of media specialists is an important factor of formation speech competence among citizens, because media is an ideal example for the majority of recipients in language learning and mastering speech abilities and skills.
Materials and methods: analysis, questioner, survey of instructors and students, generalization and systematization of the obtained results.
Results. As the result of questioners and surveys of the students and instructors of Mechanical-engineering College of Sumy State UniversityБ Barsk Humanitarian and Pedagogical College named after M.Hryshevskogo, College University of Modern Knowledge defined low level of the speech competence formation among future journalism junior specialists is outlined. It is explained by the number of reasons: insufficient level of instructors’ preparation, whose work with the students of the major 061 Journalism (“Publishing and Editing”) and the instructors of this major, the status of the speech competence formation of the future journalism junior specialists. The formed competence of future journalism professionals contributes to the high level of performance of the components of his professional activities. We consider the search for effective methods and methods of forming the language competence of future junior journalism specialists, because this is urgent problem of preparing students of the specialty 061 Journalism in college.
Conclusions. Educators and education applicants pointed out to the problems of speech competence formation (insufficient amount of time, low level of methodological support for disciplines, workload of the instructors by the other forms of work,concentration of the attention during learning of Ukrainian language as general education class for preparation to the independent external evaluation), the reasons of the low level of formation mentioned competence among graduates ( bilingual environment, dominant status of the Russian language in the media and Internet environment) and insisted on effective forms of work with the purpose of the formation of the speech competence components among journalism junior specialists. The features of implementation pedagogical learning technologies to the process of formation speech competence among journalism junior specialists need further study.