Формулювання проблеми. У сучасному суспільстві професійна діяльність вимагає від особистості наявності таких якостей активність, мобільність, вміння планувати свою діяльність самостійно за власною ініціативою, вміння визначати об'єктивно якісний рівень результатів своєї діяльності, вміння організувати життєву траєкторію і власні ресурси на досягнення соціальних і професійних цілей. У зв’язку з цим виникає необхідність формування самоосвітньої компетентності студентів. Самоосвітня компетентність є одним із критеріїв оцінки якості випускника ЗВО, виступає показником професійної готовності.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; узагальнення та систематизація теоретичних відомостей щодо формування та розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців у процесі їх професійної підготовки.
Результати. Розвиток самоосвітньої компетентності майбутнього фахівця має відбуватися основі системно-діяльнісного, людино-орієнтованого, компетентнісного і рефлексивного підходів. Зазначена методологія реалізується при дотриманні певних принципів: неперервності, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю студентів, персоніфікації, гуманізації. Головним напрямом організації самостійної роботи студентів у ЗВО є створення умов високої активності й самостійності суб’єктів навчального процесу в межах навчального процесу в університеті, а також в позааудиторний час.
Висновки. Беручи участь у освітньому процесі і усвідомлюючи свою відповідальність за здобуті знання, студент максимально використовує весь свій інтелектуальний і творчий потенціал, що сприяє високій якості виконання завдань і повноті засвоєних знань та є необхідною умовою готовності до самоосвітньої діяльності. Перехід самоосвітньої діяльності на більш високий рівень є можливий лише в разі перетворення студента в позиції дослідника, активного шукача істини.

Formulation of the problem. In modern society, professional activity requires the personality of such qualities activity, mobility, the ability to plan their activities independently on their own initiative, the ability to determine the objectively qualitative level of the results of their activities, the ability to organize a life trajectory and their own resources to achieve social and professional goals. In this regard, there is a need to develop students' self-educational competence. Self-education competence is one of the criteria for assessing the quality of a graduate of university, and is an indicator of professional readiness.
Materials and methods. Theoretical methods: system analysis of scientific, psychological-pedagogical, methodical literature; generalization and systematization of theoretical information on the formation and development of self-educational competence of future specialists in the course of their professional training.
Results. The development of the self-educational competence of the future specialist should be based on system-activity, human-oriented, competence and reflexive approaches. The aforementioned methodology is implemented in compliance with certain principles: continuity, combination of pedagogical leadership with student initiative and activity, personification, humanization. The main direction of organizing students' independent work in the university is to create conditions for high activity and independence of the subjects of the educational process within the educational process at the university, as well as during extra-curricular time.
Conclusions. By participating in the educational process and realizing its responsibility for the acquired knowledge, the student makes maximum use of all his intellectual and creative potential, which contributes to the high quality of the tasks and completeness of the acquired knowledge and is a necessary condition for readiness for self-educational activities. The transfer of self-education to a higher level is possible only if the student is transformed into the position of a researcher, an active seeker of truth.

Формулювання проблеми. Відповідно до вимог керівних документів, у яких містяться вимоги до професійних якостей сучасних фахівців, останні повинні орієнтуватися в потоці інформації, що швидко змінюється, вміти порівнювати, аналізувати, узагальнювати, знаходити найкращі варіанти рішень, тобто досліджувати конкретні професійні ситуації. Тому особлива роль у процесі фахової підготовки майбутнього фахівця відводиться формуванню дослідницької компетентності, яка забезпечує підготовку високопрофесійної творчої особистості, здатної до ефективної дослідної та професійної діяльності.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури. Дослідження також проводилося за допомогою методів анкетування й опитування.
Результати. Визначено, по-перше, що обов’язковість організації наукової праці у навчальному закладі на кафедрах і серед студентів визначає ціннісне ставлення викладачів та студентів до формування дослідницьких умінь та загалом дослідницької компетентності. По-друге, з’ясовано, що в педагогічній діяльності викладачі віддають перевагу репродуктивним методам навчання й організації самостійної роботи. Результати опитування засвідчили, що студенти загалом розуміють значення формування дослідницької компетентності для подальшої професійної діяльності. Опитування дозволило з’ясувати, що більшість студентів переконана в тому, що можна й потрібно використовувати різні наукові підходи, дослідницькі методи, засоби та форми в майбутній професійній діяльності.
Висновки. Визначальним у дослідницькій діяльності майбутнього фахівця є актуалізація професійно зорієнтованих знань – процес трансферу набутих знань з потенційного стану в актуальну дію, їх відтворення та перенесення в нові професійні (життєві) ситуації. Рівень виконання дослідження є показником здатності студента до аналізу та обґрунтування висновків, володіння інструментарієм наукового пошуку, вміння критично оцінювати отримані результати та відстоювати власний погляд. Це забезпечує ефективність професійної діяльності майбутніх фахівців.

Formulation of the problem. According to the requirements of the governing documents, which contain requirements for the professional qualities of modern specialists, the latter should be guided in the flow of rapidly changing information, be able to compare, analyze, summarize, find the best options for decisions, ie to explore specific professional situations. Therefore, a special role in the process of professional training of the future specialist is given to the formation of research competence, which provides the training of highly professional creative personality, capable of effective research and professional activity.
Materials and methods. Theoretical methods: systematic analysis of scientific, psychological-pedagogical, methodical literature. The survey was also conducted using survey and survey methods.
Results. Firstly, it is determined that the obligation of the organization of scientific work in the educational institution at the departments and among students determines the value attitude of teachers and students to the formation of research skills and in general research competence. Secondly, it has been found that teachers prefer reproductive methods of teaching and organizing independent work in pedagogical activity. The results of the survey showed that students generally understand the importance of developing research competence for further professional activity. The survey revealed that most students are convinced that different scientific approaches, research methods, tools and forms can and should be used in future professional activities.
Conclusions. The determining factor in the research activity of the future specialist is the actualization of professionally oriented knowledge - the process of transferring the acquired knowledge from the potential state to the actual action, their reproduction and transfer to new professional (life) situations. The level of performance of the study is an indicator of the student's ability to analyze and substantiate the conclusions, to have the tools of scientific search, the ability to critically evaluate the results obtained and to defend their own view. This ensures the effectiveness of future professionals.

Постановка проблеми. Аналіз наукової і навчальної літератури показав, що завдяки аналітичній діяльності особистість створює цілісну картину економічної проблеми, здійснює прогноз на майбутнє стосовно дії певних чинників, осіб чи організацій. Разом з тим, аналіз наукових праць вітчизняних авторів показав, що поза увагою дослідників залишилися питання аналізу актуальних технології навчання, які максимально сприяють формуванню й розвитку аналітичної компетентності майбутніх економістів, зокрема, бакалаврів з економіки. Зважаючи на це, метою даної статті став теоретичний аналіз моделей, технологій, форм і методів навчання, які розвивають аналітичну компетентність майбутніх бакалаврів з економіки.
Матеріали і методи. аналіз наукових праць, узагальнення і систематизація результатів наукових досліджень, структурний аналіз для визначення тезаурусу дослідження, моделювання для опису технологій навчання.
Результати: визначено принципи організації цілісного процесу навчання, які сприяють формуванню й розвитку аналітичної компетентності майбутніх бакалаврів з економіки: навчання на основі власної мети з кожної економічної дисципліни; принцип вибору бакалавром індивідуальної освітньої траєкторії; принцип продуктивності навчання; принцип метапредметних основ змісту навчання; принцип ситуативності і супроводжуючого навчання; принцип первинності освітньої продукції бакалавра; принцип рефлексії аналітичної діяльності. У педагогічному експерименті апробовано: інструктивні лекції з розвитку аналітичної діяльності, лекцію-діалог, теоретичне конструювання, введення культурно-історичних аналогів, методологічну і метапредметну лекції, вступний семінар з розвитку аналітичної діяльності, оглядовий, самоорганізуючий, пошуковий семінар, семінар з індивідуальною і груповою роботою, семінар в групах за вибором, генерації ідей, семінар-“круглий стіл”, рефлексивний семінар. Серед методів використано: спостереження; конструювання економічних понять, правил, теорій, гіпотез; прогнозування; помилок; образ­ної картини; взаємне навчання; рецензування.
Висновки. Технології розвитку аналітичної діяльності підсилюють креативну складову вищої освіти, сприяють розробці навчальних курсів, конструюванню інтерактивних комп’ютерних засобів навчання.

Formulation of the problem. The analysis of scientific and educational literature has shown that through analytical activity the person creates a complete picture of the economic problem, makes a forecast for the future regarding the action of certain factors, persons or organizations. At the same time, the analysis of scientific works of domestic authors showed that the attention of the researchers remained the questions of the analysis of current teaching technologies, which maximally contribute to the formation and development of analytical competence of future economists, in particular, bachelors in economics. In view of this, the purpose of this article was to provide a theoretical analysis of models, technologies, forms and teaching methods that develop the analytical competence of future bachelors in economics.
Materials and methods. Analysis of scientific works, generalization and systematization of results of scientific researches, structural analysis for determination of thesaurus of research, modeling for description of teaching technologies.
Results: the principles of organization of a holistic process of study that contribute to the formation and development of analytical competence of future bachelors in economics are defined, training on the basis of their own goal in each economic discipline; the principle of choosing a bachelor's degree in an individual educational trajectory; the principle of learning productivity; the principle of meta-subject bases of the content of training; the principle of situation and accompanying training; the principle of primacy of educational products of the bachelor; principle of reflection of analytical activity. In the pedagogical experiment tested: instructional lectures on the development of analytical activity, lecture-dialogue, theoretical design, introduction of cultural and historical analogues, methodological and meta-subject lectures, introductory seminar on the development of analytical activity, review, self-organizing, seminar in groups of choice, idea generation, round table seminar, reflective seminar. Among the methods used are observation; construction of economic concepts, rules, theories, hypotheses; prognostication; errors; figurative picture; mutual learning; peer review.
Conclusions. Technologies for the development of analytical activity enhance the creative component of higher education; facilitate the development of training courses, the design of interactive computer learning tools.

Формулювання проблеми. Експоненціальне зростання інформаційного простору зумовили стрімке поширення аналітичної діяльності в різні сфери суспільства, яка пов’язана із зібранням, оцінкою та аналізом інформації з подальшим виробленням практичних рекомендацій у тій чи тій галузі з урахуванням актуальної ситуації та прогностичних тенденцій. На сьогодні активно розвиваються різні напрями аналітики, набувають поширення наукові методи (дискурс-аналіз, контент-аналіз). Професійна діяльність фахівців економічної галузі пов’язана з необхідністю обробки великих потоків інформації, її систематизацією, аналізом та прогнозуванням. Для якісного та продуктивного виконання професійних обов’язків необхідна аналітична компетентність.
Матеріали і методи. Теоретичний аналіз наукових джерел, експертне опитування викладачів та узагальнення отриманої інформації для виявлення і обґрунтування можливостей формування аналітичного мислення у студентів економічних спеціальностей.
Результати. Завдяки формуванню аналітичної компетентності студент набуває здатність застосовувати знання, уміння, навички й особистісні якості у процесі здійснення аналітичної діяльності з метою одержання якісно нового знання для оперативного і продуктивного забезпечення процесу ухвалення рішень у різних галузях діяльності та набуває таких особистісних якостей, як аналітичне мислення, здатність працювати із великими обсягами інформації, уважність, гарна пам’ять, розвинена інтуїція, спостережливість, посидючість, відповідальність, креативність, увага до дрібниць, широкий кругозір, здатність доводити справу до завершення тощо.
Висновки. Аналітична компетентність майбутніх фахівців з економіки є складовою професійної компетентності та становить динамічне інтегративне особистісне утворення, що характеризує здатність застосовувати знання, уміння, навички й особистісні якості у процесі здійснення аналітичної діяльності з метою одержання якісно нового знання для оперативного і продуктивного забезпечення процесу ухвалення рішень у професійній діяльності.

The exponential growth of the information space resulted in the rapid expansion of analytical activity in various spheres of society, which is associated with the collection, evaluation and analysis of information with the further development of practical recommendations in one or another industry, taking into account the actual situation and forecast trends.
Formulating the problem. Today, various directions of analysts are actively developing, scientific methods are spreading (discourse analysis, content analysis). Professional activity of specialists of the economic branch is connected with the necessity of processing large streams of information, its systematization, analysis and forecasting. For qualitative and productive performance of professional duties analytical competence is required.
Materials and methods. Theoretical analysis of scientific sources, expert questioning of teachers and generalization of received information for revealing and substantiation of possibilities of formation of analytical thinking in students of economic specialties.
Results. Due to the formation of analytical competence, the student acquires the ability to apply knowledge, skills, skills and personal qualities in the process of carrying out analytical activities in order to obtain qualitatively new knowledge for prompt and productive provision of the decision-making process in various fields of activity and acquires such personal qualities as analytical thinking, ability work with large volumes of information, attentiveness, good memory, developed intuition, observation, solidarity, responsibility, creativity th, attention to trifles, wide horizons, ability to bring a case to completion, etc.
Conclusions. Analytical competence of future specialists in economics is an integral part of professional competence and is a dynamic, integrative personal entity that characterizes the ability to apply knowledge, skills, skills and personal qualities in the process of carrying out analytical activity in order to obtain qualitatively new knowledge for prompt and productive provision of decision making process in a professional activities.

У статті розглянуто проблему інтелектуального розвитку дитини 5-7 років. Основний акцент зроблено на формуванні елементарних математичних уявлень дітей та використанні міжпредметної інтеграції на відповідних заняттях. Уточнено поняття «інтелектуальний розвиток дитини». Звернено увагу на потужні можливості впливу математики на інтелектуальний розвиток дітей та важливості формування основних математичних уявлень і понять на інтеграційній основі, яка є найбільш природною для сприймання дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.
Формулювання проблеми. Використання міжпредметної інтеграції у процесі формування елементарних математичних уявлень сприяє інтелектуальному розвитку дитини 5 – 7 років.
Матеріали і методи. Теоретичний аналіз (визначення провідної ідеї та розробка гіпотези дослідження); структурно-логічний аналіз змісту і структури навчального процесу; спостереження.
Результати. Розглянуто можливості для інтеграції змісту предметів, що вивчаються у дошкільному закладі та початковій школі, у процесі вивчення однієї з основоположних тем курсу математики – формування поняття числа у межах першого десятка. Виділено основні етапи цього процесу. Наголошено на необхідності підготовчого етапу, суть якого полягає в активному оперуванні скінченними предметними множинами. Звернено увагу на послідовність дій педагога, описано типові вправи, які доцільно опрацювати у процесі вивчення кожного числа і зображення його цифрою. У процесі виконання завдань доцільно широко використовувати міжпредметні зв’язки.
Висновки. Інтеграцію важливо, доцільно та можливо використовувати як в дошкільному закладі, так і в початковій школі, оскільки цим забезпечуються оптимальні умови для формування математичної компетентності дитини та її інтелектуального розвитку.

In the article, the problem of the intellectual development of a 5-7 years old child is considered. The main emphasis is laid on the formation of children’s elementary mathematical representations and the use of interdisciplinary integration in appropriate classes. The concept of 'intellectual development of the child' is specified. Attention is drawn to the powerful possibilities of the influence of mathematics on the intellectual development of children, and to the importance of the formation of basic mathematical concepts and concepts on the basis of integration, which is the most natural for the perception of children of senior preschool and junior school age.
Formulation of the problem. The use of interdisciplinary integration in the formation of elementary mathematical ideas contributes to the intellectual development of a 5-7 years old child.
Materials and methods. Theoretical analysis (definition of the leading idea and development of the hypothesis of the study); structural-logical analysis of the content and structure of the educational process; observation.
Results. Opportunities for integration of the content of subjects studied in preschool and elementary school are considered in the process of studying one of the fundamental topics of the mathematics course, namely the formation of the concept of the number within the first ten. The main stages of this process are highlighted. The necessity of the preparatory stage is emphasized, the essence of which is active work with finite sets of subjects. The attention is paid to the sequence of actions of the teacher. The typical exercises which are advisable to complete in the process of studying each number and its representation with a digit are described. In the process of performing tasks, it is expedient to use interdisciplinary connections widely.
Conclusions. Integration is important, expedient and possible to use both in preschool and elementary school, as it provides optimal conditions for the formation of mathematical competence and intellectual development of the child.