Анотація. У статті розглянуто особливості медіаосвіти як необхідної складової для формування медіакомпетентності майбутніх вчителів інформатики. Відзначена вагомість медіаосвіти, медіакомпетентності та медіаграмотності, які розкривають багато можливостей як для учнів так і для педагогів. В статті розглянуто основні підходи до визначення медіакомпетентності майбутнього вчителя інформатики, шляхи та питання ефективності і доцільності формування медіакомпетентності педагога з метою успішної реалізації освітніх завдань. Проаналізовано поточний стан розвитку медіаосвітньої науки та обґрунтовано необхідність застосування елементів медіаосвіти у навчально-виховному процесі. Визначено напрямки впровадження медіаосвіти в процес підготовки майбутнього вчителя інформатики та окреслено основні труднощі, які на сьогоднішній день його супроводжують. До основних напрямів формування медіакомпетентності майбутніх вчителів інформатики відносимо: включення вимог медіаінформаційної грамотності в освітні програми фахової підготовки вчителів інформатики; введення навчальної дисципліни «Медіаосвіта та медіа грамотність», викладання якої здійснювали б медіапедагоги з метою навчання студентів теорії та практичним вмінням, необхідними для опанування сучасними засобами масової інформації; медіаосвітні елементи мають увійти до всіх інших навчальних дисциплін у вигляді використання медіа як допоміжних засобів у викладанні з одночасним вихованням культури, їх ефективного та доцільного використання. Цей напрямок передбачає творчий підхід викладача, застосування ним на своїх заняттях різноманітного якісного медіаматеріалу, який не тільки допомагав би досягати навчальної мети, а й формував би у майбутніх вчителів інформатики медіакомпетентність.
В досліджені запропоновано програму курсу «Медіаосвіта та медіаграмотність», метою якого є формування у майбутніх педагогічних і науково-педагогічних працівників певних знань і умінь з основ медіаосвіти, медіапедагогіки та аудіовізуальної грамотності щодо вирішення сучасних медіапедагогічних проблем, розуміння ролі та значення медійного світу в професійному та особистісному ставленні людини.

Abstract. The article deals with the features of media education as a necessary component for media competence development for future computer science teachers. The importance of media education, media literacy and media competence that have many opportunities for students and for teachers is pointed out. The article deals with the main approaches to determining the media competence of the future teacher of informatics, the ways and the question of the effectiveness and feasibility of forming the media competence of the teacher in order to successfully accomplish educational tasks. The current state of development of media education science is analyzed and the necessity of using media education elements in the educational process is substantiated. The directions of implementation of media education in the process of preparation of the future teacher of informatics are determined and the main difficulties that accompany him today are outlined.
The main directions of formation of media competence of future teachers of Computer Science include: inclusion of media information literacy requirements in educational programs of professional training of teachers of Computer Science; the introduction of the educational discipline "Media Education and Media Literacy", which teaching would be carried out by media educators in order to teach students the theory and practical skills necessary for mastering modern media; media educational elements should be included in all other disciplines in the form of using media as auxiliary means in teaching with the simultaneous education of culture, their effective and reasonable use. This direction expects the teacher's creative approach and the use of various high-quality media materials in his classes, which not only would help to achieve the educational goal, but also would form media competence of future teachers of Computer Science.
The program of the course "Media Education and Media Literacy" was proposed in the research, the purpose of which is forming certain knowledge and skills in the basics of media education, media pedagogy and audiovisual literacy in future pedagogical and scientific-pedagogical workers in order to solve modern media pedagogical problems, understanding the role and significance of the media world in professional and personal attitude of a person.

Анотація. У статті розглядаються організаційно-педагогічні умови, які підвищують рівень професійної підготовки майбутніх вчителів природничо-математичних спеціальностей, а саме: створення педагогічного середовища формування стійкої мотивації майбутніх учителів до отримання природничо-математичних спеціальностей, від показника - наявність інтересу до предмету та до навчання предмету й до показника – наявність потреби в вивченні предмету та в навчанні предмету; оптимізація (спрямованість на освіту й самоосвіту протягом життя) процесу здійснення студентами самостійної роботи на всіх етапах професійної підготовки на основі навчальних моделей поєднання інноваційних та традиційних методик організації навчання та самостійної аудиторної та позааудиторної роботи майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін; створення інформаційно-освітнього середовища підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до здатності застосування сучасних, а в майбутньому оновлених, електронних освітніх ресурсів.
Наведені результати психолого-педагогічних досліджень стосовно впливу самостійного вибору майбутньої професії абітурієнтами на мотивацію до навчання. Зазначено, що далеко не всі студенти цілком свідомо обрали ту спеціальність, за якою навчаються та наведено результати анкетування студентів другого курсу навчання природничо-математичних спеціальностей. Стислий аналіз кожної організаційно-педагогічної умови супроводжується посиланням на монографії, статті, де можна отримати зразок впровадження виокремлених умов у навчальний процес підготовки майбутніх вчителів природничо-математичних спеціальностей.
Зазначено, що проблема виокремлення, обґрунтування та впровадження організаційно-педагогічних умов підвищення якості підготовки майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей в навчальний процес ЗВО є одним з тих предметів дослідження в педагогіці, що вимагає постійного: моніторингу у динаміці та корекції; створення навчальних моделей, педагогічних систем, основаних на інноваційних методах; оновлення відповідно сучасним реаліям стрімкого розвитку електронних освітніх ресурсів.

Abstract. The article deals with the organizational and pedagogical conditions that increase the level of professional training of future teachers of natural and mathematical specialties, namely: the creation of a pedagogical environment for the formation of a stable motivation of future teachers for the acquisition of natural and mathematical specialties, from the index - the presence of interest in the subject and the study of the subject and the indicator - the need for studying the subject and studying the subject; optimization (focus on education and self-education throughout life); process of students' independent work on all stages of professional training on the basis of educational models of combination of innovative and traditional methods of teaching organization and independent teaching and non-auditing work of future teachers of natural and mathematical disciplines; creation of the informational and educational environment for the training of future teachers of natural and mathematical disciplines to the ability to apply modern, and in the future updated, electronic educational resources. The results of psychological and pedagogical researches concerning the influence of independent choice of the future profession by entrants on the motivation to study are given. It is noted that far from all students did not quite knowingly choose the specialty in which they study and present the results of questioning of second-year students studying natural sciences and mathematics. A brief analysis of each organizational and pedagogical condition is accompanied by a reference to a monograph, an article where you can get an example of the implementation of the isolated conditions in the educational process of preparing future teachers of natural and mathematical specialties. It is noted that the problem of isolation, substantiation and implementation of organizational and pedagogical conditions for improving the quality of the training of future teachers of natural sciences and mathematics specialties in the educational process of self-defense is one of the subjects of study in pedagogy, which requires constant: monitoring in dynamics and correction; creation of educational models, pedagogical systems based on innovative methods; updating according to modern realities of the rapid development of electronic educational resources.

Анотація. У статті зроблений теоретичний аналіз наукових джерел вітчизняних та зарубіжних науковців, який дав змогу уточнити і обґрунтувати поняття «формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх вчителів фізики засобами електронних інтернет-технологій». Розглянуто засоби електронних інтернет-технологій, серед яких у процесі підготовки майбутнього вчителя фізики: електронні освітні ресурси (мультимедійні електронні підручники, довідники навчальні відеоматеріали, flash-додатки тощо) та засоби комп’ютерного контролю знань, навчальні бази даних, інтерактивні середовища моделювання, віртуальні освітні платформи тощо. Обґрунтовано, що в контексті підготовки вчителя фізики перелік засобів електронних інтернет-технологій має включати як програмне забезпечення загального призначення, так і спеціалізоване в галузі фізики, зокрема, цифрові та віртуальні лабораторії. З огляду на основні засади до визначення критеріїв формування професійної компетентності відомих науковців, сформульовані критерії, серед яких виділяємо технологічний критерій, який характеризує уміння аналізувати, класифікувати й систематизувати програмне забезпечення та впроваджувати його у свою професійну діяльність. Технологічний критерій визначаємо як здатність активно застосовувати сучасні засоби інформаційних та комп’ютерних технологій до роботи з інформацією та розв’язання різноманітних задач як засобів пізнання й розвитку інформаційно-комунікативної компетентності. Виділено показники технологічного критерію: «операційні уміння» – володіння інструментарієм програмного забезпечення та «професійні навички» – вміння використовувати інструментарій для навчання фізики. Описано методику перевірки визначення рівнів сформованості інформаційно-комунікативної компетентності за кожним з показників технологічного критерію. Наведено коротко результати педагогічного експерименту, який опрацьовано за методикою перевірки середніх за критерієм Стьюдента. Підтверджена результативність на рівні значущості 0,05 використання засобів електронних інтернет-технологій у формуванні інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх вчителів фізики.

Abstract. The article deals with theoretical analysis of scientific sources of national and foreign scientists, which made it possible to clarify and substantiate the concept of "formation of future physics teacher’s information and communication competence by means of electronic Internet technologies".
The article considers the means of electronic Internet technologies in the process of future physics teacher’s preparing, among which electronic educational resources (multimedia electronic textbooks, educational materials educational videos, flash-applications, etc.) and computer knowledge control tools, training databases, interactive simulation environments, virtual educational platforms, etc.
It is substantiated that in the context of the physics teacher’s preparation, a list of electronic Internet technologies should include both general-purpose software and specialized in the field of physics, in particular, digital and virtual laboratories.
Given the main principles for determining the criteria for the formation of professional competence of well-known scholars, the criteria are formulated, among which we distinguish a technological criterion that characterizes the ability to analyze, categorize and organize the software and implement it in its professional activities.
The technological criterion is defined as the ability to actively apply modern means of information and computer technologies to work with information and to solve various tasks as means of development of information and communication competence. The indicators of the technological criterion are allocated, among which "operational skills", that is possession of software tools, and "professional skills", that is the ability to use tools for teaching physics.
The method of checking the determination of levels of formation of information and communication competence for each of the indicators of the technological criterion is described. The results of the pedagogical experiment, which are processed according to the method of checking the average according to Student's criterion, are briefly presented. Validated efficiency of the use of electronic Internet technologies in forming the future physics teachers’ information and communication competence at the significance level of 0.05.

Анотація. У статті розглянуто питання компетентнісного підходу у процесі практично-технічної підготовки майбутніх учителів інформатики на етапі оцінювання результатів навчання. Автором проаналізовано вимоги до формулювання результатів навчання та визначено, що вони повинні бути конкретними, предметними, досяжними, корисними, відповідними, мати характер стандартів. Запропоновано формулювання програмних результатів на основі 5 елементів: активна вербальна форма, тип, тематична галузь, очікуваний стандарт або рівень, масштаб і контекст. Для визначення структури інформаційно-технічних компетентностей визначено критерії та показники, за якими можна зробити висновок про рівень сформованості тих чи інших компетентностей. До складу критеріїв оцінювання рівня сформованості інформаційно-технічних компетентностей студентів у процесі практично-технічної підготовки віднесено такі як мотиваційно-ціннісний, змістовий та операційно-діяльнісний.

У ході дослідження кожна інформаційно-технічна компетентність була розкрита на рівні дескрипторів. У роботі наведено приклад дескрипторного опису дисципліни «Основи комп’ютерних мереж та систем», яка спрямована на формування інформаційно-технічних компетентностей на рівнях високий, середній та низький. Для організації проведення процесу оцінювання рівня сформованості інформаційно-технічних компетентностей, було розроблено контрольно-оцінювальні засоби у вигляді методичної розробки, в якій до кожного дескриптора поставлено відповідний контрольний інструментарій. Розроблені контрольний інструментарій та оцінювальні таблиці стали основою для оцінювання рівня сформованості інформаційно-технічних компетентностей у студентів, які вивчали дисципліну «Основи комп’ютерних мереж та систем». Застосування розробленого методу для оцінювання рівня сформованості інформаційно-технічних компетентностей студентів у процесі практично-технічної підготовки виявилось ефективним і забезпечило об’єктивність оцінювальних характеристик студентів.

Abstract. The article considers the question of competence approach in the process of practical and technical education of future teachers at the stage of assessment the learning outcomes. The author analyzed the requirements for the formulation of learning outcomes and determined that they should be specific, substantive, achievable, useful, relevant, to have the character of standards. Formulation of the learning outcomes based on 5 elements is proposed: active verbal form, type, thematic branch, expected standard or level, scale and context. In order to determine the structure of information and technical competencies, criteria and indicators have been defined that allow assessing the level of formation of those or other competencies. The criteria for assessing the level of formation of information and technical competencies of students in the process of practical training include motivational-value, content and operational-activity components.

During the study, each information and technical competence was disclosed at the level of descriptors. In the article there are an example of description of the course "Fundamentals of computer networks and systems" in descriptors, which is aimed at forming information and technical competencies at high, medium and low levels. For the process of assessment of the level of formation of information and technical competencies, was created assessment tools in the form of methodical development, in which each the description was assigned the appropriate assessment tool. The developed assessment tools and tables became the basis for assessing the level of formation of information and technical competencies in students who studied the course "Fundamentals of computer networks and systems." The application of the developed method for assessing the level of formation of information and technical competencies of students in the process of practical training proved to be effective and ensured the objectivity of student evaluation characteristics.

Анотація. У даній статті розглянуто відповідність між професійною діяльністю і навчальною математичною діяльністю майбутнього інженера-механіка. Висвітлено особливості формування професійної компетентності у процесі математичної підготовки майбутніх інженерів-механіків. Зазначено, що важливою складовою ланкою навчальної діяльності студентів є формування прийомів роботи з навчальними математичними матеріалами. Навчальні завдання повинні орієнтувати майбутніх інженерів-механіків на формування професійної компетентності. Студенту необхідно мати математичні знання для вирішення практичних завдань, вміти застосовувати математичні методи для моделювання виробничих, технологічних процесів в подальшій професійної діяльності.  Сформульовано вимоги до системи навчальних математичних завдань, що висуваються на початковому етапі навчання студентів в технічному вузі. Саме на початку трудового шляху важливо правильно «закласти фундамент» професійного становлення.  Дуже важливою є інтеграція математики зі спеціальними предметами, що підвищує мотивацію вивчення математики студентами, які порівнюють доцільність вивчення дисциплін з їх професійною значущістю. Проаналізовано, що вивчення математики у ВНЗ необхідно орієнтувати в русло застосування комп'ютерних засобів для вирішення різних математичних задач. Завданням математичної підготовки в вузах є підготовка студентів до власне математичної діяльності, яка спрямована на створення об'єктивно нового і значущого для суспільства математичного знання, що виражається в умінні орієнтуватися в математичному матеріалі і творити в ньому. Це передбачає самостійний пошук і визначення потрібної інформації, синтез різної інформації.  На основі проведеного дослідження автором виявлено вимоги, які доцільно використовувати до математичних завдань при організації навчальної діяльності майбутніх інженерів-механіків. Новітні інженерні інновації реалізуються на ґрунтовному науковому фундаменті і підтверджуються математичним обґрунтуванням. Математично освічений фахівець, як правило, є професійно успішним. 

Abstract. In this paper we consider the relationship between professional activity and educational mathematical activity of the future engineer-mechanic. The peculiarities of the formation of professional competence in the process of mathematical training of future engineers-mechanics are highlighted. It is noted that the formation of methods of work with educational mathematical materials is an important component of the student's educational activity. Educational tasks should orient future engineer mechanics to form a professional competence. The student must have mathematical knowledge to solve practical problems, be able to apply mathematical methods for modeling production, technological processes in the further professional activity. Here we formulate requirements for the system of educational mathematical tasks, which are put forward at the initial stage of training of students at a technical college. It is precisely at the beginning of the labor path that it is important to correctly "lay the foundation" of professional formation. It is very important to integrate mathematics with special subjects, which raises the motivation for students to study mathematics, who compare the expediency of studying the disciplines with their professional significance. It is analyzed that the study of mathematics in universities needs to be oriented towards the use of computer tools for solving various mathematical problems. The task of mathematical training in higher educational institutions is to prepare students for their own mathematical activity, aimed at creating an objectively new and important for humanity mathematical knowledge, which is expressed in the ability to navigate the mathematical material and create in it. This involves the independent search and definition of the necessary information, the synthesis of various information. On the basis of the study, the author identified the requirements that would be appropriate to use in mathematical tasks in the organization of training activities of future mechanical engineers. The latest engineering innovations are realized on a solid scientific foundation and confirmed by mathematical substantiation. A mathematically-educated specialist, as a rule, is professionally successful.