Формулювання проблеми. Відсутність на кафедрах медичної інформатики повного комплексу прикладного програмного забезпечення для вивчення навчальної дисципліни «Медична інформатика» для різних спеціальностей, зокрема відсутність стоматологічних експертних систем та відповідної інформації щодо стоматологічних баз даних у навчальній літературі, щонайменше знижує навчальну мотивацію студентів-стоматологів щодо окремих тем або всієї дисципліни. Необхідність зміни ситуації спонукає викладачів до дій, зокрема до розробки додаткових професійно-орієнтованих завдань для майбутніх стоматологів.
Матеріали і методи. При розробці практичних завдань застосовано аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, узагальнення. Зокрема, проведено аналіз літератури зі стоматологічних експертних систем, здійснено синтез і узагальнення знань з інформатики, стоматології і педагогіки для виділення основних властивостей експертної системи з метою збільшення доступності теоретичного й практичного матеріалу для студентів.
Результати. У статті висвітлено досвід викладання теми з медичних експертних систем для студентів стоматологічного факультету на заняттях з медичної інформатики на кафедрі біофізики, інформатики та медичної апаратури Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. Представлено практичні завдання в програмах MS Excel та MS Access і обґрунтовано причини вибору цих програм. Крім того, розглянуто приклади практичних завдань для студентів з високим початковим рівнем знань, умінь, навичок з інформатики. За основу завдань взято експертну систему з диференціальної діагностики форм пульпітів, яку розроблено авторами. Розроблена експертна система виступає демонстраційним прикладом на початку заняття та основою для розробки майбутніми стоматологами власної експертної системи впродовж заняття. За допомогою бази знань продукційної експертної системи студенти створюють продукційні правила з дев’яти стоматологічних захворювань одного типу (пульпіти) та використовують їх у процесі роботи в програмах MS Excel та MS Access. При виборі студентами комп’ютерної програми, відмінної від запропонованих, відводиться більше часу на виконання завдань та нараховуються додаткові бали за індивідуальну самостійну роботу.
Висновки. Використання професійно-орієнтованих завдань на кожному практичному занятті активізує діяльність студентів, підвищує їхню зацікавленість до використання інформаційних технологій, збільшує мотивацію вивчення медичної інформатики, що, в свою чергу, сприяє кращому формуванню інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів.

Formulation of the problem. Absence on the department of medical informatics the full complex of applied software for studying the educational discipline "Medical Informatics" for different specialties  reduces the motivation of dental students to study separate topics or the whole discipline. Necessity of changing the situation induces teachers to take actions, in particular to develop additional professional-oriented tasks for future dentists.
Materials and methods. Analysis, synthesis, induction, deduction, comparison, generalization were applied during the development of practical tasks. In particular, the literature from dental expert systems have been analyzed, the synthesis and generalization of knowledge on computer science, dentistry and pedagogy for the identification of the basic properties of the expert system was made in order to increase the accessibility of theoretical and practical material for students.
Results. The article describes the experience of teaching topic from medical expert systems for students of the faculty of dentistry during the classes on medical informatics at the department of biophysics, informatics and medical equipment of National Pirogov Memorial Medical University (Vinnytsa). The practical tasks in MS Excel and MS Access programs are presented and the reasons for the choice of these programs are substantiated. In addition, examples of practical tasks for students with a high initial level of computer knowledge and skills are considered. The expert system developed by authors on differential diagnostics of forms of pulpitis is a basis of practical tasks as is a demonstration example at the beginning of the lesson and the basis for the development of their own expert system by future dentists during the class.
Conclusions. Use professional-oriented tasks at every lesson activates the students, increases their interest in the use of information technology, increases the motivation of the study of medical informatics and, in addition, contributes to the better formation of information and communication competence of future dentists.

У статті подано різні наукові підходи, аналіз поняття «аналітично-інформаційна компетентність», автор звертається до праць відомих дослідників (Петренко Л.М. та ін.) з цієї проблеми щодо уточнення понять «аналітична компетентність», «інформаційна компетентність».
Формулювання проблеми. Розкрито зміст поняття, структурні елементи й ефективні засоби формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів на заняттях із дисциплін фахової підготовки.
 Матеріали і методи. автор використовує порівняння, синтез, аналіз, узагальнення, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду науковців для досягнення своєї мети. Результатом стало уточнення цього поняття для майбутніх педагогів: «аналітично-інформаційна компетентність» майбутніх педагогів – це система аналітичних та інформаційних знань, умінь, навиків з пошуку, аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення інформації; обробка її навчального змісту, необхідного для майбутньої професійної діяльності, а також самоорганізація та самоконтроль власної інформаційної діяльності.
Результати. У статті також теоретично обґрунтовуються найбільш ефективні організаційно-педагогічні умови, що будуть сприяти  формуванню аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів, а саме: використання у процесі навчання студентів інноваційних форм, методів та засобів навчання, а саме коучингу; спрямування діяльність викладача на формування у студентів стійкої професійно-орієнтованої мотивації до навчання; використання та інтеграція інформаційно-комунікаційних, технологій, що спрямовані на розвиток фахових, інформаційних, аналітичних та інших компетентностей майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки; підсилення навчально-методичного забезпечення щодо формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів.
Висновки. Автор пропонує методику формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів  на прикладі дисципліни «Методика виховної роботи в ПТНЗ» у межах коучингу: метод конкретних ситуацій, метод емоційного стимулювання, метод створення ситуації пізнавальної дискусії, мозаїка, метод проектів.

The paper presents various scientific approaches as well as the analysis of the concept “analytical and informational competence”.
Formulation of the problem. The paper has revealed the concept content, the structural elements and the effective means of the future teachers’ analytical and informational competence formation at the professional training classes.
Materials and methods. In order to achieve the purpose of the paper the author has used the methods of comparison, synthesis, analysis, generalization, as well as the scientists’ pedagogical experience study and generalization. As a result, this concept has been clarified for the future teachers and it has been formulated as follows: the future teachers’ “analytical and informational competence” is a system of analytical and informational knowledge and skills in the information search, analysis, synthesis, comparison and generalization as well as the processing of its educational content, necessary for the future professional activity and the self-organization and self-control of the personal informational activity.
Results. The paper provides theoretical grounds for the most effective organizational and educational conditions that will contribute to the future teachers’ analytical and informational competence formation. They include the use of innovative forms, methods and means of education, namely coaching; the teacher’s focus on the students’ strong professionally-centered motivation to study; the application and integration of the information and communication technologies aimed at developing the future teachers’ professional, informational, analytical and other competences in the professional training process; the academic and methodological support improvement regarding the future teachers’ analytical and informational competence formation.
Conclusions. forming the future teachers’ analytical and informational competence on basis of the subject “Educational Methodology in the Vocational Schools” as part of coaching that includes the method of specific situations, the method of emotional stimulation, the method of cognitive discussion situation creation, the mosaic, the project method is effective.

Анотація. У статті наведено результати педагогічного експерименту, пов’язаного з впровадженням моделі формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до професійно-педагогічного проектування. Готовність майбутніх інженерів-педагогів до професійно-педагогічного проектування є складним утворенням, сутність якого становить сукупність взаємопов’язаних складових. У статті описано методики визначення рівнів готовності за розробленими критеріями. Проведено якісний аналіз одержаних результатів з позитивним висновком про ефективність авторської моделі. Під час визначення рівнів готовності майбутніх інженерів-педагогів до професійно-педагогічного проектування слід спиратися на показники,  узгоджені за порядком із складовими такої готовності: наявність системи спонукань, які зумовлюють активність особистості, наявність стійкого прагнення до досягнення успіху та прагнення уникнути невдачі, успішність, розвиненість уміння вибирати найсуттєвішу інформацію, наявність здібностей до творчості, сформованість професійних умінь і навичок, суттєвих для професійно-педагогічного проектування, здатність застосовувати знання на практиці, уміння вести контроль за виконанням поставлених завдань, уміння долати труднощі при досягненні мети, професійно важливі якості. На основі кількісних і якісних показників було проведено порівняльний аналіз одержаних проміжних і кінцевих результатів педагогічного експерименту. Достовірність результатів дослідження забезпечувалася використанням статистичних методів опрацювання результатів дослідницької роботи. Проведений аналіз результатів формувального етапу експерименту в контрольних та експериментальних групах свідчить про результативність упровадження в процес підготовки майбутніх інженерів-педагогів науково обґрунтованої моделі управління цим процесом, навчальних і методичних посібників, практичних рекомендацій, розроблених автором дослідження, що дозволяє студентам ефективно застосовувати проектні технології у майбутній професійній діяльності.

Abstract. The article presents the results of a pedagogical experiment related to the implementation of a model for the formation of readiness of future engineers-teachers for vocational and pedagogical design. The readiness of future engineers-educators for vocational and pedagogical design is a complex formation, the essence of which is a set of interrelated components. The article describes the methods of determining the readiness levels for the developed criteria. A qualitative analysis of the results obtained with a positive conclusion about the effectiveness of the author's model was conducted. When determining the readiness levels of future teacher engineers for vocational and pedagogical design, it should be based on indicators agreed upon in accordance with the components of such readiness: the existence of a system of motivations that determine the activity of the individual, the presence of a steady desire for success and the desire to avoid failure, success, and development the ability to choose the most essential information, the ability to work, the formation of professional skills and skills essential for vocational and pedagogical design Ability to apply knowledge in practice, the ability to maintain control over the execution of tasks, the ability to overcome the difficulties in achieving the goal, professionally important qualities. On the basis of quantitative and qualitative indicators, a comparative analysis of the obtained intermediate and final results of the pedagogical experiment was conducted. The reliability of the results of the study was ensured by the use of statistical methods for processing the results of research work. The conducted analysis of the results of the molding stage of the experiment in the control and experimental groups shows the effectiveness of the introduction of a scientifically based model of management of this process, educational and methodological manuals, practical recommendations developed by the author of the study, which allows students to effectively apply design technologies in the future, in the process of preparing future engineers-teachers professional activity.

Анотація. Нині відбувається процес модернізації системи освіти, що вимагає випереджаючої розробки прогресивних і методично виправданих концепцій, педагогічних технологій і оволодіння ними майбутніми фахівцями фізичної культури і спорту. Істотні зміни мають відбутися і в професійній підготовці фахівців з фізичної культури і спорту, які завтра будуть провідниками нового знання в фізкультурній освіті. Основна ідея модернізації процесу професійної підготовки фахівців з фізичної культури і спорту полягає в тому, щоб як мінімум створити умови, що дозволяють студентам в навчально-виховному процесі закладу вищої освіти розвивати креативне мислення, творчо осмислювати і освоювати інноваційні технології фізичного виховання, а як максимум створити життєздатну педагогічну систему, засновану на інноваційних технологіях науково-педагогічної освіти, яка дозволить домогтися сучасної якості підготовки фахівця нового типу, що володіє знаннями, вміннями і навичками новатора. У даний час для фахівців, що працюють в сфері фізичної культури, спорту, туризму та фізичної реабілітації актуальності набувають інноваційні знання і вміння з питань навчання і реабілітації від самих азів до вищих щаблів майстерності, а також цілісний процес оздоровчого тренування з особами різного рівня підготовленості, віку і стану здоров'я засобами інноваційних видів рухової активності. Підготовка майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у ЗВО має бути спрямована на формування готовності  майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності. У статті розкрито методологічні основи професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності, на конкретно-науковому рівні виділено професійно-особистісний, редукційний, діяльнісний, інноваційний, оздоровчий, гендерний, біосоціокультурний підходи.

Abstract. Currently, the process of modernization of the education system is underway, which requires the advanced development of progressive and methodically justified concepts, pedagogical technologies and their mastery by future specialists in physical culture and sports. Significant changes should take place in the professional training of specialists in physical culture and sports, who tomorrow will be the leaders of new knowledge in physical education. The main idea of ​​modernization of the process of professional training of specialists in physical culture and sports is to at least create conditions that allow students in the educational process of higher education to develop creative thinking, creatively comprehend and master innovative technologies of physical education, and at most create a viable pedagogical system based on innovative technologies of scientific and pedagogical education, which will achieve the modern quality of training of a new type of specialist with the knowledge, skills and abilities of an innovator. Currently, for professionals working in the field of physical culture, sports, tourism and physical rehabilitation are gaining innovative knowledge and skills in training and rehabilitation from the basics to the highest levels of skill, as well as a holistic process of health training with people of different levels of training, age and health by means of innovative types of motor activity. Training of future specialists in physical culture and sports in the university should be aimed at forming the readiness of future specialists in physical culture and sports to use innovative types of physical activity in professional activities. The article reveals the methodological foundations of professional training of future specialists in physical culture and sports to use innovative types of physical activity in professional activities, at the specific scientific level highlights professional-personal, reduction, activity, innovative, health, gender, biosociocultural approaches.

Анотація. У статті виділено та теоретично обґрунтовано принципи формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів аграрних наук у процесі вивчення математичних дисциплін. Проведений аналіз основних закономірностей навчання та дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів аграрних наук. До принципів формування дослідницької компетентності віднесено такі: цільового призначення інформаційного матеріалу; поєднання комплексних, інтегруючих і власних дидактичних цілей; повноти навчального матеріалу в модулі; відносної самостійності елементів модуля; реалізації зворотного зв’язку; оптимальної передачі інформаційних і методичних матеріалів; стиснення навчальної інформації у змістовому модулі; генералізації знань; взаємопов’язаності, логізації знань. Розкрито суть кожного з виділених принципів.

Abstract. In the article the principles of forming the research competence of future bachelors of agrarian sciences in the process of studying mathematical disciplines are substantiated and theoretically substantiated. The analysis of the basic regularities of training and research competence of future bachelors of agrarian sciences is carried out. The principles of the formation of research competence include the following: the purpose of the information material; a combination of integrated, integrating and own didactic goals; the completeness of the training material in the module; relative independence of module elements; feedback implementation; optimal transmission of informational and methodical materials; Compression of the educational information in the content module; generalization of knowledge; interconnection, logistics of knowledge. The essence of each of the highlighted principles is revealed.