Головна » Статті » ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

У категорії матеріалів: 267
Показано матеріалів: 6-10
Сторінки: « 1 2 3 4 ... 53 54 »

Сортувати за: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам

В статті розглядається і обґрунтовується структура креативної компетентності майбутніх фахівців декоративно-прикладного мистецтва в контексті педагогічних принципів і процесу її формування.
Формулювання проблеми. Стаття присвячена проблемі обґрунтування структури та формування креативної компетентності майбутніх фахівців декоративно-прикладного мистецтва на основі педагогічних принципів.
Матеріали і методи. Дослідження спирається на такі теоретичні методи дослідження як аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження для визначення понятійно-категоріального апарату та обґрунтування його теоретичних засад; аналіз, систематизацію і узагальнення існуючого досвіду та публікацій, присвячених питанню, що вивчається, у друкованих періодичних виданнях.
Результати. В результаті теоретичного аналізу, на основі визначення ряду принципів освіти на основі індивідуально-креативного підходу, було узагальнено думки науковців щодо структури креативної компетентності і визначено, що основними структурними компонентами креативної компетентності майбутніх фахівців декоративно-прикладного мистецтва є: ціннісно-мотиваційний, професійно-когнітивний, креативно-діяльнісний та рефлексивний. Запропоновані педагогічні принципи, що сприяють формуванню загальних ключових компетентностей фахівців декоративно-прикладного мистецтва, є загальноприйнятими, і, водночас, спрямовані на індивідуалізацію процесу професійної підготовки майбутніх фахівців декоративно-прикладного мистецтва і сприяють формуванню в них специфічних компетентностей. З’ясовано, що креативна компетентність передбачає здатність креативно діяти в ситуаціях невизначеності на основі здобутих знань, вмінь, навичок та набутого попереднього особистісного досвіду.
Висновки. Теоретичний аналіз, визначення сутності та змісту креативної компетентності дозволили запропонувати власне бачення структури креативної компетентності, яка включає ціннісно-мотиваційний, професійно-когнітивний, креативно-діяльнісний та рефлексивний компоненти креативної компетентності майбутніх фахівців декоративно-прикладного мистецтва. Сукупність та взаємозв’язок цих компонентів може забезпечити високий рівень сформованості креативної компетентності майбутніх фахівців декоративно-прикладного мистецтва. Перспективи подальших досліджень лежать у площині розробки та теоретичного обґрунтування педагогічних умов формування креативної компетентності майбутніх фахівців декоративно-прикладного мистецтва в закладах вищої освіти.

Abstract. The article considers and substantiates the structure of creative competence of future specialists in decorative and applied arts in the context of pedagogical principles and the process of creative competence development.
Formulation of the problem. The article is devoted to the problem of substantiation of the structure and development of creative competence in future specialists of decorative and applied arts on the background of pedagogical principles. 
Materials and methods. The research is based on such theoretical research methods as the analysis of philosophical, psychological, and pedagogical literature on the problem of research to determine the conceptual and categorical apparatus and substantiate its theoretical foundations; analysis, systematization, and generalization of existing experience and publications on the issue under study in published periodicals.
Results. As a result of theoretical analysis, on the background of the description of several principles of education based on individual-creative approach, the opinions of scientists on the structure of creative competence, the key structural components of creative competence of future decorative and applied arts specialists are generalized and determined as value-motivational, professional-cognitive, creative-active and reflexive. Suggested pedagogical principles that contribute to the development of general key competencies of decorative and applied arts specialists are generally accepted, and, at the same time, aimed at individualizing the process of training future decorative and applied arts specialists, as well as contribute to the development of specific competencies. It has been defined that creative competence involves the ability to act creatively in situations of uncertainty using acquired knowledge, skills, abilities, and previous personal experience.
Conclusions. Theoretical analysis, the definition of the fundamental nature and content of creative competence allowed us to offer our idea of the structure of creative competence, which includes value-motivational, professional-cognitive, creative-active, and reflective components of creative competence of future decorative and applied arts specialists. The combination and interconnection of these components can provide a high level of creative competence development in future decorative and applied arts specialists. Prospects for further research involve the development and theoretical justification of pedagogical conditions for the successful development of creative competence in future decorative and applied arts specialists in the process of their university training.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 433 | Author: Лі Сяося | Download in PDF |

Формулювання проблеми. На сьогодні у суспільстві відбувається, так званий «візуальний поворот», який характеризується переходом від текстоцентрованих форм подання інформаційного контенту до візуальних форм. Такі кардинальні трансформації призводять до змін у стилі мислення молоді, у способах сприймання нею інформації. У зв’язку з цим підготовка майбутніх вчителів, які покликані сформувати у молодого покоління адекватну сьогоденню картину світу, потребує концептуального переосмислення. Тому у контексті підготовки майбутніх учителів, а особливо учителів математики та інформатики, варто говорити про рівень сформованості їх візуально-інформаційної культури.
Матеріали і методи. Для досягнення мети були використані теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація критеріальної бази дослідження рівнів сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики, педагогічне спостереження.
Результати. У дослідженні для визначення рівня сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики було виокремлено мотиваційний, пізнавальний, процесуальний та рефлексивно-оцінювальний критерії. Було визначено їх показники: мотиваційний з показниками „Потреба”, „Мотивація”; пізнавальний з показниками „Обізнаність”, „Знання”, „Візуальне мислення”; процесуальний з показниками „Операційно-інструментальні уміння”, „Професійні уміння” та рефлексивно-оцінювальний з показниками „Здатність до самоаналізу”, „Здатність до самовдосконалення”. Показники сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики було градуйовано за такими рівнями: високий, середній, низький.
Висновки. Виділені критерії та показники сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики утворюють цілісну структуру, у якій всі елементи взаємозалежать один від одного та є взаємопов’язаними.

Formulation of the problem. Today in society there is a so-called "visual turn", which is characterized by the transition from text-centered forms of presentation of information content to visual forms. Such radical transformations lead to changes in the style of thinking of young people, in the ways they perceive information. In this regard, the pre-service teachers’ preparation, who are called to form an adequate picture of the world today in the younger generation, needs a conceptual rethinking. Therefore, in the context of pre-service teachers’ preparation, and especially mathematics and computer science teachers, it is worth talking about the level of formation of their visual and information culture.
Materials and methods. To achieve this goal, theoretical and empirical methods were used: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature; development and approbation of the criterion base of research of levels of formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers, pedagogical observation.
Results. The study identified motivational, cognitive, procedural and reflexive-evaluation criteria to determine the level of formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers. These indicators were determined: motivational with indicators "Need", "Motivation"; cognitive with indicators "Awareness", "Knowledge", "Visual thinking"; procedural with indicators "Operational and instrumental skills", "Professional skills" and reflexive and evaluative with indicators "Ability to self-analysis", "Ability to self-improvement". Indicators of the formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers were graded at the following levels: high, medium, low.
Conclusions. The selected criteria and indicators of the formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers form a holistic structure in which all the elements are interdependent and interconnected.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 441 | Author: Друшляк М.Г. | Download in PDF |

Formulation of the problem. The article describes the Ukrainian experience of preparing future specialista for pedagogical design.
Materials and method: theoretical: modeling - to substantiate and develop a model of forming the readiness of future specialists -pedagogues to pedagogical design, to identify pedagogical conditions that contribute to the preparation of future specialists for pedagogical design; empirical: diagnostic  to find out the effectiveness of pedagogical conditions of forming the readiness of future specialists to pedagogical design; pedagogical experiment (ascertaining, forming) - to check the effectiveness of the model of formation of future specialists readiness for pedagogical design;  statistical - analysis of the obtained data with the help of mathematical statistics methods for processing and interpretation of experimental results.
Results. In particular, the state of development of the problem in the theory and practice of Ukrainian vocational training is described, the essence of pedagogical design is revealed, the essence and structure of readiness of future specialists to pedagogical design are specified;  described diagnostic tools for determining the level of readiness of future specialists for pedagogical design; developed and theoretically substantiated model of formation of future specialists' readiness for pedagogical design;  the results of the statistical analysis of its effectiveness are described.
Conclusions. The effectiveness of the introduced model of forming the readiness of future specialists for pedagogical design was confirmed. The prospects for further scientific research are connected with the development of a holistic concept of project pedagogical activity in higher education, creation of a structural and functional model of project activity of an educational institution in Ukraine.

Постановка проблеми. У статті описаний український досвід підготовки майбутніх фахівців до педагогічної дизайну.
Матеріали і методи: теоретичні: аналіз і систематизація наукових джерел, педагогічне моделювання для обгрунтування і розроблення моделі формування готовності майбутніх фахівців до педагогічного дизайну; емпіричні: діагностичні для з'ясування ефективності педагогічних умов формування готовності майбутніх фахівців до педагогічного дизайну; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) - для перевірки ефективності моделі формування готовності майбутніх фахівців до педагогічного дизайну; статистичний - аналіз отриманих даних за допомогою методів математичної статистики для обробки та інтерпретації експериментальних результатів.
Результати. Схарактеризовано стан розвитку проблеми в теорії і практиці професійної освіти України, наведено суперечності, яік на сьогодні не вирішені в галузі підготовки фахіців до педагогічного дизайну, уточнено сутність і структуру готовності майбутніх фахівців до педагогічного дизайну; описані засоби діагностики для визначення рівня готовності; розроблено й теоретично обґрунтовано модель формування готовності майбутніх фахівців до педагогічного дизайну; описані результати статистичного аналізу її ефективності.
Висновки. Підтверджено ефективність розробленої моделі формування готовності майбутніх фахівців до педагогічного дизайну. Перспективи подальших наукових досліджень пов'язані з розробкою цілісної концепції проектної педагогічної діяльності у вищій школі.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 412 | Author: Semenikhina O., Yurchenko A. et al. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. У нашому дослідженні вважаємо за потрібне висвітлити авторську думку щодо провідної дефініції – тактично-стратегічної компетентності. Це дозволить з’ясувати її структуру та зміст, а у подальшому – розкрити основні умови щодо її формування.
Матеріали і методи. Для реалізації дослідження використано методи: аналіз наукової літератури з метою встановлення стану розробленості проблеми формування тактично-стратегічної компетентності, визначення категоріально-понятійного апарату дослідження; синтез, узагальнення, систематизація для обґрунтування структури та змісту зазначеної компетентності.
Результати. Установлено, що тактично-стратегічна компетентність фахівця галузі інформаційних технологій – особистісне інтегративне утворення, що являє собою єдність професійно значущих якостей, знань та вмінь у галузі інформаційних технологій, за допомогою яких фахівці формулюють стратегічну й тактичну мету для розвитку нових ідей у проєктуванні та розробленні програмних засобів і цифрових технологій, виявляють ціннісно-мотиваційне ставлення до стратегічних змін і гнучкість у поведінці, здійснюють адекватний вибір та реалізацію стратегій і тактик залежно від інформаційних ресурсів, здійснюють планування, розроблення, прогнозування, координацію, керування та вдосконалення професійної діяльності в галузі інформаційних технологій для забезпечення її ефективності. Виділено особливість реалізації тактично-стратегічної діяльності, запорукою якої виступає відповідна компетентність – в умовах традиційної діяльності планування відбувається від минулого через теперішнє до майбутнього. У тактично-стратегічній – навпаки: від прогнозованого уявленого образу майбутнього до теперішнього з урахуванням випадковості, залежності дій від зовнішнього середовища, багатофакторності тощо. Виділено структуру тактично-стратегічної компетентності. В якості обговорення наведено етапи реалізації тактично-стратегічної діяльності.
Висновки. Сформульовано авторські означення дослідження: «тактично-стратегічна компетентність», «тактично-стратегічна компетентність фахівця галузі інформаційних технологій», «формування тактично-стратегічної компетентності». Виділено зміст тактично-стратегічної компетентності майбутніх фахівців інформаційних технологій. Описано структуру тактично-стратегічної компетентності, що включає наступні компоненти: мотиваційно-ціннісний (відображає цінності реалізації тактично-стратегічної діяльності в галузі інформаційних технологій), когнітивний (передбачає наявність знань про сутність та мету тактично-стратегічної діяльності), операційно-діяльнісний (окреслює вміння для реалізації зазначеної діяльності), творчий (виокремлює характеристику тактично-стратегічної діяльності як творчої) та рефлексивний (передбачає здатність до самоаналізу та самооцінки своїх дій). Виділено наступний крок дослідження – аналіз реальної практики формування тактично-стратегічної компетентності в університеті.

Problem formulation. In our study, we consider it necessary to highlight the author's opinion on the leading definition - tactical and strategic competence. This will clarify its structure and content, and in the future - to reveal the basic conditions for its formation.
Materials and methods. Methods were used to implement the research: analysis of the scientific literature in order to establish the state of development of the problem of tactical and strategic competence formation, determination of the categorical-conceptual apparatus of research; synthesis, generalization, systematization to substantiate the structure and content of this competence.
Results. It is established that the tactical and strategic competence of an information technology specialist is a personal integrative entity, which is a unity of professionally significant qualities, knowledge and skills in the field of information technology. Through which specialists formulate strategic and tactical goals for developing new ideas in programming and development of tools and digital technologies, show value-motivational attitude to strategic change and flexibility in behavior, make adequate choices and implement strategies and tactics depending on information resources, plan, develop, forecast, coordinate, manage and improve professional activities in the field of information technology for ensuring its effectiveness. The peculiarity of the implementation of tactical and strategic activities, the key to which is the relevant competence - in the context of traditional activities, planning takes place from the past through the present to the future. In the tactical-strategic competence - on the contrary: from the projected imagined image of the future to the present, taking into account chance, dependence of actions on the external environment, multifactoriality and so on. The structure of tactical and strategic competence is highlighted. The stages of tactical and strategic activity realization are given as a discussion.
Conclusions. The author's definitions of the research are formulated: "tactical-strategic competence", "tactical-strategic competence of an information technology specialist", "formation of tactical-strategic competence". The content of tactical and strategic competence of future information technology specialists is highlighted. The structure of tactical-strategic competence is described, which includes the following components: motivational-value (reflects the values of tactical-strategic activity in the field of information technology), cognitive (assumes knowledge of the nature and purpose of tactical-strategic activity), operational-activity (outlines skills for the implementation of this activity), creative (distinguishes the characteristics of tactical and strategic activities as creative) and reflective (provides the ability to self-analysis and self-evaluation of their actions). The next step of the research is the analysis of the real practice of tactical and strategic competence formation at the university.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 233 | Author: Шаравара В.В. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. Стаття присвячена дослідженню проблеми формування та розвитку лідерської компетентності майбутніх маркетологів у просторі ЗВО.
Матеріали і методи: систематизація результатів наукових розвідок, аналіз закордонного досвіду.
Результати. Встановлено, що професія маркетолога поліфункціональна, на підприємстві маркетолог виконує безліч функцій, для виконання яких йому необхідні лідерські якості. Підкреслено, що викладання дисциплін з фокусом на формуванні лідерської компетентності у майбутніх маркетологів повинно відрізнятися широким міждисциплінарним підходом і концентрацією на завданнях сталого розвитку, тобто контекстом інтеграції економічних, соціальних та екологічних цілей.
Визначено сучасні методи формування лідерської компетентності у просторі ЗВО. Наголошено, що сучасна професійна підготовка лідерів має бути суттєво допрацьована з урахуванням особливостей розвитку українського суспільства та трансформована за рахунок включення в систему підготовки технологій активного навчання. Також автором відводиться велике значення виробничої практичної підготовки та науково-дослідній роботі, які є важливими ланками формування лідерської компетентності у майбутніх маркетологів.
Висновки. Головною задачею закладів вищої освіти при підготовці майбутніх маркетологів є розкриття лідерського потенціалу здобувачів та створення можливостей для прояву та розвитку тих їхніх талантів й здібностей, що будуть запорукою їх успішної професійної діяльності в майбутньому.

Problem formulation.The article is devoted to the research of the problem of formation and development of leadership competence of future marketers in the space of free trade.
Materials and methods: systematization of the results of scientific research, analysis of foreign experience.
Results. It is established that the profession of a marketer is multifunctional, at the enterprise the marketer performs many functions for which he needs leadership qualities. It is emphasized that the teaching of disciplines with a focus on the formation of leadership competence in future marketers should have a broad interdisciplinary approach and focus on sustainable development, in the context of integration of economic, social and environmental goals.
Modern methods of formation of leadership competence in the space of freelance are defined. It was emphasized that the modern professional training of leaders should be significantly improved taking into account the peculiarities of the development of Ukrainian society and transformed through the inclusion of active learning technologies in the training system. The author also attaches great importance to practical training and research work, which are important links in the formation of leadership competence in future marketers.
Conclusions. The main task of higher education institutions in training future marketers is to reveal the leadership potential of applicants and create opportunities for the manifestation and development of their talents and abilities that will guarantee their future success.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 165 | Author: Гончар Л.В. | Download in PDF |
« 1 2 3 4 ... 53 54 »