Головна » Статті » ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

У категорії матеріалів: 272
Показано матеріалів: 11-15
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 54 55 »

Сортувати за: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам

Формулювання проблеми. Стаття присвячена дослідженню проблеми формування та розвитку лідерської компетентності майбутніх маркетологів у просторі ЗВО.
Матеріали і методи: систематизація результатів наукових розвідок, аналіз закордонного досвіду.
Результати. Встановлено, що професія маркетолога поліфункціональна, на підприємстві маркетолог виконує безліч функцій, для виконання яких йому необхідні лідерські якості. Підкреслено, що викладання дисциплін з фокусом на формуванні лідерської компетентності у майбутніх маркетологів повинно відрізнятися широким міждисциплінарним підходом і концентрацією на завданнях сталого розвитку, тобто контекстом інтеграції економічних, соціальних та екологічних цілей.
Визначено сучасні методи формування лідерської компетентності у просторі ЗВО. Наголошено, що сучасна професійна підготовка лідерів має бути суттєво допрацьована з урахуванням особливостей розвитку українського суспільства та трансформована за рахунок включення в систему підготовки технологій активного навчання. Також автором відводиться велике значення виробничої практичної підготовки та науково-дослідній роботі, які є важливими ланками формування лідерської компетентності у майбутніх маркетологів.
Висновки. Головною задачею закладів вищої освіти при підготовці майбутніх маркетологів є розкриття лідерського потенціалу здобувачів та створення можливостей для прояву та розвитку тих їхніх талантів й здібностей, що будуть запорукою їх успішної професійної діяльності в майбутньому.

Problem formulation.The article is devoted to the research of the problem of formation and development of leadership competence of future marketers in the space of free trade.
Materials and methods: systematization of the results of scientific research, analysis of foreign experience.
Results. It is established that the profession of a marketer is multifunctional, at the enterprise the marketer performs many functions for which he needs leadership qualities. It is emphasized that the teaching of disciplines with a focus on the formation of leadership competence in future marketers should have a broad interdisciplinary approach and focus on sustainable development, in the context of integration of economic, social and environmental goals.
Modern methods of formation of leadership competence in the space of freelance are defined. It was emphasized that the modern professional training of leaders should be significantly improved taking into account the peculiarities of the development of Ukrainian society and transformed through the inclusion of active learning technologies in the training system. The author also attaches great importance to practical training and research work, which are important links in the formation of leadership competence in future marketers.
Conclusions. The main task of higher education institutions in training future marketers is to reveal the leadership potential of applicants and create opportunities for the manifestation and development of their talents and abilities that will guarantee their future success.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 611 | Author: Гончар Л.В. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. Професійне самовизначення учнів – один з головних напрямів навчально-виховної роботи в ЗЗСО, який орієнтовано на підготовку до свідомого вибору професії та визначення свого місця у суспільстві. Учителі фізики мають максимально використовувати свій предмет для коректного й свідомого управління професійним самовизначенням учнів у сфері «людина-техніка».
Матеріали і методи. Теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури, педагогічне спостереження, анкетування. Досліджено практичний стан розробленості проблеми через опитування учителів фізики: 132 учителя фізики ЗЗСО та закладів позашкільної освіти (обласні відділення МАН) віком від 24 до 65 років та стажем педагогічної діяльності від 1 року до 42 років.
Результати. За результатами опрацювання анкет встановлено, що окрім об’єктивних труднощів (відсутність необхідної матеріально-технічної бази – фізичного обладнання, реактивів для проведення дослідів та ін., відсутність фізичного профілю у ЗЗСО тощо) вчителі усвідомлюють труднощі, які можуть бути подолані завдяки цілеспрямованій спеціально організованій роботі у системі післядипломної освіти: опанування спецкурсів у межах фахових курсів підвищення кваліфікації; тематичні тренінги у міжкурсовий період; тематичні семінари у міжкурсовий період; методичні рекомендації щодо роботи з учнями. Аналіз результатів опитування свідчить про усвідомлення педагогами важливості управління професійним самовизначенням учнів та необхідність спеціальної підготовки до такого управління у системі післядипломної освіти.
Висновки. Цілеспрямований розвиток здатності учнів до життєвого та професійного самовизначення в умовах, що змінюються, має складати ядро та сутність особистісно-орієнтованої навчально-виховної роботи в загальноосвітній школі, що буде спільно виконуватися учнями та вчителями фізики. Проблема підготовки учителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів виявляється у необхідності формування у них прагнень сприяти професійному самовизначенню учнів у процесі навчання фізики, знань та умінь здійснювати управління професійним самовизначенням учнів у процесі навчання фізики у системі післядипломної педагогічної освіти.

Formulation of the problem. Professional self-determination of students is one of the main directions of educational work, which is focused on preparing for a conscious choice of profession and determining their place in society. Physics teachers should make the most of their subject for the correct and conscious management of professional self-determination of students in the field of "man-technician".
Materials and methods. Theoretical and empirical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature, pedagogical observation, questionnaires. The practical state of the problem development through the survey of physics teachers was studied: 132 physics teachers and out-of-school education institutions (regional branches of the Academy of Sciences) aged from 24 to 65 years and experience of pedagogical activity from 1 to 42 years.
Results. According to the results of the questionnaires, it is established that in addition to objective difficulties (lack of necessary material and technical base - physical equipment, reagents for experiments, etc., lack of physical profile, etc.) teachers are aware of difficulties that can be overcome due to purposeful specially organized work in the system of postgraduate education: mastering special courses within professional refresher courses; thematic trainings in the intercourse period; thematic seminars in the intercourse period; methodical recommendations for working with students. The analysis of the survey results shows that teachers are aware of the importance of managing students' professional self-determination and the need for special training for such management in the system of postgraduate education.
Conclusions. Purposeful development of students' ability to vital and professional self-determination in changing conditions should be the core and essence of personality-oriented educational work in secondary school, which will be performed jointly by students and physics teachers. The problem of preparing physics teachers to manage professional self-determination of students is manifested in the need to form in them the desire to promote professional self-determination of students in the process of teaching physics, knowledge and skills to manage professional self-determination of students in teaching physics in postgraduate pedagogical education.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 551 | Author: Кода С.В. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. Інновації в освіті - це актуально значущі та системно самоорганізуються нововведення, що виникають на основі різноманітності ініціатив і нововведень, які стають перспективними для еволюції освіти, позитивно впливають на розвиток всіх форм і методів навчання. Поняття «інноваційна діяльність» стосовно розвитку сучасної освіти може бути розглянуто як цілеспрямоване перетворення змісту навчання і організаційно-технологічних основ освітнього процесу, спрямоване на підвищення якості освітніх послуг, конкурентоспроможності освітніх установ і їх випускників, забезпечення всебічного особистісного і професійного розвитку майбутніх фахівців.
Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; педагогічне спостереження.
Результати. Нами схарактеризовано низку специфічних принципів упровадження інновацій у професійну підготовку майбутніх фахівців: принцип системності, принцип міждисциплінарності, принцип професійної специфічності, принцип ранньої професіоналізації, принцип єдності традиції та інновацій, принципи диференціації / індивідуалізації, принцип евристичної інтерактивності, принцип самостійності. Визначені принципи дозволяють схарактеризувати освітню систему як систему досягнення цілей навчання і виховання майбутніх фахівців, при цьому жоден з них не може бути реалізованим повною мірою у відриві від їх сукупності.
Висновки. Освітній процес професійної підготовки фахівців є складним і багатогранним, про що свідчать різні чинники впливу, необхідність їх поєднання, своєрідність механізмів розв’язання актуальних навчальних, виховних і культурологічних завдань. Тому дотримання запропонованих принципів вважаємо необхідним для оптимального функціонування освітньої системи, ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців до використання інновацій у професійній діяльності.

Formulation of the problem. Innovations in education are relevant and systematically self-organized innovations that arise on the basis of a variety of initiatives and innovations that become promising for the evolution of education, have a positive impact on the development of all forms and methods of learning. The concept of "innovation" in relation to the development of modern education can be considered as a purposeful transformation of learning content and organizational and technological foundations of the educational process, aimed at improving the quality of educational services, competitiveness of educational institutions and their graduates, ensuring comprehensive personal and professional development of future professionals.
Materials and methods. System analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; pedagogical observation.
Results. We have characterized a number of specific principles of innovation in the training of future professionals: the principle of system, the principle of interdisciplinarity, the principle of professional specificity, the principle of early professionalization, the principle of unity of tradition and innovation, the principles of differentiation / individualization, heuristic interactivity, independence. These principles allow us to characterize the educational system as a system of achieving the goals of training and education of future professionals, and none of them can be fully implemented in isolation from their totality.
Conclusions. The educational process of professional training is complex and multifaceted, as evidenced by various factors of influence, the need to combine them, the uniqueness of the mechanisms for solving current educational, educational and cultural problems. Therefore, compliance with the proposed principles is considered necessary for the optimal functioning of the educational system, effective training of future professionals to use innovations in professional activities.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 550 | Author: Шишенко І., Атаманюк С. та ін. | Download in PDF |

У статті виділено та теоретично обґрунтовано дидактичні принципи післядипломної педагогічної освіти, які застосовуються у підготовці вчителів до управління професійним самовизначенням учнів. Проведений аналіз основних закономірностей та дидактичних принципів означеної підготовки вчителів. Розкрито суть кожного з виділених принципів.
Формулювання проблеми. Проблемою дослідження є виділення та теоретичне обґрунтування загальнодидактичних і особливих для підготовки вчителів до управління професійним самовизначенням учнів принципів.
Матеріали і методи. Для досягнення мети було використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження, зокрема: теоретичні: системний аналіз філософської, психологічної, соціологічної і педагогічної наукової літератури, присвяченої дослідженню підготовки вчителів до управління професійним самовизначенням учнів в умовах закладу післядипломної педагогічної освіти, та навчально-методичної й інструктивно-методичної документації для визначення понятійно-категорійного апарату; методи системного аналізу, що застосовувалися для розгляду генезису підготовки вчителів до управління професійним самовизначенням учнів; методи порівняльного аналізу – для визначення суті науково-методичної системи підготовки вчителів до управління професійним самовизначенням учнів і її відмінностей від наявної системи підготовки; методи прямого структурного аналізу – для розгляду структури й особливостей підготовки вчителів до управління професійним самовизначенням учнів як системи.
Результати. Виділено і теоретично обґрунтовано дидактичні принципи післядипломної педагогічної освіти у підготовці вчителів до управління професійним самовизначенням учнів.
Висновки. Ефективними у підготовці вчителів до управління професійним самовизначенням учнів є такі дидактичні принципи післядипломної педагогічної освіти: наступності, науковості, усвідомлення, діяльності,  наочності,  предметності,  розвивального навчання,  демократизації, системного підходу,  забезпечення цілісності й безперервності розвитку готовності вчителя до управління професійним самовизначенням учнів,  саморозвитку,  регу­лярної оперативної діагностики і самодіагностики цієї готовності,  психологіч­ної підтримки розвитку у вчителів означеної готовності.

Abstract. The article highlights and theoretically substantiates the didactic principles of postgraduate pedagogical education, which are used in the preparation of teachers to manage the professional self-determination of students. The analysis of the basic laws and didactic principles of the specified training of teachers is carried out. The essence of each of the selected principles is revealed.
Formulation of the problem. The purpose of the article is to highlight and theoretically substantiate the general didactic and special principles for training teachers to manage professional self-determination of students.
Materials and methods. To achieve this goal, a set of complementary research methods was used, in particular: theoretical: systematic analysis of philosophical, psychological, sociological and pedagogical scientific literature devoted to the study of teacher training to manage professional self-determination of students in postgraduate pedagogical education, and teaching and instructional documentation for determining the conceptual and categorical apparatus; methods of system analysis used to consider the genesis of teacher training to manage professional self-determination of students; methods of comparative analysis - to determine the essence of the scientific and methodological system of teacher training for the management of professional self-determination of students and its differences from the existing system of training; methods of direct structural analysis - to consider the structure and features of teacher training to manage professional self-determination of students as a system.
Results. The didactic principles of postgraduate pedagogical education in the preparation of teachers for the management of professional self-determination of students are highlighted and theoretically substantiated.
Conclusions. The following didactic principles of postgraduate pedagogical education are effective in preparing teachers for managing students 'professional self-determination: continuity, scientificity, awareness, activity, clarity, subjectivity, developmental learning, democratization, system approach, ensuring integrity and continuity of teacher readiness to manage students' professional self-determination. self-development, regular operative diagnostics and self-diagnostics of this readiness, psychological support of development at teachers of the specified readiness.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 537 | Author: Лебедик Л.В., Стрельніков В.Ю. | Download in PDF |

У статті представлено теоретичний аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів до застосування цифрових технологій у професійній діяльності. Поширення цифрових технологій у всіх аспектах життя підкреслює важливість того, що усі громадяни мають орієнтуватися в цьому цифровому світі. Щоб бути цифрово компетентним, потрібно також мати критичне усвідомлення функції цифрових технологій у всіх аспектах життя та вміння ефективно їх використовувати. Зрозуміло, що в останні десятиліття увагу було зосереджено на ролі вчителів у допомозі учням досягти цифрової компетентності. Це, у свою чергу, привернуло увагу до готовності вчителів відповідати цим очікуванням. Отже, постає потреба звернути увагу на цифрову компетентність у педагогічній освіті. Важливо підкреслити професійну цифрову компетентність як динамічну концепцію, оскільки вона передбачає як професійну практику, так і професійний розвиток цих практик. Однак, враховуючи складність сучасного цифрового суспільства, будучи цифрово-компетентним учителем, він також повинен включати ставлення та етичні аспекти, щоб навчати та готувати учнів, щоб вони стали справжніми цифровими громадянами. Таким чином, майстерний вчитель із цифровою компетентністю потребує здібностей, які спираються на власний досвід і знання, отримані від ролі відповідального цифрового громадянина в суспільстві, і переносить цей досвід в певний професійний контекст. Тому структура професійної цифрової компетентності вчителів охоплює педагогічний, етичний, особистісний і технічний виміри. Така структура цифрової компетентності вчителів забезпечує повне охоплення під час впровадження освітньо-професійних програм підготовки вчителів, допомагає подолати проблеми застарілості, є достатньо гнучкою для включення нових і нових технологій. Тому на часі інтенсифікація процесу професійної підготовки майбутніх учителів до роботи в цифровому освітньому просторі, опанування ними найсучаснішими технологіями для впровадження інновацій у навчанні онлайн. Для цього необхідним є постійне професійне самовдосконалення з використання широкого спектру цифрових інструментів.

The article presents a theoretical analysis of the problem of preparing future teachers for the use of digital technologies in their professional activities. The proliferation of digital technologies in all aspects of life underscores the importance of all citizens navigating this digital world. Being digitally competent also requires a critical awareness of the role of digital technologies in all aspects of life and the ability to use them effectively. It is clear that in recent decades, attention has focused on the role of teachers in helping students achieve digital competence. This, in turn, drew attention to the willingness of teachers to meet these expectations. Therefore, there is a need to pay attention to digital competence in pedagogical education. It is important to emphasize professional digital competence as a dynamic concept, as it involves both professional practices and the professional development of these practices. However, given the complexity of today's digital society, being a digitally competent teacher must also include attitudinal and ethical aspects to teach and prepare students to become true digital citizens. Thus, a master teacher with digital competence needs abilities that draw on their own experience and knowledge gained from the role of a responsible digital citizen in society, and transfer this experience to a specific professional context. Therefore, the structure of professional digital competence of teachers covers pedagogical, ethical, personal and technical dimensions. Such a structure of the digital competence of teachers ensures full coverage during the implementation of educational and professional teacher training programs, helps to overcome the problems of obsolescence, and is flexible enough to include new and emerging technologies. Therefore, it is time to intensify the process of professional training of future teachers to work in the digital educational space, to master the most modern technologies for the introduction of innovations in online education. This requires constant professional self-improvement in the use of a wide range of digital tools.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 960 | Author: Шишенко І.В. | Download in PDF |
« 1 2 3 4 5 ... 54 55 »