Головна » Статті » ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

У категорії матеріалів: 267
Показано матеріалів: 11-15
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 53 54 »

Сортувати за: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам

Формулювання проблеми. Професійне самовизначення учнів – один з головних напрямів навчально-виховної роботи в ЗЗСО, який орієнтовано на підготовку до свідомого вибору професії та визначення свого місця у суспільстві. Учителі фізики мають максимально використовувати свій предмет для коректного й свідомого управління професійним самовизначенням учнів у сфері «людина-техніка».
Матеріали і методи. Теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури, педагогічне спостереження, анкетування. Досліджено практичний стан розробленості проблеми через опитування учителів фізики: 132 учителя фізики ЗЗСО та закладів позашкільної освіти (обласні відділення МАН) віком від 24 до 65 років та стажем педагогічної діяльності від 1 року до 42 років.
Результати. За результатами опрацювання анкет встановлено, що окрім об’єктивних труднощів (відсутність необхідної матеріально-технічної бази – фізичного обладнання, реактивів для проведення дослідів та ін., відсутність фізичного профілю у ЗЗСО тощо) вчителі усвідомлюють труднощі, які можуть бути подолані завдяки цілеспрямованій спеціально організованій роботі у системі післядипломної освіти: опанування спецкурсів у межах фахових курсів підвищення кваліфікації; тематичні тренінги у міжкурсовий період; тематичні семінари у міжкурсовий період; методичні рекомендації щодо роботи з учнями. Аналіз результатів опитування свідчить про усвідомлення педагогами важливості управління професійним самовизначенням учнів та необхідність спеціальної підготовки до такого управління у системі післядипломної освіти.
Висновки. Цілеспрямований розвиток здатності учнів до життєвого та професійного самовизначення в умовах, що змінюються, має складати ядро та сутність особистісно-орієнтованої навчально-виховної роботи в загальноосвітній школі, що буде спільно виконуватися учнями та вчителями фізики. Проблема підготовки учителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів виявляється у необхідності формування у них прагнень сприяти професійному самовизначенню учнів у процесі навчання фізики, знань та умінь здійснювати управління професійним самовизначенням учнів у процесі навчання фізики у системі післядипломної педагогічної освіти.

Formulation of the problem. Professional self-determination of students is one of the main directions of educational work, which is focused on preparing for a conscious choice of profession and determining their place in society. Physics teachers should make the most of their subject for the correct and conscious management of professional self-determination of students in the field of "man-technician".
Materials and methods. Theoretical and empirical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature, pedagogical observation, questionnaires. The practical state of the problem development through the survey of physics teachers was studied: 132 physics teachers and out-of-school education institutions (regional branches of the Academy of Sciences) aged from 24 to 65 years and experience of pedagogical activity from 1 to 42 years.
Results. According to the results of the questionnaires, it is established that in addition to objective difficulties (lack of necessary material and technical base - physical equipment, reagents for experiments, etc., lack of physical profile, etc.) teachers are aware of difficulties that can be overcome due to purposeful specially organized work in the system of postgraduate education: mastering special courses within professional refresher courses; thematic trainings in the intercourse period; thematic seminars in the intercourse period; methodical recommendations for working with students. The analysis of the survey results shows that teachers are aware of the importance of managing students' professional self-determination and the need for special training for such management in the system of postgraduate education.
Conclusions. Purposeful development of students' ability to vital and professional self-determination in changing conditions should be the core and essence of personality-oriented educational work in secondary school, which will be performed jointly by students and physics teachers. The problem of preparing physics teachers to manage professional self-determination of students is manifested in the need to form in them the desire to promote professional self-determination of students in the process of teaching physics, knowledge and skills to manage professional self-determination of students in teaching physics in postgraduate pedagogical education.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 215 | Author: Кода С.В. | Download in PDF |

Формулювання проблеми. Інновації в освіті - це актуально значущі та системно самоорганізуються нововведення, що виникають на основі різноманітності ініціатив і нововведень, які стають перспективними для еволюції освіти, позитивно впливають на розвиток всіх форм і методів навчання. Поняття «інноваційна діяльність» стосовно розвитку сучасної освіти може бути розглянуто як цілеспрямоване перетворення змісту навчання і організаційно-технологічних основ освітнього процесу, спрямоване на підвищення якості освітніх послуг, конкурентоспроможності освітніх установ і їх випускників, забезпечення всебічного особистісного і професійного розвитку майбутніх фахівців.
Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; педагогічне спостереження.
Результати. Нами схарактеризовано низку специфічних принципів упровадження інновацій у професійну підготовку майбутніх фахівців: принцип системності, принцип міждисциплінарності, принцип професійної специфічності, принцип ранньої професіоналізації, принцип єдності традиції та інновацій, принципи диференціації / індивідуалізації, принцип евристичної інтерактивності, принцип самостійності. Визначені принципи дозволяють схарактеризувати освітню систему як систему досягнення цілей навчання і виховання майбутніх фахівців, при цьому жоден з них не може бути реалізованим повною мірою у відриві від їх сукупності.
Висновки. Освітній процес професійної підготовки фахівців є складним і багатогранним, про що свідчать різні чинники впливу, необхідність їх поєднання, своєрідність механізмів розв’язання актуальних навчальних, виховних і культурологічних завдань. Тому дотримання запропонованих принципів вважаємо необхідним для оптимального функціонування освітньої системи, ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців до використання інновацій у професійній діяльності.

Formulation of the problem. Innovations in education are relevant and systematically self-organized innovations that arise on the basis of a variety of initiatives and innovations that become promising for the evolution of education, have a positive impact on the development of all forms and methods of learning. The concept of "innovation" in relation to the development of modern education can be considered as a purposeful transformation of learning content and organizational and technological foundations of the educational process, aimed at improving the quality of educational services, competitiveness of educational institutions and their graduates, ensuring comprehensive personal and professional development of future professionals.
Materials and methods. System analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; pedagogical observation.
Results. We have characterized a number of specific principles of innovation in the training of future professionals: the principle of system, the principle of interdisciplinarity, the principle of professional specificity, the principle of early professionalization, the principle of unity of tradition and innovation, the principles of differentiation / individualization, heuristic interactivity, independence. These principles allow us to characterize the educational system as a system of achieving the goals of training and education of future professionals, and none of them can be fully implemented in isolation from their totality.
Conclusions. The educational process of professional training is complex and multifaceted, as evidenced by various factors of influence, the need to combine them, the uniqueness of the mechanisms for solving current educational, educational and cultural problems. Therefore, compliance with the proposed principles is considered necessary for the optimal functioning of the educational system, effective training of future professionals to use innovations in professional activities.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 229 | Author: Шишенко І., Атаманюк С. та ін. | Download in PDF |

У статті виділено та теоретично обґрунтовано дидактичні принципи післядипломної педагогічної освіти, які застосовуються у підготовці вчителів до управління професійним самовизначенням учнів. Проведений аналіз основних закономірностей та дидактичних принципів означеної підготовки вчителів. Розкрито суть кожного з виділених принципів.
Формулювання проблеми. Проблемою дослідження є виділення та теоретичне обґрунтування загальнодидактичних і особливих для підготовки вчителів до управління професійним самовизначенням учнів принципів.
Матеріали і методи. Для досягнення мети було використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження, зокрема: теоретичні: системний аналіз філософської, психологічної, соціологічної і педагогічної наукової літератури, присвяченої дослідженню підготовки вчителів до управління професійним самовизначенням учнів в умовах закладу післядипломної педагогічної освіти, та навчально-методичної й інструктивно-методичної документації для визначення понятійно-категорійного апарату; методи системного аналізу, що застосовувалися для розгляду генезису підготовки вчителів до управління професійним самовизначенням учнів; методи порівняльного аналізу – для визначення суті науково-методичної системи підготовки вчителів до управління професійним самовизначенням учнів і її відмінностей від наявної системи підготовки; методи прямого структурного аналізу – для розгляду структури й особливостей підготовки вчителів до управління професійним самовизначенням учнів як системи.
Результати. Виділено і теоретично обґрунтовано дидактичні принципи післядипломної педагогічної освіти у підготовці вчителів до управління професійним самовизначенням учнів.
Висновки. Ефективними у підготовці вчителів до управління професійним самовизначенням учнів є такі дидактичні принципи післядипломної педагогічної освіти: наступності, науковості, усвідомлення, діяльності,  наочності,  предметності,  розвивального навчання,  демократизації, системного підходу,  забезпечення цілісності й безперервності розвитку готовності вчителя до управління професійним самовизначенням учнів,  саморозвитку,  регу­лярної оперативної діагностики і самодіагностики цієї готовності,  психологіч­ної підтримки розвитку у вчителів означеної готовності.

Abstract. The article highlights and theoretically substantiates the didactic principles of postgraduate pedagogical education, which are used in the preparation of teachers to manage the professional self-determination of students. The analysis of the basic laws and didactic principles of the specified training of teachers is carried out. The essence of each of the selected principles is revealed.
Formulation of the problem. The purpose of the article is to highlight and theoretically substantiate the general didactic and special principles for training teachers to manage professional self-determination of students.
Materials and methods. To achieve this goal, a set of complementary research methods was used, in particular: theoretical: systematic analysis of philosophical, psychological, sociological and pedagogical scientific literature devoted to the study of teacher training to manage professional self-determination of students in postgraduate pedagogical education, and teaching and instructional documentation for determining the conceptual and categorical apparatus; methods of system analysis used to consider the genesis of teacher training to manage professional self-determination of students; methods of comparative analysis - to determine the essence of the scientific and methodological system of teacher training for the management of professional self-determination of students and its differences from the existing system of training; methods of direct structural analysis - to consider the structure and features of teacher training to manage professional self-determination of students as a system.
Results. The didactic principles of postgraduate pedagogical education in the preparation of teachers for the management of professional self-determination of students are highlighted and theoretically substantiated.
Conclusions. The following didactic principles of postgraduate pedagogical education are effective in preparing teachers for managing students 'professional self-determination: continuity, scientificity, awareness, activity, clarity, subjectivity, developmental learning, democratization, system approach, ensuring integrity and continuity of teacher readiness to manage students' professional self-determination. self-development, regular operative diagnostics and self-diagnostics of this readiness, psychological support of development at teachers of the specified readiness.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 215 | Author: Лебедик Л.В., Стрельніков В.Ю. | Download in PDF |

Постановка проблеми. Узагальнення показників ефективного використання ресурсів підприємств з метою планомірного розвитку останніх є актуальним завданням, яке має практичну значущість у контексті нових викликів сьогодення, які постають перед суб’єктами господарювання. Метою дослідження є систематизація показників аналізу стану та руху основних фондів підприємств за групами та окреслення напрямків підвищення ефективності використання основних фондів підприємств.
Методи дослідження – систематизація, узагальнення.
Результати. У статті систематизовано показники, які ілюструють стан використання та рух основних фондів  підприємства, за групами: показники, які характеризують технічний стан основних фондів, тобто їх зношеність, придатність до використання; показники, які характеризують рух основних виробничих фондів – коефіцієнти оновлення, приросту, вибуття; показники, які характеризують ефективність використання основних фондів – фондомісткість, фондовіддача, фондорентабельність, фондоозброєність праці тощо; показники, які характеризують результативність діяльності за рахунок впровадження заходів щодо оптимізації основних фондів – зростання обсягів виробництва, економія основних виробничих фондів і т.п.
Висновки. Актуальними є такі напрямки підвищення ефективності використання основних фондів на основі їх оптимального використання: урізноманітнення заходів екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів, підвищення ритмічності роботи підприємств, приведення організаційної структури управління підприємством у відповідність до сучасних вимог ринку, використання виявлених резервів недозавантаженості основних фондів, технологічне оновлення виробництв (заміна застарілого устаткування, впровадження цифровізації бізнесу) тощо.

Formulation of the problem. The generalization of indicators of efficient use of enterprise resources for systematic development of the latter is an urgent task that is of practical importance in the context of new challenges facing businesses today. The study aims to systematize the indicators of analysis of the state and movement of fixed assets of enterprises by groups and outline areas for improving the efficiency of use of fixed assets of enterprises.
Research methods – systematization, generalization.
Results. The article systematizes the indicators that illustrate the state of use and movement of fixed assets of the enterprise, by groups: indicators that characterize the technical condition of fixed assets, i.e. their wear and tear, suitability for use; indicators that characterize the movement of fixed assets - the coefficients of renewal, growth, disposal; indicators that characterize the efficiency of the use of fixed assets - capital intensity, return on assets, return on assets, capital adequacy of labor, etc.; indicators that characterize the effectiveness of activities through the implementation of measures to optimize fixed assets - growth of production, savings of fixed assets, etc.
Conclusions. Analysis of the indicators of each of these groups allows us to conclude the possibilities of optimizing the use of fixed assets in different areas. In particular, the following areas of improving the efficiency of fixed assets based on their optimal use are relevant: diversification of measures of extensive and intensive use of fixed assets, increasing the rhythm of enterprises, bringing the organizational structure of enterprise management in line with modern market requirements, use of identified reserves of underutilization of fixed assets, technological renewal of production (replacement of obsolete equipment, introduction of digitalization of business), etc.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 234 | Author: Чжан Хаосян | Download in PDF |

Постановка проблеми. Цифровізація суспільства обумовлює потребу розвитку відповідного типу культури. На рівні Нової української школи зазначається про потребу формування в молоді інформаційно-цифрової компетентності. Роботодавці як стейкґолдери спеціальностей зазначають про впровадження у виробництво цифрових технологій та потребу віртуального супроводу установи/організації у кібер-просторі. Зазначене актуалізує проблему формування відповідного типу культури в суспільстві – інформаційно-цифрової культури, інтерпретація сутності та структури  якої станом на сьогодні не є однозначною. Метою статті є обґрунтування структури інформаційної культури фахівців
Матеріали і методи: аналіз, структурно-логічний аналіз, термінологічний аналіз, зіставлення та узагальнення з метою деталізації компонентів інформаційної культури фахівців.
Результати. До структури інформаційно-цифрової культури майбутніх фахівців віднесені: аксіологічний (світоглядне бачення ІЦТ в інформаційному суспільстві, розуміння та усвідомлення ролі ЦТ у професійній діяльності); мотиваційний (прагнення послуговуватися ЦТ професійної орієнтації); технологічний (уміння послуговуватися мережевими та ММ-технологіями); пізнавальний компонент (навички роботи з інформаційними джерелами, у т.ч. навички пошуку, аналізу, оцінки, передачі інформації тощо); комунікативно-сугестивний (здатність до мовно-мовленнєвої взаємодії, володіння засобами вербального і невербального впливу для успішної трансляції професійної інформації); рефлексивний (здатність до саморозвитку в професійній царині та в царині ЦТ) компонент.
Висновки. Формування інформаційно-цифрової культури майбутніх фахівців передбачає цілеспрямований вплив на особистість за кожним із  компонентів інформаційно-цифрової культури.

Formulation of the problem. The digitalization of society necessitates the development of an appropriate type of culture. At the level of the New Ukrainian School, the need to form information and digital competence in young people is noted. Employers as stakeholders of specialties note the introduction of digital technologies in production and the need for virtual support of the institution / organization in cyberspace. This highlights the problem of forming the appropriate type of culture in society - information and digital culture, the interpretation of the essence and structure of which as of today is not unambiguous. The purpose of the article is to substantiate the structure of information culture of specialists
Materials and methods: analysis, structural and logical analysis, terminological analysis, comparison and generalization in order to detail the components of information culture of specialists.
Results. In the structure of information and digital culture of future professionals there is an axiological component (worldview vision of information and digital technologies in the information society, understanding and awareness of the role and importance of information and CT in professional activities); motivational component (desire to use DT of professional orientation); technological component (possession of network technologies, multimedia technologies for designing training sessions, ability to develop educational resources, etc.); cognitive component (professional knowledge and skills of working with information (search, analysis, evaluation, transmission, etc.)); communicative-suggestive component (language and speech training of future specialists, possession of means of verbal and nonverbal influence in order to broadcast professional information); reflective component (ability to self-development in the field of specialty and digital technologies.
Conclusions. The formation of information and digital culture of future professionals is a complex process of purposeful influence on the individual, which within a specially designed pedagogical system provides positive changes in the levels of formation of each of the components of information and digital culture of future professionals.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ | Переглядів: 195 | Author: Удовиченко О., Острога М. та ін. | Download in PDF |
« 1 2 3 4 5 ... 53 54 »