Анотація. У статті охарактеризовано основні складові процесу формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства.  Узагальнено те, що   розробку структурної моделі процесу формування професійної компетентності майбутніх інженерів-механіків як педагогічної системи варто розглядати як етап педагогічного проектування. Насамперед, для оптимізації педагогічного проектування вказаної системи варто конкретизувати сутність та вид моделі компетентнісно орієнтованої підготовки майбутніх інженерів з механізації сільського господарства.  Представлено модель процесу формування професійної компетентності як структуру, що складається з чотирьох взаємопов᾿язаних блоків: методологічно-цільового, суб᾿єктного, змістово-технологічного і діагностико-корегувального. Запропонована ідеальна структурна побудова упорядковує теоретико-методологічні знання про досліджувану інтегративну властивість особистості та систематизує науково-практичні дії щодо цілеспрямованого оволодіння студентами агроінженерних факультетів професійними здатностями, уміннями і навичками.

Abstract. The article describes the main components of the process of formation of professional competence of future engineers of agricultural mechanization. An overview of the development of the structural model of formation of professional competence of future engineers-mechanics as a pedagogical system should be considered as a stage of the pedagogical design. First of all, to optimize the pedagogical design of this system should specify the nature and form of the model of competence-oriented training of future engineers in agricultural mechanization. The presented model of the process of formation of professional competence as a structure consisting of four interrelated units: a methodologically-target, subject, content-technological and diagnostic and remedial. The proposed structural building ideal organizes theoretical and methodological knowledge about the studied integrative property of the personality and sistematizirovat scientific-practical action focused on mastering by students of Agricultural engineering faculties of the professional abilities and skills.

Анотація. У статті закцентовано увагу на цифровій компетентності як одній з восьми ключових компетентностей для навчання впродовж життя, котрі були визначені в Рекомендаціях Парламенту і Ради Європи.
Проаналізовано зміст поняття «інформаційно-технологічна компетентність» («ІТ-компетентність») у межах понять «технологічна компетентність» й «інформаційна компетентність».
Закцентовано увагу на технічному й інформаційному підходах, що використовуються з метою розгляду поняття «інформаційна компетентність».
Розглянуто структуру інформаційної компетентності в межах загальноосвітніх (базових) і професійно зорієнтованих знань і вмінь.
Закцентовано увагу на структурних компонентах ІТ-компетентності, а саме професійно-інформаційному (об’єктивний) і особистісному (суб’єктивний) компонентах.
Схарактенизовано знаннєвий, мотиваційний, операційний, когнітивний, рефлексивний, комунікативний структурні компоненти ІТ-компетентності.
Закцентовано увагу на інформаційному, комп’ютерно-технологічному і процесуально-діяльнісному структурних компонентах ІТ-компетентності.
Отримано висновок, що формування ІТ-компетентності майбутніх лікарів і провізорів є нагальною педагогічною проблемою, котру необхідно вирішувати під час освітнього процесу в профільних ВНЗ.

Abstract. In the article, attention has been focused on the digital competence as one of the eight key competences for lifelong learning that have been defined within Recommendations of the European Parliament and the Council of Europe.
We have analyzed the meaning of the concept "information and technology competence" ("IT competence") within of the concepts "technological competence" and "information competence".
Attention has been focused on the technical and informational approaches used for the purpose of considering of the concept "information competence".
The structure of information competence within the framework of general education (basic) and professionally oriented knowledge and skills has been considered.
Attention has been focused on the structural components of the IT competence, namely the professional information (objective) and personal (subjective) components.
Knowledge, motivational, operational, cognitive, reflexive, communicative structural components of the IT competence have been characterized.
Attention has been focused on informational, computer-technological and procedural-activity structural components of the IT competence.
It has been concluded, that formation of the IT competence of future doctors and pharmacists is an urgent pedagogical problem, which should be solved during the educational process at specialized higher educational institutions.

Аннотация. Для работы в профильной школе требуется специальная подготовка. В учебный план магистров-педагогов целесообразно включить отдельную дисциплину. Цель работы состоит в описании содержания учебного курса  «Организация образовательного процесса в профильной школе», включающего теоретический, результативный и диагностический блоки.  В теоретический блок включено описание учебного материала, подлежащего изучению студентами. Материал разбит на темы: модели старшей профильной школы; ФГОС и его роль в формировании образовательных программ; диагностика и оценка учебных достижений; Организация учебного процесса в профильной школе. В результативный блок включены цели изучения дисциплины, сформулированные в категориях знать, уметь, владеть. Диагностический блок представлено двумя копетентностно-ориентирванными заданиями (разработка программы элективного курса и учебно-методического обеспечения исследовательской деятельности школьника на материале математики) с критериями оценивания и описанием методики проведения самооценки компетенций.

Abstract. To work in profile school requires special training. The curriculum of masters-teachers appropriate to include a separate discipline. The aim of this work is to describe the content of the training course "Organization of educational process in the specialized schools", including theoretical, effective and diagnostic blocks. In the theoretical part included a description of the training material to be studied by students. The material is divided into themes: models older specialized schools; the GEF and its role in the formation of educational programs; diagnosis and evaluation of educational achievements; the Organization of educational process in the specialized schools. In a high-scoring unit on the objective of the discipline formulated in the categories to know, to be able to own. Diagnostic unit is represented by two kompetentnosti-orientirovannye tasks (elaboration of the elective course and training and methodological support of research activities of the student on the material of mathematics) the assessment criteria and describes the procedure for self-assessment of competencies.

Анотація. У статті окреслено вимоги сучасної школи в умовах цифрової епохи та в контексті реалізації Концепції «Нова українська школа», з’ясовано деякі аспекти академічної лекції у вимірах педагогічної дії академічного вчителя. Академічну лекцію визначено як своєрідну педагогічну систему, сукупність дидактично спресованих інформаційних блоків, тісно пов'язаних внутрішніми системними зв’язками і пронизаних особистісним смислом. Її мета – закласти основи наукових знань, ознайомити з методологією наукового дослідження з відповідної дисципліни і забезпечити науково-педагогічну взаємодію викладача і студентів. У центрі моделі такої лекції особистість викладача, яка повинна поєднувати в собі вченого, філософа, вихователя та режисера, й особистість студента.
На прикладі окремих тез виступів відомого ученого, академіка НАПН України В.Бикова зроблено висновок, що академічний учитель володіє досвідом текстотворення, високою методологічною культурою, гуманістичним стилем наукового мислення, створює атмосферу пізнавально-емоційного спілкування з аудиторією.
Концептуальні засади дослідження актуальної проблеми теорії цифрової гуманізації навчання, яку обґрунтував В.Биков, слугують основою проекту формування академічної культури майбутніх педагогів-дослідників в умовах цифрового творчого середовища, який здійснюється у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка. Заплановано розглянути моделювання системи формування академічної культури у взаємозв'язку її складників, зокрема аксіологічного, мотиваційно-етичного, інформаційно- цифрового, мовно-комунікативного, наративно-біографічного, праксеологічного, поведінково-інтерактивного, на освітніх рівнях бакалавр – магістр – доктор філософії (PhD) у вимірах лінгвокультурології, когнітивістики, лінгвоперсонології, цифрової гуманістичної педагогіки.

Abstract. The article outlines the requirements of a modern school in the digital era and in the context of the implementation of the concept of "New Ukrainian school", with some aspects of academic lectures in the dimensions of pedagogical influence academic teacher. The academic lecture is defined as a kind of pedagogical system, a set of didactically compressed information units that are closely related to the internal system connections and imbued with personal meaning. Its purpose is to lay the foundations of scientific knowledge, to acquaint with the methodology of scientific research in the relevant discipline and provide research-pedagogical interaction of the teacher and students. In the center of the model such lecture personality of teacher, which should combine the scientist, philosopher, educator and Director, and the identity of the student.
For example, the separate thesis of the famous scientist, academician APN of Ukraine Bykov concluded that the academic teacher has experience of text formation, high methodological culture, humanistic style of scientific thinking, creates an atmosphere of cognitive-emotional communication with the audience.
The conceptual basis of the study of actual problems of the theory of the humanization of digital learning, which is substantiated by the Bulls, are the basis of the project of the formation of the academic culture of the future teachers-researchers in a digital creative environment, which is carried out at Sumy state pedagogical University named after A. S. Makarenko. It is planned to consider a system modeling the formation of academic culture in the interrelation of its components, in particular the axiological, motivational, moral, information and digital, cultural and communicative, narrative and biographical, praxiological, behavioral, interactive, educational levels bachelor - master - doctor of philosophy (PhD ) in the measurement of cultural linguistics, cognitive science, lingopresley, digital humanistic pedagogy.

Анотація. У статті розглядається проблема готовності магістрів освіти до опрацювання експериментальних досліджень. Для ефективного проведення магістерського дослідження та здійснення професійної діяльності у майбутньому магістр освіти має оперувати широким спектром різноманітних знань та володіти різноманітними методами для опрацювання отриманих результатів та доведення їх достовірності. Оскільки магістратура є базою для підготовки не тільки фахівців високої професійної кваліфікації, а й майбутніх вчених, рівень загальної і професійної підготовки яких повинен відповідати вимогам постійно мінливого суспільства, окреслюється проблема забезпечення якості освітнього процесу в магістратурі, орієнтованого на підготовку творчих фахівців, що володіють крім високої професійної кваліфікації, вмінням ставити дослідницькі завдання, планувати проведення досліджень, виконувати дослідні дії, аналізувати вихідні дані і оцінювати результати досліджень.

Abstract. The article considers the problem of readiness of master's education for the experimental studies. For the effective conduct master's research and professional activities in the future the master of education have to operate a vast range of knowledge and master various methods for processing the results and communicating their validity. Because the master is the base for training not only specialists of high professional qualification, but also future scientists, the level of General and professional training which must meet the requirements of a constantly changing society, the problem of ensuring the quality of educational process within master's program, oriented towards the training of creative professionals with in addition to high professional qualifications, ability to set research objectives, plan research, carry out a research operation, to analyze baseline data and to evaluate the results of the research.