Формулювання проблеми. Дозвіллєва діяльність є сферою вільного розвитку індивіда, що здійснюється відповідно до його потреб з метою отримання задоволення. Проте є підстави стверджувати, що у сфері дозвілля поширеними є гендерні стереотипи дискримінаційного характеру, які негативно впливають на формування дозвіллєвих орієнтацій чоловіків і жінок, доступ до активного і цікавого дозвілля.
Матеріали і методи. Для аналізу кількісного ресурсу дозвіллєвої сфери, порівняння часових витрат чоловіків і жінок на повноцінний відпочинок та активне дозвілля, використано комплекс методів: теоретичні (аналіз, узагальнення, систематизація), емпіричні (опитування), статистичні (порівняльний аналіз).
Результати. Актуалізація гендерного аспекту дозвілля уможливлює аналіз питань, пов’язаних з часовими витратами чоловіків і жінок на дозвілля, які відображають і відтворюють відкриту або приховану гендерну нерівність у цій сфері. Необхідність поєднання жінками трудової діяльності з неоплачуваною домашньою роботою значно зменшує кількість вільного часу і знижує можливість повноцінного відпочинку та активного дозвілля.
Проведене емпіричне дослідження щодо виявлення гендерних відмінностей у довіллєвому просторі продемонструвало гендерно стереотипізовані дозвіллєві орієнтації населення. З’ясування кількісного ресурсу дозвіллєвої сфери жінок показав гендерно забарвлені «перешкоди» у виборі тих чи інших дозвіллєвих занять: брак вільного часу, сімейні обов’язки, небажання руйнувати соціально прийнятний імідж жінки-домогосподарки.
Висновки. Порівняльний аналіз дозвіллєвих практик чоловіків і жінок за кількісними параметрами продемонстрував: жінки мають набагато менше вільного часу для проведення активного і змістовного дозвілля, ніж чоловіки. Така ситуація призводить до поглиблення гендерної нерівності у сфері відпочинку і спричиняє орієнтованість дозвіллєвих занять передовсім на стать, а не на здібності та інтереси особистості.

The article analyzes the quantitative (time) resource of the leisure sector from the standpoint of gender approach, the comparison of time spent by men and women on full recreation and active leisure.
Formulation of the problem. Leisure activities are a sphere of free development of an individual, carried out in accordance with his needs, in order to obtain pleasure. However, there is reason to believe that in the field of leisure there are widespread gender stereotypes of a discriminatory nature, which negatively affect the formation of leisure orientations of men and women, access to active and interesting leisure.
Materials and methods. To consider the important resources available for the field, to compare periodically used men and women who are used, complex methods are used: theoretical (analysis, systematization), empirical (surveys).
Results. The need to combine a variety of work activities with unpaid housework has reduced the amount of free time and destroyed the possibility of recreation and active leisure. An empirical study to identify gender differences in the leisure space demonstrated gender stereotyped leisure orientations of the population. Finding out the quantitative resources of women's leisure showed gender-based "obstacles" in the choice of certain leisure activities: lack of free time, family responsibilities, unwillingness to destroy the socially acceptable image of a housewife.
Conclusions. A comparative analysis of leisure practices of men and women in quantitative terms showed that women have much less free time for active and meaningful leisure than men. This situation leads to the deepening of gender inequality in the field of recreation and causes the focus of leisure activities primarily on gender, rather than on the abilities and interests of the individual.

Формулювання проблеми. У статті через аналіз сутності поняття «критичного мислення», яке ототожнено із застосуванням навичок мислення високого рівня (аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, суб’єктивної і об’єктивної оцінки інформації, зібраної суб’єктом учіння через спостереження, досвід, міркування, комунікації та рефлексію), розглянуто підходи, що є основою для формування й розвитку критичного мислення майбутніх фахівців.
Матеріали і методи: використано теоретичні методи – аналіз науково-педагогічних джерел, термінологічний і структурно-логічний аналіз для характеристики критичного мислення та обґрунтування методологічних підходів щодо його формування та розвитку.
Результати. Серед підходів, що позитивно впливають на формування й розвиток критичного мислення майбутніх фахівців нами відзначені: системний, аксіологічний, компетентнісний, особистісно-орієнтований та діяльнісний підходи. Обґрунтування обраних підходів базується на досвіді його використання іншими науковцями та їхній визначальній сутності.
Висновки: обрані підходи завдяки комплексному застосуванню забезпечують ефективне і цілісне формування й розвиток критичного мислення майбутніх фахівців, оскільки кожний з підходів відображає суттєву частину їхньої професійної дійсності. Перспективним у подальшому бачимо уточнення принципів загальнодидактичних і специфічних, які з урахуванням професії будуть сприяти розвитку критичного мислення майбутнього фахівця.

Problem formulation. In the article through the analysis of the essence of the concept of "critical thinking", which is identified with the use of high-level thinking skills (analysis, synthesis, generalization, systematization, subjective and objective evaluation of information collected by the subject through observation, experience, reasoning, communication and reflection), approaches that are the basis for the formation and development of critical thinking of future professionals are considered.
Materials and methods. Analysis of scientific and pedagogical sources, terminological and structural-logical analysis to characterize critical thinking and justification of methodological approaches to its formation and development were used as theoretical methods.
Results. Among the approaches that positively influence the formation and development of critical thinking of future professionals, we noted: systemic, axiological, competence, personality-oriented and activity approaches. The substantiation of the chosen approaches is based on the experience of its use by other scientists and their defining essence.
Conclusions. The chosen approaches due to the complex application provide effective and holistic formation and development of critical thinking of future professionals, as each of the approaches reflects a significant part of their professional reality. We see further clarification of the principles of general didactic and specific, which, taking into account the profession, will contribute to the development of critical thinking of the future specialist.

Формулювання проблеми. Актуальним є соціальний запит на професійну підготовку таких фахівців, які б володіли уміннями відновлення та зміцнення здоров’я, важливе значення для ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту мають педагогічні умови, що обумовлюють ступінь їхньої готовності до здоров’явідновлювальної діяльності у процесі професійної діяльності.
Матеріали і методи. Теоретичні: аналіз та систематизація наукових джерел, інтегральний аналіз, логіко-системний аналіз, класифікація, аналогія, індукція, дедукція, узагальнення науково-теоретичних і практичних даних.
Результати. Підготовка майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності стане більш ефективною у випадку дотримання таких педагогічних умов: заохочення до самоосвітньої діяльності з опанування сучасних технологій відновлення здоров’я засобами ІОС ЗВО; педагогічна підтримка індивідуального вибору технологій відновлення здоров’я в умовах виробничої практики; посилення міжпредметних зв’язків через уведення інтегральних спецкурсів («Технології відновлення здоров’я фахівців ФКіС» 3 курс).
Висновки. У нашому дослідженні педагогічні умови – це відповідні педагогічні обставини, що сприяють або протидіють проявам педагогічних закономірностей, спричинених дією зовнішніх і внутрішніх факторів. Відтак, витікає потреба у створенні та впровадженні таких педагогічних умов, які забезпечать якісну підготовку майбутніх фахівців ФКіС до викристання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності.

Problem formulation. The social demand for professional training of such specialists who would have the skills to restore and strengthen health is important, it is important for effective professional training of future specialists in physical culture and sports are pedagogical conditions that determine the degree of their readiness for recovery in the process of professional activities.
Materials and methods. Theoretical: analysis and systematization of scientific sources, integrated analysis, logical-system analysis, classification, analogy, induction, deduction, generalization of scientific-theoretical and practical data.
Results. Training of future specialists in physical culture and sports for the use of health-improving technologies in professional activities will be more effective if the following pedagogical conditions are met: encouragement of self-educational activities to master modern technologies of health recovery by means of IOS; pedagogical support of individual choice of technologies of restoration of health in the conditions of industrial practice; strengthening interdisciplinary links through the introduction of integrated special courses ("Technologies for restoring the health of specialists FC&S" 3rd year).
Conclusions. In our study, pedagogical conditions are appropriate pedagogical circumstances that contribute to or counteract the manifestations of pedagogical patterns caused by the action of external and internal factors. Therefore, there is a need to create and implement such pedagogical conditions that will provide quality training for future specialists of FC&S to use health and recovery technologies in professional activities.

Формулювання проблеми. Інтеграція цифрових технологій з навчальним процесом призвела до змін у підходах до підготовки майбутніх учителів. Вивчення досвіду світових практик впровадження теорії множинних інтелектів Г. Гарднера сприяє успішності цього процесу в процесі реформування української системи освіти.
Матеріали і методи. На основі застосування методу нетнографії, аналізу блогів, сайтів, твітів фахівців в галузі використання цифрових технологій в освіті встановлено, що кількість учителів, які зацікавлені проблемою інтеграції множинного інтелекту з цифровими технологіями невпинно зростає.
Результати. У статті схарактеризовано зарубіжний досвід використання цифрових технологій для підвищення ефективності реалізації теорії множинного інтелекту в освітній діяльності. За Г. Гарднером, кожна особистість має власний інтелектуальний профіль, що характеризує індивідуальні способи обробки й інтерпретації інформаційних повідомлень і відображає унікальність пізнавальних процесів. Охарактеризовано цифрові технології, використання яких стимулює розвиток множинних інтелектів. Узагальнено рекомендації для педагогів щодо використання цифрових технологій у навчанні на основі реалізації теорії множинного інтелекту. З’ясовано, що зарубіжні освітяни використовують теорію множинного інтелекту для визначення доцільності застосування цифрової технології у навчальному процесі. На переконання зарубіжних учених, теорія множинних інтелектів може бути інтегруючим фактором між цифровими технологіями та навчальними практиками, виступає педагогічною концепцією, що допомагає гармонізувати використання сучасних технологій для активізації освітніх практик шляхом реалізації індивідуального підходу до навчання.
Висновки. Продумане і цілеспрямоване використання цифрових технологій на основі теорії множинних інтелектів має позитивний вплив на навчальні досягнення учнів. Навчальний процес, що поєднує теорію Г. Гарднера з використанням цифрових технологій, розвиває сильні сторони учнів і збагачує їх освітні можливості. Такий підхід забезпечує розвиток в учнів умінь XXI століття. Подальші дослідження пов’язані з обґрунтуванням концепції інтеграції цифрових освітніх технологій у навчання майбутніх учителів,інтелектуально-множинного підходу до застосування цифрових технологій в освітніх практиках.

Formulation of the problem. The integration of digital technologies into educational process causes the changes of approaches to future teachers’ training. Studying the experience of world practices in implementing the theory of multiple intelligence contributes to the effectiveness of this process while reforming Ukrainian system of education.
Materials and methods. Based on the use of the method of netnography, analysing blogs, sites, and twits of specialists in the sphere of implementing the digital technologies into education, it is determined that number of teachers who are interested in the issue of integrating multiple intelligence with digital technologies is steadily growing.
Results. The article describes the foreign experience of using digital technologies for enhancing the effectiveness of implementing the multiple intelligence theory in educational process. According to G. Gardner, every personality has its own intelligence profile that characterizes the ways of processing and interpreting the information reports and shows the uniqueness of cognitive processes. The authors characterize those digital technologies which are used for fostering the development of multiple intelligence. The paper synthesizes recommendations for teachers on how to use the digital technologies in education, based on the theory of multiple intelligence. It is found out that foreign educators use the theory of multiple intelligence for defining the feasibility of implementing digital technologies into educational process As the foreign scientists assert, the theory of multiple intelligence can be both an integrative factor between digital technologies and teaching practices and an educational concept that contributes to harmonizing the use of modern technologies for strengthening the educational practices through implementing a student-centered approach to the learning.
Conclusions. Thoughtful and targeted use of digital technologies on the basis of multiple intelligence theory has a positive influence on students’ learning achievement. The learning process, which combines the theory of G. Gardner with the use of digital technologies, discloses students’ strengths and enriches their learning abilities. Such an approach ensures the development of the 21st century skills among the students. Further research of the issue consists in the justification of the concept of integrating digital educational technologies in teacher education and multiple-intelligent approach to implementing digital technologies in educational practices.

Формулювання проблеми. Теоретичний аналіз проблеми, дослідження ринку праці фахівців економічного спрямування дозволяє стверджувати, що важливими складовими професійної компетентності економістів є наявність високого рівня математичної підготовки, готовності використання сучасних засобів ІКТ у професійній діяльності, здатність до подальшого навчання та саморозвитку. Аналіз результатів ЗНО за минулі роки свідчить про низький рівень математичної підготовки учнів, які згодом стають студентами закладів вищої освіти, зокрема економічних. Отже, важливою залишається проблема забезпечення якості професійної підготовки майбутніх економістів, рівня їхньої професійної, зокрема математичної компетентності, яка б відповідала сучасним потребам ринку праці.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались наступні методи: теоретичні (вивчення, аналіз педагогічної, методичної, наукової літератури); емпіричні (педагогічне спостереження за процесом навчання; вивчення та аналіз навчальних планів, навчальної документації, програм, результатів діяльності студентів, вимог роботодавців до фахівців економічного профілю). У роботі використані матеріали міжнародного дослідження Program for International Student Assessment (PISA).
Результати. З'ясовано сучасні вимоги до професійної підготовки фахівців економічної галузі з точки зору роботодавців. Проаналізовано професійну компетентність майбутніх фахівців галузі знань 07 "Управління та адміністрування" (ступінь вищої освіти – бакалавр). Обґрунтовано, що використання математичного практикуму економічного змісту засобами Microsoft Excel під час навчання вищої математики сприяє розвитку математичної компетентності майбутніх економістів; підвищенню ефективності навчання та якості професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю.
Висновки. Використання математичних практикумів економічного змісту на заняттях з вищої математики засобами Microsoft Exсel є ефективним для розвитку математичної компетентності і якості підготовки фахівців економічного профілю. При цьому потрібно, щоб завдання практикумів були реального економічного змісту; демонстрували міжпредметні зв'язки математики з економічними дисциплінами, інформатикою; були зорієнтовані на здобуття студентами особистого досвіду професійної діяльності; зміст завдань повинен викликати у студентів пізнавальний інтерес, демонструвати ефективне використання математичних знань в економіці, створювати умови розвитку дослідницьких здібностей.

Formulation of the problem. Theoretical analysis of the problem, survey of the labour market of economic orientation specialists reveals that high level of mathematical training, willingness to use modern ICT means in professional activity, ability to further training and self-development are important aspects of the professional competence of economists. Mathematical training has always been an important element in preparation of future specialists of economical profile, though nowadays it is of current importance. Analysis of ZNO (Independent External Assessment) in previous years testify to low level of students’ mathematical training who later become students of higher education institutions, in particular economical ones. In December 2019 PISA survey results, that reveals students’ level in three skills: reading, mathematical and natural science were made public. Mathematical training in Ukraine turned out to be the most problematic. 36% of the responders have not reached the basic level of mathematical competence, the corresponding figure in European countries is 24%. PISA does not check whether the students have mastered the curriculum but it evaluates whether they are capable to apply their knowledge and skills in life. So, improved training for future economists, level of their professional, in particular mathematical competence, that would meet the needs of the labour market remains a critical problem.
Materials and methods. In the research process, the following methods were used: theoretical (study, analysis of pedagogical, methodological, academic literature); empirical (pedagogical observation of the teaching-educational process; study and analysis of educational plans, educational records, programs, students’ activities results, requirements of the employers for economic expertise specialists). Materials by Program for International Student Assessment (PISA) were used.
Results. Modern professional training requirements for specialists in economical field from the employers’ point of view were determined. Professional competence of the future specialists in discipline 07 “Management and administration” (the degree of higher education – bachelor) was analysed. It was justified that the usage of mathematical workshop of economical content by means of Microsoft Excel while teaching advanced maths contributes to the development of mathematical competence of the future economists; enhancing the effectiveness of the education and the training quality of the future specialists of economical profile.
Conclusions. Analysis of the research results was done; own work experience usage of mathematical workshop of economical content by means of Microsoft Excel was summarized.