Формулювання проблеми. Популярність ІТ спеціальностей серед абітурієнтів вже не викликає ані подиву, ані заперечень. Попит щодо фахівців вказаної галузі є вимогою часу та сприяє розвитку економіки країни. Студенти успішніше навчаються у тому випадку, якщо мають запас знань та навичко зі спеціальності, що обрали. Тому майбутні абітурієнти ІТ спеціальностей потребують фундамент знань з програмування і набутих навичок для поглиблення своїх компетентностей. У школах за ініціативою вчителів, батьків та адміністрації вводяться мови програмування, яким раніше не приділяли увагу. Останнім часом набирає популярності візуальне програмування. на даний час пропонується середовище MIT App Inventor 2. Тому даному середовищу і була приділена увага в цьому дослідженні.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: аналіз наукової, навчально-методичної, психолого-педагогічної літератури для вивчення візуального програмування; аналіз нормативних документів у сфері освіти, навчальних програм, підручників, узагальнення педагогічного досвіду навчання програмуванню в закладах загальної середньої освіти та вищої освіти; емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, бесіди з вчителями, викладачами, учнями, студентами з метою виявлення рівня сформованості інформатичних компетентностей з програмування, діагностування освітньої діяльності учнів, педагогічне дослідження. Використовувалась платформа MIT App Inventor 2, що є вільною у доступі і потребує від користувача виключно реєстрації.
Результати. У ході дослідження даної теми було розроблено та впроваджено у освітній процес вивчення теми «Середовище візуального програмування MIT App Inventor».
Висновки. Запропоновані розробки методичних матеріалів до лекційних/теоретичних уроків та практичних робіт дають змогу стверджувати, що візуальне програмування доступне для опанування учнями, студентами з різною базовою підготовкою і спеціальної освіти чи підготовки щодо отримання навичок роботи з MIT App Inventor не потребують. Таким чином за допомогою середовища MIT App Inventor можна ознайомити та навчити учнів візуальному програмуванню, що стане у нагоді в майбутньому вивченні програмуванні.

Problem formulation. The popularity of IT specialties among entrants is no longer surprising or objectionable. Demand for specialists in this field is a matter of time and contributes to the development of the country's economy. Students study more successfully if they have a stock of knowledge and skills in the chosen specialty. Therefore, future entrants to IT specialties need a foundation of programming knowledge and acquired skills to deepen their competencies. In schools, at the initiative of teachers, parents and administration, programming languages are introduced that have not been previously addressed. Recently, visual programming is gaining popularity. MIT App Inventor 2 environment is currently offered. Therefore, this environment was the focus of this study.
Materials and methods. Theoretical methods: analysis of scientific, educational and methodological, psychological and pedagogical literature for the study of visual programming; analysis of normative documents in the field of education, curricula, textbooks, generalization of pedagogical experience of teaching programming in general secondary education and higher education institutions; empirical: observations, questionnaires, testing, conversations with teachers, professors, students, students in order to identify the level of formation of information competencies in programming, diagnosing the educational activities of students, pedagogical research. The MIT App Inventor 2 platform was used, which is free to access and requires only registration from the user.
Results. In the course of research on this topic was developed and implemented in the educational process of studying the topic "Visual programming environment MIT App Inventor".
Conclusions. The proposed development of methodological materials for lectures / theoretical lessons and practical work suggests that visual programming is available for students, students with different basic training and special education or training to acquire skills in working with MIT App Inventor do not require. Thus, with the help of the MIT App Inventor environment, students can be introduced to and taught visual programming, which will be useful in future learning of programming.

Постановка проблеми. Цифровізація суспільства обумовлює потребу розвитку відповідного типу культури. На рівні Нової української школи зазначається про потребу формування в молоді інформаційно-цифрової компетентності. Роботодавці як стейкґолдери спеціальностей зазначають про впровадження у виробництво цифрових технологій та потребу віртуального супроводу установи/організації у кібер-просторі. Зазначене актуалізує проблему формування відповідного типу культури в суспільстві – інформаційно-цифрової культури, інтерпретація сутності та структури  якої станом на сьогодні не є однозначною. Метою статті є обґрунтування структури інформаційної культури фахівців
Матеріали і методи: аналіз, структурно-логічний аналіз, термінологічний аналіз, зіставлення та узагальнення з метою деталізації компонентів інформаційної культури фахівців.
Результати. До структури інформаційно-цифрової культури майбутніх фахівців віднесені: аксіологічний (світоглядне бачення ІЦТ в інформаційному суспільстві, розуміння та усвідомлення ролі ЦТ у професійній діяльності); мотиваційний (прагнення послуговуватися ЦТ професійної орієнтації); технологічний (уміння послуговуватися мережевими та ММ-технологіями); пізнавальний компонент (навички роботи з інформаційними джерелами, у т.ч. навички пошуку, аналізу, оцінки, передачі інформації тощо); комунікативно-сугестивний (здатність до мовно-мовленнєвої взаємодії, володіння засобами вербального і невербального впливу для успішної трансляції професійної інформації); рефлексивний (здатність до саморозвитку в професійній царині та в царині ЦТ) компонент.
Висновки. Формування інформаційно-цифрової культури майбутніх фахівців передбачає цілеспрямований вплив на особистість за кожним із  компонентів інформаційно-цифрової культури.

Formulation of the problem. The digitalization of society necessitates the development of an appropriate type of culture. At the level of the New Ukrainian School, the need to form information and digital competence in young people is noted. Employers as stakeholders of specialties note the introduction of digital technologies in production and the need for virtual support of the institution / organization in cyberspace. This highlights the problem of forming the appropriate type of culture in society - information and digital culture, the interpretation of the essence and structure of which as of today is not unambiguous. The purpose of the article is to substantiate the structure of information culture of specialists
Materials and methods: analysis, structural and logical analysis, terminological analysis, comparison and generalization in order to detail the components of information culture of specialists.
Results. In the structure of information and digital culture of future professionals there is an axiological component (worldview vision of information and digital technologies in the information society, understanding and awareness of the role and importance of information and CT in professional activities); motivational component (desire to use DT of professional orientation); technological component (possession of network technologies, multimedia technologies for designing training sessions, ability to develop educational resources, etc.); cognitive component (professional knowledge and skills of working with information (search, analysis, evaluation, transmission, etc.)); communicative-suggestive component (language and speech training of future specialists, possession of means of verbal and nonverbal influence in order to broadcast professional information); reflective component (ability to self-development in the field of specialty and digital technologies.
Conclusions. The formation of information and digital culture of future professionals is a complex process of purposeful influence on the individual, which within a specially designed pedagogical system provides positive changes in the levels of formation of each of the components of information and digital culture of future professionals.

Formulation of the problem. Critical thinking is crucial for the professional development of economists. Hence, its development requires special attention at the stage of professional training. Determining the methodological basis of this process and clarifying the system of principles that will be appropriate for the development of critical thinking of future economists is the first stage in developing a proper pedagogical model.
Materials and methods. We used the generalization and systematization of scientific publications on developing young people's critical thinking, the training of future economists, and the features of training aimed at developing the individual's critical thinking.
Results. We have substantiated the didactic principles of professional economics training: general didactic (the principle of advanced development, the principle of openness of education, its continuity, the principle of innovativeness of the educational sector) and specific (innovation, active use of IT, interdisciplinarity, integration of pedagogical and digital technologies). Compliance with these principles is essential for designing a model for developing future economists' critical thinking in their professional training through IT.
Conclusions. Developing critical thinking skills is extremely important for future economists. It enables them to analyze complex economic issues, assess different perspectives and make informed decisions, identify biases and assumptions, evaluate the ethical implications of their choices, analyze complex systems, communicate effectively, and contribute to the professional development of the industry. Therefore, universities must prioritize the development of critical thinking skills in future economists.

Анотація. Постановка проблеми. Критичне мислення має вирішальне значення для професійного розвитку економістів, тому його розвиток потребує окремої уваги ще на етапі професійної підготовки, а визначення методологічного підґрунтя цього процесу та уточнення системи принципів, які будуть доречними для розвитку критичного мислення майбутніх економістів є першим етапом розроблення відповідної педагогічної моделі.
Матеріали і методи. Ми використовували узагальнення і систематизацію наукових публікацій щодо розвитку критичного мислення молоді, підготовки майбутніх економістів та особливостей навчання, спрямованого на розвиток критичного мислення особистості.
Результати. Нами обґрунтовані дидактичні принципи, професійного навчання економістів: загальні дидактичні (принцип випереджувального розвитку, принцип відкритості освіти, її безперервності, принцип інноваційності освітньої галузі) та специфічні (інноваційності, активного використання ІТ, міждисциплінарності, інтеграції педагогічних та цифрових технологій). Дотримання цих принципів важливе для проєктування моделі розвитку критичного мислення майбутніх економістів у процесі їх професійної підготовки засобами ІТ.
Висновки. Розвиток навичок критичного мислення є надзвичайно важливим для майбутніх економістів. Воно дозволяє їм аналізувати складні економічні проблеми, оцінювати різні перспективи та приймати обґрунтовані рішення, виявляти упередження та припущення, оцінювати етичні наслідки своїх рішень, аналізувати складні системи, ефективно спілкуватися та робити внесок у професійний розвиток галузі. Тому важливо, щоб освітяни надавали пріоритет розвитку навичок критичного мислення у майбутніх економістів.

This article explores the significant role of Programming Olympiads in computer science education. Olympiads serve as a platform for enhancing computational thinking and problem-solving skills among students. They foster creativity, logical reasoning, and algorithmic thinking by challenging participants to solve complex problems.
The article highlights the growing interest in Olympiads, indicating that young people are increasingly seeking knowledge, personal growth, and intellectual engagement. Informatics Olympiads are particularly effective in identifying talented young individuals and preparing them for careers in the information technology field. They contribute to the preparation of top-tier staff in this field and aim to introduce students to 21st-century professions.
The article also delves into the intricacies of task evaluation and selection in programming Olympiads, discussing different methods used, their features, implementation, and their respective advantages and disadvantages. It provides a historical overview of programming Olympiads and the evolution of task evaluation and selection methods.
The purpose of this study is to analyze and compare various methods of task evaluation and selection utilized in programming Olympiads. The methodology employed for this investigation includes a comprehensive literature review, a detailed analysis of different task evaluation and selection methods, and an examination of case studies from various programming Olympiads.
The main findings of the study indicate that certain methods of task evaluation and selection prove to be more effective when assessed against defined success criteria. These criteria encompass factors such as fairness, appropriate difficulty level, diversity of tasks, and alignment with educational goals.
The study concludes that effective task selection and evaluation are integral to the success of programming Olympiads. These processes not only ensure the quality and relevance of the tasks but also significantly influence the learning outcomes for the participants. Therefore, continuous research and development in this area are essential to enhance the effectiveness of programming Olympiads as a tool for computer science education.
The article concludes with a discussion of the findings from the case studies, potential improvements to current methods, and future directions for research. It emphasizes the need for continuous research and development in this area to enhance the effectiveness of programming Olympiads as a tool for computer science education.

Формулювання проблеми. У статті розглянуто інтегративний підхід реалізації проєкту IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність» у межах професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури. Доведено вияв потреби в підготовці вчителя української мови і літератури, котрий уміє працювати з медіатекстами, уміло здійснює відбір безпечної та критично осмисленої медіаінформації, створює медіатексти/медіапродукти, творчо використовує їх на уроках, у гуртковій роботі, зумовлений появою інфо-медійної компетентності у низці нормативно-правових документів, аналізом шкільних програм.
Методи дослідження. Мета дослідження зумовила вибір взаємопов'язаних методів, зокрема - теоретичні: теоретичний аналіз наукової літератури та нормативних документів, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація отриманих даних; емпіричні: педагогічне спостереження, аналіз досвіду роботи тощо.
Результати дослідження. Авторка здійснила огляд наукових напрацювань щодо понять грамотність, інфо-медійна грамотність, медіаграмотність. На прикладі дослідно-експериментальної роботи, яка здійснюється у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка окреслила окремі аспекти підготовки майбутніх учителів української мови і літератури та інтеграції проєкту IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність» на трьох етапах: мотиваційний (1 курс- інтеграція змісту інфо-медійної грамотності у гурткову роботу); дослідницький (2-3 курс -уведення інформації про інфо-медійну грамотність у зміст мовних, методичних, спеціальних варіативних освітніх компоненті); інтегративний (4 курс – оволодіння культурою роботи з медіатекстами, створення власних медіатекстів/медіаосвітніх продуктів).
Висновки. Здійснено огляд інтегративного підходу до реалізації проєкту IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність» у межах професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в розробці сертифікованого курсу з медіаграмотності та критичного мислення для підготовки майбутніх учителів-словесників у межах реалізації проєкту IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медійна грамотність».

The article considers the integrative approach of the IREX project «Study and distinguish: infomedia literacy» within the professional training of future teachers of Ukrainian language and literature.
Formulation of problem. It is proved the manifestation of the need to train a teacher of Ukrainian language and literature, who is able to work with media texts, skillfully selects safe and critically meaningful media information, creates media texts / media products, uses them in lessons, in group work creatively, due to the emergence of infomedia competence in a number of legal documents, analysis of school programs.
Materials and methods. The purpose of the study led to the choice of interrelated methods, in particular - theoretical: theoretical analysis of scientific literature and legal documents, synthesis, comparison, generalization and systematization of the data; empirical: pedagogical observation, analysis of work experience, etc.
Results. The author reviewed scientific researches on the concepts of literacy, infomedia literacy, media literacy. On the example of research and experimental work carried out at Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko the author outlined some aspects of training future teachers of Ukrainian language and literature and integration of the IREX project «Study and distinguish: infomedia literacy» in three stages: motivational (1st year- integration of the content of infomedia literacy in professional disciplines, group work); research (2nd-3rd years -introduction of information about infomedia literacy in the content of language, methodical, special variable educational components); integrative (4th year - mastering the culture of working with media texts, creating the own media texts / media educational products).
Conclusions. We see the prospect of further research in the development of an integrated course on media literacy and critical thinking for the training of future teachers of language within the project IREX «Learn and Distinguish: Infomedia Literacy».